ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ УГКЦ ПІСЛЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ВЛАСНИХ ТРАДИЦІЙ ТА РЕФЛЕКСІЇ II ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ

У статті досліджуються пріоритетні напрямки діяльності УГКЦ, які особливо активно розвинулися після її легалізації у 1989 році та засвідчують вплив власних традицій та корпусу соціального вчення Католицької Церкви, зокрема II Ватиканського Собору. Особливу роль приділено галузям праці УГКЦ з відродження національної свідомості, сімейній, молодіжній, освітній сферам, функціонуванню ЗМІ, а також благодійницькій діяльності.

Ключові слова: УГКЦ, діяльність, традиції, II Ватиканський Собор.

In the article are researched the main directions of activity of UGKC, which are actively developing after its legalization in 1989 and testify the influence of traditions and college social of studies of Catholic Church, particularly II Vatican council. The special attention was paid to spheres at work of UGKC connected with regeneration of national consciousness, stable functioning of family, youth, educational spheres, functioning of media, and also charitable activity.

Key words: UGKC, activity, traditions, II Vatican council.

Останнім часом феномен греко-католицизму є предметом прискіпливої уваги науковців. У своїх працях вони у різних виявах висвітлюють суспільну діяльність УГКЦ. Так, окремим аспектам діяльності УГКЦ присвячували свої роботи О. Недавня, С. Кияк, О. Волинець, А. Колодний, П. Яроцький та ін.

У вересні 2009 року виповнилося 20 років із часу виходу УГКЦ з підпілля, що разом із проголошенням незалежності України дозволило Церкві зайняти і своє місце у суспільному житті. Перед УГКЦ, як і перед усіма християнськими церквами, постали нові завдання в нових суспільних обставинах. Використовуючи власні здобутки та надбання II Ватиканського Собору, Церква провадить практичну суспільно значиму діяльність та намагається дати відповіді на виклики українського суспільства.

Поштовхом активної суспільної діяльності УГКЦ послужили опрацювання власної системи етичного вчення, джерелами для якого є Святе Письмо, твори Отців церкви, греко-католицьких богословів, а також опрацювання документів II Ватиканського Собору.

Так, у процесі виконання роботи зроблено спробу визначити пріоритетні відповідно до сучасних потреб українського суспільства та декларацій II Ватиканського Собору напрямки діяльності Церкви.

Метою статті є дослідити пріоритетні напрямки діяльності УГКЦ після її легалізації у контексті власних традицій та впливу II Ватиканського Собору.

Перспективи подальшого дослідження можуть стосуватися більш ґрунтовного та ширшого спектру проблеми та охоплювати аналіз інших сфер діяльності УГКЦ.

Як зазначає С. Кияк, „УГКЦ на сьогодні спромоглася виробити конкретні реальні богословсько-пасторальні відповіді на українські духовно-суспільні виклики, які засвідчили, що в українському католицизмі не лише відбувається процес творчого втілення в українське суспільне життя надбань католицької соціальної доктрини, але й проходить процес напрацювання української версії католицького аджорнаменто…” [2, c. 474].

У своїй діяльності УГКЦ спирається на власну традицію соціального вчення, зокрема напрацювання А. Шептицького: послання, пастирські листи, звернення. В особливо складні моменти суспільного життя УГКЦ самостійно, або разом із іншими Церквами видає Звернення. 2008 р. Українським католицьким університетом було видано збірник соціально зорієнтованих документів УГКЦ з 1989 по 2008 рік, що охопив 711 сторінок [3].

Досить активна роль УГКЦ в обороні і відродженні національної спадщини, мови, культури, духовності. Загалом, УГКЦ у своїй діяльності використовує різноманітні засоби з метою піднесення національної гідності українців, відродження історичної пам’яті, утвердження духовної соборності та державності незалежної України.

Так, у травні 1990 року була заснована Українська греко-католицька спілка ім. митрополита Андрея Шептицького, завданням якої була допомога УГКЦ в реалізації її соціального вчення, відродження духовності в суспільстві, протидії атеїстичній пропаганді, відновлення діяльності народних лічниць, дитячих будинків, бібліотек.

Результатом суспільної діяльності УГКЦ після підпілля і випрацювання сучасних засад соціального вчення став „Суспільний дороговказ віруючого”, що містить десять основних принципів суспільної поведінки й соціальних орієнтирів для віруючих УГКЦ, затверджених 12 липня 2002 року [2, c. 471].

Упродовж останнього часу в УГКЦ спостерігаються тенденції адаптації корпусу соціального вчення Католицької Церкви висунутого на II Ватиканському Соборі, зокрема це – піклування про справи сім’ї, молоді, освіти, харитативна діяльність, душпастирство, мирянські ініціативи, активне використання ЗМІ.

Реалізації соціальних програм та проектів католицької церкви дали рішення епохального II Ватиканського Собору (1962–1965), який розробив політику аджорнаменто (осучаснення, відновлення Церкви).

Собор закликав до відповідальності за світ, а особливо за суспільне життя. У його Душпастирській конституції „Радість і надія” наголошується, що християнин, який занедбує свої земські обов’язки, тим самим занедбує свої обов’язки супроти свого ближнього, що більше супроти самого Бога і наражає своє вічне спасіння на небезпеку” [1, c. 548].

Одним із головних пріоритетних напрямків Церкви є поглиблення розуміння вірними інституту сім’ї. У лоні УГКЦ відбуваються на цю тему різноманітні конференції, реколекції, навіть спеціального характеру. Значна увага приділяється сімейній проблематиці й у греко-католицьких ЗМІ. Досить цінним здобутком у цій сфері діяльності є Інститут родини та подружнього життя, який представлений в Українському католицькому університеті.

Проголошеними завданнями Патріаршого Собору УГКЦ у 2007 році стали катехизація та євангелізація молодих людей, обговорення нових проблем та викликів у молодіжній сфері, які ставить III тисячоліття, окреслення шляхів розв’язання цих проблем за допомогою ефективних форм та методів спілкування, накреслення перспективного плану щодо діяльності молодіжних структур.

Серед відомих молодіжних організацій, що діють при УГКЦ є: „Витанія”, „Діти Христа”, „Світло з Назарету”, Товариство українських студентів-католиків „Обнова”, Молодіжна християнська спільнота „Довіра”, „Українська молодь – Христові”, Студентське братство Українського католицького університету, „Академія Української молоді” та інші [4, c. 537].

Для греко-католицької молоді щороку проводяться молодіжні прощі, українська молодь також долучається до Світового дня молоді, Європейської зустрічі молоді в Тезе, літніх відпочинково-катехичних таборів. Кожного року УГКЦ ініціює проведення міжнародного конкурсу сучасної релігійної пісні „Пісня серця”.

Особливе місце приділено і освіті. 1994 р. було відновлено діяльність Львівської богословської академії, яку у 2002 р. перетворено на Український католицький університет (УКУ). Він є особливим здобутком УГКЦ. В УКУ діє 8 інститутів, тут можна здобути спеціалізацію у таких галузях як: історія, соціальна педагогіка, філософія, богослов’я, катехитика, християнська етика та екуменічні науки. У розпорядженні університету знаходиться найбільша в Україні бібліотека богословської літератури та періодики. Університет співпрацює з Києво-Могилянською академією, Львівським національним університетом та іншими вищими навчальними закладами.

Крім того, існують й інші освітні заклади УГКЦ: Львівська духовна семінарія Святого Духа, Василіанський інститут філософсько-богословських студій ім. Й. В. Рутського,Вищий духовний інститут філософсько-богословських студій імені єпископа Миколи Чернецького тощо. Шкільну освіту в УГКЦ забезпечують церковні заклади, що діють в Західній Україні, при храмах працюють недільні школи, розбудовуються християнські дитячі садочки.

Уже дванадцять років УГКЦ спільно з Інститутом освіти, що у Львові, готують учителів християнської етики. Саме за сприяння УГКЦ вийшла низка підручників та посібників з цієї дисципліни, а на територіях найбільшої локалізації УГКЦ її було уперше введено.

Просвітницьку діяльність УГКЦ забезпечують релігійні видавництва „Місіонер”, „Cвічадо”, „Нова зоря”, радіо „Воскресіння”. УГКЦ має чимало друкованих ЗМІ. Це, насамперед, єпархіальні видання – „Нова зоря”, „Джерело життя”, „Божий сіяч”, „Жива вода”, „Християнський вісник”; загальноцерковного рівня – „Мета”, „Арка”; молодіжні – „Храм”, „Світло правди”, „Надія Церкви”, „Солідарність”.

