ГІраіаа обов'язки опікуна та піклувальника

1. ПраватаОбов'язки опікуна передбачені в ст.67 ЦК. Опікун зооовязании до_{ти про п}ід_ОПічного, про створення йому необхідних пооутових Умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, ипікун малоліть_1ьоі- _Особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та роз%_Иток Згідно зі ст.249 СК опікун зобов'язаний виховувати дитину піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, психічний, духовниц розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної сер_{едньої освіти}

иоовязки опі_{куна ПО}діб_ні до обов'язків усиновлювачів, але є суттєві відмінності т-_аК) опікун _{не несе} обов'язків щодо утримання підопічного за c р_аХунок. Утримання підопічного здійснюється за рахунок °трину_{ваних на} нього пенсії, аліментів, інших доходів від майна пщотчного (ст.72 ЦК).

Опікун має пр_{аво вимагати} повернення підопічного від осіб, які тримають його б₃ законної підстави, в тому числі від батьків, оскільки всі треті 0с;_О5_и зобов'язані не порушувати права опікуна щодо підопічної осо5_и

Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного, що ^попічним _{є маЛ}олітня особа, вона самостійно може вчиняти лише дріоні побутові правочини (ст.31 ЦК). Усі інші правочини від п імені та в п інтересах вчиняє опікун. Якщо підопічним є фізична осооа, яка визнана судом недієздатною, всі правочини від ЇЇ імені та в п інтересах _{вчиняє опікун (ст}.₄і цк).

законний Пр_Єд_{Ставник} підопічного опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту його цивільних прав та інтересів.

І. искшьки огг _Ky_H укладає правочини від імені та в інтересах підопічної особи з метою недопущення зловживання опікуном своїми правами, ст.6§ цк встановлює, що опікун, його дружина (чоловік) та слизькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопгчниг_м договорів, крім передання майна підопічному у власність за дого е_ором дарування або у безоплатне користування

за договором позички. Договори дарування майна підопічному або договори позички про передачу майна для безоплатного користування підопічним можуть укладатися із зазначеними особами, оскільки це відповідає інтересам підопічної особи. Окремо в ч.2 ст.68 ЦК зазначається, що опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного (згідно з ч.2 ст.720 ЦК батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних). Не може опікун зобов'язуватися від імені підопічної особи порукою.

3. Важливою частиною повноважень опікуна є управління майном особи, над якою встановлена опіка. Частина 1 ст.72 ЦК встановлює загальне правило, згідно з яким опікун зобов'язаний дбатипро збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Враховуючи те, що малолітня особа (особа віком до 14 років),з урахуванням її віку та індивідуальності за певних обставин можесамостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.

Здійснення обов'язків опікуна щодо задоволення потреб підопічного пов'язане з певними витратами. В ч.З ст.72 ЦК передбачається, що опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного тощо. У цьому полягає відмінність обов'язків опікуна від обов'язків батьків (усиновлювачів), які мають обов'язок утримувати своїх дітей.

Враховуючи особливість певних видів майна та специфіку управління цим майном, ч.4 ст.72 ЦК встановлює, що у випадку коли підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління Іншій особі.

4. Згідно з ЦК опіка може встановлюватися не лише щодо малолітньої особи та недієздатної особи, а й стосовно майна. В ч.іст.74 зазначено, що у випадку, коли в особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в Іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опіка над майном встановлюється і в інших випадках, встановлених законом. Якщо фізична особа визнана безвісно відсутньою (ст.43), то на підставі відповідного рішення суду нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку (ч.і ст.44 ЦК). З метою захисту майнових інтересів фізичної особи опіка може бути встановлена нотаріусом над майном фізичної особи, місце знаходження якої невідоме, до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою (за заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування). Опікун над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, місце знаходження якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на їхню користь, погашає за рахунок їхнього майна борги, управляє цим майном в їхніх інтересах. За заявою заінтересованих осіб опікун над майном особи, що визнана безвісно відсутньою, або особи, місце знаходження якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані ут-

римувати (чч. 2—4 ст.44 ЦК). В ч.5 ст.44 ЦК передбачено, що опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, а також у разі появи особи, місце перебування якої було невідомим.

5. Щодо прав та обов'язків піклувальника, то вони регулюються ст.69 ЦК. В ч.і ст.69 Кодексу встановлюються обов'язки піклувальника щодо неповнолітньої фізичної особи та особи, дієздатність якої обмежена. Так, піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток, що зумовлено віком неповнолітньої особи. Обов'язки піклувальника над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зумовлені станом здоров'я підопічного. В цьому випадку піклувальник зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.

Піклувальник дає згоду на вчинення неповнолітньою особою пра-вочинів відповідно до ст.32 ЦК, згідно з якою неповнолітня особа має неповну цивільну дієздатність, тобто має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; здійснювати особисті пемай-нові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якшо цс не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Для вчинення інших правочинІв необхідна згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода піклувальника на правочини щодо транспортних засобів або нерухомого майна, які вчиняються неповнолітніми особами, має бути дана письмово І нотаріально посвідчена (ч.2 ст.32 ЦК).

За згодою піклувальника неповнолітні особи можуть розпоряджатися коштами, що внесені іншими особами у банківські (кредитні) установи на їхнє ім'я (ч.З ст.32 ЦК).

В ч.4 ст.32 ЦК передбачається, що згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків усиновлювачів), піклувальників. У разі заперечення того з батьків, з ким проживає дитина, правочин може бути здійснений з дозволу органів опіки та піклування.

Піклувальник, орган опіки та піклування можуть за наявності достатніх підстав звернутися до суду із заявою про обмеження права неповнолітньої особи або позбавлення її права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або Іншими доходами (ч.5 ст.32 ЦК).

Піклувальник дає згоду на вчинення правочинів особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відповідно до ст.37 цього Кодексу. Така фізична особа, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочиии. Правочини щодо розпорядження майном та Інші правочини, шо виходять за межі дрібних побутових, вчиняються за згодою піклувальника. Однак відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оспорена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду (ч.З ст.37 ЦК).

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити підопічному самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію й інші доходи та розпоряджатися ними.

До обов'язків піклувальника належить також вживання заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (див. коментар до гл.З).

6. Піклувальник повинен діяти в інтересах підопічної особи. Тому з метою недопущення зловживапня піклувальником своїми правами ст.70 ЦК встановлює, що піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (чоловіком) або близькими родичами, крім передапня майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.

З метою більш повного забезпечення інтересів підопічної особи ст-71 Кодексу передбачає, що в певних випадках опікун та піклувальник можуть діяти лише з дозволу органів опіки та піклування (оскільки до повноважень органів опіки та піклування віднесено здійснення контролю за діями опікунів та піклувальників). Так, опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав підопічного; видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна (ч.і ст.71 ЦК.). Піклувальник має право дати згоду на вчинення таких правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

7. ЦК передбачає, що послуги опікуна та піклувальника можуть бути оплатними (ст.73). При цьому зазначається, шо Кабінетом Міністрів України встановлюються підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, ЇЇ розмір та порядок виплати. Слід мати на увазі, шо ч.5 ст.249 СК передбачає, що обов'язки з опіки та піклування шодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно. В ст.6 СК зазначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою — дитина віком від 14 до 18 років).

Дії опікуна, рішення органу опіки та піклування можуть бути оскаржені. В ст.79 знайшли своє відображення конституційні норми та норми ЦК щодо захисту прав особи в контексті відносин, пов'язаних з опікою та піклуванням. Заінтересовані особи, в тому числі родичі підопічного, можуть оскаржити дії опікуна до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.