Розрахунки із застосуванням платіжних доручень1. Стаття 1089 ЦК передбачає загальні положення про розрахунки із застосуванням платіжних доручень. За дорученням платника банк зобов'язується на підставі платіжного доручення переказати певну грошову суму коштів, що розміщені на рахунку платника у цьому банку, на визначений платником рахунок фізичної або юридичної особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обігу. За міжнародною класифікацією безготівкові розрахунки поділяються на кредитовий переказ та дебетовий переказ. Сутність кредитового переказу полягає у тому, що платник (дебітор) ініціює переказ коштів у банківській системі шляхом надання банку розпорядження кредитувати рахунок отримувача (кредитора). Як платіжний інструмент використовується платіжне доручення про списання коштів з зазначеного у дорученні рахунка (дебетове списання). Платіжне доручення виконується в межах коштів, що знаходяться на рахунку платника. Договором банківського рахунка сторони можуть передбачити положення про надання клієнту кредиту (ст.1069 ЦК), шо надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебатування його рахунка. Строки проведення переказу передбачені ст.8 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні. Якщо кошти перераховуються отримувачу, рахунок якого знаходиться в іншому банку, ніж рахунок платника, переказ виконується в строк до трьох операційних днів (операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої від клієнтів приймаються документи на переказ і документи на відкликання та можна за наявності технічної можливості здійснити їх обробку, передачу та виконання; тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах). Переказ, що здійснюється в межах одного банку (внутрішньо-банківський переказ) виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. Договором банківського рахунка можуть встановлюватися коротші строки, ніж визначені законом. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними І нетоварними платежами; · за фактично відвантажену або продану продукцію (виконаніроботи, надані послуги тощо); · у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством або обумовлено в договорі; · для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, встановленого чинним законодавством; · для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; · для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів; · в інших випадках відповідно до укладених договорів або чинного законодавства. Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозитних) рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків, без будь-яких підтверджу вальних документів. 2. Зміст І форма платіжного доручення та розрахункових документів (розрахунковий документ — документ на паперовому носії, що містить доручення або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача), що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Реквізити розрахункових документів за формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції, заповнюються згідно з вимогами, що містяться у відповідних додатках до цієї Інструкції та відповідних її розділів. Розрахункові документи повинні містити такі реквізити: · назва розрахункового документа; · код розрахункового документа за Державним класифікаторомуправлінської документації, затвердженим наказом ДержстандартуУкраїни від 6 листопада 1996 р. № 472; — номер розрахункового документа, що може включати якцифри, так і букви; — дата складання розрахункового документа; — дата валютування (зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якоїгроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі — членіплатіжної системи); · з великої букви сума розрахункового документа та слово"гривень" ("гривня", "гривні" або "грн."), копійки — цифрами таслово "копійка" ("копійки", "копійок" або "коп."). Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень". Якщо сума платежу виражена в цілихгривнях, то зазначається "00 копійок" або "00 коп."; · ідентифікаційні коди платника та отримувача за Єдинимдержавним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер платника податку з Тимчасовогореєстру Державної податкової адміністрації України, для фізичних осіб — ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.Якщо ідентифікаційний код (номер) юридичній (фізичній) особіне присвоєний, то ставиться дев'ять нулів; · назва платника, що відповідає назві платника, яка заявлена вбанку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки,або його скорочена назва, яка відповідає зареєстрованій в установчих документах та назва отримувача, що відповідає назві отримувача, яка заявлена в банку отримувача в картці зі зразками підписівта відбитка печатки, або його скорочена назва, яка відповідає зареєстрованій в установчих документах; · номер рахунка платника та отримувача у відповідних банках; · назва та місцезнаходження (населений пункт) банку платника та банку отримувача; · коди банку платника та банку отримувача; · призначення платежу; · дата списання коштів з рахунку платника; · відбитки печатки, підписи платника та відповідального виконавця банку. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам, визначеним у додатках до цієї Інструкції. Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання. Крім того, банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо: · у розрахунковому документі не заповнено хоча б один з реквізитів, заповнення якого передбачено його формою; · відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено Інструкцією, або закінчивсястрок дії цих супровідних документів; · розрахунковий документ подано до банку з порушенням за- конодавства України або документ не може бути виконано відпо- 'відно до законодавства України; · порушено інші вимоги Інструкції. Порядок повернення банком клієнту оформлених ним розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорі банківського рахунка. При поверненні розрахункового документа банк у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або пункт нормативно-правового акта НБУ, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку). Якшо на вимогу банку клієнт не надасть документи і відомості, що потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, або умисно надасть неправдиві відомості про себе, то банк повертає йому платіжне доручення без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення у день надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на ст.64 Закону про банки та на відповідний пункт Інструкції) і зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку). Якшо банк відмовляє клієнту у виконанні платіжного доручення за операцією, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то таке платіжне доручення клієнта банк повертає йому без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення у день надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на ч.2 ст.7 Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів та на відповідний пункт Інструкції) і зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операцій клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку). У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк у день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або пункт нормативно-правового акта НБУ, який порушено), зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця І працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ у банк чи орган державного казначейства, від якого він надійшов. Напис про причину повернення без виконання платіжної вимоги стягувана на примусове списання, стягнення коштів засвідчують підписами керівник (його заступник) і головний бухгалтер (його заступник) банку або філії. У відділенні цей напис засвідчує підписом його керівник (у разі його відсутності — уповноважений працівник). Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якшо інше не встановлено законом або банківськими правилами. Так, згідно з п.2.26 гл.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі: · часткового виконання розрахункового документа; · зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацієюбанку, зміною в банк)' системи обліку, виконанням банком вимогнормативно-правових актів НБУ) номера рахунка платника, назвита коду банку платника. При цьому, відповідальний виконавецьвносить у розрахунковий документ виправлення, передбачені п.2.26гл.2 зазначеної Інструкції, засвідчуючи їх своїм підписом. На звороті цього розрахункового документа зазначаються дата внесеннявиправлень, пункт Інструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якшо інше не встановлено договором між платником і банком. Договором банківського рахунка сторони можуть передбачити положення про надання клієнту кредиту (ст.1069 ЦК), що надається банком понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми. У такому випадку платіжне доручення приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми ліміту за кредитом. 3. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банку одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, що сума Цього платіжного доручення не перевищує суму, яка є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності або недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником. При перерахуванні грошо-вих коштів банк платника може робити переказ через кореспондентські рахунки банку, який обслуговує отримувача. Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків — своїх клієнтів у межах залишку грошей па цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту. Статтею 31 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні передбачено порядок завершення переказу у випадку неможливості виплати суми переказу. У разі неможливості здійснення банком одержувача виплати суми переказу, що має бути сплачена у готівковій формі, через неявку отримувача протягом ЗО робочих днів з дня надходження цієї суми, банк одержувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів переказати суму переказу ініціатору. У разі неможливості здійснення банком одержувача виплати суми переказу через неявку одержувача протягом ЗО робочих днів з дня надходження цієї суми ця банківська установа зобов'язана протягом трьох робочих днів ініціювати переказ відповідної суми на адресу ініціатора. Для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні, банк платника має право перерахувати кошти через третій банк (виконуючий банк), в якому знаходиться кореспондентський рахунок банка одержувача. На вимогу клієнта банк повинен негайно інформувати його про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором банківського рахунка. 4. За здійснення операції з виконання платіжного доручення клієнта відповідає банк. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до правил, встановлених гл.51 ЦК, тобто на загальних підставах цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання. Враховуючи положення ст.ст.528, 618 ЦК, банк платника відповідає перед своїм клієнтом і в тому випадку, якщо платіжне доручення не виконано з вини виконуючого банка, який залучений до здійснення розрахунків. Спори, пов'язані зі здійсненням банками переказів, розглядаються у судовому порядку. При розгляді спору в суді за ініціативою платника виконуючий банк може бути залучений у справі як другий відповідач. Проте в договорі банківського рахунка сторони можуть передбачити, що відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта несе безпосередньо банк, який виконує відповідну операцію. Положення щодо відповідальності банків при здійсненні переказу передбачені також ст.32 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні. У разі порушення банком, шо обслуговує платника, встановлених Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, як-шо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. За цією нормою судом покладається відповідальність на банк, шо порушив порядок розрахунків. Для того, щоб з'ясувати стан виконання доручення та виявити можливе порушення, клієнт має право на отримання відповідної Інформації. Відповідно до ст.32 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься у відповідному документі на переказ. У разі помилкового переказу грошових коштів, що відбувся внаслідок порушення правил розрахункових операцій, банк несе відповідальність відповідно до норм гл.51 ЦК. та правил ст.32 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні. У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. Інакше отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника Ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10% суми переказу. Водночас банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу І про необхідність ініціювання останнім переказу еквівалентної суми грошей в цей банк протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється НБУ. У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення грошей включно, яка не може перевищувати 10% суми переказу. У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну суму грошей з рахунка платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якшо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунка платника без законних підстав за Ініціативою неналежного стягувача з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав гроші з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим бан- ком за короткостроковими кредитами за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
|
