Спецвипуск

Підготовлений батьками вихованки Софійки Прилуцької (ясельна група)– Іриною та Павлом Прилуцькими та присвячений 750-річчю Новограда-Волинського.

Вітаємо у ріднім домі

(до відкриття пам’ятника Лесі Українки) В.Ксендзук

Прийшла в зажурі і задумі, присіла тихо на порозі, мабуть стомилась, натрудилась,

Пробувши весь свій вік в дорозі. Тобі всміхаються стежини і Случі береги веселі,

Вклонились верби посивілі, і добрий день в твоїй оселі. Вітаємо у ріднім домі:

Тобі – наш хліб і сіль священні, тобі – серця наші і думи, і наші клопоти щоденні.

Десятки доріг ведуть до Новограда-Волинського, що розкинувся на мальовничих берегах річки Случ. Ними поспішають люди аби побувати у чудовому краю, оспіваному Великим Кобзарем, вконитися землі, яка подарувала нам Лесю Українку.

Історія міста багата і цікава. Відомо, що вперше згадується воно в Іпатіївському літопису 1257 року як Звягель,а після возз’єднання Правобережної України з Росією наприкінці ХУІІІ ст. перейменоване в Новоград-Волинський і мало стати губернським центром, чому завадила відсутність приміщень для адміністративних установ. На околиці міста (тепер вулиця К.Маркса) народилася 25 лютого 1871 року і провела дитинство Леся Українка. Красу природи своєї батьківщини поетеса перелила у знайомі всьому світові твори “Прощай, Волинь”, “Подорож до моря”, “Лісова пісня”.

 

ГІМН “Слався, рідне місто!”

Затверджений 9 жовтня 1996 року. Слова Ю.Ковальського.Музика Івана Мамайчука

Де висока круча, скеля стрімка,

Голосистим дзвоном небо торка;

Слава сивих віків,

Гордих батьків

Плине, наче Случ-ріка.

Ми твої, Возвягелю, дочки й сини,

Рідна Леся з нами сонцем весни.