Відгодівля і нагул великої рогатої худоби

Відгодівля – це надлишкова контрольована годівля, спрямована на отримання максимальних приростів живої маси при мінімальних витратах кормів. Проводять відгодівлю молодняку та дорослої вибракованої худоби. Залежно від віку розрізняють такі технології виробництва яловичини.

Інтенсивне вирощування і відгодівля молодняку до живої маси 450–500 кг у 15–18-місячному віці при витраті 7–8 к. од. на 1 кг приросту. Середньодобовий приріст живої маси при цьому не менше 0,8–1,2 кг, а яловичина – маложирна, особливо від молодняка м'ясних порід та помісей.

Відгодівля дорощеного молодняку,який ріс в умовах недостатньої годівлі, для отримання жирної яловичини з великою кількістю підшкірного й порожнинного жиру. Молодняк живою масою 140–200 кг дорощують при помірній годівлі до живої маси 280–300 кг та заводських кондицій (середньодобовий приріст 0,6–0,8 кг), а після її досягнення відгодовують.

Дорослу худобу (вибракуваних корів, бугаїв, волів) відгодовують для підвищення вгодованості і виробництва жирної яловичини (середньодобовий приріст 0,8–1,2 кг).

На ефективність відгодівлі впливає її тривалість. Тривалість відгодівлі залежить від породи, віку, вгодованості та рівня годівлі худоби. Молодняк до року відгодовують за 6–9 місяців, а 1,5–2 роки та дорослих тварин 2–4 місяці. Відгодівля вибракуваних корів середньої вгодованості триває 2 місяці, а нижче середньої 3 місяці.

Потреба великої рогатої худоби при вирощуванні на м'ясо у поживних речовинах залежить від живої маси, віку, та планових середньодобових приростів.

При вирощуванні молодняку на м'ясо звертають увагу на інтенсивність росту тварин у молочний і післямолочний періоди, використовуючи, практично такі корми, як і при вирощуванні ремонтного молодняку. За схемами вирощування телят на м'ясо до 6-місячного віку молочних і молочно-м'ясних порід на 1 голову витрачають (кг): 200–250 – незбираного молока, 600–700 – збираного, 140–150 – концкормів, 130 – сіна, 500–600 – силосу, 750–280 – коренеплодів, 3,8 – кухонної солі, 2,3 – крейди.

У післямолозивний період молодняку молочних порід, який вирощується на м'ясо замість молока можна давати ЗНМ. Середньодобові прирости повинні становити до 6-місячного віку 600–800 г, а в наступний період 1000–1200 г.

У господарствах, які займаються виробництвом яловичини від худоби м'ясних порід, найвагоміше місце відводять стаду корів, від яких одержують м'ясних телят. Корів м'ясних порід не доять. З ними знаходяться телята від народження до 6–9-місячного віку, які упродовж цього періоду споживають материнське молоко. Після відлучення 6–9-місячний молодняк формують у групи для подальшого дорощування, або інтенсивної відгодівлі. Бажано забезпечити таку годівлю, щоб у 12–15-місячному віці тварини досягли живої маси 400–450 кг.

Молодняк на дорощуванні та відгодівлі повинен споживати 2,5–3,0 кг сухої речовини за добу на 100 кг живої маси. В залежності від середньодобових приростів (800–1200 г) та віку концентрація енергії в 1 кг сухої речовини має бути 1,0–1,15 кормових одиниць (10–11 МДж обмінної енергії), а кількість перетравного протеїну – 80–120 г, клітковини – 16–20 %, цукру – 70–90 г, кухонної солі – 4,6 г, кальцію – 5,6 г, фосфору – 3–4 г, каротину – 20–30 мг, вітаміну D – 500–800 МО, вітаміну Е – 20–30 мг.

Хід відгодівлі худоби і якість яловичини залежать від організації і техніки відгодівлі, від підбору тварин та системи годівлі і утримання.

Відгодівлю можна вести, використовуючи різні корми (солому, сіно, силос, сінаж, коренеплоди, жом, барду, м'язгу, зелену масу, концентрати).

У заключний період відгодівлі (останні 60–120 днів) доцільно використовувати у складі раціонів до 50–70 % за поживністю дешеві об'ємисті корми (жом, барда, м'язга та інші). На початку заключного періоду відгодівлі кількість цих кормів має бути максимальна з наступним зменшенням їх та збільшенням концентратів.

Корми, які переважають (за поживністю) у раціонах тварин при вирощуванні на м'ясо, визначають тип відгодівлі. Поширеною на Україні є відгодівля худоби на жомі, барді, силосі, зелених кормах.

Відгодівля на жомі. Відгодівлю проводять як на свіжому, так і на кислому жомі. Кислий жом з більшою кількістю сухих речовин краще поїдається тваринами. Протягом 7–14 днів тварин привчають до поїдання жому, поступово збільшуючи його даванку до 45–50 кг за добу на голову, а дорослим до 60–70 кг (тобто 15–20 кг на 100 кг живої маси). Щоб тварини скоріше привчились поїдати жом, його здобрюють мелясою і кухонною сіллю. Крім жому тваринам дають грубі корми з розрахунку близько 1 кг на 100 кг живої маси та концентрати.

У господарствах, що мають обмежену кількість жому, у раціони вводять також силос, коренеплоди. Годують тварин двічі на день – вранці дають спочатку жом, потім концентрати, ввечері – грубі корми, здобрені мелясою. Жом містить багато вуглеводів та кальцію і мало протеїну, фосфору, вітамінів А, D, Е та мікроелементів (цинку, кобальту). При його згодовуванні може спостерігатись втрата апетиту, порушення обміну речовин, остеодистрофія. Нестачу протеїну можна поповнити шляхом збільшення концентратів, або введенням синтетичних азотистих добавок у кількості не більше 30 % від перетравного протеїну за нормою. Жом також можна обробляти 25 %-ою аміачною водою (10–12 л на 1 т жому), яка розкислює його.

Для нормалізації кальцієво–фосфорного співвідношення у раціони вводять фосфорні добавки. Жомові раціони обов'язково балансують за вмістом вітамінів та мікроелементів. Тривалість заключної відгодівлі на жомі становить 80–90 днів.

Відгодівля на барді. Залежно від сировини барда може бути зерновою, картопляною або мелясовою. Найкраща для відгодівлі зернова барда, максимальна добова даванка їй молодняку становить 60–65, дорослій худобі – 80–90 кг на голову за добу.

В зерновій барді достатньо протеїну і фосфору, мало клітковини, вуглеводів, зовсім відсутній каротин. Тому у раціон потрібно вводити 1,0–2,0 кг сіна на 100 кг живої маси тварин, а також концентрати та коренеплоди, мінеральні добавки і вітамінні препарати. Добова даванка концентратів на початку відгодівлі становить 0,5 кг, а в середині і в кінці – 1,5–2 кг. Барду краще згодовувати у свіжому вигляді або засилосованою з соломою.

Відгодівля на барді триває 80–90 днів для дорослої худоби і 100–120 днів для молодняку. В перші 7–10 днів тваринам згодовують за добу від 25 до 30 кг барди, поступово даванку доводять до 80 кг дорослій худобі і 30–40 кг молодняку.

Під кінець відгодівлі даванку барди зменшують і збільшують даванку концентратів. В структурі раціону хлібна барда складає 50–60 %, грубі корми – 15–20 % і концентрати – 25–30 % за поживністю. При використанні картопляної барди вміст концентратів необхідно доводити до 40 %.

Важливою умовою успішної відгодівлі худоби бардою є дотримання раціонального режиму годівлі й утримання тварин.

Годівниці слід очищати від залишків барди після кожної годівлі, так як барда швидко закисає і може викликати в худоби розлад травлення. Добову кількість цього корму розподіляють на 2–3 даванки. Зменшення у раціоні грубих кормів, нестача мінеральних речовин, антисанітарний стан приміщень для тварин є причиною захворювання «бардяним» мокрецем.

Відгодівля на силосі. Максимальна добова даванка силосу становить для молодняку 20–25 кг, дорослій худобі –30–35 кг. Крім силосу тваринам слід згодовувати грубий корми з розрахунку 0,5–1 кг на 100 кг живої маси та концентрати. Для кращого поїдання силосу його здобрюють мелясою та розчином кухонної солі. Частину його можна замінити коренеплодами, особливо при нестачі цукру у раціоні. Силос з кукурудзи містить мало перетравного протеїну і фосфору. Тому при силосній відгодівлі використовують фосфорні добавки та синтетичні азотні препарати.

Відгодівля на зелених кормах. Зелені корми згодовують тваринам свіжоскошеними, або вони поїдають їх під час випасання (нагул). Годують тварин на вигульно-кормових майданчиках з обладнаною навісами зоною годівлі. Добова даванка зелених кормів залежить від виду корму, віку, живої маси та вгодованості худоби і становить 30–70 кг. При недостатньому забезпеченні зеленими кормами тварин підгодовують силосом, грубими кормами і концентратами.

При утриманні худоби на пасовищах, поєднується низька собівартість пасовищного корму і висока його біологічна цінність. При цьому відповідно до зоотехнічних вимог, формують групи худоби, дотримуються тривалості випасання тварин в одному загоні та норм навантаження їх на одиницю площі пасовища.

Групи формують по 100–150 голів з тварин 9–12-місячного віку, однорідних за статтю, віком, масою, вгодованістю. Цю роботу проводять навесні до вигону тварин на пасовища. Згодовування зеленої маси починають з 10–15 кг, доводячи до повної норми упродовж 7–10 днів. В перші 6–7 днів тварин підгодовують сіном, соломою (1–3 кг). В структурі раціонів для молодняку зелені корми повинні складати 60–75 %, концентровані – 25–40 %, для дорослих тварин – відповідно 70 і 30 %.

Підгодівлю худоби концентратами доцільно проводити лише за низької якості травостою. При випасанні тварин на добрих пасовищах інтенсивне вирощування та відгодівля можливі з використанням мінімальних кількостей (до 20 %) концентрованих кормів до складу яких вводять мінеральні добавки.

При складанні раціонів для худоби певного виду відгодівлі спочатку розраховують кількість основного корму, на якому ґрунтується відгодівля, після чого добирають грубі й концентровані корми, а при потребі – і кормові добавки.

Дуже важливо правильно організувати поступове переведення тварин із зимової годівлі на літню. Перехідний період повинен тривати не менше трьох тижнів. На початку цього періоду зелені корми слід згодовувати у невеликих кількостях. При літній відгодівлі худобу слід годувати два рази на добу з роздаванням трави в чотири прийоми – 2 рази вранці з 6 до 10 години та 2 рази ввечері – з 17 до 21 години.

Вирощування і відгодівля худоби на зелених кормах влітку забезпечує економію праці та ефективне використання поживних речовин кормів.

 

Контрольні запитання

1. Що таке відгодівля?

2. Від цього залежить потреба худоби у поживних речовинах при вирощуванні на м'ясо?

3. Яка потреба худоби при вирощуванні на м'ясо у сухій речовині?

4. Яка концентрація енергії та протеїну має бути у 1 кг сухої речовини раціону молодняку на дорощуванні та відгодівлі?

5. Які корми частіше всього використовуються при відгодівлі великої рогатої худоби і як визначають тип відгодівлі?

6. Які особливості відгодівлі худоби на жомі, барді, силосі, зелених кормах.