електропостачання

Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкненому стані. Якщо режим інший, то на полі схеми вказують режим для якого виконується схема.

Схемі зображують всі складові частини виробу і зв'язки між ними, а також елементи якими закінчуються вхідні та вихідні кола (роз’єми, зажими і т.п.).

Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують і розмі­щують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною, зручною для читання.

На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних кіл виробів (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні позначення, які повинні бути нанесені на виріб, поміщають біля відповідних елементів в лапках.

Всі елементи на схемі повинні мати позицій­не позначення, яке записують тільки великими буквами латин­ського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (R1, C25,...), справа від елементів або над ними (ГОСТ 2.710-81). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху-вниз, зліва-напра­во в межах виду елемента.

На полі схеми дозволяється розташовувати:

- вказівки про марки, перерізи та кольори проводів та кабелів, які з´єднують елементи, пристрої, функціональні групи;

- вказівки про специфічні вимоги до електричного монтажу даного виробу.

Схема повинна також містити відомості про провода, кабелі (марку, переріз провода, кількість та переріз жил в кабелі та ін.), які поміщають або біля ліній, якими зображують провода і кабелі,

Кожна схема повинна мати таблицю переліку елементів, в якому записують всі елементи, що зображені на схемі.

Форма і розміри таблиці переліку елементів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-84 (дивись додаток 18).

 

2.3.4. Вимоги до виконання будівельних креслень.

При виконанні будівельних креслень слід враховувати вимоги стандартів ЄСКД. Плани будівель і споруд розташовують, як правило, довгою стороною за вдовж горизонтальної сторони аркуша.

Планом будівлі вважається розріз будівлі горизонтальною площиною. Площина перерізу повинна проходити вище підвіконної дошки. На плані показують стіни (як зовнішні, так і внутрішні капітальні), перегородки, вікна, двері з дверним полотном (з направленням відкривання), санітарно-технічне обладнання тощо. Умовні позначення наносять у масштабі креслення.

При виконанні плану будівлі зовнішні стіни показують товщиною 510мм, капітальні внутрішні - 380мм. Товщину внутрішніх перегородок приймають 120мм.

На кресленнях показують деякі відстані (прив’язки) вікон та дверей від близько розташованих стін. Прив’язки не показують в тих випадках, коли двері розташовані на однаковій відстані від стін.

На будівельних кресленнях допускається:

- не використовувати графічні позначення матеріалів, або використовувати їх частково, якщо необхідно виділити на кресленні окремі елементи, які виготовлені з різних матеріалів;

- використовувати додаткові позначення, які не передбачені стандартом, пояснюючи їх написами на полі креслення.

Матеріали, які містять метали та неметалеві матеріали, позначають як метали.

Відстань між лініями штрихування для позначення кладки з цегли, каменю тощо повинна бути більша, ніж відстань між лініями штрихування для позначення металу.

Розміри на будівельних кресленнях допускається повторювати, витягувати у вигляді ланцюжка. Замість стрілок можна використовувати риски на перехресті розмірної та виносної лінії.

Обладнання на плані показують у вигляді прямокутників, дотримуючись масштабу креслення. Одиницям обладнання надають загальну послідовну нумерацію. Позиції проставляють на полках ліній-виносок.

Таблицю переліку обладнання (дивись додаток 18) розташовують над основним написом креслення.

 

3. Обов’язки та права нормоконтролера

 

Нормоконтролеру дипломних проектів студентом надається пояснювальна записка і графічна частина проекту (роботи), з підписами керівника проекту, які свідчать про те, що проект виконаний згідно з завданням і в повному обсязі. При здійсненні нормоконтролю конструкторської документації нормоконтролер зобов'язаний керуватися тільки діючими на момент проведення контролю стандартами та іншими нормативно-технічними документами.

Нормоконтролер несе відповідальність за дотримання в конструкторській документації вимог діючих стандартів та інших нормативно-технічних документів нарівні з розробником конструкторської документації.

Нормоконтроль являється останнім етапом розробки документації дипломного проекту і здійснюється перед захистом.

Основні обов’язки нормоконтролера:

– перевірка в дипломних проектах дотримання норм і вимог, установлених в стандартній і другій нормативно-технічній документації;

– перевірка правильності оформлення пояснювальної записки;

– перевірка зовнішнього вигляду проектної документації на акуратність;

– проведення аналізу виявлених при нормоконтролі помилок;

– інформування дипломників і керівників дипломних проектів про виявлені помилки.

При перевірці дипломних проектів перевіряються:

– відповідність позначень установленій системі позначень конструкторських документів;

– комплектність документації;

– правильність виконання основних надписів;

– правильність застосованих скорочених слів;

– наявність і правильність посилань на стандарти;

– правильність оформлення таблиць, схем, ілюстрацій, додатків;

– відповідність одиниць вимірювання ГОСТ 8417-81 Метрология. Единицы физических величин;

– відповідність стандартів до текстових конструкторських документів (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95);

– відповідність виконання креслень та інших конструкторських документів.

вимогам стандартів на формати, масштаби, зображення (види, розрізи, перерізи).

Нормоконтролер має право:

а) повертати конструкторську документацію розробнику без розгляду у випадку:

- порушення установленої комплектності;

- відсутності обов'язкових підписів;

- неохайного виконання;

б) вимагати від розробників конструкторської документації пояснень та додаткових матеріалів з питань, що виникли під час перевірки.

Зауваження нормоконтролера по виконанню дипломного проекту записуються на листі „Зауваження нормоконтролера”, який міститься після завдання як вкладка та не нумерується.

Нормоконтроль курсових проектів, рефератів, лабораторних, практичних, контрольних робіт є обов’язком викладача (керівника проекту), який ставить свій підпис в графах „Перевірив” і „Н. контр.” основних написів креслень та листа „Зміст” навчального документа.

 

 

 

 

 

[1] Цей текст є прикладом зноски в кінці сторінки.