Поняття завдатку

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за догово­ром платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Характеристика завдатку

1. Сторонами відносин надання завдатку можуть бути як
юридичні, так і фізичні особи, незалежно від наявності у них
статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Подібно до інших способів забезпечення виконання зо­
бов'язань (наприклад, неустойки) завдаток визначає мінімаль­
ний обсяг відповідальності сторони, що порушила договір. Од­
нак порівняно з неустойкою завдаток допускає тільки забезпе­
чення виконання зобов'язання в цілому. Якшо воно виконане
(або порушене) в частині, завдаток може стягуватися в повно-

му обсязі незалежно від характеру порушення і розміру інколи. що фактично була заподіяна¹.

Із наведеного вище визначення випливає, що завдаток вида­ється в рахунок належних платежів уже після того, як сторони взяли на себе певні обов'язки, тобто угода, то забезпечується завдатком, вже була укладена². Тобто завдаток видається з ме­тою засвідчення укладення договору та забезпечення його ви­конання'.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якшо порушення зо­бов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повер­нути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмі­рі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодува­ти другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують роз­мір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

3. Завдаток слід відрізняти від суміжного інституту авансу. Визначення поняття останнього міститься в п. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України, затвердженої постановою прав­ління Національного банку України від 20 серпня 1999 р. № 419, згідно з яким авансом вважається, зокрема, сума кош­тів, що сплачується (перераховується) відповідно до умов укла­деного договору в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності.

Аванс, як і завдаток, виконує поряд із платіжною функцією функцію підтвердження укладення договору. Однак, на відміну від завдатку, якшо сторона, що одержала аванс, не виконала своїх зобов'язань за договором, вона має повернути стороні-платнику лише суму авансу, а не подвійну його суму. Аналогіч­но, якщо в разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона незалежно від факту невико­нання цього зобов'язання має право вимагати повернення авансу.

¹ Див.: Кросчсо И Задаток и особенности его применения // Предпринимательство,

Хозяйство и право. — 1999 — N» А. — С. 35.

Див.: Коробано* С. Деньги вперед // Юридическая практика. — 2000. — Nfc SO. — 1 Див.: Красько И Вкаэ. праия.

Застава як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань