МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
1. Основи традиційної логіки були закладені: а) Б. Спінозою; б) Лейбніцем; в) Аристотелем; г) Е.Гуссерлем.
2. Пізнання людиною світу здійснюється на рівнях: а) абстрактне пізнання, конкретне пізнання. б) чуттєве пізнання, абстрактно-логічне; в) поняття, судження.
3. Чуттєве пізнання відбувається в таких формах: а) поняття, судження, умовивід; б) відчуття, сприйняття, уявлення; в) абстрактна, конкретна. 4. Поняття – це: а) істотні ознаки, які виражають природу предмета, його сутність і відрізняють предмет від усіх інших предметів; б) форма мислення, в якій зафіксовано правила побудови понять і силогізмів; в) форма мислення, що відображає предмет в його істотних ознаках. 5. Змістом поняття називається: а) слово, яке має чітко визначене значення; б) сукупність наявних ознак предметів, відображених у понятті; в) сукупність предметів або явищ, що мисляться в понятті. 6. Як змінюється обсяг і зміст поняття при обмеженні: а) обсяг і зміст поняття збільшуються; б) обсяг поняття збільшується, а зміст зменшується; в) обсяг поняття зменшується, а зміст збільшується. 7. Співвідносними є поняття: а) стіл; б) депутат; в) вічний двигун; г) копія.
8. Конкретними поняттям є поняття: а) дволикість; б) халатність; в) суддя; г) відповідальність.
9. Межею узагальнення понять є: а) одиничний предмет; б) сукупність предметів; в) категорії.
10. У якому варіанті поняття узагальнено правильно: а) адвокат – юрист; б) планета – Сонячна система; в) політика – політичний режим; г) профспілка – член профспілки.
11. Між поняттями «близький» та «далекий» існує відношення: а) перехрещення; б) підпорядкування; в) протилежність.
12. Негативним поняттям є поняття: а) непідкупний суддя; б) протиправна дія; в) п’яний; г) халатність.
13.У якому варіанті відповіді відбувся дихотомічний поділ поняття: а) держави бувають унітарні, федеративні та конфедеративні; б) індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями з трудових спорів та судами; в) науки поділяються на природничі, суспільно-гуманітарні та математичні; г) винною у злочині визнається особа, що скоїла діяння навмисно або ненавмисно. 14. Серед несумісних понять розрізняють такі види відношень: а) тотожність, підпорядкування, перетин; б) перетин, протилежність, підпорядкування; в) супідрядність, суперечність, протилежність. 15. У якому варіанті наявне ділення за видозміною ознаки: а) кути бувають гострі, тупі, прямі; б) винною у злочині визнається особа, що скоїла діяння навмисно або ненавмисно; в) війни бувають справедливими і несправедливими.
16. Між поняттями «юрист» та «спортсмен» існує відношення: а) перехрещення; б) підпорядкування; в) протилежність.
17.Твердження “Держави можуть бути монархічними і не монархічними” ілюструє закон логіки: а)закон несуперечності б)закон тотожності в)закон достатньої підстави г)закон виключеного третього
18. Які існують види визначень понять: а) точні, неточні, абстрактні; б) реальні, номінальні, генетичні; в) за змістом, за обсягом.
19. Судження – це: а) фіксація просторових, часових, якісних та інших відношень між суб’єктами; б) речення, в якому будь-що стверджується або заперечується про частину предметів деякого класу; в)форма мислення, в якій у знаковій формі фіксуються відношення між об’єктами, зв’язок між предметом і його ознакою або факт існування чи неіснування будь-чого.
20. Категоричні судження за кількістю поділяються на: а) генетичні, остенсивні, номінальні; б) позитивні, негативні, нульові; в) одиничні, часткові, загальні.
21. Які характеристики належать до судження «Кожен студент юридичних вузів вивчає логіку» : а) одиничне судження; б) часткове судження; в) загальне судження; г) судження з відношенням.
22. Встановіть, у якому варіанті суб’єкт є розподіленим, а предикат – нерозподіленим: а) Жоден хімічний елемент не є складною речовиною; б) У деяких справах передбачено законом обов’язкове проведення експертиз; в) Всі А є не В.
23. До якого виду суджень належить твердження «Добросовісна праця – джерело добробуту і могутності нашого народу» : а) загальностверджувальне (А); б) загальнозаперечне (Е); в) частковостверджувальне (І); г) частковозаперечне (О).
24. Які характеристики належать до судження «Кожний з батьків є старшим за своїх дітей» : а) одиничне судження; б) атрибутивне судження; в) частково-заперечне судження; г) судження з відношенням.
25. В якому із суджень не порушується закон достатньої підстави: а) праве око чешеться – буде радість, ліве око чешеться – будуть сльози; б) категорично заперечую, що я хуліган, бо я маю вищу освіту; в) суддя З. не може мене судити, бо він сам задіяний у даному злочині; г) при виконання цієї роботи без лопати не обійтися, тому при переробці зерна задіяні переважно жінки.
26. Безпосередні виводи – це: а) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою одного судження; б) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою дво категоричних суджень; в) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою трьох і більше суджень.
27. Операції, за допомогою яких формуються безпосередні умовиводи: а) метод остач; б) протиставлення; в) перетин.
28. Розумова операція, яка передбачає збереження суб’єкта, предиката, змісту судження, однак не зберігає форму цього судження називається: а) перетворення; б) обернення; в) протиставлення.
29. За допомогою двох часток «НЕ» - перед зв’язкою та перед предикатом: а) перетворюються загально стверджувальні судження; б) перетворюються загально заперечувальні судження; в) протиставляються частково стверджувальні судження.
30. За допомогою зміни місць суб’єкта і предиката, коли суб’єкт стає предикатом і навпаки при збереженні виду судження і можливій зміні обсягу: а) обертаються загально стверджувальні судження; б) протиставляються загально заперечувальні судження; в) обертаються частково заперечувальні судження.
31. Категоричний силогізм – це: а) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою категоричних суджень; б) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою трьох і більше суджень; в) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою одного судження.
32. Судження, яке містить в собі нове знання – це: а) засновок; б) висновок; в) силогізм.
33. Повна індукція – це: а) вивід, в якому висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів певного класу; б) вивід, в якому висновок робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частини предметів класу; в) вивід, в якому висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню.
34. Метод єдиної схожості – це: а) якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну спільну обставину, а всі інші обставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною явища; б) якщо виникнення чи зміна одно явища щоразу неодмінно викликає певні зміни іншого явища, то обидва ці явища перебувають у причинному зв’язку одне з одним; в) якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і випадок, в якому воно не настає в усьому схожі і лише в одній обставині різні, то ця обставина, яка в першому випадку наявна і відсутня в іншому і є причиною явища що вивчається
35. Наукова індукція – це: а) вивід, в якому висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів певного класу; б) вивід, в якому висновок робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частини предметів класу; в) вивід, в якому висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню.
36. Сполучений метод схожості і різниці – це: а) якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну спільну обставину, а всі інші обставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною явища; б) якщо виникнення чи зміна одно явища щоразу неодмінно викликає певні зміни іншого явища, то обидва ці явища перебувають у причинному зв’язку одне з одним; в) якщо два чи більше випадків виникнення досліджуваного явища мають спільним лише одну обставину, а два чи більше випадки не виникнення цього явища мають спільним лише відсутність тієї ж обставини, то ця обставина і є причиною явища, що вивчається.
37. Умовно-категоричний силогізм – це: а) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою імплікативного та категоричного суджень; б) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою диз’юнктивних та імплікативних суджень; в) розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою двох та більше суджень.
38. Виберіть ті відповіді, які позначають логічні прийоми, подібні до визначення: а) припис; б) аналіз; в) характеристика.
39. Виберіть ті відповіді, які позначають складові структури простого судження: а) об’єкт; б) логічний сполучник; в) суб’єкт.
40. Виділіть ті відповіді, які є правилами визначення: а) коло; б) симетричність; в) однозначність.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
|
