Поняття передового педагогічного досвіду

Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобу­тих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Він є важливим елементом загальної культури педаго­га, в якій відображаються знання, вміння, навички та ін­дивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись, збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Онов-люваність педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній діяльності та освітніх надбаннях педагога.

Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинно­сті теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організовано­го педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити опти-мальність рішень, вірогідність прогнозів та ін.

Здобуті під час навчання у вищих педагогічних закла­дах знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, оптимізуючи педагогічні дії вчителя. У про­цесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлю­ється, спираючись на психолого-педагогічну науку. Акти­візує і вивчення чужого досвіду, порівняння його з влас­ним.

424 Школознавство

Педагогічний досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні взаємозалежно­сті його компонентів.

Передовий педагогічний досвід — творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній діяльності засобів і принципів пе­дагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, уч­нівського колективу і особи вчителя.

Передусім він спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури шко­ляра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є но-визна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умо­ви, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадко­вими, а наслідком застосування продуманої системи нав­чання й виховання.

Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання мають бути пе­ревірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяль­ності інших педагогів, його можна поширювати, втілюва­ти в життя.

Розрізняють передовий педагогічний досвід новаторсь­кий і зразковий.

Новаторському досвіду властиві оригінальність, новиз­на. Досвід педагога-новатора, що має експериментальний характер, називають дослідницьким. Якщо йдеться про вдосконалення форм, методів, засобів навчання і вихован­ня на основі творчого їх використання, то такий досвід на­зивають раціоналізаторством.

Зразковий досвід — це сумлінна діяльність учителя, який уміло використовує досягнення педагогічної науки, методичні рекомендації вчених, методистів, досвід інших педагогів, і на цій основі його навчально-виховна робота є зразком для інших¹.

Передовому вчителеві властиві науково-педагогічне мислення, яке характеризується здатністю: аналізувати виховні явища в сукупності, взаємозв'язку та взаємоза-

¹ Див.: Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / За ред. Л.Л. Момот. — К., 1990. — С. 11—13.

Вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду

лежності; простежувати генезу впливу педагогічних вза­ємодій і впливів; співвідносити педагогічну дію з цілями і результатами навчання й виховання; охоплювати всі ти­пи і способи мислення; аналізувати і синтезувати педаго­гічні явища, розрізняти педагогічну істину й помилки; відмовитися від усталених шаблонів і стереотипів, шука­ти і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії; ви­користовувати нові ідеї в практичному і творчому пошу­ку; виявляти мислительну гнучкість і оперативність; спів­відносити тактичні й стратегічні дії.

Школа повинна стимулювати пошук учителів, які пра­цюють творчо. По-перше, її має очолювати добре підготов­лений керівник, здатний створити в педагогічному колек­тиві творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі матеріально-технічні, санітарно-гігі­єнічні умови праці. По-друге, для організації творчої ді­яльності педагогічного колективу необхідна відповідна теоретична і практична підготовка вчителів, озброєння їх методикою творчих пошуків. По-третє, потрібен вибір сус­пільно значущої для школи і посильної для педагогічно­го колективу теми, чіткість і ясність мети й завдань твор­чого пошуку для всього колективу і для кожного педаго­га зокрема, раціональний розподіл і кооперація праці. По-четверте, слід забезпечити вільний час педагогам через раціональну організацію їхньої праці та звільнення від не­властивих їм функцій. По-п'яте, має існувати система сти­мулювання педагогічної творчості кожного вчителя і пе­дагогічного колективу.