Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загальна рецептура. Тверді та м’які лікарські форми.




Загальна реце­птура. Рецепт. Структура рецепта. Правила ви­писування рецептів. Тверді форми ліків. Рідкі форми ліків. М'які форми ліків. Форми ліків для ін'єкцій.

 

Загальна рецептура — це розділ фармакології, який вивчає правила виписування рецептів і способи призначення лікарських засобів.

Лікарські засоби— речовини або їх суміші природного, синте­тичного чи біотехнологічного походження, які застосовують для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей, або зміни стану функцій організму.

До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати); гомеопатичні засо­би; засоби, які використовують для виявлення збудників хвороб, а також для боротьби зі збудниками хвороб або паразитами; лікарсь­кі косметичні засоби та лікарські домішки до продуктів.

Діючі речовини(субстанції) — біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або чинять профілак­тичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів (визначення термінів від­повідає Закону України про ліки).

Лікарський препарат— це лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми.

Лікарська форма— це наданий лікарському засобу чи лікарсь­кій рослинній речовині зручний для застосування стан і вигляд, за якого досягається потрібний терапевтичний ефект.

Лікарські препарати і лікарські форми, складові частини яких, дози і спосіб виготовлення наведено у Фармакопеї, називають офіцінальними, а лікарські форми, які готують в аптеці за рецеп­том лікаря, — магістральними.

Державна фармакопея України — правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті, а та­кож методики контролю якості лікарських засобів, довідкові таб­лиці, таблиці вищих разових та добових доз отруйних та сильно­діючих лікарських засобів для дорослих і дітей.

1. Отруйні — Venena, список А.

До них належать отруйні та наркотичні речовини, які зберіга­ють під замком у шафах з написом «Venena», «А» у спеціально об­ладнаних кімнатах.

В аптеці, а також відділеннях стаціонару та поліклінічному від­діленні вони підлягають предметно-кількісному обліку. Відпо­відальними особами у стаціонарі призначають завідувачів від­діленнями та старших медсестер. За порушення правил обліку, зберігання та використання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин медичний персонал притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності.

2. Сильнодіючі — Негоіса, список Б.

Зберігають їх окремо від інших лікарських засобів у шафі з на­писом «Негоіса», «Б». Деякі з них, а також спирт етиловий підляга­ють предметно-кількісному обліку.

3. Інші лікарські засоби — Varia.
Зберігають відповідно до вимог Фармакопеї.

У вересні 2001 р. в Україні вийшло перше видання Державної фармакопеї України (ДФУ), створене колективом державного під­приємства «Науково-експертний фармакопейний центр».

Рецепт— це письмове звернення лікаря, завідувачів фе­льдшерським чи фельдшерсько-акушерським пунктами до фарма­цевта про виготовлення та відпуск певній особі лікарського засобу із зазначенням способу його застосування. Це важливий медич­ний, фінансовий та юридичний документ, до якого необхідно ста­витися дуже уважно. Виписують рецепти за правилами, встановле­ними наказом МОЗ України №117 від 30.06.94 р.

Існує 3 форми рецептурних бланків (див. додатки 1—3):

Форма №1 — для виписування ліків дорослим і дітям за повну вартість;

Форма №2 — для виписування ліків безкоштовно чи на піль­гових умовах і засобів, що підлягають кількісному обліку;

Форма №3 — для виписування наркотичних препаратів (блан­ки рожевого кольору, мають відповідну серію і номер).

Структура рецепта:

Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленому дру­карським способом. Рецепт складається з таких частин:

1. Напис «inscriptio», до якого входять:

— назва лікувально-профілактичного закладу і його код;

— вказівка щодо рецепта (дитячий чи дорослий);

— дата виписування рецепта (число, місяць, рік);

— прізвище та ініціали хворого, вік;

— прізвище та ініціали лікаря.

2. Звернення лікаря до фармацевта — «recipe», що означає «візьми». Скорочено — «Rp».

3. Після Rp.: іде перелік лікарських речовин (Designatio materiarum) латинською мовою у родовому відмінку із зазначенням їх кількості (дози).

Якщо у рецепті виписана одна речовина — то це простий ре­цепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одна під іншою і в певному по­рядку: спочатку основну лікарську речовину (basis), на дію якої розраховує лікар, потім допоміжну (adjuvans), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовину, яка зменшує неприєм­ний смак і запах ліків (corrigens), і формівну речовину (constituens).

У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (в грамах або частках) і на упа­ковці (в міліграмах; табл. 1).

Таблиця 1. Позначення доз у рецептах

Одиниці маси,г Позна­чення в рецепті Прочитання умовного позначення Позна­чення, мг
1,0 Один грам
0,1 0,1 Один дециграм
0,01 0,01 Один сантиграм
0,001 0,001 Один міліграм
0,0001 0,0001 Один дециміліграм 0,1
0,00001 0,00001 Один сантиміліграм 0,01

Кількість рідких лікарських засобів у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtt). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (ОД), то в рецепті вказується кількість одиниць дії.

4. Приписка (Subscriptio) — вказівка фармацевту на технологію виготовлення, лікарську форму, кількість доз (латинською мо­вою).

5. Сигнатура (Signatura). Починається зі слова Signa (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами, згідно з зако­ном України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень.

6. Рецепт закінчується підписом лікаря і його особистою печа­ткою.

7. Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецеп­та шляхом викреслювання окремих термінів.

Так, рецепти на лікарські засоби, що відпускають за рецептом на бланку №3, дійсні протягом 5 днів, на одурманюючі засоби і ті, що підлягають відпуску безкоштовно (форма №2), а також зазна­чені в пункті 15 вище згаданих правил — 10 днів, на решту — 2 міс.

До твердих лікарських форм відносять порошки, таблет­ки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae)— тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних речо­вин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин желати­ну). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фарма­цевтичних заводах. Застосовують внутрішньо. Перед вживанням краще подрібнити і розчинити в невеликій кількості води. Таблет­ки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне по­криття, не можна подрібнювати (див. лекцію 2). Є спеціальні таб­летки для розсмоктування у роті, а також для введення у піхву, для імплантацій під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікар­ських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток — складні таблетки, що мають спеціальну офіцінальну назву («Седалгін», «Теофедрин» то­що).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міцність (при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні розбива­тися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді -за температури 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, — за 30 хв).

Алгоритми виписування таблеток у рецептах Приклади рецептів
Пропис простих таблеток a) Rp.: Назва л. р. — Р.Д. (разова доза) D.t.d. N... in tab. (у таблетках) S. Виписати 10 таблеток, що містять 0,3 анестезину. Призначити внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день Rp.: Anaesthesini 0,3 D.t.d. N. 10 in tab. S. Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
б) Rp.: Tabulettas (таблеток) Назва л. р. - Р.Д. N. D. S. Rp.:Tab. Anaesthesini 0,3 N. 10 D.S. Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
Пропис складних таблеток Rp.: Назва л.р. — Р.Д. Назва л.р. — Р.Д. D.td. N... in tab. S. Виписати 10 таблеток, що містять 0,2 г теоброміну та 0,03 г фено­барбіталу. Призначити внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на день Rp.: Theobromini 0,2 Phenobarbitali 0,03 D.t.d. N.lOintab. S. Внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на день
Пропис складних запатентова­них таблеток Rp.: Tabulettarum «патентова назва» N... D. S. Виписати 20 таблеток «Папазол». Призначити внутрішньо по 1 таб­летці 3 рази на день Rp.: Tab. «Papasolum» N. 20 D. S. Внутрішньо по 1 таб­летці 3 рази на день  
       

Драже (Dragee)— тверда дозована лікарська форма, яку одер­жують шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допо­міжних речовин на цукрові гранули. Застосовують внутрішньо: ковтають, не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємний смак і запах лікарських речовин.

Алгоритми виписування драже в рецептах Приклади рецептів
Пропис драже: Rp.: Dragee (драже) Назва л. р. — Р. Д. D.t.d. N... S. Виписати 20 драже, що містять 0,1 г діазоліну. Призначити внутрішньо по 1 драже 2 рази на день після іди Rp.: Dragee Diazolini 0,1 D.t.d. N. 20 S. Внутрішньо по 1 драже 2 рази на день після їди

Мікродраже— тверда дозована лікарська форма, яка утворю­ється шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae)— тверда лікарська форма, має вигляд однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах. Є недозованою лікарською формою. Призначають внутрішньо дорослим (дозують чайними ложками) та дітям (розчиняють у перевареній воді).

Приклад рецепта:

Rp.:Granularum Orasi 100,0

D.S. Внутрішньо по 1/2 — 1 чайній ложці під час

або після їди 3 рази на день

Порошок (Pulvis)— це тверда сипка лікарська форма для внут­рішнього абозовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосовують для парентерального введення після попереднього розчи­нення в стерильному розчиннику. Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синте­тичного, рослинного, тваринного, мікробного та неорганічні спо­луки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом (за офіціналь­ними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами). За ступенем подрібнення порошки поділяють на:

1) крупний (pulvis grossus), застосовують внутрішньо після по­переднього розчинення;

2) дрібний (pulvis subtillis), застосовують внутрішньо і запива­ють водою;

3) найдрібніший (pulvis subtilissimus), застосовують зовнішньо.

За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості (міс­тять один лікарський засіб) і складні (містять два або більше лікар­ських засобів). Застосовують також дозовані (поділені на окремі приймання) внутрішньо (стерильні у флаконах і ампулах — для ін'єкцій) та недозовані (якщо містять несильнодіючі речовини, тобто не потребують точного дозування) — зовнішньо, рідше внут­рішньо. Маса дозованих порошків від 0,1 до 1 г, а якщо лікарської речовини менше ніж 0,1 г, додають цукор (Saccharum) або молоч­ний цукор (Saccharum lactis), або глюкозу (Glucosum), а для хворо­го на цукровий діабет — крохмаль (Axnylum). Відпускають дозовані порошки у папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, — у вощеному папері (Charta cerata) або парафіновому (Charta paraffinata).

Недозовані порошки випускають з масою від 5 до 100 г і біль­ше. Відпускають у паперовому пакеті або у баночці. Є певні прави­ла щодо виписування порошків у рецептах.

Алгоритми виписування порошків у рецептах Приклади рецептів
Пропис простих недозованих порошків Rp.: Назва л.р. — маса (5,0-100,0) Da (видай) Signa (познач) Виписати 100 г тальку. Приси­пати шкіру Rp.: Talci 100,0 D.S. Присипати шкіру
Пропис складних недозованих порошків Rp.: Назва л. р. — маса (5,0-100,0) Назва л. р. - маса (5,0-100,0) М. f. pulv. (змішай, нехай утвориться порошок) Da (видай) Signa (познач) Виписати порошок, що містить по 20 г тальку і крохмалю. Присипати шкіру Rp.: Talci Amyli aa 20,0 M.f. pulv. D.S. Присипати шкіру
Пропис простих дозованих порошків Rp.: Назва л. р. — Р.Д. D.t.d. N... (видай таких доз числом) S. Виписати 10порошків, що міс­тять 0,5 г магнію оксиду. При­значити внутрішньо по 1 по­рошку через 2 год після їди Rp.: Magnesii oxydi 0,5 D.t.d. N.10 S. Внутрішньо по 1 по­рошку через 2 год після їди
Пропис складних дозованих порошків Rp.: Назва л. р. — Р.Д. M.f. pulv. (змішай, щоб утворився порошок) D.t.d. N. 12 (дай таких доз числом 12) S. (познач) Виписати 12 порошків, що міс­тять 0,002 г рибофлавіну і 0,2 г глюкози. Призначити внутрішньо по 1 порошку 2—3 рази на день Rp.: Riboflavini 0,002 Glucosi 0,2 M.f. pulv. D.t.d. N. 12 S. Приймати по 1 по­рошку 2—3 рази на день
     