Досить професійними є греко-католицькі молодіжні видання, так у цьому сенсі слід відзначити газету „Вірую”, яка належить молодіжній організації „Українська молодь – Христові” і виходить в українській передплаті. У газеті яскраво висвітлено суспільно-політичні питання, моральні проблеми, а також представлено новини життя Церкви та організації „Українська молодь Христові”.

Починаючи з жовтня 2005 року з ініціативи студентів Василіанського інституту філософсько-богословських студій ім. Й. В. Рутського виходить досить цікавий християнський молодіжний часопис „Господь і я”. Крім питань інформативного характеру, тут значну увагу спрямовано на висвітлення молодіжних проблем, подолання стереотипного мислення молоді щодо певних речей. Чин Святого Василія Великого видає журнали „Місіонер”, „Світло”, науково-культорологічний альманах „Київська Церква”. Видавництво „Cвічадо” готує журнал для дітей „Зернятко”, а для підлітків „Cто талантів”.

Досить активна УГКЦ і в Інтернеті, на сьогодні діє близько 53 сайти, вона має також власне радіо „Воскресіння”.

Важливе місце в УГКЦ надано благодійній діяльності, яка є характерним виразником українського католицького аджорнаменто. Головним офіційним координатором цієї місії є „Карітас Україна” – благодійна організація, яка є асоційованим членом Всесвітньої організації „Міжнародний Карітас” та „Карітас Європа”.

Проекти „Карітасу” включають різні соціальні програми: безкоштовні їдальні для бідних, забезпечення нужденних та хворих одягом і медикаментами, організація літніх таборів для дітей, постраждалих від чорнобильської катастрофи, безкоштовна перекваліфікація бідних через проект „Освіта вдома”, опіка дітьми, які потрапили в кризову ситуацію (у Львові й Ізмаїлі діють садки „Діти вулиці”, у Тернополі й Харкові – сиротинці). Із 1998 року реалізується всеукраїнський проект – „Опіка вдома” – надається медична, соціальна та інша допомога особам похилого віку, що залишилися без родин [2, c. 505].

У Львові також знаходиться Шпиталь ім. митрополита Андрея Шептицького. Тут надається допомога всім потребуючим незалежно від релігійної, національної чи політичної належності. У шпиталі діє 12 діагностично-консультаційних кабінетів.

В Україні існує й така благодійна організація як „Мальтійська служба допомоги” основним гаслом, якої є „збереження віри й допомога потребуючим”. Осередок організації знаходиться у Львові. При організації діє благочинна кухня, курси для надання першої медичної допомоги, консультації з природного планування сім’ї. Щороку під егідою організації відбувається молодіжний навчальний табір, організовуються прощі молодих інвалідів та друзів, що їх підтримують до Свято-Успенської учнівської лаври, а також акція „Святий Миколай – дітям шкіл-інтернатів і будинків сироти Львівської області”. Діє товариство „Мальтійська молодь”, яка опікується інтернатом для дітей з вадами розумового розвитку у с. Розділ.

Окрім вищезгаданих, функціонує організація „Віра і світло”, яка підтримує розумово неповносправних осіб, їхніх батьків та молодь, приятелів для взаємної дружби та підтримки; а також „Фонд святого Володимира”, котрий об’єднує однодумців, які прагнуть реалізувати конкретні моделі суспільної діяльності для відновлення родини як здорової клітини нації. Існують й інші благодійні організації.

Останнім часом особливе місце УГКЦ відводить таким спеціальним видам душпастирства як духовна опіка над службовцями силових відомств української держави – армії та міліції, над ув’язненими, а також душпастирство над хворими, туристами та морське душпастирство. Одним з феноменів „нового” душпастирства УГКЦ є екологічне.

Таким чином, ми дослідили пріоритетні напрямки діяльності УГКЦ після її легалізації, які засвідчують вплив власних традицій та корпусу соціального вчення Католицької церкви, зокрема II Ватиканського Собору. Належна увага у діяльності Церкви приділяється відродженню національної свідомості українців. Особлива роль відведена апостоляту інституту сім’ї як найменшої клітини суспільного життя, значну увагу УГКЦ приділяє катехизації та євангелізації молодих людей, діяльності молодіжних християнських організацій, дозвіллі молоді. УГКЦ має свої освітні заклади. Широко представлені ЗМІ Церкви. Пріоритетну роль надано й благодійництву, яке включає різноманітні соціальні програми. Розвиваються також спеціальні форми душпастирства.