Протокол. Прізвище, ім’я, по-батькові___________________________________________
Прізвище, ім’я, по-батькові___________________________________________ Дата________________________________ Вік___________________________
На основі цих результатів будується графік, котрий унаочнює представленість кожного фактору.
Рис. 1. Профільна оцінка індивідуальних результатів FPI Аналіз результатів слід розпочинати з уточнення характеру відповіді на перше питання. Негативна відповідь означає небажання досліджуваного щиро відповідати на поставлені питання. В цьому випадку результати дослідження вважаються недостовірними. При позитивній відповіді на перше запитання, після обробки результатів дослідження, уважно вивчається графічне зображення профілю особистості, виокремлюються високі та низькі оцінки. до низьких належать відносять оцінки в діапазоні 1-3, до середніх – 4-6, до високих – 7-9 станайнів. Слід також звернути увагу на оцінку за шкалою IX, яка має значення для загальної характеристики достовірності відповідей. Інтерпретація результатів здійснюється за 12-ма шкалами: Шкала I (невротичність) характеризує рівень невротизації особистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу зі значними психосоматичними порушеннями. Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити та оцінити психопатизацію інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки. Шкала IIІ (депресивність) надає можливість діагностувати ознаки депресивного синдрому. Високі оцінки за цією шкалою свідчать про наявність цих ознак в емоційному стані, поведінці, в ставленні до себе та до соціального середовища. Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування. Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі показники дозволяють говорити про наявність вираженої потреби у спілкуванні та про готовність до задоволення цієї потреби. Шкала VI (урівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про добру захищеність від стрес-факторів звичайних життєвих ситуацій, що ґрунтується на впевненості в собі, оптимістичності та активності. Шкала VII (реактивна агресивність) спрямована на виявлення наявних ознак психопатизації екстратенсивного типу. Високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, який характеризується агресивним ставленням до соціального оточення та вираженим прагненням до домінування. Шкала VIII (сором’язливість) відображає схильність до стресового реагування (за пасивно-захисним типом) на звичайні життєві ситуації. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тривожності, скутості, невпевненості, внаслідок чого виникають труднощі в соціальних контактах. Шкала IX (відкритість) дозволяє схарактеризувати ставлення до соціального оточення та рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до щирому спілкуванню з оточуючими при високому рівні самокритичності. Оцінки за цією шкалою можуть певною мірою сприяти аналізу щирості відповідей досліджуваного (відповідає шкалі неправди в інших опитувальниках). Шкала X (екстраверсія-інтроверсія). Високі оцінки за цією шкалою відповідають вираженій екстравертованості особистості, низькі – вираженій інтровертованості. Шкала XI (емоційна лабільність). Високі оцінки вказують на нестійкість емоційної поведінки, що виявляється в частих змінах настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану як такого, але й уміння володіти собою. Шкала XII (маскулінізм-фемінізм). Високі оцінки свідчать про перебіг психічної діяльності переважно за чоловічим типом, низькі – за жіночим.
|
I
