Література. 1. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического разви­тия

1. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического разви­тия. — М: ВлаДар, 1993. — 310 с.

2. Новицкий П.Т. Население и трудовые ресурсы. — М.: Мысль, 1996. —

350 с.

3. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л. Л., Горлен-ко I. О., Евтушенко Г. I. — К., 2000 — 264 с.

4. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь,

1994.—150 с.

ЗЛ. Загальна характеристика економічного потенціалу та його структура

Потенціал (від лат. potencia — сила) у широкому значенні — це наявні засоби, запаси, джерела, які можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення яко-го-небудь завдання. Потенціал соціально-економічної системи — поняття відносне і вимірюється для країни за динамічним критерієм, який інтегрує природно-ресурсні, економічні, соціальні, політичні та інші чинники, має суб'єктно-об'єктне вираження та конкретні цілі.

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Економічний потенціал країни — сукупна здатність економіки кра­їни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольня­ти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва і споживання.

Економічний потенціал країни може бути представлений у вигляді комплексу взаємопов'язаних потенціалів як складових структури націо­нальної економіки. Найчастіше в якості критеріїв класифікації потенціалів використовують види економічних ресурсів, сфери діяльності, напрями використання (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1. Способи класифікації видів економічного потенціалу національ­ної економіки

Природно-ресурсний потенціал характеризує природні багатства наці­ональної економіки, уже залучені в господарський оборот, а також доступні для освоєння при даних технологіях і соціально-економічних відносинах.

Виробничо-технологічний потенціал — сукупність засобів вироб­ництва (будинків, споруджень, обладнання та устаткування), а також існу-

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ючих технологічних способів (технологій) їх використання в економічній діяльності.

Трудовий потенціал — трудові ресурси країни, включаючи підпри­ємницькі спроможності. Його обсяг і якість визначаються чисельністю ак­тивного працездатного населення та його освітнім і професійно-кваліфі­каційним рівнем.

Науково-технічний потенціал — потенціал, який є в розпорядженні країни у галузі науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських роз­робок (НДДКР). Це — досягнення фундаментальної та прикладної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технічні та конструкторські кадри високої кваліфікації.

Впутрішньоекономічний потенціал — частина загального економіч­ного потенціалу національної економіки, орієнтована на задоволення внут­рішніх потреб національного виробництва та соціальної сфери.

Експортний потенціал — здатність національної економіки вироб­ляти продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках, експортувати її в достатніх обсягах за світовими цінами.

Також економічний потенціал національної економіки може бути ви­значений сукупністю галузей народного господарства, підприємств, уста­нов, які виробляють промислову, сільськогосподарську, будівельну проду­кцію, надають різні послуги виробничого й невиробничого призначення тощо. Цей принцип покладений в основу класифікації економічного поте­нціалу країни за ознакою сфери діяльності.

Економічний потенціал конкретної національної економіки може харак­теризуватися з точки зору досягнутих результатів від використання наявних економічних ресурсів. Тобто економічний потенціал може розглядатися як узагальнена конкретно-історична характеристика рівня розвитку економіки.

Економічні результати відображаються в обсязі, структурі, якості та техніко-технологічному рівні вироблених товарів і послуг. Узагальненою характеристикою економічних результатів є ВВП, національний дохід, їхня структура та динаміка. Окрім того, в якості показників економічних ре­зультатів можуть виступати фізичні обсяги виробництва окремих видів то­варів, визнаних на даному історичному етапі найважливішими, рівень жит­тя населення тощо (див. табл. 3.1).

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Таблиця 3.1 Окремі соціально-економічні показники розвитку економіки України

 

Валовий внутрішній продукт (у фактич­них цінах), млн грн,
у розрахунку на одну особу, грн.
Доходи населення, млн грн.
Індекс споживчих цін (до грудня попе­реднього року), від­сотків	125,8	106,1	99,4	108,2	112,3	110,3	111,6
Обсяг реалізованої продукції промисло­вості (у фактичних цінах), млрд. грн.	182,7	210,8	229,6	289,1	400,8	486,6	551,7
Природний приріст, скорочення (-) насе­лення, тис.	-373,0	-369,5	-364,2	-356,8	-334,0	-355,9	-297,7

Вищеназвані показники економічного потенціалу широко застосову­ються у практиці міжнародних співставлень. Найчастіше динаміку розвит­ку окремих країн аналізують за допомогою співставлення рівнів зростання їхнього валового внутрішнього продукту (див. табл. 3.2).

Однією із основних проблем економічної теорії є ефективність вико­ристання економічного потенціалу. Суть її полягає у визначенні шляхів і способів досягнення найбільшого задоволення суспільних потреб в умовах дефіциту та обмеженості ресурсів. Проблема ефективності суспільного виробництва має два аспекти — цільовий (задоволення потреб) і ресурс­ний (використання обмежених ресурсів).

Цільова ефективність являє собою якісну характеристику суспіль­ного виробництва з т очки зору рівня розвитку і ступеня задоволення по­треб суспільства.

Ресурсна ефективність відображає раціональність організації суспі­льного виробництва, комбінації факторів виробництва, застосування наяв­них ресурсів.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Таблиця 3.2 Рівень зростання ВВП (у постійних цінах та ПКС 2000 p.; відсотків до попереднього року)

 

11995 \2000 |200І |2002 \2003\2004\2005 (2006
Країни СНД
Азербайджан	-11,8	11,1	9,9	10,6	11,2	10,2	26,4	34,5
Білорусь	-10,4	5,8	4,7	5,0	7,0	11,4	9,4	9,9
Вірменія	6,9	5,9	9,6	13,2	14,0	10,5	14,0	13,4
Грузія	2,6	1,8	4,8	5,5	11,1	5,9	9,6	8,6і
Казахстан	-8,2	9,8	13,5	9,8	9,3	9,6	9,7	10,6і
Киргизстан	-5,4	5,4	5,3	0,0	7,0	7,0	-0,2	2,7
Молдова	-1,4	2,1	6,1	7,8	6,6	7,4	7,5	4,6і
Російська Федерація	-4,1	10,0	5,1	4,7	7,3	7,2	6,4	6,7
Таджикистан	-6,0	8,3	9,6	10,8	11,0	10,3	6,7	7,0
Туркменістан	-7,2	5,5	4,3	0,3	3,3	4,5	9,6
Узбекистан	-0,9	4,0	4,2	4,0	4,4	7,7	7,0	7,3'
Україна	-12,2	5,9	%2	5,2	9,6	12,1	2,7	7,1
Інші країни світу
Австрія	1,9	3,4	0,8	0,9	1,1	2,4	2,0	3,1
Бельгія	2,4	3,7	0,8	1,5	1,0	3,0	1,1	3,1
Болгарія	3,3	5,9	4,5	5,4	5,0	6,6	6,2	6,1
Великобританія	2,9	3,8	2,4	2,1	2,7	3,3	1,9	2,8
Греція	2,1	4,5	5,1	3,8	4,8	4,7	3,7	3,8
Данія	3,1	3,5	0,7	0,5	0,4	2,1	3,1	3,2
Естонія	4,5	7,9	7,7	8,0	7,1	8,1	10,5	10,9
Іспанія	2,8	5,0	3,6	2,7	3,0	3,2	3,5	3,8
Італія	2,8	3,6	1,8	0,3	0,0	1,1	0,0	1,7
Латвія	-0,9	8,4	8,0	6,5	7,2	8,6	10,2	11,0
Литва	5,2	4,1	6,6	6,9	10,3	7,3	7,6	7,8
Німеччина	1,9	3,2	1,2	0,0	-0,2	1,2	0,9	2,7
Польща	7,0	4,2	1,1	1,4	3,8	5,3	3,5	5,2
Португалія	4,3	3,9	2,0	0,8	-1,1	1,2	0,4	1,2
Румунія	7,2	2,2	5,8	5,2	5,3	8,4	4,1	7,2
Словаччина	5,8	2,0	3,2	4,1	4,2	5,4	6,0
Словенія		4,1	2,7	3,5	2,6	4,4	4,0	5,2
США	2,5	3,7	0,8	1,6	2,5	3,9	3,2	3,3
Угорщина	1,5	5,2	4,1	4,3	4,1	4,9	4,2	3,9
Фінляндія	3,4	5,0	2,6	1,6	1,8	3,7	2,9	5,5
Франція	2,2	4,0	1,9	1,0	1,1	2,3	1,2	2,2
Хорватія	6,8	2,9	4,4	5,6	5,3	4,3	4,3	4,8

¹ Січснь-всресень.

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Цільовий і ресурсний аспекти ефективності тісно взаємопов'язані. Ці­льова ефективність змінюється прямо пропорційно ресурсній, а також об­сягу і якості використовуваних ресурсів. При підвищенні цільової ефекти­вності на основі зростання ефективності використання кожної одиниці на­явних ресурсів говорять про інтенсивну форму функціонування економіч­ного потенціалу суспільства. Підвищення цільової ефективності за рахунок залучення в суспільне виробництво додаткових ресурсів називають екстен­сивною формою функціонування потенціалу.

Для кількісної оцінки ефективності використання економічного поте­нціалу суспільства застосовується система показників, що складається із двох підсистем: підсистеми показників цільової ефективності й підсистеми показників ресурсної ефективності (див. рис. 3.2).

До першої підсистеми відносяться показники економічних результатів суспільного виробництва у співставленні з чисельністю населення: ВВП, ВИД на душу населення, а також показники обсягу накопичених матеріа­льних цінностей на душу населення. У підсистему показників ресурсної ефективності входять співвідношення між величиною отриманих результа­тів і масою ресурсів (продуктивність праці, фондовіддача тощо).

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК