Розробка програми горіння символів.
Показник
| № задачі
|
|
|
|
|
| Середня ціна, грн.
| 13,10
| 12,93
| 12,94
| 12,87
| 12,91
|
№
задачі
| Ціна за одиницю виробу, грн.
| №
задачі
| Ціна за одиницю виробу, грн.
| №
задачі
| Ціна за одиницю виробу, грн.
| №
задачі
| Ціна за одиницю виробу, грн.
|
| 1,91
|
| 141,25
|
| 366,83
|
| 5,24
|
| 2,48
|
| 24,62
|
| 3,94
|
| 11,55
|
| 12,30
|
| 34,75
|
| 21,02
|
| 11,15
|
| 28,21
|
| 30,78
|
| 432,51
|
| 15,82
|
| 64,51
|
| 96,21
|
| 531,23
|
| 35,66
|
| 54,35
|
| 249,44
|
| 23,99
|
|
|
| 122,58
|
| 298,48
|
| 24,16
|
|
|
Показники
| № задачі
|
|
|
|
|
| Тариф для населення, грн.
| 2,87
| 1,12
| 2,84
| 1,11
| 2,87
| 1,04
| 2,74
| 1,2
| 2,99
| 1,19
| Тариф для інших споживачів, грн.
| 4,92
| 1,77
| 4,8
| 1,71
| 4,8
| 1,63
| 4,74
| 1,91
| 5,1
| 1,85
| Середній тариф, грн.
| 3,13
| 1,2
| 3,07
| 1,18
| 3,11
| 1,11
| 2,98
| 1,29
| 3,26
| 1,28
| Середня рентабельність, %
| 9,83
| 8,7
| 9,48
| 7,04
| 9,52
| 8,26
| 10,06
| 8,52
| 10,0
| 8,71
|
Показники
| № задачі
|
|
|
|
| Тариф для населення, грн.
| 2,84
| 1,10
| 2,83
| 1,65
| 2,87
| 1,21
| 2,89
| 1,20
| Тариф для інших споживачів, грн.
| 4,80
| 1,66
| 4,86
| 2,47
| 4,97
| 1,85
| 5,06
| 1,85
| Середній тариф, грн.
| 3,09
| 1,18
| 3,09
| 1,76
| 3,16
| 1,31
| 3,18
| 1,29
| Середня рентабельність, %
| 9,94
| 7,90
| 10,27
| 7,90
| 11,38
| 8,80
| 11,34
| 8,68
|
Показник
| № задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Собівартість, грн.
| 52,34
| 6,75
| 58,58
| 0,82
| 2,00
| 0,68
| 144,94
| 0,92
| 5,25
| 16,95
|
Показник
| № задачі
|
|
|
|
|
| Ціна, грн.
| 23,00
| 35,79
| 28,00
| 40,86
| 17,91
|
№
задачі
| Відповіді на умови задачі
| №
задачі
| Відповіді на умови задачі
| а)
| б)
| в)
| а)
| б)
| в)
|
|
| 83,57
| 41,7 ≡ 42
|
|
| 31,30
|
|
|
| 28,66
|
|
|
| 24,30
| 133,3 ≡ 134
|
|
| 25,66
|
|
|
| 28,79
| 81,8 ≡ 82
|
|
| 43,67
| 131,3 ≡ 132
|
|
| 26,65
| 157,1 ≡ 158
|
|
| 20,96
| 244,4 ≡ 245
|
|
| 32,67
| 109,1 ≡ 110
|
|
| 18,12
|
|
|
| 28,50
| 166,7 ≡ 167
|
|
| 41,15
| 126,3 ≡ 127
|
|
| 26,76
|
|
|
| 40,93
|
|
|
| 30,50
| 144,4 ≡ 145
|
|
| 18,58
|
|
|
| 22,57
| 466,7 ≡ 467
|
|
| 26,92
| 58,3 ≡ 59
|
|
| 26,51
| 181,8 ≡ 182
|
№
задачі
| Діапазон цін
| №
задачі
| Діапазон цін
| №
задачі
| Діапазон цін
| №
задачі
| Діапазон цін
|
| 10,43 - 26,14
|
| 27,04 - 39,18
|
| 14,63 - 30,00
|
| 18,75 - 39,70
|
| 23,10 - 31,12
|
| 20,93 - 32,58
|
| 25,31 - 40,31
|
| 20,38 - 32,64
|
| 28,84 - 39,77
|
| 15,86 - 21,04
|
| 24,60 - 48,62
|
| 20,96 - 41,19
|
| 26,93 - 29,69
|
| 27,61 - 35,39
|
| 17,48 - 36,85
|
| 17,01 - 41,35
|
| 13,17 - 29,24
|
| 14,15 - 22,12
|
| 18,84 - 37,52
|
| 22,38 - 38,95
|
№
задачі
| Ке
| №
задачі
| Ке
| №
задачі
| Ке
| №
задачі
| Ке
| №
задачі
| Ке
|
| -2,899
|
| -2,859
|
| -4,403
|
| -3,045
|
| -3,131
|
| -2,771
|
| -5,201
|
| -4,179
|
| -4,077
|
| -4,364
|
| -2,183
|
| -2,578
|
| -2,563
|
| -4,090
|
| -2,217
|
| -4,651
|
| 3,438
|
| -2,745
|
| -4,249
|
| -2,557
|
№
задачі
| Ціна,
грн. / т-км
| Обсяг наданих послуг, тис. т-км
| №
задачі
| Ціна,
грн. / т-км
| Обсяг наданих послуг, тис. т-км
|
| 0,6482
| 60,000
|
| 0,7673
| 39,840
|
| 0,7563
| 74,501
|
| 0,7203
| 51,877
|
| 0,8067
| 45,538
|
| 0,6590
| 68,128
|
| 0,6600
| 81,176
|
| 0,7920
| 30,743
|
| 0,7020
| 62,614
|
| 0,8213
| 53,170
|
Показник
| № задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Прибуток від продажі частини продукції по зменшеній ціні, тис. грн.
| 0,8
| -0,9
| 10,0
| -3,0
| -1,0
| 37,0
| 38,0
| 34,9
| 11,0
| -2,0
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Розмір загальновиробничих витрат за видами будівельно-монтажних робіт,тис. грн.
| 3,572
| 0,509
| 0,376
| 22,727
| 0,763
| 3,539
| 0,378
| 2,874
| 0,604
| 11,379
| 2,645
| 4,263
| 0,459
| 23,820
| 7,079
| 0,066
| 0,528
| 8,996
| 3,176
| 5,934
| 1,889
| 4,190
| 7,259
| 9,739
| 10,494
| 2,195
| 2,326
| 1,269
| 4,395
| 4,223
| 0,331
| 1,535
| 0,140
| 0,765
| 1,060
| 2,909
| 7,724
| 7,427
| 0,719
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Розмір загальновиробничих витрат за видами будівельно-монтажних робіт,тис. грн.
| 0,549
| 1,340
| 0,783
| 1,484
| 1,113
| 1,543
| 3,599
| 0,143
| 1,386
| 9,851
| 0,058
| 1,481
| 9,139
| 11,812
| 7,957
| 1,221
| 1,269
| 1,746
| 0,875
| 1,936
| 1,380
| 0,493
| 0,701
| 10,732
| 1,069
| 0,628
| 0,248
| 2,235
| 0,180
| 0,056
| 0,933
| 0,323
| 0,165
| 0,968
| 1,295
| 2,675
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Кошторисна вартість будівництва, тис. грн.
| 197,976
| 300,182
| 162,826
| 1087,358
| 327,312
| 293,846
| 61,224
| 56,011
| 117,384
| 300,374
| 577,435
| 78,029
| 113,640
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Кошторисна вартість будівництва, тис. грн.
| 330,211
| 254,141
| 137,026
| 65,419
| 97,723
| 454,512
| 48,898
| 31,450
| 44,064
| 158,650
| 54,5823
| 29,832
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 82,057
| 137,962
| 192,1
| 91,566
| 188,34
| 108,0
| 108,438
| 205,7
| 99,9
| 120,979
| № задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 266,27
| 173,6
| 171,083
| 314,08
| 146,9
| 268,452
| 381,3
| 209,0
| 247,879
| 453,99
|
№ задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 2,125
| 9,725
| 7,3
| 5,325
| 9,9
| 5,95
| 10,59
| 9,34
| 9,35
| 8,9
|
Розробка програми горіння символів.
Скласти підпрограму виведення на шестизнакове семисегментне табло букви Н на 3, 4 і 6 місця.
1. Визначити керуюче слово (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Керуюче слово
D 7
| D 6
| D 5
| D 4
| D 3
| D 2
| D 1
| D 0
| шістнадцятковий код
|
|
|
|
|
|
|
|
| 80 Н
| 2. Визначити двійкову комбінацію символу, який заданий викладачем (табл. 1.2).
3. Визначити двійкову комбінацію індикаторів, які задані викладачем (табл. 1.3).
Таблиця 1.2
Кодування символу
Символ
| В 7
| В 6
| В 5
| В 4
| В 3
| В 2
| В 1
| В 0
| шістнадцятковий код
| Н
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Таблиця 1.3
Кодування індикаторів
Індикатори
| А 7
| А 6
| А 5
| А 4
| А 3
| А 2
| А 1
| А 0
| шістнадцятковий код
| 3, 4, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
| 2 С
|
4. Оформити програму (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Підпрограма виведення на шестизнакове семисегментне табло літери Н на 3, 4 і 6 місця
Адреса
| Код
| Мітка
| Мнемоніка
| Коментар
|
| 3 E
D 3
FBH
|
| MVIA, 80 H
OUT FBH
| Занесення керуючого слова до акумулятора.
Виведення керуючого слова за адресою FBH
|
| 3 Е
D 3
F9H
|
| MVIA, 76 H
OUT F9H
| Занесення коду символу до акумулятора.
Виведення коду символу за адресою F9H
|
80 А
80 В
| 3 Е
D 3
F8H
|
| MVIA, 2 СH
OUT F8H
| Занесення коду індикаторів до акумулятора.
Виведення коду індикаторів за адресою F8H
| 80 С
|
|
| HLT
| Зупинка
| 2 Методика виконання завдання № 2 [2, 3, 4]
СКЛАСТИ ПІДПРОГРАМУ ВИВЕДЕННЯ НА ШЕСТИЗНАКОВЕ СЕМИСЕГМЕНТНЕ ТАБЛО ЗАДАНОГО ЗНАКУ НА ЗАДАНІ МІСЦЯ ТА ОРГАНІЗУВАТИ МИГАННЯ СИМВОЛІВ
Мигання організується за рахунок затримки між послідовними запалюваннями символів, які видаються почергово (на перше, друге, тощо) задані місця. Алгоритм програми наведено на рис. 2.1.
Так як швидкодія будь-якої мікропроцесорної системи в сотні, а то і в тисячі разів перевищує швидкодію виконавчих пристроїв, часто потрібно затримувати виконання програми на деякий час. Для цього застосовуються затримки – зовнішні і внутрішні.
Зовнішня затримка організується за допомогою додаткових пристроїв, що звуться таймерами. Як таймер можуть бути використані ємнісні, механічні і будь-які пристрої з електронним керуванням. В найпростішому випадку механічний таймер – це двигун, що приводить до руху механізм, який розмикає і замикає електричні контакти.
Зовнішня затримка може виконуватися незалежно від роботи процесора і він виконує в цей час інші роботи. Мікропроцесору необхідно тільки періодично опитувати розряд порту, до якого підключено вихід таймера. Для запуску таймера необхідно до розряду порту, який підключено до входу ПУСК, подати “1”.
Внутрішня затримка може бути:
– апаратна;
– програмна.
Апаратна працює аналогічно зовнішній затримці. Тільки замість механічних і електричних таймерів використовуються електронні програмовані таймери, які виконані у вигляді окремого контролера і працюють в широкому часовому інтервалі.
Програмна затримка не потребує якихось додаткових пристроїв. Для її здійснення достатньо задати мікропроцесору певну задачу, яку він буде вирішувати завданий час. В цьому випадку мікропроцесор буде зайнято вирішенням програми затримки, і він не зможе виконувати інші завдання.
Так як будь-який мікропроцесор виконує тільки операції складання і віднімання, то складемо програму затримки, використовуючи операції віднімання. Для цього потрібно взяти два будь-яких регістри із 8 відомих, окрім регістра А, бо мікропроцесор може бути використано для вирішення інших задач. Припустимо, ми вибрали регістри В і С. Тепер ми можемо, використовуючи команду безпосереднього завантаження MVI R, (байт), записати до них деякі числа і почати віднімання з цих регістрів. Віднімання будемо проводити за допомогою команди зменшення DCR R, яка зменшує вміст вказаного регістра на 1 і результат записує в цей же регістр, при цьому встановлюючи відповідні біти в регістрі стану. Віднімання будемо проводити до тих пір, поки у відповідному регістрі не буде 0. Цю операцію краще всього можна здійснити командою умовного переходу, що аналізує регістр стану.
Як видно із рис. 2.1 затримка організується 3 рази.
Великі програми можуть бути спрощені шляхом застосування підпрограм (підпрограма – це відособлена частина основної програми, яка виконується необхідну кількість разів) для розв¢язування задач, що повторюються.
Припустимо, що програма повинна виконувати серію розрахунків, яка містить в собі декілька множень. У цьому випадку можна написати одну універсальну підпрограму множення, яку можна застосовувати будь-яку кількість разів для виконання множення.
Підпрограма може розташовуватися в будь-якій вільній області ОЗП або ПЗП, її адреси не повинні перетинатися з адресами основної програми.
Для звернення до підпрограми застосовується команда САLL (адреса), що має довжину 3 байта. В першому байті записується код команди, в другому і третьому – адреса початку підпрограми. На час виконання команди САLL мікропроцесор надсилає вміст програмного лічильника (адреса повернення) до стека – спеціально вибраної частини пам¢яті.
Мікропроцесор перейде до адреси повернення після виконання команди RET у кінці підпрограми. Після команди RET програма переходить до команди, що безпосередньо йде за командою САLL.
На рис. 2.2. наведено алгоритм організації вкладених підпрограм. Тут при виконанні команди САLL 950 Н до стека записується адреса елемента пам¢яті, наступна за командою САLL, і керування передається підпрограмі 1 з початковою адресою 950 Н. Коли в підпрограмі 1 зустрінеться команда САLL F 00 H, відбудеться запис до стека адреси елемента пам¢яті, наступної за командою САLL, і передача керування підпрограмі 2. Після виконання підпрограми 2 за командою RET буде зчитана вершина стека і керування буде передано команді, що є наступною після САLL F 00 H. За командою RET в підпрограмі 1 з вершини стека буде взято адресу елемента пам¢яті, де записана команда САLL 950 Н, і передано керування команді, що є наступною після неї.
| | Рисунок 2.1. Організація вкладених підпрограм
| |
Записуємо підпрограму затримки у вигляді таблиці (табл. 2.1), при цьому щоб запобігти перекриттю адресного простору, основну програму пишемо з адреси 800 Н, а підпрограму – з 900 Н.
В даній програмі в регістри В і С завантажуються числа, що формують тривалість затримки, причому регістр С утворює внутрішній контур затримки, а В – зовнішній. Якщо мітку K 2 встановити на місце, що вказане знаком (*), то підпрограма буде виконувати 256(FFH) + 128(80 Н) = 384 віднімань, на кожне із яких буде витрачено обумовлений час. Якщо ж мітку K 2 встановити за адресою 902 Н, тоді число віднімань буде 256 ´ 128 = 32768, так як після кожного зменшення на 1 вмісту регістра В, регістр С завантажується знову числом 255 і цикл віднімання повторюється. Для отримання тривалої затримки нам більш вигідно використовувати другий варіант установлення мітки.
Таблиця 2.1
Підпрограма затримки
Адреса
| Код
| Мітка
| Мнемоніка
| Коментар
|
|
0 Е
FF
|
K 2:
| MVI B, 80 H
MVI C, FFH
| Завантаження регістру В числом 80 Н
Завантаження регістру С числом 255
|
| O D
C 2
| K 1:
| DCR С
JHZ K 2
| Зменшення С на одиницю
Умовний перехід на мітку K 1, якщо в регістрі С не 0
|
90А
90В
|
C 2
| K 2*
| DCR B
JNZ K 2
| Зменшення В на одиницю
Умовний перехід на мітку K 2, якщо в регістрі В не 0
| 90С
| C 9
|
| RET
| Повернення із підпрограми
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...
Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия
Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...
Образование соседних чисел Фрагмент:
Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...
|
Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...
Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...
Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества
Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...
|
|