Методика запуску робочих програм

Для запуску робочих програм необхідно:

1. Увійти в каталог, в якому розташовані файли робочої програми.

2. Встановити курсор на ім’я запускного файла програми. Як правило, вони мають розширення імені.exe чи.com.

3. Натиснути клавішу Enter.

Перелік основних команд NC

Керування курсором:

1. Зсув вліво на символ.....................................Ctrl + S;

2. Зсув вправо на символ..................................Ctrl + D; ®

3. Зсув вліво на слово.............................Ctrl + A; Ctrl +

4. Зсув вправо на слово...........................Ctrl + F; Ctrl + ®

5. Зсув вгору на сторінку.............................Ctrl + R; PgUp

6. Зсув вниз на сторінку …..........................Ctrl + C; PgDn

7. Зсув на кінець рядка..........................................…....End

8. Зсув на початок рядка............................................Home

9. Зсув на кінець файла........................................Ctrl + End

10. Зсув на початок файла...............................Ctrl + Home

Керування панелями:

1. Вмикання та вимикання обох панелей.............Ctrl + O

2. Вмикання та вимикання лівої панелі................Ctrl + F1

3. Вмикання та вимикання правої панелі............Ctrl + F2

4. Перемикання панелей з активної на неактивну.…TAB

5. Виклик меню накопичувачів на ліву панель....Alt + F1

6. Виклик меню накопичувачів на праву панель..Alt + F2

7. Перечитати активну панель.....…......................Ctrl + R

8. Перемкнути неактивну панель в інформаційнуCtrl + L

9. М’яке перезавантаження ОС..................Ctrl + Alt + Del

Керування каталогами:

1. Створення нового каталогу активної панелі

(ім’я вписати у вік­но, що з’явиться)…………………. F7

2. Знищення порожнього каталогу активної панелі.... F8

Керування файлами:

1. Перегляд змісту файла, який позначено, на всьому ек­ра­­­нію………………………………………………………….F3

2. Виділення

- окремого файла.…….................………………................. Ins

- групи файлів відкритого каталогу ………...…….“+” + Enter

3. Відміна виділення:

- окремого файла...........................……...........……………. Ins

- групи файлів відкритого каталогу..……...….…..“–” + Enter

4. Вилучення файлів, які виділені................................. F8

5. Копіювання файлів, які виділені............................... F5

2.4.3. Завдання для самостійної роботи

1. Перевірити та відкорегувати конфігурацію системної обо­лонки Norton Commander.

2. Вивчити та практично виконати функцію порівняння інфор­мації на двох панелях системної оболонки.

3. Відобразити дерево каталогів заданого накопичувача на одній панелі системної оболонки.

4. Отримати повну інформацію про каталоги та файли поточного накопичувача.

Застосування ЕОМ у медицині

Основні напрямки застосування ЕОМ в медицині такі: автоматизовані системи управління і контролю, експертні медичні системи, інформаційно-довідкові системи на основі банків даних тощо.

Автоматизовані системи управління і контролю в медицині – системи управління, засновані на застосуванні сучасних математичних методів і комп’ютерних засобів обробки інформації та обліку, аналізу, планування, організації діяль­ності медичних установ.

ПРИКЛАД: АСУ “Міська охорона здоров’я” розв’язує за­да­чі оптимізації управління ресурсами міської системи охорони здоров’я. Дані АСУ враховують обсяг медичного об­слу­го­вування (кількість відвідувань, ліжко-днів, процедур, зроблених аналізів); аналізують фінансову діяльність установ міської системи охорони здоров’я; планують про­фі­лак­тичну діяльність.

Без такої комп’ютерної системи нині неможливо вирі­шу­вати задачі управління установами системи охорони здоров’я всіх рівнів.

Інформаційно-довідкова система на основі банків даних – програмно-технічний комплекс, що забезпечує збір, збері­гання, обробку, аналіз і видачу медичної інформації різного профілю на запит спеціаліста-медика при розв’язанні конкретних задач. У практику втілено низку медичних інформа­цій­них систем (МІС), які використовуються при масових об­сте­женнях населення, коли необхідно обробити великий обсяг однотипної інформації: безліч електрокардіограм, рент­­ге­нограм тощо.

ПРИКЛАД: МІС “Аспон” дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях за результатами огляду. У даній МІС для автоматизованого збору інформації за допомогою різних методів дослідження (електрокардіографія, пневмотахометрія, тонометрія органів зору тощо) використовуються мікро-ЕОМ. Збір анамнезу та скарг обстежених здій­снюється в АСПОНІ за допомогою контролюючих або спе­ці­альних діалогових МІС.

Під банком даних, що використовуються в МІС, розуміють системи програмних, технічних засобів, призначених для накопичення інформації і колективного користуван­ня нею. У банк даних ЕОМ можуть бути закладені архіви істо­­рій хвороб.

Експертні медичні системи – консультаційні комп’ю­тер­ні програми, які інтерпретують інформацію, одержану в лікаря, і ту, що допомагає поставити діагноз або вибрати ме­то­дику лікування. Основним елементом будь-якої експертної системи є деяка модель досвіду і кваліфікації процесу прий­няття рішення лікарем.

ПРИКЛАД: діагностична програма “INTERNIST” створена у медичному коледжі Пітсбурзького університету. Ця про­грама містить відомості про 337 захворювань і їх взаємо­зв’язок з ознаками, симптомами та іншими характеристиками пацієнта (детальніше з даною програмою можна ознайомитись на занятті “Вивчення основ інформаційно-ймо­вір­нісного методу діагностики”). Ця програма при встановленні діагнозу в тяжких випадках відповідає рівню спеці­аліста вищої медичної кваліфікації. Одна з кваліфі­каційних ви­мог до сучасного лікаря – це вміння користуватись медичними програмами, що є в його розпорядженні, для своєї повсякденної роботи (ведення картотеки хворих, статистична обробка даних, робота з експертними системами при діаг­ностиці і лікуванні тощо). Для вироблення вказаних навичок необхідно сформувати уявлення про роботу з персональною ЕОМ. У зв’язку з цим метою даної лабораторної роботи є практична робота на персональній ЕОМ з готовими навчально-практичними програмами, які демонструють найпростіші можливості ЕОМ для обробки та аналізу введеної інформації (статистичний аналіз, обробка текстової інформації тощо). У цьому випадку не потрібні знання мов програмування, але необхідно вивчити список команд, за до­по­могою яких можна спілкуватися з комп’ютером.