Оцінка поживності кормів за хімічним складом
Корми, що використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин, є переважно продуктами рослинного походження. Оскільки рослини отримують поживні речовини в основному з ґрунту, а тварини споживають ці рослини у вигляді корму, то хімічні елементи, що знаходяться у ґрунті, потрапляють до рослин (кормів), а з них і в організм тварини. Тому, переважна більшість відомих на сьогодні елементів знаходиться як у рослинах, так і в тілі тварин. Серед великої кількості хімічних елементів основу складають вуглець, кисень, водень, азот, кальцій та фосфор. На їх частку в масі рослинного та тваринного організму припадає біля 98 % (табл. 1).
Таблиця 1. Елементарний склад сухої речовини рослин та тіла тварин, %
Спільним є те, що в складі рослин та тіла тварин переважає вуглець, кисень, водень і азот. На ці елементи, які називаються органічними, припадає 90–95 % маси сухої речовини рослинного та тваринного організму. Однак, суха речовина тіла тварин має в 1,4 рази більше вуглецю, в 1,3 рази – водню, в 3,3 рази більше азоту та в 3 рази менше кисню, ніж суха речовина рослин. Елементарний склад продуктів рослинного походження був встановлений наприкінці 18 століття, а на початку 19-го – хімічний метод став застосовуватись для оцінки поживності кормів. До середини 19-го століття в основному було встановлено значення в живленні тварин окремих груп органічних речовин і розроблена схема аналізу рослинних та тваринних продуктів. Ця схема передбачала визначення у кормі кількості води, сирої золи, азотистих речовин, сирої клітковини, жиру та безазотистих екстрактивних речовин і взята за основу сучасної схеми зоотехнічного аналізу кормів. На сьогодні схема зоотехнічного аналізу кормів доповнена визначанням груп біологічно активних речовин та розшифровує склад сирої золи, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, безазотистих екстрактивних речовин (рис. 1). Хімічний склад сухої речовини деяких рослинних кормів та тіла тварин наведено в таблиці 2. Хімічний склад кормів та тіла тварин має суттєві відмінності за вмістом основних груп поживних речовин у сухому залишку (сухій речовині). Тіло тварин містить більше білка та жиру, незначну кількість безазотистих екстрактивних речовин, у ньому відсутня клітковина. Основною складовою частиною рослинного та тваринного організму є вода. Вона є тим середовищем, у якому проходять всі процеси обміну і чим її більше в організмі, тим інтенсивніше відбуваються обмінні процеси. Старіння рослинного та тваринного організму призводить до зменшення кількості води і зниження інтенсивності обмінних процесів. Вміст води у кормі коливається в межах від 5 до 95 %. Штучно висушені корми (трав’яне, м’ясне та рибне борошно, макуха, шрот та ін.) містять біля 10 % води. Зернові корми та продукти переробки зерна містять 10–15 %, грубі (сіно, солома) – 15–20 %, зелені – 70–85 %, силосовані – 60–80 %, (сінаж – біля 50 %), коренебульбоплоди – 75–90 %, водянисті корми (жом, барда, м’язга) – 90–95 %.
Рис. 1. Схема зоотехнічного (хімічного) аналізу корму
Поживні речовини містяться в сухому залишку корму. Тому, чим більше сухої речовини в кормі – тим вища його загальна поживність. Суха речовина корму складається з органічних та мінеральних речовин (сирої золи). Кількість і доступність органічної речовини корму визначають його енергетичну цінність. Мінеральні речовини та вода не є джерелом енергії для тварин, і чим їх більше в кормі, тим нижча його загальна поживність. Сира зола містить необхідні для тварин макро- (кальцій, калій, фосфор, сірку, магній, натрій та хлор) та мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод і інші) і в певній мірі є показником, що характеризує рівень мінерального живлення тварин. Вміст сирої золи у зеленій масі, коренебульбоплодах коливається від 1 до 3 %, у зернових – 1,5–5 %, в сіні, соломі, трав'яному борошні – 5–10 %. До складу органічної частини корму входять азотисті (сирий протеїн) та безазотисті речовини. Складовими безазотистих є сирий жир, сира клітковина та безазотисті екстрактивні речовини (БЕР). Сирий протеїн – це всі азотисті речовини корму. Його визначають множенням кількості азоту у кормі та коефіцієнт 6,25, вважаючи, що протеїн містить 16 % азоту. Корми містять різну кількість протеїну.