Капсули (Capsulae)— це оболонки для дозованих порошкопо­дібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для внутріш­нього застосування. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або чинять подразливу дію. Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бувають ела­стичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що складаються з двох півциліндрів, які заповнюють на заводах та в аптеках. Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глютоідними, або гелодуратовими (розчиняються в лужному середовищі кишок, як і кератинові). Капсули призначають внутрішньо; їх ков­тають нерозжовуючи.

 

Алгоритми виписування капсул у рецептах Приклади рецептів
Пропис дозованих лікарських речовин у капсулах Rp.: Назва л. р. — Р.Д. D.t.d. N... in caps. (у капсулах) S. Виписати 20 порошків оксациліну натрієвої солі по 0,25 г у же­латинових капсулах. Призначити внутрішньо по 2 капсули через кожні 6 год Rp.: Oxacillini-natrii 0,25 D.t.d. N. 20 in caps. S. Внутрішньо по 2 капсули через кожні 6 год

Спансули (Spansulae)— це капсули для внутрішнього застосу­вання, які містять суміш кількох видів мікродраже лікарських ре­човин з різною тривалістю дії.

Сучасна хіміко-фармацевтична промисловість виготовляє «кон­дитерські» лікарські форми на желатиновій основі: пастилки, цу­керки, печиво, які привабливі на вигляд і зручні в лікуванні дітей передшкільного та дошкільного віку.

До рідких лікарських форм відносять розчини, фітопрепарати, суспензії, емульсії, краплі, мікстури.

Розчин (Solutio)— рідка лікарська форма для зовнішнього, внутрішнього та парентерального застосування. Розчин одержу­ють шляхом розчинення однієї або декількох лікарських речовин у розчиннику. Основна властивість — прозорість.

Алгоритми виписування рідких лікарських форм у рецептах Приклади рецептів
Скорочений пропис водних розчинів: а) у відсотках: Rp.: Solutionis, назва л. р. (%) — об'єм (мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 200 мл 3% розчину натрію броміду. Призначити внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день після їди Rp.: Sol. Natrii bromidi 3% - 200 ml D.S. Внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день
б) у співвідношеннях маса/об'єм: Rp.: Sol. Назва л. р. — маса (в грамах) — об'єм (мл) Da (видай) Signa (познач) Rp.: Sol. Natrii bromidi ex 6,0 — 200 ml D.S. Внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день
в) у відносних одиницях (це сто­сується великих розбавлень розчинів): Rp.: Sol. Назва л. р. відносно одиниці — об'єм (мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 500 мл розчину фурациліну у співвідношенні 1:5000. При­значити для полоскання горла Rp.: Sol. Furacilini 1: 5000 - 500 ml D.S. Для полоскання горла
Скорочений пропис неводних розчинів: а) олійного: Rp.: Sol. Назва л. p. oleosae % — об'єм (мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 5 мл 0,5% олійного роз­чину ергокальциферолу. Призна­чити внутрішньо по 1 краплі 3 рази на день Rp.: Sol. Ergocalciferoli oleosae 0,5% - 5 ml D.S. Внутрішньо по 1 краплі 3 рази на день
б) спиртового: Rp.: Sol. Назва л. p. spirituosae % — об'єм (мл) Виписати 20 мл 2% спиртового роз­чину брильянтового зеленого. Призначити для змащування уражених ділянок шкіри Rp.: Sol.Viridis nitentis spirituosae 2% - 20ml D.S. Змащувати уражені ділян­ки шкіри  
Розгорнутий пропис розчинів: Rp.: Назва лікарської речови­ни — маса (в грамах) Розчинник — об'єм (мл) M.D.S. Виписати 50 мл 2% гліцеринового таніну. Призначити для полоскання горла Rp.: Tannini 10,0 Glycerini ad 50 ml M.D.S Для полоскання горла  

Як розчинник використовують: воду дистильовану (Aqua desti-Uata), спирт етиловий 70%, 90%, 96% (Spiritus aethylicus 70%, 90%, 96%), олії — персикову (Oleum Persicorum), соняшникову (Oleum Helianthi), вазелінове масло (Oleum Vaselini).

Розчини для внутрішнього застосування виписують в об'ємі 100—200 мл і дозують столовими ложками (15 мл), десертними (10 мл), чайними (5 мл) або спеціальною мензуркою.

Краплі (Guttae)— різновид розчинів. Виписують 5—10 мл і за­стосовують внутрішньо та зовнішньо (в ніс, вухо). Краплі для очей виготовляють в асептичних умовах і стерилізують.

Слизи (Mucilagines)— колоїдні розчини, які одержують шля­хом обробки водою лікарської сировини (насіння льону, коріння алтеї тощо).

Застосовують внутрішньо та ректально в клізмах для зменшен­ня подразливої дії лікарських засобів.

Приклад рецепта:

Rp.: Chlorali hydrati 1,5

Mucilaginis Amyli_

Aquae destillatae aa 25 ml

M.D.S. Ввести в пряму кишку за один раз

Емульсії (Emulsiones)— рідка лікарська форма, яку утворюють із нерозчинних рідин (вода та жирні або ефірні олії). Природна емульсія — молоко. Застосовують емульсії зовнішньо та внутріш­ньо для маскування неприємного смаку ліків.

Приклад рецепта:

Rp.: Emulsi olei Ricini ex 20 ml — 200 ml

D.S. Внутрішньо по 20 мл на одне приймання

Суспензії(Suspensions)— рідка лікарська форма, що складається зподрібненої лікарської речовини, нерозчинної у рідині. Признача­ють внутрішньо, зовнішньо, стерильні — для внутрішньом'язового введення. Перед уживанням їх слід збовтувати.

Приклад рецепта:

Rp.: Suspensionis Metacelfini 25 ml

D.S. Внутрішньо по 30 крапель на одне приймання

Фітопрепарати одержують шляхом обробки рослинної лікарсь­кої сировини.

Настій (Infusum)— це водна витяжка з листя, квітів, трави, яку готують в аптеці або в домашніх умовах. Для цього рослинну сиро­вину подрібнюють, кладуть в інфундирку (закритий посуд з фар­фору або з інших матеріалів), заливають дистильованою водою кімнатної температури і ставлять на киплячу парову баню (часто помішуючи) на 15 хв, потім охолоджують (45 хв), проціджують, доводять дистильованою водою до загального об'єму і відпускають у флаконах по 100—200 мл. Зберігають у прохолодному місці, пе­ред уживанням збовтують. Для внутрішнього застосування дозу­ють ложками. Співвідношення рослинної лікарської сировини і води згідно з Фармакопеєю — 1:400; 1:30; 1:10.

Відвар (Decoctum)— водна витяжка з грубих частин лікарської рослинної сировини (коріння, кори, кореневища). На відміну від настоїв нагрівають на киплячій водяній бані протягом ЗО хв і філь­трують у гарячому вигляді або через 10 хв. Дозують, зберігають і вживають, як настої.

Настойка (Tinctura)— це спиртова, спиртоводна, спиртоефірна витяжка з лікарської рослинної сировини. Готують на фарма­цевтичних фабриках шляхом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) у співвідношенні 1:10 (для сировини, що містить сильнодіючі речовини) і 1:5 (для сировини, що не містить сильно­діючих речовин). Випускають у флаконах (20—25 мл, 5—10 мл) і дозують по 20-25 крапель, 5—10 крапель. Для дітей: скільки років, стільки й крапель. Настойки мають тривалий термін придатності. Зберігати їх слід у прохолодному, захищеному від світла місці, щільно закритими.

Екстракт (Extractum)— це концентрована, спиртова, спирто­водна витяжка з лікарської рослинної сировини для внутрішнього або зовнішнього застосування. Готують у співвідношенні 1:2, 1:1. За консистенцією розрізняють рідкі (fluidum), густі (spissum) і сухі (siccum). Рідкі екстракти випускають по 25—50 мл і дозують крап­лями, а сухі і густі входять до складу порошків, таблеток, супози­торіїв.

Новогаленові препарати— це спиртоводні, спиртоефірні витя­жки з рослинної лікарської сировини, що максимально очищені від баластних речовин. Призначають внутрішньо, а стерильні вво­дять парентерально.

Алгоритми виписування фітопрепаратів у рецептах Приклади рецептів
Пропис настою: Rp.: Infusi частка рослини, бота­нічна назва рослини, маса — об'єм (100-200 мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 180 мл настою з 6 г трави горицвіту весняного. При­значити внутрішньо по 1 сто­ловій ложці 3 рази на день Rp.: Infusi herbae Adonidis vernalis ex 6,0—80 ml D.S. Внутрішньо по 1 столо­вій ложці 3 рази на день
Пропис відвару: Rp.: Decocti, частка рослини, бо­танічна назва рослини, маса — об'єм (100-200 мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 200 мл відвару з 20 г кори дуба. Застосовувати для полоскання порожнини рота Rp.: Decocti corticis Quercus ex 20,0 — 200 ml D.S. Для полоскання порож­нини рота
Пропис настойки: Rp.: Tincturae, ботанічна назва рослини, об'єм — (5—50 мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 25 мл настойки конвалії. Призначити по 20 крапель 3 рази на день Rp.: Tinct. Convallariae 25 ml D.S. Внутрішньо по 20 кра­пель 3 рази на день
Пропис екстракту рідкого: Rp.: Extracti, ботанічна назва рослини, fluidi — об'єм (10-50 мл) Da (видай) Signa (познач) Виписати 40 мл екстракту левзеї рідкого. Призначити по ЗО кра­пель 3 рази на день до їди Rp.: Extr. Leuzeae fluidi 40 ml D.S. По ЗО крапель 3 рази на день до їди
Пропис новогаленового препа­рату у флаконах: Rp.: Назва новогаленового пре­парату — об'єм Da (видай) Signa (познач) Виписати 15 мл новогаленового препарату лантозиду. Призначити по 15 крапель 3 рази на день Rp.: Lantosidi 15 ml D.S. Вживати по 15 крапель 3 рази на день

Мікстури— це рідка лікарська форма, суміш рідких або рідких і твердих лікарських речовин. Вони каламутні і мають осад. Призначають внутрішньо, випускають по 100—200 мл і дозують ложка­ми. Зберігають у прохолодному місці і перед вживанням збовту­ють.

Приклад рецепта:

Rp.: Dec. fol. Fartarae 20,0-200 ml

Olei Anisi gtt. XX

Natrii benzoatis 0,45 M.D.S. Внутрішньо по 1 столовій ложці 4 рази на день

До м'яких лікарських форм відносять мазі, пасти, ліні­менти, супозиторії, пластири.

Мазь (Unguentum)— лікарська форма м'якої консистенції для зовнішнього застосування, яка складається з лікарських речовин і мазевих основ.

Вазелін (Vaselinum)— продукт переробки нафти. Під дією по­вітря не псується. При нанесенні на шкіру не всмоктується, тому використовують для виготовлення мазей та лікування виразок, ; ран, поверхневих пошкоджень шкіри.

Ланолін (Lanolinum)— мазева основа, яку добувають з овечої вовни. Має властивість проникати вглиб шкіри, також забезпечує резорбційну дію лікарських препаратів.

Свинячий жир (Adeps suillus, sen Axungia porcina depurata)— добре всмоктується через шкіру. Недолік: швидко псується.

Якщо в рецепті не зазначена мазева основа, тоді мазь виготов­ляють на вазеліні. Для очних мазей беруть основу, яка містить 10 частин безводного ланоліну і 90 частин спеціального вазеліну для очних мазей.

Мазі виготовляють на фармацевтичних заводах (за офіціналь­ними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами). Відпускають у баночках або тубах від 20 до 100 г. Мазі для очей ви­готовляють в асептичних умовах і випускають від 5 до 10 г. Збе­рігати мазі потрібно в холодному місці.

Алгоритми виписування мазей у рецептах Приклади рецептів
Пропис мазі а) скорочений пропис: Rp.: Назва л.р. % — маса (5,0-50,0) D.S. Наносити на ушкоджені ділянки шкіри Виписати 25 г мазі, що містить 10% іхтіолу. Змащувати уражені ділянки шкіри Rp.: Ung. Ichthyoli 10% - 25,0 D.S. Змащувати уражені ділянки шкіри
Алгоритми виписування мазей у рецептах Приклади рецептів
б) розгорнутий пропис: Rp.: Назва л.р. — маса Мазева основа — маса M.f. ung. D.S. Виписати 100 г мазі на ланоліні, яка містить 10% іхтіолу, 5 г ки­слоти саліцилової, 10 г олії тер­пентинової. Втирати при болю в суглобах Rp.: Ichthyoli 10,0 Acidi salicylici 5,0 Olei Terebinthinae 10,0 Lanolini ad 100,0 M.f. ung. D.S. Втирати при болю в суглобах
Пропис офіцінальний мазі, яку виготовляють тільки в одній кон­центрації: Rp.: Ung. Назва л.р. — маса D.S. Наносити на ушкоджені ділянки шкіри Виписати 30 г леворинової мазі. Змащувати уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день Rp.: Ung. Laevorini 30,0 D.S. Змащувати уражені ділянки шкіри 1—2 рази на день

Паста (Pasta)— це густа мазь, що містить від 25 до 65% порош­коподібних речовин. Виготовляють на фармацевтичних заводах та в аптеках. До складу пасти входять лікарські речовини, індиферен­тні порошки (тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), цинку оксид (Zinci oxydum)) та мазеві основи. Відпускають у баночках до 100 г. На відміну від мазей вони більш тривалий час затримуються на по­верхні шкіри і справляють адсорбівну та протизапальну дію.

 

Алгоритми виписування пасти у рецептах Приклади рецептів
Пропис пасти а) скорочений пропис пасти: Rp.: Pastae, назва л.р. — маса D.S. Наносити на уражену ділянку шкіри Виписати 50 г граміцидинової пасти. Наносити на уражені ділянки шкіри Rp.: Pastae Gramicidini 50,0 D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри
б) розгорнутий пропис пасти: Rp.: Назва л.р. — маса Індиферентний порошок — маса Мазева основа — маса M.f. pasta Виписати 50 г пасти на ланоліні та вазеліні порівну, що містить 10% анестезину. Змащувати уражені ділянки шкіри
D.S. Наносити на уражену ділянку шкіри Rp.: Anaesthesini 5,0 Zinci oxydi 20,0 Lanolini Vaselini ana 50,0 M. f. pasta D.S. Змащувати уражені ділянки шкіри

Лініменти (Linimenta)— це рідкі мазі. Складаються з лікарських речовин і олій. Застосовують зовнішньо для накладання на рани, виразки, змащування уражених ділянок шкіри. Перед застосуван­ням їх слід збовтувати.

Приклад рецепта:

Rp.: Linimenti Thesani 100 ml

D.S. Змащувати уражені ділянки шкіри

Супозиторії (Suppositoria)— дозована лікарська форма, що має тверду консистенцію за кімнатної температури і плавиться при температурі тіла.

Алгоритми виписування супозиторіїв у рецептах Приклади рецептів
Пропис супозиторію а) скорочений пропис (офіці­нальні супозиторії): Rp.: Supp. cum л.р. — разова доза (р. д.) D.t.d. N... S. Виписати 10 супозиторіїв, що містять по 500 000 ОД ністатину. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день Rp.: Supp. cum Nystatino 500 000 ОД D.t.d. N. 10 S. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день, знявши обгортку
б) розгорнутий пропис ректальних супозиторіїв: Rp.: назва л.р. (р. д.) Основа (маса 3,0) або q.s. М. f. supp. rect. D.t.d. N... S. Виписати 12 супозиторіїв, що містять по 0,2 г дерматолу. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день Rp.: Dermatoli 0,2 Olei. Cacao 3,0 M. f. supp. rect. D.t.d. N. 12 S. Вводити по 1 супозиторію двічі на день в пряму кишку, знявши обгортку
в)розгорнутий пропис піхвових супозиторіїв: Rp.: Назва л.р. Основа (маса 4,0) або q.s. M.f. supp. vag. D.t.d. N... S. Виписати 10 піхвових супозиторіїв, що містять 0,25 г кислоти борної. Вводити в піхву по 1 супозиторію двічі на день Rp.: Acidi borici 0,25 But. Cacao q.s. ut. f. supp. vag. D.t.d. N. 10 S. Вводити у піхву по 1 супози­торію двічі на день, знявши обгортку
r) пропис складних супози­торіїв, що мають патентовану назву: Rp.: Suppositoria, «патентована назва», N. D.S. Виписати 10 супозиторіїв «Нео-Ану-зол». Вводити у пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день Rp.: Suppositoria «Neo-Anusolum» N. 10 D.S. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день

Ректальні супозиторії мають форму циліндра, конуса, сигари, масою від 1,4 до 4 г. Вводять у пряму кишку для місцевої та резорбтивної дії. Піхвові супозиторії за формою бувають сферични­ми, яйцеподібними або мають вигляд плоского тіла із закруглени­ми кінцями. Маса — 1,5—6 г. Вводять у піхву для місцевої дії. Ви­готовляють супозиторії на фармацевтичних заводах і в аптеках. До їх складу входять лікарські речовини та основи: масло какао (Oleum (Butyrum) Cacao), бутирол (Butyrolum), поліетиленоксиди, желатино-гліцеринове желе.

Випускають супозиторії загорнутими в станіоль, целофан. Па­цієнту слід роз'яснити, як їх вводити. Зберігають супозиторії в прохолодному місці.

До лікарських форм для ін'єкцій належать стерильні вод­ні й олійні розчини в ампулах (по 1, 2, 3, 5, 10, 20 мл), а також стерильні порошки у флаконах та ампулах, які перед уведенням розчиняють у відповідних розчинниках. Як розчинники викорис­товують: бідистильовану воду, 0,9% ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,5% розчин новокаїну. До лікарських форм для ін'єкцій ставлять такі вимоги: стерильність (відсутність мікроорганізмів), чистота (відсутність механічних домішок), стійкість під час зберігання, апірогенність (не підвищує температуру тіла) і в ряді ви­падків ізотонічність (осмотичний тиск препарату дорівнює осмо­тичному тиску крові). Методи стерилізації:

• нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі за температу­ри 180 °С протягом 20-60 хв або 200 °С протягом 10-30 хв;

• нагрівання насиченою парою у стерилізаторі за температури 110-120 °С (101,3-151,9 кПа, або 1-1,5 атм ) протягом 15-20 хв або ПО °С (56,5 кПа-0,5 атм) протягом 30-60 хв;

• нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі за температури 100 °С протягом 30 — 60 хв;

• тиндалізація — нагрівання у воді за температури 60-65 °С протягом 1 год 5 днів поспіль або за температури 70—80 °С З дні. У проміжках між нагріваннями матеріал зберігають за температури 25—37 °С;

• бактеріальна фільтрація в асептичних умовах крізь мікропо­ристі стерильні фільтри;

• хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин (фе­нолу, трикрезолу тощо) та консервантів.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 6629. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия