ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИТСТЕМ І ОРГАНІВКров. 3.1.1. Гіперволемія олігоцитемічна це:
3.1.2. Гіперволемія поліцитемічна це:
3.1.3. Гіповолемія проста це:
3.1.4. Гіповолемія поліцитемічна це:
3.1.5. Гіповолемія олігоцитемічна це:
3.1.6. Хворий поступив у інфекційну лікарню зі скаргами на часту блювоту та пронос. Яка форма порушення об’єму крові буде у даному випадку?
3.1.7. У людей, що тривалий час проживають в умовах високогір’я і піддаються впливам зниженого атмосферного тиску, спостерігається еритроцитоз. Які зміни об’єму крові будуть при цьому?
3.1.8. При посиленій фізичній роботі виникає проста гіперволемія. Чим вона зумовлена?
3.1.9. У хворого внаслідок тяжкої травми виникла гостра втрата крові. Виберіть найбільш ймовірну характеристику об’єму крові після травми:
3.1.10. При шокових станах спостерігається поліцитемічна гіповолемія. В основі її розвитку лежить:
3.1.11. Після автомобільної аварії у людини мала місце значна крововтрата, яка характеризувалась пропорційною втратою і кількості еритроцитів, і плазми крові. Як називається таке порушення об'єму циркулюючої крові?
3.1.12. Хвора з хронічною недостатністю нирок (початкова стадія) знаходиться на лікуванні в урологічному відділенні. Які зміни об’єму крові можливі у хворої?
3.1.13. У хворого з хронічною недостатністю нирок в олігоануричній стадії з’явились ознаки набряку легень. Які зміни об’єму крові будуть спостерігатись при цьому?
3.1.14. У вагітної з токсикозом, який проявляється нестримною блювотою спостерігається порушення загального об’єму крові у вигляді поліцитемічної гіповолемії. Механізм її виникнення зумовлений:
3.1.15. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Для цього захворювання характерним є:
3.1.16. У хворої з гіпернефромою при дослідженні периферичної крові виявлено еритроцитоз. В основі його розвитку лежить:
3.1.17. Відносний еритроцитоз спостерігається при:
3.1.18. Абсолютний еритроцитоз виникає при:
3.1.19. Хворий з опіковою хворобою знаходиться на лікуванні в опіковому відділенні. У пацієнта виявлені такі зміни з боку червоної крові: кількість еритроцитів – 7х1012/л, вміст гемоглобіну – 182 г/л, гематокрит – 0,56. Їх може спричинити:
3.1.20. Дитина знаходиться в опіковому відділі з опіками ІІ ступеню. Які зміни периферійної крові будуть спостерігатись при цьому?
3.1.21. У хворого на хронічний дифузний гломерулонефрит виявлена анемія. З чим пов’язаний її патогенез?
3.1.22. В поліклініку звернулась жінка зі скаргами на підвищену дратівливість, пітливість, похудіння, тремтіння рук, тахікардію. Об’єктивно: помірна витрішкуватість, тремор рук. Попередній діагноз гіпертиреоз. У периферичній крові -- еритроцитоз. Який механізм збільшення кількості еритроцитів при гіперфункції щитовидної залози?
3.1.23. Хвора тривалий час приймала гормональні препарати глікокортикоїдної дії з приводу частих і важких приступів бронхіальної астми. При дослідженні крові виявлено збільшення кількості еритроцитів. Що є причиною еритроцитозу у даному випадку?
3.1.24. Внаслідок крововтрати, що викликана травмою, в аналізі крові хворого 18 років, виявлено значне (2,5х1012/л) зменшення кількості еритроцитів. За рахунок яких клітин кісткового мозку буде відбуватись регенерація червоних кров’яних тілець?
3.1.25. У хворого після гострої крововтрати в крові з’явились поодинокі нормобласти, збільшилась кількість ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю кісткового мозку до регенерації?
3.1.26. До термінових механізмів компенсації при гострій крововтраті належить:
3.1.27. Нетермінові механізми компенсацій при гострій крововтраті проявляються у вигляді посиленого кровотворення, про яке свідчить збільшення кількості ретикулоцитів. В які терміни після крововтрати це можна виявити?
3.1.28. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) у даному випадку.
3.1.29. У випадку гострої крововтрати нормалізація білкового складу крові відбувається через:
3.1.30. У хворого після гострої посттравматичної крововтрати, яка склала за добу 15% об’єму крові, в крові з’явились поодинокі оксифільні нормобласти. При суправітальному зафарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю до регенерації?
3.1.31. Хворий поступив у відділення з діагнозом гостра постгеморагічна анемія. В анамнезі – масивна кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Клінічні дані: блідість шкіри і слизових, частий пульс, часте поверхневе дихання. В основі розвитку вказаних симптомів лежить:
3.1.32. Через який час виявляються ознаки посиленого еритропоезу?
3.1.33. На 5-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?
3.1.34. У чоловіка, віком 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?
3.1.35. Хворий, 35 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ - 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. В аналізі крові: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 84 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?
3.1.36. Хвора знаходиться в клініці з приводу травми, що супроводжувалась масивною кровотечею. В аналізі крові: еритроцити – 3,4х1012/л, гемоглобін – 78 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 0%. В мазку крові багато поліхроматофілів, оксифільні нормоцити. В які терміни після крововтрати будуть виявлятися такі показники гематограми?
3.1.37. Хворий, 20 р., поступив у клініку з приводу кульового поранення, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею в результаті пошкодження печінки. В аналізі крові: Е – 3,4х1012/л, гемоглобін – 74 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 4%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії розвинувся в даному випадку?
3.1.38. Хворий, 42 р., поступив у клініку з приводу ножового поранення. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 80/50 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження печінкової артерії. В аналізі крові: Е – 3,2х1012/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,9, ретикулоцити – 0,4%. В які терміни після гострої крововтрати будуть виявлятися такі показники гемограми?
3.1.39. У хворого після оперативного втручання з приводу видалення пухлини печінки розвинулась внутрішня кровотеча. При обстеженні в аналізі крові виявлено: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 81 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів. Який вид анемії за регенераторними можливостями кісткового мозку розвинувся в даному випадку?
3.1.40. Хвора 42 р., поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який механізм її розвитку?
3.1.41. Жінка 55 років звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлено: блідість шкіри, збільшення частоти дихання, пульс – 90 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х109/л, ретикулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові в хворої?
3.1.42. Хворий прийшов до клініки зі скаргами на болі в животі, часті випорожнення з домішками крові, слабкість, схуднення. У крові: еритроцити – 2,8 Т/л, колірний показник – 0,7; гемоглобін – 70 г/л; лейкоцити – 12 Г/л. У мазку: гіпохромія з мікроцитозом, ретикулоцити – 0,8 %. Що з переліченого є найбільш ймовірним поясненням цих даних:
3.1.43. У жінки з геморагічним діатезом розвинулась анемія. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?
3.1.44. У дитини з порушенням коагуляційного гемостазу у вигляді гемофілії спостерігаються підвищена кровоточивість, що проявляється повторними крововиливами. В аналізі крові: еритроцити – 3,3х1012/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,6, ретикулоцити – 0,07; лейкоцити – 5,1х109/л; тромбоцити – 220 х109/л. Результати досліджень свідчать про наявність у дитини:
3.1.45. Хворий з виразковою хворобою скаржиться на слабість, сонливість, домішки крові у випорожненнях. Об’єктивно: шкіра і слизові – бліді. При лабораторному дослідженні крові виявлено: еритроцити – 3,4 х1012/л, гемоглобін – 78 г/л, колірний показник – 0,68; в мазку – гіпохромія та мікроанізоцитоз. Яке порушення у системі крові виявлено у хворого?
3.1.46. Хвора 42 р., поступила в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі кровотечі протягом останнього року. Клінічно: шкіра бліда, частий пульс, міома тіла матки. Аналіз крові: еритроцити – 2,8х1012/л, гемоглобін – 60 г/л, колірний показник – 0,6, ретикулоцити – 0,05%. В мазку: гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Вміст заліза в сироватці крові – 6 мкмоль /л. Яка патологія крові у даної хворої?
3.1.47. Хвора поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який патогенез даного захворювання?
3.1.48. У жінки 49 р. на фоні помірної менорагії розвинулась анемія: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 61 г/л, колірний показник – 0,5, ретикулоцити – 0%. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?
3.1.49. У хворого з частими гемороїдальними кровотечами в аналізі крові: еритроцити – 3,1х1012/л, гемоглобін – 56 г/л, колірний показник. – 0,6 ретикулоцити – 0,01. За регенераторними можливостями кісткового мозку анемію, що розвинулася у хворого можна віднести до:
3.1.50. У жінки з геморагічним синдромом розвинулась хронічна постгеморагічна анемія Які якісні зміни еритроцитів будуть спостерігатися в даному випадку?
3.1.51. У людини до травми гематокритний показник 40%. Який він буде через добу після втрати 750 мл крові?
3.1.52. У чоловіка 43-х років з видаленою ниркою були виявлені симптоми анемії. Що зумовило появу цих синдромів?
3.1.53. У хворого з анацидним гастритом проведений аналіз крові показав наступні результати: еритроцити 2,5х1012/л; гемоглобін – 50 г/л; колірний показник – 0,6; ретикулоцитів – 0,02%; мікроцитоз. Який вид анемії у хворого?
3.1.54. У жіночу консультацію на контрольний огляд звернулась жінка на 6 місяці вагітності. При обстеженні виявлена залізодефіцитна анемія. Що є причиною розвитку цього стану?
3.1.55. У жінки на фоні помірної менорагії розвинулась анемія. Еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 61 г/л, колірний показник – 0,5, ретикулоцити – 0,02%. Яка патогенетична форма анемії спостерігається в даному випадку?
3.1.56. У хворого на хронічний ентерит розвинулась анемія. У крові виявляється гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Про який вид анемії слід думати лікарю?
3.1.57. У хворого з гемороєм розвинулась залізодефіцитна анемія. Яке значення кольорового показника крові найбільш характерне для цієї анемії?
3.1.58. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який кольоровий показник характерний для цієї хвороби?
3.1.59. Хвора 16 років поступила в клініку зі скаргами на фізичну втому і психічну млявість, серцебиття, шум у вухах, постійну сонливість. Об’єктивно: «алебастрова» блідість шкірних покривів, спотворення смаку і нюху; аменорея, гіпофункція статевих залоз. В крові: гемоглобін – 45 г/л, еритроцити – 3 Т/л, ретикулоцити – 0,1 ‰, лейкоцити – 7,3 Г/л, залізо сироватки – 9,8 мкмоль/л. Назвіть вірогідний діагноз.
3.1.60. У жінки, віком 55 років, після тривалої маткової кровотечі виникла залізодефіцитна анемія. Водночас з цим у неї були виявлені дистрофічні явища в міокарді, які раніше не спостерігалися. Що могло стати причиною дистрофії міокарда?
3.1.61. У дитини, що тривалий час знаходиться на штучному вигодовуванні коров’ячим молоком, розвинулась важка форма анемії: еритроцити – 3,9х1012/л, гемоглобін – 70 г/л, ретикулоцити – 0,01%. В мазку: пойкілоцитоз, мікроцитоз, анулоцитоз. Який механізм розвитку анемії у дитини?
3.1.62. У дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні коров’ячим молоком, розвинулась важка форма анемії: еритроцити – 4х1012/л, гемоглобін – 68 г/л, ретикулоцити – 0%. В мазку: гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз. Яка анемія розвинулась у дитини?
3.1.63. У жіночу консультацію на контрольний огляд звернулась жінка на 7 місяці вагітності. При обстеженні виявлена залізодефіцитна анемія: еритроцити 3,5 Т/л, гемоглобін – 58 г/л, ретикулоцити – 0,02%. За регенераторними можливостями кісткового мозку вона належить до:
3.1.64. У хворого з гіпоацидним гастритом проведений аналіз крові показав наступні результати: еритроцити –3,0х1012/л; гемоглобін – 70 г/л; колірний показник – 0,7; ретикулоцити – 0,03%; мікроцитоз. Які регенераторні можливості кісткового мозку у хворого?
3.1.65. Робітник хімічного підприємства по виробленню пестицидів звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, підвищену втомлюваність. Проведене дослідження крові, яке виявило наступні зміни: еритроцити – 2,6х1012/л, гемоглобін – 62 г/л, колірний показник – 0,8; лейкоцити – 2,5х109/л, нейтропенія; тромбоцити – 40х109/л. Який вид анемії розвинувся у хворого?
3.1.66. У хворої діагностовано сидеробластну анемію. При цій анемії спостерігається відкладання заліза у внутрішніх органах (печінці, серці, підшлунковій залозі), яке супроводжується розростанням:
3.1.67. У жінки на 7-му місяці вагітності почала швидко наростати анемія: еритроцити – 2,7х1012/л, гемоглобін – 90 г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалобласти, мегалоцити, ретикулоцити – 0%. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?
3.1.68. При обстеженні хворого в крові виявлено гіперхромію еритроцитів, мегалоцити і мегалобласти. Про яку патологію слід думати лікарю?
3.1.69. У хворого в аналізі крові виявлено різке зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну; колірний показник-1,5. В мазку крові: мегалоцити, поодинокі мегалобласти, пойкілоцитоз, гіперхромія, мегалоцити з включеннями у вигляді тілець Жолі і кілець Кебота. Поставлено діагноз анемії Адісон-Бірмера. Дефіцит якого з названих факторів є причиною виникнення анемії?
3.1.70. Які із клітин червоної крові є характерними для перніциозної В12-фолієводефіцитної анемії (анемії Адісона-Бірмера)?
3.1.71. Недостатність вітаміну В12 і фолієвої кислоти може бути причиною анемії:
3.1.72. При обстеженні хворого в крові виявлено гіперхромію еритроцитів, мегалоцити і мегалобласти. Про яку патологію слід думати?
3.1.73. У жінки 40 років виявлені атрофічно-запальні процеси в порожнині рота, порушення глибокої чутливості. Була діагностована анемія Аддісона-Бірмера. Якою є анемія у хворої?
3.1.74. Чоловік 56 років потрапив до клініки зі скаргами на загальну слабість, поганий апетит, запаморочення, задишку і серцебиття, біль і печію в ділянці язика, відчуття оніміння в кінцівках. У минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка з приводу виразкової хвороби. В аналізі крові: гемоглобін - 80 г/л, еритроцити - 2,0х1012/л; лейкоцити - 3,5х109/л; колірний показник - 1,3. Який вид анемії в даного хворого?
3.1.75. У жінки 50 років з діагнозом анемія Аддісона-Бірмера відмічено порушення глибокої чутливості. Неврологічні зміни при даній патології пов’язані із накопиченням в організмі:
3.1.76. Мегалобластична гіперплазія кісткового мозку характерна для:
3.1.77. У хворого, що переніс 5 років тому резекцію шлунка, розвинулась В12-фолієводефіцитна анемія. Що може спричинити розвиток такої анемії?
3.1.78. У хворих з В12 - дефіцитною анемією виникають дегенеративні процеси в задніх і бокових стовпах спинного мозку (фунікулярний мієлоз). Ураження аксонів пов’язане з порушенням утворення
3.1.79. У хворого після резекції шлунка розвинулась мегалобластична анемія. Який препарат необхідно призначити хворому?
3.1.80. У жінки на 6-му місяці вагітності почала швидко наростати анемія: еритроцити – 2,7х1012/л, гемоглобін – 90 г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, одинокі мегалобласти, мегалоцити, ретикулоцити – 0%. Поставлений діагноз: В12-фолієводефіцитна анемія. За регенераторними можливостями дана анемія належить до:
3.1.81. Жінка,яка працює на виробництві пов’язаному з фенілгідразином, поступила зі скаргами на жовтушність шкіри і склер, що поступово наростає протягом останніх п’яти місяців, слабість, втому. В аналізі крові: еритроцитів – 3,5х1012/л, гемоглобін – 85 г/л, ретикулоцити – 14,6%. До якого виду гемолітичної анемії можна віднести анемію, що виникла у хворої?
3.1.82. У разі нещасного випадку (укус отруйної змії), у чоловіка в аналізі крові: гемоглобін – 80 г/л; еритроцити – 3,0х1012 /л; лейкоцити – 5,5х109/л. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?
3.1.83. У хворого 19 років виявлена хронічна набута гемолітична анемія. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку цієї патології?
3.1.84. У чоловіка, віком 50 років при обстеженні було виявлено зниження кількості еритроцитів у крові і підвищення рівня вільного гемоглобіну в плазмі крові (гемоглобінемію). Колірний показник – 0,85. Який вид анемії спостерігається у хворого?
3.1.85. Хворий 54 років, складач друкарні поступив у клініку зі скаргами на загальну слабкість, головну біль, поганий сон. При дослідженні кррові виявлено: еритроцити – 3,2х1012/л, гемоглобін – 69 г/л, колірний показник – 0,65, лейкоцити – 6,1х109/л. В мазку: гіпохромія, мікроанізоцитоз, поодинокі поліхроматофіли, еритроцити з базофільною зернистістю ретикулоцити – 1,8%. Рівень заліза сироватки – 63 мкмоль/л. Про яку патологію крові свідчить даний аналіз крові?
3.1.86. При набутих імунних гемолітичних анеміях одним з механізмів лізису мембран еритроцитів є приєднання до мембрани комплементу з подальшою його активацією. Приєднання комплементу до мембрани еритроцитів зумовлюють:
3.1.87. У молодого подружжя народилася дитина з ознаками гемолітичної анемії. Гемоліз еритроцитів у даному випадку може бути зумовлений:
3.1.88. Імунний гемоліз еритроцитів відбувається переважно в:
3.1.89. На 2 день після народження дитини, третьої у резус-негативної матері при резус-позитивному батькові у новонародженого розвинулась гемолітична хвороба. Гемоліз еритроцитів у дитини зумовлюють:
3.1.90. У випадку гемолітичної хвороби новонароджених гемоліз еритроцитів відбувається:
3.1.91. У хворого із спадковою ферментопатією, пов’язаною із дефіцитом глюкозо-6-фосфа-тдегідрогенази, гострий внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів зумовлений ушкодженням клітинних мембран внаслідок:
3.1.92. У хворого 13 років виявлена ферментопатія. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку цієї патології?
3.1.93. У хворого виявлена серповидноклітинна анемія. Заміна якої амінокислоти в поліпептидному ланцюгу гемоглобіну на валін призводить до цього захворювання?
3.1.94. У новонародженого встановлена важка форма “Серпоподібноклітинної анемії”. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?
3.1.95. У чоловіка, віком 40 років було встановлено діагноз: серповидноклітинна анемія. Який механізм є чинником зменшення кількості еритроцитів в крові у цього хворого?
3.1.96. При підйомі в гори у юнака 25 р. з’явилася жовтушність шкіри і слизових. В анамнезі – серпоподібноклітинна анемія. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?
3.1.97. При серпоподібній анемії утворюється HbS, який у відновленому стані випадає у кристали і спричинює серпоподібну деформацію еритроцитів. Що сприяє посиленню гемолізу таких еритроцитів?
3.1.98. У відносно здорової дитини у віці 12 років виявлений гемоглобіноз (HbS), спричинений заміною в бета-ланцюгу глутамінової кислоти на валін. Який з перерахованих факторів буде сприяти гемолізу таких еритроцитів?
3.1.99. Під час екскурсії по Кавказу при сходженні на гірську вершину біля 4000 м у екскурсанта швидко розвинулась жовтушність шкіри і слизових. Яке спадкове захворювання може супроводжуватись такими симптомами у горах?
3.1.100. Внутрішньоклітинний гемоліз еритроцитів при серповидноклітинній анемії пов’язаний:
3.1.101. Дитина 3 р. поступила у клініку у важкому стані з приводу пневмонії і гематурії. Об’єктивно шкіра і слизові жовтушні, часте поверхневе дихання, печінка і селезінка збільшені, сеча чорного кольору. В аналізі крові: еритроцити – 2,3х1012/л, гемоглобін – 68 г/л, колірний показник – 0,9. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі серповидні еритроцити, поліхроматофіли. Про яку патологію крові слід думати?
3.1.102. У новонародженого діагностовано спадкову гемолітичну анемію – a-таласемію. З яким аномальним гемоглобіном пов'язаний гемоліз еритроцитів у даному випадку?
3.1.103. Мішенеподібні еритроцити властиві:
3.1.104. При лабораторному обстеженні в аналізі хворого, 25 років, виявлено: еритроцитів – 3,1х1012/л, гемоглобін – 70 г/л, колірний показник – 0,7. В мазку: ретикулоцитоз, поліхроматофілія, мішенеподібні еритроцити. Діагностовано a-таласемію. Який аномальний гемоглобін зумовлює розвиток даної патології?
3.1.105. Хвора 19 р., поступила в клініку на обстеження. З дитинства відмічалось зниження гемоглобіну до 90-95 г/л. Лікування препаратами заліза було неефективне. Аналіз крові при поступленні: еритроцити – 3,2х1012/л, гемоглобін – 85 г/л, колірний показник – 0,78; лейкоцити – 5,6х109/л, тромбоцити – 210х109/л. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, мішеневидні еритроцити, ретикулоцити 16 %. Яка патологія системи крові у хворої?
3.1.106. У хворої діагностовано хворобу Мінковського-Шоффара. Підвищення проникності мембрани еритроцитів і їх подальший гемоліз у даному випадку зумовлені дефіцитом:
3.1.107. У дівчинки 7-ми років ознаки анемії. Лабораторно встановлений дефіцит піруваткінази в еритроцитах. Порушення якого процесу відіграє головну роль в розвитку анемії у дівчинки?
3.1.108. Пацієнтка 58-ми років скаржиться на підвищену втому, зниження працездатності, сонливість, задишку під час швидкої ходи. У крові: Ер.-4,6х1012/л; Hb-92 г/л; КП-0,6. У мазку крові-велика кількість анулоцитів та мікроцитів. Для якої анемії це характерно?
3.1.109. У трирічної дитини з підвищеною температурою тіла після прийому аспірину спостерігається посилений гемоліз еритроцитів. Вроджена недостатність якого ферменту могла викликати у дитини гемолітичну анемію?
3.1.110. Чоловік 56-ти років потрапив до клініки зі скаргами на загальну слабкість, біль і печію в язиці, відчуття оніміння в кінцівках. У минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка. У крові: гемоглобін – 80г/л; еритроцити – 2,0х1012/л; колірний показник – 1,2; лейкоцити – 3,5-109/л. Який вид анемії у цього хворого?
3.1.111. Після оперативного видалення частини шлунка у хворого порушилося всмоктування вітаміну В12, він виводиться з калом. Розвинулася анемія. Який фактор необхідний для всмоктування цього вітаміну?
3.1.112. Хворий 20-ти років скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, швидку втомлюваність. У крові: гемоглобін – 80 г/л. Мікроскопічно: еритроцити зміненої форми. Причиною цього стану може бути:
3.1.113. Хворий 2 роки тому переніс операцію резекції пілоричного відділу шлунка. Спостерігається слабкість, періодична поява темних кіл під очима, задишка. У крові: гемоглобін – 70 г/л; еритроцити – 3,0х1012/л; колірний показник – 0,7. Які зміни еритроцитів у мазках крові найбільш характерні для даного стану?
3.1.114. У районах Південної Африки у людей розповсюджена серпоподібно-клітинна анемія, при якій еритроцити мають форму серпа внаслідок заміни в молекулі гемоглобіну амінокислоти глутаміну на валін. Чим викликана ця хвороба?
3.1.115. У жінки з ІІІ (В), Rh- групою крові народилась дитина з ІІ (А) групою крові. У дитини діагностовано гемолітичну хворобу новонародженого внаслідок резус конфлікту. Яка група крові за системою АВ0 та резус належність можливі у батька?
3.1.116. У хворого 43 років спостерігається хронічний атрофічний гастрит, мегабластна гіперхромна анемія. Підвищено виділення метилмалонової кислоти з сечею. Недостатністю якого вітаміну зумовлене виникнення зазначеного симптомокомплексу?
3.1.117. Під час дослідження первинної структури молекули глобіну виявлено заміну глутамінової кислоти на валін. Для якої спадкової патології це характерно?
3.1.118. У студента через добу після екзамену в аналізі крові виявили лейкоцитоз без суттєвих змін в лейкоцитарній формулі. Виберіть найбільш ймовірний механізм розвитку відносного лейкоцитозу в периферичній крові?
3.1.119. Який вид лейкоцитозу розвивається при гнійно-септичних процесах в організмі?
3.1.120. До клініки був доставлений пацієнт з діагнозом: «гострий живіт». Лікар припустив наявність гострого апендициту і призначив терміновий аналіз крові. Який показник підтвердить наявність гострого запалення?
3.1.121. Під час медогляду хлопчика 5 років виявили значне збільшення кількості еозинофілів в одиниці об’єму крові. Що з вказаного може бути причиною еозинофілії?
3.1.122. Яка із форм лейкоцитозу характерна для такого інфекційного захворювання як туберкульоз?
3.1.123. Хлопчик, 7 років, скаржиться на знижений апетит, часту нудоту, періодичні болі в животі. Аналіз калу на яйця глистів дав позитивний результат. Яку форму лейкоцитозу слід очікувати у даного хворого?
3.1.124. Хворий В., звернувся до лікаря зі скаргами, що у нього щорічно в кінці квітня – на початку травня з’являється печія в очах, риніт, біль голови, підвищення температури. Хвороба загострюється при виїздах за місто. Поставлений діагноз – поліноз. Які зміни в периферичній крові при цьому захворюванні?
3.1.125. У хворого з ішемічною хворобою серця в аналізі крові: Лейкоцити – 48х109/л, лейкоформула: Б – 1, Е – 3, мієлоцити – 12, Ю – 19, П – 27, С - 30, лімфоцити – 6, моноцити – 1, поодинокі промієлоцити. Який механізм розвитку лейкоцитозу у хворого?
3.1.126. У хворого з пневмонією в аналізі крові: лейкоцити – 20х109/л; лейкоцитарна формула: Б – 0, Е – 4, Ю – 4, П – 12, С – 53, Л – 24, М – 3. Про які зміни в лейкоформулі свідчить дана гемограма?
3.1.127. У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: еритроцити - 3,6х1012/л, гемоглобін – 140 г/л, колірний показник – 1,0. Лейкоцити - 25х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 3, промієлоцити – 2, мієлоцити – 3, Ю – 1, П – 12, С – 44, Е – 8, Б – 8, Л – 16, М – 3. Тромбоцити – 220х109/л. Які зміни лейкоцитарної формули спостерігаються у хворого?
3.1.128. Хвора знаходиться на лікуванні з приводу злоякісної пухлини. При даній патології у периферичній крові буде спостерігатися:
3.1.129. У хворої внаслідок швидкого зниження температури розвинувся колапс. В аналізі крові при цьому відмічено підвищення кількості лейкоцитів. Який механізм виникнення лейкоцитозу у даному випадку?
3.1.130. У студента через 2 години після іспиту в аналізі крові виявлено лейкоцитоз без істотних змін у лейкоцитарній формулі. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу?
3.1.131. Хворий з ревматоїдним артритом приймає диклофенак-натрій. Після чергового аналізу крові лікар відмінив цей препарат. Яке ускладнення з боку крові викликав диклофенак-натрій?
3.1.132. До лікаря звернулася хвора зі скаргами на нежить, який посилюється навесні в період цвітіння рослин. Було встановлено діагноз алергійного риніту. Які зміни лейкоцитарної формули можна очікувати в аналізі крові цієї хворої?
3.1.133. Забір крові для загального аналізу рекомендують проводити натще зранку. Які зміни складу крові можливі, якщо провести забір крові після приймання їжі?
3.1.134. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в крові спостерігаються наступні зміни: еритроцити-4,0х1012/л; Hb-120г/л; колірний показник-0,9; лейк.-18х109/л; базофіли-0; еозинофіли-0; мієлоцити-0; юні-2; палочки-20; сегментоядерні-53; лімфоцити-20; моноцити-4. Як називається такий ядерний зсув лейкоцитарної формули?
3.1.135. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейкоцити-3,2-109/л. Який головний механізм в розвитку лейкопенії?
3.1.136. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3-х років тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився. У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш вірогідний механізм виявлених змін у крові?
3.1.137. У хворого через добу після апендектомії у крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним зсувом. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу в даному випадку?
3.1.138. У підлітка внаслідок радіоактивного опромінення значно постраждала лімфоїдна система, відбувся розпад великої кількості лімфоцитів. Відновлення нормальної формули крові можливо завдяки діяльності залози:
3.1.139. У мазку крові, забарвленому за Романовським-Гімзою виявляється 20% великих (діаметром 20 мкм), округлих клітин з блідобазофільною цитоплазмою і бобоподібним ядром. Як клінічно характеризується це явище?
3.1.140. У хворого з абсцесом сідничної ділянки в аналізі крові: еритроцити – 3,8х1012/л, гемоглобін – 115г/л, лейкоцити –18,0х109/л, базофіли – 0,5%, еозинофіли – 2,5%, паличкоядерні нейтрофіли – 18%, сегментоядерні – 51%, лімфоцити – 20%, моноцити – 8%. Яка форма лейкоцитозу має місце у даного хворого?
3.1.141. Хворий госпіталізований з абсцесом стегна для операційного лікування. Лейкограма хворого: лейкоцити - 20х109/л, базофіли - 0%, еозинофіли - 1%, нейтрофіли: мієлоцити – 2%, промієлоцити – 3%, метамієлоцити – 10%, паличкоядеррні – 12%, сегментоядерні – 60%, лімфоцити – 10%, моноцити – 2%. Охарактеризуйте лейкограму хворого.
3.1.142. Хворий звернувся до лікаря з приводу болей у лівому підребер’ї. 3 – 4 місяці тому став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Аналіз крові: еритроцити – 3,5х1012/л, гемоглобін – 110 г/л, колірний показник – 0,94. Лейкоцити – 23х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С – 12%, Е – 6%, Б – 4%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити 160х109/л. Які зміни лейкоцитарної формули спостерігаються у хворого?
3.1.143. У онкологічного хворого під час повторного курсу лікування із застосуванням цитостатиків підвищилась температура тіла, розвинулась в’ялотекуча рецидивуюча пневмонія. Які найбільш ймовірні зміни периферичної крові будуть у хворого?
3.1.144. Хвора знаходиться на лікуванні з приводу хвороби Іценко-Кушінга. Які зміни у системі лейкоцитів будуть при цьому захворюванні?
3.1.145. При хворобі Іценко-Кушінга спостерігається лімфоцитопенія і еозинопенія. Що зумовлює такі зміни у системі лейкоцитів?
3.1.146. У хворого з діагнозом гостра променева хвороба виникли інфекційні ускладнення – запалення язика, ясен, некротична ангіна. Це зумовлене наступними змінами у периферійній крові:
3.1.147. У хворого, який був ліквідатором аварії на АЕС в аналізі крові: лейкоцитопенія, лімфопенія, що виникла в результаті:
3.1.148. Одним з механізмів зменшення кількості лейкоцитів є пригнічення лейкопоезу. Воно може бути зумовлене дефіцитом:
3.1.149. Через 4 роки після тотальної резекції шлунку хворий звернувся зі скаргами на швидку втомлюваність, відчуття печії в язиці. При огляді слизова бліда, сосочки язика атрофовані. При лабораторному обстеженні виявлено: зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоформула: Б – 0, Е – 2, Ю – 0, П – 0, С --.63, Л – 29, моноцити – 6. В мазку: мегалоцити, поодинокі мегалобласти, тільця Жолі, гіперсегментовані нейтрофіли. Які зміни в лейкоформулі спостерігаються в даному випадку?
3.1.150. У хворого з діагнозом В12-фолієводефіцитна анемія в аналізі крові виявлено лейкопенію з дегенеративним зрушенням лейкоцитаної формули вправо. Який механізм розвитку змін у системі лейкоцитів?
3.1.151. При лабораторному дослідженні периферійної крові в обстежуваного виявили збільшення кількості еозинофілів. Що з вказаного може бути причиною еозинофілії?
3.1.152. Для периферійної крові хворих з хронічним лімфолейкозом характерний абсолютний лімфоцитоз. Що з нижчеперерахованого свідчить про це?
3.1.153. Для периферійної крові хворих з хронічним агранулоцитозом характерний відносний лімфоцитоз. Що з нижчеперерахованого свідчить про це?
3.1.154. У лікаря-рентгенолога під час проходження медогляду виявлено різке зменшення кількості гранулоцитів у крові на фоні зниженої загальної кількості лейкоцитів. Дані зміни можна охаратеризувати як:
3.1.155. У хворого з гострим лімфобластним лейкозом спостерігається висока температура, рецидивуючі пневмонії, некротична ангіна. Який механізм вказаних патологічних явищ?
3.1.156. Депресія грануло-, моноцито- і лімфопоезу при лейкозах зумовлює порушення фагоцитозу, пригнічення гуморальних і клітинних реакцій імунітету. Це створює умови для:
3.1.157. У хворої хронічний лімфолейкоз. Наявність яких клітин у периферійній крові характерне для даного захворювання?
3.1.158. Для хронічного мієлолейкозу характерні наступні зміни у лейкоцитарній формулі:
3.1.159. При обстеженні в аналізі крові пацієнта виявлено лейкоцитоз, лімфоцитоз, клітини Боткіна-Гумпрехта на фоні анемії. Про яку хворобу слід думати лікарю?
3.1.160. Мужчина 54 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, часті простудні захворювання, постійні «синяки» на тілі. В аналізі крові: еритроцити -- 2,5х1012/л; гемоглобін-80 г/л; колірний показник-0,9; ретикулоцити-0; тромбоцити-50 х109/л; лейкоцити-58х109/л; лейкоцитарна формула: Б-5, Е-15, мієлобласти-6, мієлоцити-10, Ю-18, П-26, С-10, Л-8, М-2, ШОЕ - 40 мм/гоD. Яке гематологічне заключення?
3.1.161. У хворого на лейкоз в аналізі крові кількість лейкоцитів – 250х109/л. Яка форма лейкозу є в даного хворого?
3.1.162. Гематологічна картина при гострому мієлолейкозі характеризується «лейкемічним провалом». Це означає:
3.1.163. У хворого з хронічним мієлолейкозом знайдено ознаки анемії – зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, оксифільні і поліхроматофільні нормоцити. Патогенетична основа її – це:
3.1.164. Хворий 38 років. Протягом останнього року почав відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові при поступленні: еритроцити – 3,1х1012/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,91, тромбоцити – 160х109/л, лейкоцити – 5,7х109/л. Лекоцитарна формула: С/я – 9%, лімфобласти – 3%, пролімфоцити – 4%, лімфоцити – 81%, моноцити – 3%. В мазку: нормохромія, велика кількість тілець Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчать дані зміни? &nbs
|
