1. Предметом договору поставки є товар: визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним
ПО
у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
На відміну від договору купівлі-продажу, предметом договору поставки є товар, призначений для ведення підприємницької діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особистим споживанням. Відповідно до своєї природи предметом договору поставки не можуть бути цінні папери, ірошові кошти та майнові права.
2. Відповідна продукція за договором поставки перелається
«у власність». Проте зважаючи на те, шо майно може набувати-
ся державними або комунальними підприємствами, зокрема, за
договорами поставки, воно може передаватися їм не у власність,
а у повне господарське відання або оперативне управління.
3. Сторонами договору поставки є постачальник і поку
пець. Згідно з ч. З ст. 265 ГК ними можуть бути господарські
організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємниць
кої діяльності (пункти 1-2 ч. 2 ст. 55 ГК). Договір купівлі-
продажу в свою чергу може бути укладений між будь-якими
суб'єктами — як між юридичними особами, так і між або за
участю громадян.
4. Постачальник передає замовникові продукцію в обумовле
ні строки. Договір поставки може бути укладений на один рік,
на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на ін
ший строк, визначений угодою сторін. Ямно в договорі строк
його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
5. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, що була
поставлена. Проте ГК, загальні положення ЦК, а також поло
ження про поставки передбачають підстави відмови покупця
від прийняття продукції. Наприклад, ч. 5 ст. 268 ГК передбаче
но право покупця відмовитися від прийняття і оплати товарів у
разі, якшо вони більш низької якості, ніж вимагається стандар
том, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якшо това
ри уже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої
суми. Проте якшо продукція виявиться такою, шо не відповідає
умовам договору, покупець має право відмовитися від неї на
підставі загальних положень ч. 2 ст. 678 ЦК.
Покупець також має право відмовитися від прийняття товару у разі неукомплектування продукції, шо виявилася некомплектною, в установлений за погодженням сторін строк (ч. З ст. 270 ГК); у разі поставки продукції в асортименті, що не від-
повідає умовам договору поставки тошо (ч. 1 ст. 672 ЦК); у разі персдання продукції без тари та (або) упаковки чи н неналежних тарі та (або) упаковці (ст. 686 ЦК) тощо.
6. Замовник зобов'язаний оплатити продукцію за встановле
ними договором цінами.
Умовами договору поставки товарів може бути передбачене право покупця на відстрочення кінцевого розрахунку за певний процент (товарний кредит).
7. Договори поставки укладаються у письмовій формі. Вони,
як і договори купівлі-продажу, вважаються укладеними, коли
між сторонами в потрібній у належних випадках формі досяг
нут згоди з усіх істотних умов, шо дас підстави віднести їх до
консенсуальних договорів.