ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ . . . . . . . . 16

(образец черновика)

 

1. Цитата
2. Проблема (тема), поднятая автором, её актуальность
3. Смысл высказывания
4. Собственная точка зрения
5. Аргументация на теоретическом уровне
6. Примеры
7. Выводы

 

 

 

Полтавськийький національний педагогічний університет

Імені В. Г. Короленка

Кафедра основ виробництва та дизайну

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З ОСНОВ ДОМАШНЬОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ З МЕТОДИКОЮ НАВЧАННЯ

 

 

Полтава – 2012

Методичний посібник укладено відповідно до програми навчальної дисципліни „Основи домашнього господарювання з методикою навчання” для підготовки фахівців освітьо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” спеціальності „Технологічна освіта”.

У методичному посібнику представлено основні положення, пов’язані з організацією, підготовкою, написанням та захистом курсових робіт з основ домашнього господарювання з методикою навчання студентами освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст”.

Посібник призначений для викладачів та студентів – випускників факультету технологій та дизайну, а також може використовуватися при підготовці наукових публікацій.

Укладач: Борисова Тетяна Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри основ виробництва та дизайну

Рецензенти: Пригодій А.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка;

Семеновська Л.А. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та андрагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Кроленка.

Друкується за ухвалою Вченої Ради Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол за № від 2012 р.)

 

 

© Методичний посібник

Зміст

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ..................................... 4

1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ РОБОТИ................. 6

2. СТРУКТУРА методичної частини КУРСОВОЇ РОБОТИ.... 7

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ................. 14

4. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 15

ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ........ 16

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ............. 20

7. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ............. 25

8. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ................ 28

9. Рекомендована література........................... 30

ДОДАТКИ.............................................. 35

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Підготовка нових поколінь до участі в матеріальному виробництві потребує висококваліфікованих педагогічних кадрів з високим теоретичним і практичним рівнем, високою мобільністю та морально-вольовими якостями. Саме підготовці таких кадрів належить провідне місце при навчанні студентів за спеціальністю “Технологічна освіта”.

Згідно з навчальним планом курсова робота з снов домашнього господарювання з методикою навчання виконується студентами 5 курсу протягом десятого семестру, враховуючи результати навчально-педагогічної практики дев’ятого семестру. Конкретні терміни виконання курсової роботи визначаються графіком навчального процесу.

Курсова робота з основ домашнього господарювання є дослідницькою за своїм характером і передбачає інтеграцію раніше отриманих знань з дисциплін „Педагогіка”, „Психологія”, „Професійна педагогіка”, “Методика трудового і професійного навчання”, спеціальних дисциплін, а також використання цих знань у галузі професійної діяльності вчителя технологій, що працюватиме у системі загальної середньої освіти.

Метою виконання курсової роботи є формування професійно-педагогічного мислення на основі інтеграції знань з психології, педагогіки, методики трудового та професійного навчання, основ домашнього господарювання та спеціальних дисциплін.

Для найбільш повного здійснення вказаної мети завдання по курсовій роботі складено так, що при його виконанні необхідно звернутися до всіх основних розділів курсу “Основи домашнього господарювання з методикою навчання”, враховувати базові знання з курсу “Методика трудового та професійного навчання”, звертатися до методичної літератури, до практичного досвіду роботи загальноосвітніх шкіл. Курсова робота складається з двох частин.

У першій частині здійснюється планування навчальної роботи за обраною темою, визначається місце та значення теми в навчально-виховному процесу учнівської молоді, виконується методична розробка і проектно-технологічна документація для оснащення навчального процесу в умовах загальноосвітніх або позашкільних навчальних закладів і вносяться пропозиції щодо найбільш доцільного їх використання.

Друга частина курсової роботи передбачає опис змістового наповнення теми та розробку автором творчого учнівського проекту на виготовлення учнівсього виробу.

Курсова робота включає пояснювальну запистку і пакет метдодичних робробок за темою. Окремо подається розрбка творчого учнівського проекту та зразок виробу. Об’єм пояснювальної записки не обмежується і складає в середньому 35…45 сторінок. Зміст додатків та практичної частини визначається конкретним завданням.

Методика роботи над курсовою роботою включає такі завдання:

1) вибрати тему курсової роботи;

2) підібрати і вивчити літературні джерела з теми дослідження;

3) уточнити завдання, зміст, об’єм і методику виконання курсової роботи під час опрацювання літератури;

4) скласти розгорнутий план курсової роботи;

5) визначити апарат методичного дослідження (актуальність вибраної теми, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження);

6) вивчити педагогічний досвід роботи викладачів та майстрів виробничого навчання, відображеного в методичній літературі і журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» та інші з наступним їх аналізом;

7) провести спостереження за роботою викладачів, майстрів виробничого навчання в період педагогічної практики, аналіз його результатів і використання в курсовій роботі;

8) написати основну частину курсової роботи;

9) розробити творчий учнівський проект і виготовити спроектований вироб;

10) зробити загальні висновки з курсової роботи, детально описати отриманий результат;

11) захисти курсову роботу.

У результаті виконання курсової роботи розв’язуються завдання з формування у майбутніх учителів технологій таких умінь:

– підбирати і аналізувати психолого-педагогічну літературу;

– проводити вивчення педагогічного досвілу та інтерпретувати його результати при розв’язанні педагогічних задач;

– розробляти методичні рекомендації, направленні на вивчення окремих тем навчальних програм або вирішення конкретної педагогічної проблеми.

 

 

1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ РОБОТИ

Орієнтована тематика курсових робіт пропонується кафедрою (див. розділ 8). Студент обирає тему, виходячи з власних інтересів та нахилів. Але тема може бути запропонована і самим студентом за узгодженням з викладачем, що може виконувати функції наукового керівника. Обрана тема реєструється на кафедрі у спеціальному журналі, призначається керівник, який складає студенту письмове завдання.

При обранні теми студент повинен враховувати, що курсова робота з основ домашнього господарювання з методикою навчання в майбутньому може стати логічною частиною дипломного проекту.

Приклад форми завдання для студента наведений в додатку Б.

2. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Вступна часнина курсової роботи містить характеристику основних компонентів науково-методичного апарату дослідження: актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мету курсової роботи, завдання роботи, методи дослідження та вирішення поставлених завдань, гіпотезу про шляхи досягнення мети.

Обгрунтування актуальності проблеми передбачає розкриття важливості даної проблеми у сучасному освітньому просторі, розв’язання проблеми включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, необхідним є посилання на державні документи, в яких визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти, а також вирішуються питання навчально-виховної спрямованості даної проблеми. Акцентувати увагу на розкритті державного розуміння тих завдань, що вирішує вчитель, школа в справі трудового та професійного навчання і виховання, політехнічної підготовки учнів до розумової і фізичної праці; вимоги науково-технічного прогресу до робітників сучасного виробництва; сучасні вимоги до змісту і методики викладання конкретних тем і розділів трудового та професійного навчання; місце теми (розділу) в комплексі змісту навчання предметів закладу освіти; актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота;

Визначаючи об'єкт, треба окреслити коло проблем або галузь реалізації даного дослідження. В той же час предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про світ розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення. Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження. Предметом досліджень можуть бути: мета освіти, виховання, зміст, форми й методи організації та проведення педагогічного процесу, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його удосконалення тощо.

Як правило, мета курсової роботи полягає у підвищенні ефективності процесів навчання й виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Вона конкретизується у завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають суть теми, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.

Формулювання гіпотези: припущення, в якому на основі ряду факторів формулюється висновок про вдосконалення (покращення) досліджуваного процесу при певних умовах. У гіпотезі не повинно бути положень, які не потребують наукового доведення і не є очевидними.

У першому розділі необхідно здійснити методичний аналіз змісту теми: визначити обсяг та змістове наповнення теми, перелік об’єктів, з якими знайомляться учні, здійснити характеристику структурних одиниць теми, визначити методичне завдання (мета) теми (з чим знайомити учнів), умови успішного досягнення цієї мети, обгрунтувати вибір методики формування у учнів знань про правила ведення дамашнього господарства, правила етикету, що представлені в темі (з вказівкою методів і форм засвоєння знань), методики формування у учнів знань про способи виконання трудових прийомів і операцій, що вивчаються (з позначенням показників правильності їх виконання), передбачити труднощі, які виникають під час засвоєння учнями трудових дій та методичні прийоми їх попередження та подалання, сформувати методику організації вправ учнів під час практичної роботи.

Здійснити опис методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на заняттях з теми. Обґрунтувати вибір методів і форм навчальної роботи на заняттях. Визначити конкретні і загальні форми організації навчання учнів при вивченні теми залежно від матеріального оснащення занять, кількості учнів, характеру праці учнів, методи і прийоми викладання і засвоєння учнями кожного елементу змісту теоретичного і практичного навчання при вивченні теми.

Підібрати та охарактеризувати об’єкти навчання і проектування для учнів. Визначити перелік операцій, що передбачений навчальною програмою, ступінь відповідності об’єктів навчальної праці і для проектування вимогам програми, їх доступність учням, форму організації виготовлення (вивчення) об’єктів навчання і проектування.

Забезпечити додержання правил безпеки праці. Здійснити аналіз можливих ситуацій (випадків) порушення правил безпечної праці (до початку заняття, на початку практичної роботи, під час роботи учнів). Зазначити вимоги безпеки до матеріального оснащення занять.

Другий розділ курсової роботи передбачає розробку технології навчання, опис, характеристику, значення та можливості застосувня даної технології в навчальному процесі, враховуючи досягнення відомих науковців та педагогів у педагогічні практиці. В даному розділі необхідно розробити методику реалізації завдань навчання (наприклад, формування технічних понять; формування практичних умінь і навичок; формування графічних умінь і навичок; розвиток технічної творчості учнів; умов встановлення дидактичного зв’язку виробничого навчання з іншими навчальними пред-метами; ознайомлення з основами виробництва); трудове виховання, розвиток учнів; проведення позакласної і профорієнтаційної роботи.

В межах даного розділу необхідно розкрити навчально-виховне значення теми. Розвиток технічної та прикладної творчості учнів у процесі проектно-технологічної діяльності, методику навчання і застосування у проектній діяльності та у налагодженні побуту методів та прийомів догляду за меблями, одягом, зовнішністю тощо. Проілюструвати приклади розв’язання завдань з художнього конструювання виробів або засобів догляду. Аналіз умов для ознайомлення учнів з основами ведення домашнього господарювання, які створюються під час вивчення теми, розгляд історичних аспектів розвитку вивчаємих об’єктів (у вигляді розповіді для учнів).

Звернути увагу на трудове виховання учнів, характер праці учнів під час вивчення теми і його виховний вплив, виховне значення вивчаємих об’єктів, фактичний матеріал і методичні прийоми, що сприяють вихованню в учнів значущих для виучуваного виду праці особистісних якостей.

Встановити дидактичний зв’язок з іншими предметами. Для визначення місце теми у навчальному предметі необхідно обґрунтувати роль теми в вирішенні навчальних, виховних і розвиваючих завдань предмету; визначити у чому учні мають впевнитися під час вивчення навчального матеріалу з теми; які висновки повинні зробити учні внаслідок вивчення теми; внесок теми в розвиток інтересів школярів; взаємозв’язок знань і вмінь, що формуються в учнів, з навчальним матеріалом інших тем.

Третій розділ передбачає розробку план-конспекту одного заняття з додатком навчально-технологічної документації: інструкційної чи технологічної карти. Темою заняття слід обирати ту структурну одиницю навчального матеріалу, яка є найбільш оригінальною, відзначається новизною та розкриває притаманну рису для розглянутої теми. Головна особливість вибору заняття для розробки – це застосування однієї з новітніх технологій навчання. Розроблена студентом навчально- технологічна документація та інші інструктивні матеріали, наприклад, картки-завдання для виконання роботи, операційні картки для виготовлення виробів, додається до плану заняття.

Зміст плану-конспекту дає змогу створити досить повну уяву про рівень знань і практичної підготовки того, хто його складав. Структура плану-конспекту наведена в додатку Д.

Під час складання плану-конспекту слід виходити з дидактичних вимог, що висуваються до заняття. В ньому повинні бути відображені всі питання, про які йшлося під час розробки системи занять. До плану-конспекту додаються інструкційна чи технологічна карта на виготовлення виробу учнями на занятті з кресленнями самого виробу та його заготовки. Залежно від складності роботи, за погодженням з керівником роботою, креслення можуть додаватися до пояснювальної записки окремо від технологічної (інструкційної) карти.

До плану-конспекту заняття за завданням керівника додається також виготовленний автором курсової роботи наочний посібник, демонстраційні і лабораторні прилади, моделі, стенди, пристосування для оснащення навчального процесу.

Висновки. У висновках необхідно показати ступінь досягнення поставленої мети, сформулювати логічні й одночас лаконічні висновки щодо змісту всієї роботи. Важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням.

Список використаної літератури включає повний бібліографічний опис літературних джерел, які використовувались студентом при написанні курсової роботи. Складаючи його, студент повинен дотримуватися вимог державного стандарту до бібліографічного опису літературних джерел.

Літературу потрібно розміщувати чітко в алфавітному порядку. Праці одного й того ж автора розміщувати в хронологічному порядку.

Дані про видання наводяться в наступному порядку:

– прізвище й ініціали автора;

– повна назва книги;

– після двокрапки вказуються ивд видання (навч. посібник, підручник, довідник тощо);

– після навскісної лінії подаються ініціали та прізвища всіх співавторів, але не більше п’яти;

– місто видання (назва міст Київ, Москва записуються скорочено – К., М., в інших випадках назви міст не скорочуються);

– назва видавництва (Освіта; Наукова думка; Вища школа; Техніка; Либідь). Вказуючи видавництво або інші бібліографічні описи можна користуватися скороченнями: Академія педагогічних наук України – АПН України, редакція – Ред.., том – Т., серія – сер.;

– рік видання;

– кількість сторінок у виданні;

– чи наявні в книзі ілюстрації.

Розділові знаки слід розставляти так, як показано у прикладах оформлення літературних джерел:

Книги, монографії:

1. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Киверялг. – Таллінн: Валгус, 1980. – 334с.

2. Мошкова И.Н. Психология производственного обучения / И.Н. Мошкова, С.Л. Малов. – М.: Высш. шк., 1990. – 207с.

4. Методы обучения трудовым действиям / Под ред. М.А.Жиделева. – М.: Высш. шк., 1972. – 208с.

Посібники:

1. Гуревич Р. С., Цибульська Г. М. Взаємозв’язок теоретичного і виробничого навчання. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: [навчальний посібник] / Р. С. Гуревич, Г. М. Цибульська; за ред. Н. Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1977. – 200 с.

2. Техническое творчество учащихся: [учебное пособие для студ. педвузов] /Под ред. Ю. С. Столярова, Д. М. Комского. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.

Збірники:

1. Ничкало Н. Г. Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць. – К.– Вінниця, 2000. – С. 7–13.

2. Кремень В. Г. Підготовка творчої індивідуальності як основне завдання освітньої системи ХХІ століття // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 травня 2000 р. / За ред. Сисоєвої С. О. і Романовського О. Г. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 3–4.

Навчальні програми:

1. Програми для професійно-технічних навчальних закладів. Профіль підготовки: кравець. – К.: Перун, 2004. – 62 с.

2. Програми педагогічних інститутів. Технологічна практика з обслуговуючої праці. Декоративно-прикладне мистецтво / Укл. Т.А.Сиротенко. – К.: РНМК, 1992. – 12 с.

Статті:

1. Вакарчук І. Профтехосвіта – головна складова матеріальної культури / І. Вакарчук // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 3-4.

2. Волошина Л. Інтеграція змісту загальноосвітньої і професійної підготовки / Л. Волошина // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 21-24.

Автореферати та дисертації:

1. Коломієць Ю.В. Трудове виховання учнів 8-9 класів на традиціях і звичаях українського народу: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «теорія та історія педагогіки» / Ю. В. Коломієць. – К., 1998. – 21с.

2. Савка Л. В. Методика вивчення “Української народної вишивки” майбутніми вчителями обслуговуючої праці: дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. В. Савка. – К., 2001. – 190 с.

Стандарти:

1. ДСПТО 7124.2.F45063–2006 Професія – Столяр будівельний. – Введ. 2006.

2. ДСПТО 7133.2.D18028–2006 Професія – Кравець. – Введ. 2006.

 

Додатки необхідно оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них в тексті курсової роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Джерела, які цитуються лише в додатках, повинні розглядатися окремо від тих, які цитуються в основній частині курсової роботи, і повинні бути перераховані в кінці кожного додатку в переліку посилань.

Додатки повинні мати загальну з іншим текстом наскрізну нумерацію.

 

 

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Змістом практичної частини курсової роботи можуть бути:

♦ творчий учнівській проект за обраною темою;

♦ зразок спроектованого виробу;

♦ макети, моделі, приладдя, стенди, пристрої, слайди, учбове обладнання, тощо.

Характер і обсяг практичної частини курсової роботи визначається схемою творчого учнівського проекту (додаток З).

Проектування технічних об'єктів (моделей, приладів, пристроїв, тощо) має таку послідовність:

♦ розробка технічного завдання;

♦ розробка технічної пропозиції;

♦ ескізне проектування;

♦ розробка технічного проекту;

♦ розробка робочоїдокументації;

♦ розрахунок собівартості і договірної ціни виробу;

♦ розрахунок екологічних параметрів виробництва виробу;

♦ маркетингове обґрунтування об’єкту проектування.

 

 

4. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Результат виконання курсової роботи – методична розробка виступає як сукупність фундаментальних, прикладних досліджень і розробок. Результатом дослідження є досягнута його мета.

Результат методичного дослідження – це сукупність нових ідей, теоретичних і практичних висновків, отриманих відповідно до мети і завдань роботи. Він відображає досягнутий рівень знань, фіксує елементи його зростання і повинен бути обґрунтованим і доведеним, мати значення для науки і практики, нести суспільно нові знання.

Виділяють такі основні результати методичних досліджень:

Теоретичні положення – нові концепції, підходи, тенденції, класифікації, принципи у галузі навчання і виховання, розвитку педагогічної науки і практики, а також їх уточнення, розвиток, доповнення, розробка, перевірка, підтвердження, спростування.

Практичні рекомендації – нові методики, правила, алгоритми, пропозиції, нормативні документи, програми, пояснювальні записки до программ, а також їх уточнення, доповнення, розробка, перевірка.

У ряді випадків один і той самий результат, наприклад, метод може бути віднесений як до теоретичних положень, так і до практичних рекомендацій залежно від його конкретного змісту.

Найважливіші характеристики методичногоого дослідження – ефективність та якість. Ефективність можна розглядати в двох аспектах: економічному та соціальному.

Економічна ефективність визначається різницею або відношенням між величиною досягнутого ефекту від застосування результатів дослідження і витратами на його отримання.

Соціальна ефективність характеризується загальними позитивними змінами в результаті впровадження отриманих знань в практику життя людей, в задоволенні їхніх потреб, в накопиченні корисної інформації, у поліпшенні сфери побуту тощо.

Для більшості науково-педагогічних досліджень характерний соціальний ефект. Він проявляється в підвищенні рівня: освіти; культури; професійної підготовки молоді; усебічного й гармонійного розвитку молоді; усуненню негативних явищ в житті суспільства; зниження правопорушень; раціоналізації розумової і фізичної праці; формування корисних навичок і звичок; вихованості; свідомості; моральності.