Студопедия — Розробка програми горіння символів. Підпрограма виконання команди XRA В і виведення на шестизна­ко­ве семи­сег­ментне табло результатів наведена в таблиці 4.5.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розробка програми горіння символів. Підпрограма виконання команди XRA В і виведення на шестизна­ко­ве семи­сег­ментне табло результатів наведена в таблиці 4.5.






Підпрограма виконання команди XRA В і виведення на шестизна­ко­ве семи­сег­ментне табло результатів наведена в таблиці 4.5.

 

Таблиця 4.5

Програма виконання команди XRA В

Адреса Код Мітка Мнемоніка Коментар
  3 E D 3 FBH   MVIA, 80 H   OUT FBH Занесення керуючого слова до аку­мулятора. Виведення керуючого слова за ад­ре­сою FBH
  3 Е АА 67 H А 8   MVIA, ААH   MVIВ, 67 H   XRA В Занесення коду числа до аку­мулятора. Занесення коду числа до регістра В. Виконання команди XRA В
80А 80В 80С 80D 80Е D 3 F9H 3Е 3F D3 F8H   OUT F9H MVIA, 3FH OUT F8H   Виведення коду симво­лу за ад­ре­сою F9H Занесення коду всіх індика­торів до аку­муля­то­­ра Виведення коду горіння на всіх індикаторах за ад­ре­сою F8H
80F     HLT Зупинка

 

5 Методика виконання завдання № 5 [5, 6, 7]

 

ЗНАЙТИ ПЕРЕДАВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ СКЛАДНОЇ СИСТЕМИ

Оскільки процес автоматичного регулювання визначається тіль­ки дина­мічними власти­востями системи (а отже, і її елементів), то при аналізі АСК для класифікації елементів за їх динамічними властиво­стями можна заміню­вати (апроксимувати) реальні елементи будь-якої складності, що мають різ­ну фізичну основу, типовими ланками або сполученням кіль­кох та­ких ланок, що мають однакові динамічні властивості.

Найчастіше до АСК входять такі типові ланки: підсилювальна, апе­ріо­дична, інтегру­юча, диференціальна, коливальна і чистого запізнювання, кож­ній з яких належать свої динамічні властивості.

П і д с и л ю в а л ь н о ю (пропорційною, безінерційною) ланкою нази­вається ланка, у якої вихідна величина х вих кожний момент часу про­порційна вхідній величині х вх. Рівняння підсилювальної ланки має вигляд

х вих = k х вх.* (5.1)

 

Із (5.1) випливає, що підсилювальна ланка має властивість пропус­кати через себе вхід­ний сигнал із зміною його масштабу і без зміни форми. Мас­штаб зміни вхідного сигналу визна­ча­ється коефіцієнтом підсилення (переда­чі) k. Крива розгону такої ланки зображує сту­пеневу функцію.

Підсилювальна ланка має статизм, тобто в сталому режимі робо­ти лан­ки існує одно­знач­­на залежність між вихідною і вхідною вели­чинами. Пере­давальна функція ланки

W (p) = k. (5.2)

А п е р і о д и ч н о ю називають ланку, в якій при подаванні на її вхід стриб­ко­подіб­но­го сигналу у вигляді одиничної функції вихідна вели­чина зміню­єть­ся на протязі часу t за екс­по­ненціальним законом, прямуючи до но­вого ста­лого значення. Та­ка ланка в динаміч­но­му ре­жимі описується дифе­рен­ціаль­ним рівнянням пер­шого порядку

. (5.3)

Передавальна функція ланки має вигляд

 

. (5.4)

 

Із (5.3) при подаванні на вхід ланки одиничного стрибкоподібного збу­рен­ня

х вих = k х 0вх(1 - е-t/ Т ). (5.5)

Таким чином, криві перехідних процесів аперіодичної ланки - експо­нен­ти, тобто час до­сяг­нен­ня нового сталого значення теоретич­но дорівнює не­скінченності. Інерційність апері­о­дичної ланки зв’язана з її властивістю на­гро­маджувати або розсіювати певний вид енергії або матерії. Рівняння (5.5) характеризує цю ланку двома вели­чинами: коефіцієнтом підси­лен­ня (пе­ре­дачі) k і сталою часу Т.

І н т е г р у ю ч о ю (астатичною) називають ланку, у якій швидкість зміни ви­хідної ве­ли­чини пропорційна вхідній величині, а сама вихід­на вели­чина про­порційна інтегралу за часом від вхідної величини.

Розрізнюють ідеальну і ре­альну інтегруючу ланку.

Ідеальна інтегруюча ланка описується рівнянням

. (5.6)

Диференціальне рівняння ідеальної інтегруючої ланки

dx вих/ d t = kx вх. (5.7)

Коефіцієнт k називають коефіцієнтом підсилення або передачі ланки за швидкістю. Як­що вхідна і вихідна величини мають однакову розмірність, то k має розмірність с -1.

Передавальна функція ідеальної інтегруючої ланки має вигляд

W (p) = 1/(Тр), (5.8)

де Т = 1/ k - стала часу інтегруючої ланки.

Інтегруюча ланка має астатизм, оскільки у сталому режимі од­нозначна залежність між вхідною і вихідною величинами відсутня. При стрибкопо­діб­ній зміні вхідного сигналу ви­хід­на величина необме­жено збільшується або зменшується і не приходить до сталого стану.

Реальна інтегруюча ланка (інтегруюча ланка з затримкою) опи­сується рівнянням

. (5.9)

Передавальна функція реальної інтегруючої ланки має вигляд

. (5.10)

Коефіцієнт передачі k реальної інтегруючої ланки дорівнює кое­фіцієнту передачі ідеаль­ної. Стала часу Т визначає інерційність про­цесу інтегрування. Реальну інтегруючу ланку мож­на виразити як су­купність двох послідовно з’єднаних ланок - ідеальної інтегруючої і аперіодичної.

Д и ф е р е н ц і а л ь н о ю називають ланку, в якій вихідна величина про­пор­цій­на по­хід­ній за часом від вхідної.

Розрізнюють ідеальну і реаль­ну диференці­альну ланку. Ідеальну дифе­ренціальну ланку описують рівнянням

. (5.11)

Якщо вхідна і вихідна величини мають однакову розмірність, то k має розмірність часу.

Передавальна функція ідеальної диференціальної ланки

 

W ( p ) = Тр, (5.12)

 

де Т = k - стала часу диференціальної ланки.

При стрибкоподібній зміні вхідного сигналу вихідна величина ідеальної диференціаль-­

ної ланки змінюється з необмежено великою швидкістю, ви­кли­каючи миттєвий імпульс не­об­ме­жено великої амп­літуди (якщо t = 0, то x вих = ¥, якщо t > 0, то x вих = 0).

Реальну диференціальну ланку можна виразити як сукупність двох по­слідовно з’єдна­них ланок - аперіодичної та ідеальної диферен­ціальної.

Диференціальне рівняння такої ланки має вигляд

. (5.13)

Передавальна функція реальної диференціальної ланки

, (5.14)

а характер зміни вихідної величини описується рівнянням

. (5.15)

Крива розгону цієї ланки також, як і ідеальної, починається з мит­тєвого збільшення ви­хідної величини, але на скінчене значення, що пропорційне коефіцієнту k. Зменшення ви­хідної величини відбуває­ться за експонентою до її початкового значення, яке досягається при t = ¥.

К о л и в а л ь н о ю називають таку ланку, в якій вихідна величина при стриб­коподіб­но­му вхідному діянні переходить в новий сталий стан, здійс­нюючи відносно нього коли­ван­ня, амплітуда яких затухає за за­коном експоненти.

Диференціальне рівняння коливальної ланки має вигляд

. (5.16)

Рівняння характеризується трьома сталими: коефіцієнтом пере­дачі k і двома сталими ча­су Т 1 і Т 2.

Передавальна функція коливальної ланки

W ( p ) = k /( p 2 + T 1 p + 1). (5.17)

При Т 1/ Т 2 > 2 крива розгону являє собою S -подібну криву, яка склада­єть­ся з двох експо­нент, які відповідають аперіодичній лан­ці. Таке з’єднан­ня називають інерційною ланкою дру­гого порядку.

При 0 < Т 1/ Т 2 < 2 крива розгону являє собою синусоїду, амплі­туда якої згасає від напів­пе­ріоду до напівперіоду за експонентою е-at. Ланку з та­кими параметрами називають типо­вою коливальною ланкою.

При Т 1 = 0; Т 1/ Т 2 = 0 перехідний процес коливальний гармоній­ний з пе­ріодом 2p Т 2 і амп­літудою 0вх. Таку коливальну ланку нази­вають консерва­тивною.

При Т 1/ Т 2 < 0 ланка стає нестійкою, а коливання розходяться.

Л а н к а ч и с т о г о з а п і з н ю в а н н я - це ланка, що пропускає че­рез себе вхідну функ­цію без спотворення, але з затримкою на час tз, який на­зивають часом чистого запіз­ню­­вання. Рівняння ланки, що характеризує­ться однією сталою tз, має вигляд

 

х вих(t) = х вх(t - tз), (5.18)

а передавальна функція

W (p) = е- p t. (5.19)

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 359. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия