Консервування зернофуражу

Для консервування придатне зерно вологістю 12–50 %, зібране як у фазу повної стиглості так і в більш ранні періоди. Зерно консервують цілим, плющенням, грубо помеленим (зерно кукурудзи можна подрібнити з качанами).

Із консервантів використовують в основному органічні кислоти препарати на їх основі (АІВ, промір, аммофор, лупрозіл, молд-зап, лупрозіл-спеціал), а також консервант мінерального походження «Зернол-2» та біологічно-мінерального походження на основі насіння гірчиці білої і природного мінералу сапоніту. Непогані результати отримують при застосуванні кормових адсорбентів (мікосорб), які додають до раціону безпосередньо перед згодовуванням тваринам, оскільки вони діють усередині травного тракту.

Фуражне зерно зберігають у спеціальних приміщеннях-зерносховищах (елеваторах). Ці приміщення повинні мати добру вентиляційну систему, за допомогою якої підтримують оптимальні параметри зберігання зернофуражу. Основною умовою доброго і тривалого зберігання зерна є підтримання вологості не вище 16 % та температури близько 10 ºС. Засипане на зберігання зерно вологістю вище 16 % зігрівається через пліснявіння.

Пліснява – це продукт життєдіяльності пліснявих грибів (утворюють значні рівні мікотоксинів), які вражають зерно як у полі, так і під час зберігання та переробки. Для росту плісняви та виробництва нею мікотоксинів найкращими умовами є: вміст вологи в кормі вище 11,5 %; відносна вологість повітря вище 70 %,наявність 1–2 % кисню та сприятливі температурні умови (температура вище 20 ºС сприятлива для росту). Зерно та зернові продукти вражені мікотоксинами, несуть велику небезпеку для виробників тваринницької продукції. Згідно даних останніх досліджень 25 % усіх зернових в світі в тій чи іншій мірі уражені мікотоксинами.

Консервування зерна поєднує не тільки його зберігання, але й запобігає розвитку плісняви.

Консервування зернофуражу консервантами мінерального та біологічного-мінерального походження.

Мінеральний консервант «Зернол-2», розроблений Інститутом кормів, має виражену лужну реакцію. Він наноситься на поверхню зерна і створює лужне середовище (рН 9–10), яке пригнічує життєдіяльність епіфітної мікрофлори на поверхні зерна, що є основою детоксикації мікотоксинів у процесі довготривалого зберігання зернофуражу. Запропонований консервант має гідролізну властивість у відношенні до крохмалю зерна, а композиція мінерального складу та хімічна структура сполук елементів консерванту забезпечує високий ступінь засвоєння мінеральних речовин в організмі тварин.

Біологічно-мінеральний консервант на основі насіння гірчиці білої сорту Кароліна селекції Інституту кормів і природного мінералу сапоніту застосовують у кількості 6,5 % від маси вологого зерна для пошарової герметизації в засіках в умовах виробництва. За такої технології кожен шар необхідно герметизувати поліетиленовою плівкою з метою створення анаеробних умов зберігання зерна і запобігання повторної ферментації при використанні на кормові цілі. Такий технологічний прийом забезпечує зберігання зерна масою від 20 до 1000 т і більше в господарстві. Проте основною вимогою використання такого зернофуражу є його щоденне вибирання по всій поверхні засіку на товщину засипаного шару.

Консервування зернофуражу консервантом на основі органічних кислот.

Консерванти на основі органічних кислот – це в основному суміші різних органічних кислот і їх солей в різних пропорціях. Технологія їх використання є доволі простою і не потребує великих затрат. Основною умовою є рівномірний розподіл консерванту в необхідній кількості зернофуражу, залежно від вологості та строків зберігання зерна.

Для консервування плющеного зерна використовують в основному такі консерванти, як АІВ, промір, амнофор. Орієнтовні норми витрат цих консервантів складають 3–4 л/т зерна. Вологість сировини не повинна бути нижчою за 35 %.

Технологія силосування плющеного зерна передбачає виконання наступних операцій:

1) підготовку траншей або інших ємкостей, передбачених для закладки зерна;

2) збирання і плющення зерна у період максимального вмісту поживних речовин;

3) добавка консервантів і закладка зернофуражу в приготовлені споруди з одночасним ущільненням маси;

4) герметичне укриття поліетиленовою плівкою.

Ціле зерно і зерно грубого помелу краще консервувати лупрозілом, лупрозіл–спеціалем, молд–запом. Залежно від вологості сировини та строків зберігання, орієнтовні дози препаратів складають 2–6 кг/т. Зберігають таке зерно в силосних баштах із стійкого до корозій металу, насипом в критих приміщеннях в тимчасових дерев’яних навісах.

Зерно кукурудзи підвищеної вологості можна подрібнювати разом з качанами і закладати на зберігання в силосні траншеї. Особливу увагу при цьому слід звертати на те, щоб зерно і качани не зберігались в буртах перед подрібненням. Тому, що впродовж першої доби кукурудзяна маса починає зігріватись, в ній розвивається небажана гнилісна мікрофлора і плісняві гриби. Подрібнювати сировину і закладати в траншею потрібно не пізніше, ніж через 3–4 години після збирання урожаю. Надійшовшу в траншею масу трамбують. Максимальний строк заповнення траншеї 3–4 доби. Заповнену траншею герметизують. За таких умов відбувається самоконсервування подрібненого зерна кукурудзи з качанами підвищеної вологості.

Консервування зернофуражу кормовими адсорбентами.

Кормовий адсорбент (мікосорб) – це принципово новий продукт, який являє собою унікальну сполуку етерифікованих глюкоманнанів, виділених із кліткових стінок дріжджів. Він зв’язує широкий спектр мікотоксинів. Структура препарату забезпечує надзвичайну високу площу поверхні для зв’язування мікотоксинів. 500 г мікосорбу має площу поверхні, приблизно рівну 1 га. Препарат не зв’язує вітаміни та мікроелементи, використовується в низькій концентрації. Рекомендовані норми вводу 0,5–1,5 кг/т зернофуражу.

Консервування відходів технічних виробництв лупрозілом і лупрозіл-спеціалем.

Ці консерванти придатні для консервування водянистих відходів технічних виробництв (пивних дріжджів, пивної дробини, барди, побічних продуктів молочних підприємств та інших водянистих кормів). Добавка 1 % лупрозілу або 1,5 % лупрозіл-спеціалю до пивних дріжджі робить їх стабільними при зберіганні до 3-х діб. До 3-х тижнів можна продовжити зберігання пивної дробини, заливши її поверхню сумішшю із 1,5–2 л препаратів і 2 л води. Така суміш герметизує корм за рахунок утворення плівки. Консервування на декілька тижнів барди, молочної сироватки, збираного молока та інших водянистих кормів досягається добавкою 1–1,5 % цих препаратів.

 

Контрольні запитання

1. Які консерванти використовують для консервування зернофуражу?

2. Що таке кормові адсорбенти?

3. Який зернофураж доцільно консервувати?

4. Які переваги та недоліки консервування зернофуражу?

5. Які консерванти придатні для консервування відходів технічних виробництв?

6. Які відходи технічних виробництв доцільно консервувати?