Таблиця 2. Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин, % (за О.П. Дмитроченко)
Із рослинних кормів багаті протеїном зерно бобових (20–30 %), сіно бобових (13–15 %), відходи переробки олійних культур (30–40 %). Низькі рівні протеїну у злакових зернових (9–13 %), соломі злакових (4–5 %) та зернових (9–13 %), соломі злакових (4–5 %) та коренебульбоплодах (1–2 %). Корми тваринного походження – м'ясо-кісткове, м'ясне, рибне, кров'яне борошно містять високі рівні біологічно повноцінного протеїну (30–80 %). До складу сирого протеїну входять білки та аміди (небілкові азотисті речовини). Білки в рослинному і тваринному організмі становлять переважну більшість і приймають участь у всіх життєвих процесах. Аміди – це переважно продукти незавершеного синтезу або розпаду білків. Тому, їх значна кількість знаходиться в зеленій масі, сіні, силосованих кормах та коренебульбоплодах (30–40 % від маси протеїну). До складу амідів входять вільні амінокислоти та аміди амінокислот (їх переважна більшість), амонійні солі, нітрати нітрити та інші сполуки. Всі види тварин добре використовують амінокислоти та їх аміди. Надходження значної кількості амонійних солей, нітратів та нітритів до організму моногастричних тварин може призводити до їх отруєння. До безазотистих речовин відносять жири (ліпіди) та вуглеводи. Енергетична цінність жирів у 2,25 рази є вищою порівняно з вуглеводами. Тому, чим більший вміст їх у кормах, тим вища загальна поживність таких кормів. Невисокі рівні жиру містять коренебульбоплоди (0,1–0,2 %), зелені та силосовані (0,5–1,5 %), грубі та більшість концентратів (1,5–3,0 %). Значна їх кількість міститься у зерні вівса та кукурудзи (4,0–5,0 %), макусі (5,0–10,0 %). Високі рівні жиру містить зерно олійних культур – льон, соя, ріпак, соняшник (20–50 %). Ліпіди кормів спричиняють значний вплив на якість жиру моногастричних тварин (свині, птиця). Вуглеводи є основною складовою частиною рослинних кормів. На їх частку в сухій речовині рослин може припадати 70–80 %. При проведенні зоохіманалізу кормів вуглеводи розподіляють на сиру клітковину та безазотисті екстрактивні речовини. До складу сирої клітковини входить власне клітковина (целюлоза) та інкрустуючі речовини (лігнін, кутін,суберін), а також, частина геміцелюлоз, пектинових речовин та інші. Вміст клітковини у рослинах та її хімічний склад суттєво змінюється з віком. При старінні рослинної клітковини її оболонка насичується (інкрустується) лігніном –дерев'яніє. Така клітковина важко перетравлюється і має низьку загальна поживність. Високі рівні клітковини в соломі та сіні (25 –40 %), а у силосі її вміст становить 5–7 %, сінажі – 12–16 %, зернових – 2–10 %, коренебульбоплодах – 0,5–2 %. До безазотистих екстрактивних речовин входять всі безазотисті речовини корму, крім ліпідів та клітковини. Основними складовими їх є крохмаль, цукри та пектозани. Багаті на крохмаль зернові та бульбоплоди (до 60–70 % у сухій речовині). Цукри в значній кількості містяться у коренебульбоплодах 5–15 %) та траві молодих злакових культур. Пектозани, як проміжні продукти синтезу клітковини, складають до третини маси безазотистих екстрактивних речовин грубих кормів. Нова схема зоохіманалізу передбачає визначення вмісту вітамінів у кормах, їх кількість характеризує вітамінну поживність кормів. Сучасна оцінка поживності кормів передбачає визначення більше 40 показників. Кількість цих показників для різних видів тварин різна. До них відносять суху речовину, сирий протеїн, амінокислоти (10), сирий жир та жирні кислоти, цукри, крохмаль, макро- (7) та мікроелементи (6), вітаміни (більше 10) та інші. Уже цей перелік свідчить про те, що показники хімічного складу становлять основу поживності, так як вони дають їй різнобічну і досить вичерпну характеристику. Однак, хімічний склад показує вміст поживних речовин у кормі і не може давати уявлення про їх перетравність, засвоєння, вплив на організм. Тому він є первинним показником поживності. Контрольні запитання 1. Для чого тваринам необхідні поживні речовини? 2. Що таке поживність корму? 3. Фактори, що впливають на поживність корму. 4. Що необхідно знати для визначання поживності? 5. Назвіть елементарний склад рослини і тіла тварини. 6. Назвіть хімічний склад корму. 7. Органічні речовини і їх роль для тваринного організму. 8. Мінеральні речовини і їх роль для тваринного організму. 9. Чому хімічний склад корму є первинним показником поживності?
|
