НАЦИОНАЛЬНЫЙ ИНСТИТУТ БИЗНЕСА

 

Відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом виступає основним способом забезпечення потреб крупних споживачів. Фірма «Торговий дім «Укртатнафта» є вантажовідправником, який використовує весь комплекс транспортних операцій. Працівники фірми повністю:

- оформляють документи з відправлення нафтопродуктів;

- забезпечують своєчасну подачу відібраних цистерн під відповідні марки світлого пального, дизельного пального та мазуту;

- завчасно надають інформацію стосовно вантажів, строків відправлення тощо на вимогу покупців;

- постійно впроваджують заходи з покращення залізничних перевезень.

Застосування економіко-математичного моделювання для вирішення різноманітних задач планування і управління на промисловому залізничному транспорті стосовно перевезення продукції знайшло відображення в багатьох роботах [4]. Чітка організація відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом сприяє розвитку успішного співробітництва з крупними споживачами і вибором торгового дому як постійного і надійного постачальника.

Протягом місяця продукцію відвантажують в 2 великі пункти призначення на експорт Одеса -Пересипь, Одеса -Мікензієви гори, а також по Україні мережі залізничного транспорту загальним обсягом 870 вагоно-цистерн. За ефективного планування основну частину продукції вдається щодоби відвантажувати груповими маршрутами з відправлення у 6-10 пунктів призначення.

При складанні плану відвантажень використовуються групові відправки вантажів (оформлюються групові накладні) та по одиночні состави (оформляються залізничними квитанціями). Групові відправки нафтопродуктів в більшості випадків формуються на велику відстань. При цьому нараховується залізничний тариф та додаткові збори (охорона вантажів), та інші додаткові послуги (заповнювання відвантажувальних документів, візування, збори про прибуття вагоно-цистерн)

На підприємстві згідно договорів поставок (відвантажень) в місяць відвантажується 43500 тон нафтопродуктів.

Розглянемо маршрут відвантаження:

- ст. Кагамлицька-Знам'янка;

- ст.Кагамлицька-Кіровоград;

- ст.Кагамлицька-Кривий Ріг;

- ст.Кагамлицька-Запоріжжя;

- ст.Кагамлицька-Мелітополь.

Зараз на цьому маршруті відвантаження здійснюється по одиночними составами кількістю 20 вагоно-цистерн в місяць. До Знам'янки відвантажують 3 вагоно-цистерни, до Кіровограду-2 в.-ц., Кривого Рогу – 8 в.-ц., Запоріжжя 5 в.-ц., Мелітополя 2 в-.ц. Витрати на послуги пов’язані з перевезенням нафтопродуктів наведено в табл..4.1.

Таблиця 4.1

Витрати на перевезення нафтопродуктів маршрутом при по одиночній відправці вагано-цистерн, грн.

Стаття витрат	Грн.
Середня вартість 1 т/км по перевезенню вантажів (Вср)	0,30
Подача і уборка вагоно цистерн (ПУ)	8,20
Оформлення 1 комплекту відправних документів (ВД)	5,20
Використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення) (ПВ)	3,60
Пломбування, візування (ВП)	2,60
Охорона вантажу (Ох)	226,40

Відстань від станції Кагамлицька до станції Знам’янка складає 100 км., 1 вагоно-цистерна вміщує 50 тон нафтопродуктів, отже витрати по перевезенню вантажів складуть, формула 4.1:

В = m × (k × п) × Вср, (4.1)

 

де - m-відстань, км.,

k – кількість, тонн,

п – кількість цистерн,

Вср - середня вартість 1 т/км по перевезенню вантажів, грн.

В = 100 ×(50 ×3)× 0,30 = 4500 грн.

ПУ = 8,20 × 3 = 24,6 грн.

ВД = 5,20 × 3 = 15,6 грн.

ПВ = 3,6 × 3 = 10,80 грн.

ВП = 2,60 × 3 = 7,80 грн.

Ох = 226,40 × 3 = 679,20 грн.

Загальна вартість послуг по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька-Знам'янка складає, формула 4.2:

Взаг. = В + ПУ + ВД + ПВ + ВП + Ох (4.2)

де В- вартість т/км по перевезенню вантажів, грн.,

ПУ – витрати на подачу і уборку вагоно цистерн, грн.,

ВД – витрати на оформлення 1 комплекту відправних документів, грн.,

ПВ – витрати на використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення), грн.,

ВП – витрати на пломбування, візування, грн.,

Ох – витрати на охорону вантажу, грн.

Взаг. = 4500 + 24,60 + 15,60 + 10,80 + 7,80 + 679,20 = 5238 грн.

Відстань від станції Кагамлицька до станції Кіровоград складає 130 км., відвантажується 2 вагоно-цистерни, отже витрати по перевезенню вантажів складуть:

В = 130 × (50× 2) × 0,30 = 3900 грн.

ПУ = 8,20 × 2 = 16,40 грн.

ВД = 5,20 × 2 = 10,40 грн.

ПВ = 3,6 × 2 = 7,20 грн.

ВП = 2,60 × 2 = 5,20 грн.

Ох = 226,40 × 3 = 452,80 грн.

Загальна вартість послуг по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька-Кіровоград складає:

Взаг. = 3900 + 16,40 + 10,40 + 7,20 + 5,20 + 452,80 = 4392 грн.

Відстань від станції Кагамлицька до станції Кривий Ріг складає 200 км., відвантажується 8 вагоно-цистерни, отже витрати по перевезенню вантажів складуть:

В = 200 (× 50 8×) × 0,30 = 24000 грн.

ПУ = 8,20 × 8 = 65,6 грн.

ВД = 5,20 × 8 = 41,6 грн.

ПВ = 3,6 × 8 = 28,80 грн.

ВП = 2,60 × 8 = 20,80 грн.

Ох = 226,40× 8 = 1811,20 грн.

Загальна вартість послуг по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька-Кривий Ріг складає:

Взаг. = 24000 + 65,60 + 41,60 + 28,80 + 20,80+ 1811,20 = 25968 грн.

Відстань від станції Кагамлицька до станції Запоріжжя складає 260 км., відвантажується 5 вагоно-цистерни, отже витрати по перевезенню вантажів складуть:

В = 260 × (50 × 5) × 0,30 = 19500г рн.

ПУ = 8,20 × 5 = 41грн.

ВД = 5,20 × 5 = 26 грн.

ПВ = 3,6 × 5 = 18 грн.

ВП = 2,60 × 5 = 13 грн.

Ох = 226,40× 5 = 1132 грн.

Загальна вартість послуг по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька-Запоріжжя складає:

Взаг. = 19500 + 41 + 26 + 18 + 13+ 1132 = 20730 грн.

Відстань від станції Кагамлицька до станції Мелітополь складає 380 км., відвантажується 2 вагоно-цистерни, отже витрати по перевезенню вантажів складуть:

В = 380 × (50 × 2) × 0,30 = 11400 грн.

ПУ = 8,20 × 2 = 16,40 грн.

ВД = 5,20 × 2 = 10,40 грн.

ПВ = 3,6 × 2 = 7,20 грн.

ВП = 2,60 × 2 = 5,20 грн.

Ох = 226,40 × 3 = 452,80 грн.

Загальна вартість послуг по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька-Мелітополь складає:

Взаг. = 11400+ 16,40 + 10,40 + 7,20 + 5,20 + 452,80 = 11892 грн.

Отже,загальні витрати за місяць по цьому маршруту складають:

В заг. м. = 5238 + 4392 + 25968 + 20730 + 11892 = 68220 грн.

За рік:

ВР = 68220 × 12 = 818640 грн.

При уже існуючій схемі залізничних перевезень (згідно графіків та напрямків Укр. залізниці) застосувавши групові маршрути відправляючи 20 вагоно-цистерн один раз в місяць зі станції Кагамлицька до станції Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий Ріг, Запоріжжя і відвантажувати при цьому необхідну кількість вагоно-цистерн, можна скоротити витрати на:

- охорону вантажів, так як послуга стягується за маршрут, а не за 1 вагоно-цистерну;

- оформлення комплекту документів, також оформлюється на весь маршрут, а не на 1 цистерну;

- також доцільно використовувати орендовані вагоно-цистерни експедиторів, а не парку МТС, так як витрати на подачу,уборку і використання вагонів під наливом не стягуються.

Звідси, при груповому перевезенні нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька – Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий Ріг, Запоріжжя 20 вагоно-цистерн складуть, формула (4.3):

Взаг. = В + ВД +(ВП × 20) + Ох, (4.3)

 

де 20– кількість вагоно-цистерн в маршруті.

За місяць:

В заг.' = (4500 + 3900 + 24000 + 19500 + 11400) + 5,20 + (2,60 × 20) + 226,40 = 63583,6 грн.

 

За рік:

ВР' = 63583,6 × 12 = 763003,2 грн.

При оптимальному варіанті завантаженості станції також зменшиться витрати (штрафи) за простої вагоно-цистерн, послуг по збереженню вантажів, маневрові роботи на станції:

Річна економія витрат на перевезення нафтопродуктів ланцюгом поставок станція Кагамлицька – Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий Ріг, Запоріжжя дорівнює, формула 4.4.

Річна економія =ВР – ВР' (4.4)

Річна економія = 818640 – 763003,2 = 55636,8 грн.

При правильному та оптимальному складанні плану відвантажень та повернення порожніх вагоно-цистерн можна скоротити витрати на промивку і пропарку вагоно-цистерн.

Необхідно при складанні графіка відвантажень враховувати групу нафтопродуктів (темні, світлі, енергетичні гази), щоб при поверненні порожніх вагоно-цистерн із під мазута та дизельного палива не робити пропарку та промивку вагоно-цистерн, а знову заповнювати темними нафтопродуктами.

При поверненні на станцію Кагарлицька 20 вагоно-цистерн з під темних нафтопродуктів необхідно провести пропарку та промивку кожної вагоно-цистерни для подальшого використання вагоно-цистерн для перевезення світлих нафтопродуктів.

Пропарку та промивку цистерн, які є власністю парка МТС Укр. залізниця проводить за свій рахунок, а за орендовані цистерни у експедитора Торговий дім „Укртатнафта” сплачує 800 грн за 1 вагоно-цистерну за ці послуги. Отже, при правильному плануванні подачі і повернення порожніх вагоно-цистерн можна скоротити витрати на цій послузі.

На цьому маршруті підприємство використовує 10 вагоно-цистерн парка МПС, 10 орендованих вагоно-цистерн. Звідси витрати дорівнюють:

ПП = 10 × 800 = 8000 грн.

ПП річна = 8000 × 12 = 96000 грн.

При щільному графіку повернення порожніх вагоно-цистерн та більшому використанні цистерн парка МТС, правильному складанню графіка відвантаження нафтопродуктів ці витрати можна скоротити до мінімальних.

В маршрут доцільно включити 5 орендованих вагоно-цистерн, а інші відвантаження заповнити парком МПС Укр.. залізниці, витрати при цьому будуть дорівнювати:

ПП' = 5 × 800 = 4000 грн.

ПП' річна = 4000 × 12 = 48000 грн.

Отже,річна економія дорівнює:

Річна економія = 96000 – 48000 = 48000 грн.

Для наливу і завантаження нафтопродуктів використовуються вагоно-цистерни та під’їздні колії АТ „Укртатнафта”. По довжині під’їздні колії АТ „Укртатнафта” вміщують 2 рухомих склади. Отже, на налив 20 вагоно-цистерн необхідно 8-10 годин. Скоротити час на налив нафтопродуктів операторами по наливу нафтопродуктів не можливо, так як під’їздні колії по навантаженню (довжина потяга) не можуть прийняти більшу кількість вагоно-цистерн.

В Торговому домі розроблена та впроваджена управлінська бухгалтерська програма „Сфера/5”, а також на АТ „Укртатнафта” впроваджена програма ИСП по Україні. Властивості цих програм дозволяють мати доступ до перегляду по відвантаженню всієї продукції з АТ „Укртатнафта”, обробляти документооберт при відвантаженні 200-300 вагоно-цистерн за добу. При використанні програми в автоматичному режимі поступає інформація з ТЕХ ПД (техніко-економічного центру Харківської південної дороги) про відвантаження з АТ „УТН” нафтопродуктів. В програмному забезпеченні Торговий дім „Укртатнафта” формує рахунки-фактури: на відвантаження нафтопродуктів, послуги по забезпеченню рухомим складом, послуги по відвантаженню. При виписці і оформленні відвантажувальних документів а автоматичному режимі формуються бухгалтерські проводки на реалізацію нафтопродуктів, виписується податкова накладна на відвантаження.

На оформлення 1 комплекту відвантажувальних документів на 1 вагоно-цистерну (залізничні квитанції, накладні, паспорт на продукцію) підприємство витрачає 3-4 хвилини.

При оптимальному відвантаженню та впровадженої маршрутизації Торговий дім скоротить час на видачу відвантажувальних документів, що дозволить скоротити витрати, що було розраховано вище. А також скоротиться час на оформлення облікових карточок, оплати телеграфних повідомлень на прибуття вантажу. При оформленні 1 вагоно-цистерни ЗАТ „ТД „УТН” витрачає час на заповнення облікових карточок по додатковим послугам, а також час на подачу та оформлення телефонограми. (5,60 грн за 1 вагоно-цистерну). Витрати на телефонограму про прибуття вантажу по одиночними составами складають:

Вт = 5,60 × 20 = 112 грн.

Витрати карточки по додатковим послугам дорівнюють 1,8 грн. за 1 вагоно-цистерну.

Вк = 1,80 × 20 = 36 грн.

При відправленні вантажу груповим маршрутом ці витрати скоротяться, так як телефонограма про прибуття вантажу дається на 5 станцій, а не на кожну вагоно-цистерну.

Вт' = 5,60 × 5 = 28 грн.

Вк' = 1,80 грн.

Взаг. = 28 + 1,80 = 29,80 грн.

Річна економія =(148 - 29,80) × 12 = 1418,4 грн.

Звідси загальна річна економія від скорочення витрат складе:

Річна економія заг. = 55636,8 + 48000 + 1418,4 = 105055,2 грн.

Загальні витрати по перевезенню нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька – Мелитополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий Ріг, Запоріжжя складають 916800 грн.

Після впровадження відправлення нафтопродуктів груповими маршрутами ланцюгом поставок станція Кагамлицька – Мелитополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий Ріг, Запоріжжя витрати по перевезенню складуть, формула 4.5:

Взаг' = Взаг – річна економія, (4.5)

 

Взаг' = 916800 ─105055,2 = 812224,8 грн.

Так як ці витрати входять до складу собівартості реалізованої продукції, то на цю суму вона зменшиться і буде становити:

С' = 69895150 – 105055,2 = 69790094,8 грн.

А валовий прибуток збільшиться на цю суму і складе:

П' = 35065300 + 105055,2 = 35170355,2 грн.

Звідси, економічна ефективність від впровадження групового маршруту перевезень ланцюга поставок станція Кагамлицька- Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий ріг, Запоріжжя складає, формула 4.6:

Е = Р - З, (4.6)

де Р –результати (прибуток),

З – витрати.

Економічна ефективність до впровадження напрямів удосконалення системи перевезень дорівнювала:

Е = 35065300 – 916800 = 34148500 грн.

Після впровадження:

Е' = 35121176,8 – 812224,8 = 34308952 грн.

Рентабельність при цьому складає, формула 4.7:

Р = (П ÷ С) × 100%, (4.7)

де П – прибуток,

С – собівартість товарів, робіт, послуг.

До впровадження рентабельність дорівнювала:

Р = (35065300 ÷ 69895150) × 100% = 50,1 %.

Після впровадження заходів:

Р' = (35121176,8 ÷ 69790094,8) × 100% = 50,3%.

Таким чином, рентабельність збільшиться на 0,2%.

Загальний економічний ефект дорівнює, формула 4.8:

Езаг. = Е' - Е, (4.8)

Езаг = 34308952 ─ 34148500 = 160452 грн.

Загальні місячні витрати на перевезення нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька- Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий ріг, Запоріжжя при по одиночній відправці та груповій відправці вагоно-цистерн відображені відповідно в таблиці 4.2, таблиці 4.3.

Таблиця 4.2

Загальні місячні витрати на перевезення нафтопродуктів при по одиночній відправці вагоно-цистерн, грн.

Стаття витрат	Пункт призначення
Знам’янка	Кіровоград	Кривий Ріг	Запоріжжя	Мелітополь	Всьго по маршруту
Вартість т/км по перевезенню вантажів (Вср)
Подача і уборка вагоно цистерн (ПУ)	24,6	16,40	65,60		16,40
Оформлення 1 комплекту відправних документів (ВД)	15,6	10,40	41,60		10,40
Використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення) (ПВ)	15,6	10,40	41,60		10,40
Пломбування, візування (ВП)	7,80	5,20	20,80		5,20
Охорона вантажу (Ох)	679,20	452,80	1811,20		452,80
Всього витрат	5242,8	4395,4			11895,2

 

Таблиця 4.3

Загальні місячні витрати на перевезення нафтопродуктів маршрутом станція Кагамлицька- Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий ріг, Запоріжжя при груповій відправці вагоно-цистерн, грн.

Стаття витрат	Пункт призначення
Знам’янка	Кіровоград	Кривий Ріг	Запоріжжя	Мелітополь	Всього по маршруту
Вартість т/км по перевезенню вантажів (Вср)
Подача і уборка вагоно цистерн (ПУ)	-	-	-	-	-	-
Оформлення 1 комплекту відправних документів (ВД)	-	-	-	-	5,20	5,20
Використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення) (ПВ)	10,80	7,20	28,80		7,20
Пломбування, візування (ВП)	7,80	5,20	20,80		5,20
Охорона вантажу (Ох)	-	-	-	-	226,40	226,4
Всього витрат	4518,6	3912,4	24049,6			63583,6

 

Таким чином, загальні річні витрати на перевезення нафтопродуктів по одиночними составами та груповим маршрутом, річна економія, економічний ефект від скорочення витрат на транспортування, навантажувально - розвантажувальні роботи та документальне супроводження товаропотоку показано в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Загальні річні витрати на перевезення нафтопродуктів по одиночними составами та груповим маршрутом, грн.

Стаття витрат	До вроваждення	Після впровадження	Відхилення
грн.	грн.	грн.	%
Вартість т/км по перевезенню вантажів (Вср)			-	-
Подача і уборка вагоно цистерн (ПУ)		-
Оформлення 1 комплекту відправних документів (ВД)		420,1	2603,9	13,9
Використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення) (ПВ)				69,2
Пломбування, візування (ВП)			-	-
Охорона вантажу (Ох)		2716,8	51619,2
Витрати на пропарку та промивку вагоно-цистерн
Загальні витрати по маршруту		812224,8	105055,2	88,6

 

Найменування	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
грн.	грн.	грн.	%
Загальні витрати на перевезення нафтопродуктів по маршруту станція Кагамлицька- Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий ріг, Запоріжжя		8768944,8	105055,2	98,8
Річна економія від скорочення витрат на пропарку та промивку вагоно-цистерн
Річна економія від скорочення витрат на оформлення відвантажувальних документів		357,7	1418,4	20,1
Річна економія від скорочення витрат на охорону вантажів		763003,2	55636,8	93,2
Економічна ефективність при відвантаженні нафтопродуктів				100,8

 

Після впровадження заходів щодо відвантаження нафтопродуктів груповим маршрутом (20 вагоно-цистерн 1 раз в місяць) ланцюга поставок станція Кагамлицька- Мелітополь через станції Знам’янка, Кіровоград, Кривий ріг, Запоріжжя скоротяться витрати на:

- перевезення, так як при відвантаженні нафтопродуктів груповим маршрутом витрати на охорону вантажів стягуються за маршрут, а не за одну вагоно-цистерну. Місячна економія витрат при цьому складе 4636,4 грн., а річна – 55636,8 грн.;

- оформлення відвантажувальних документів. При оформленні 1 вагоно-цистерни ЗАТ „ТД „УТН” витрачає час на заповнення облікових карточок по додатковим послугам, а також час на подачу та оформлення телефонограми. При відправленні вантажу груповим маршрутом ці витрати скоротяться, так як телефонограма про прибуття вантажу дається на 5 станцій, а не на кожну вагоно-цистерну. Місячна економія складе 177,8 грн., річна – 1418,4 грн.;

- пропарку та промивку вагоно-цистерн. При щільному графіку повернення порожніх вагоно-цистерн та більшому використанні цистерн парка МТС, правильному складанню графіка відвантаження нафтопродуктів ці витрати можна скоротити до мінімальних.В маршрут доцільно включити 5 орендованих вагоно-цистерн, а інші відвантаження заповнити парком МПС Укр. залізниці, місячна економія при цьому складе 4000 грн., річна – 48000 грн.

Виходячи з розрахунків, загальна місячна економія витрат буде дорівнювати 8814,2грн., а річна економія витрат від впроваджених заходів складе 105055,2 грн.

В даний час на ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» економічний ефект складає 26191300 грн., після удосконалення системи перевезень нафтопродуктів економічний ефект буде становити 26401410 грн. Звідси, загальний економічний ефект складе 210110 грн. Це пов’язано із оптимізацією ланцюга поставок, скороченням витрат на транспортування нафтопродуктів за рахунок зменшення часу та витрат на обслуговування вагогоно-цистерн, документальне супроводження товаропотоків. При досягненні економічного ефекту підприємство отримає додатковий прибуток для свого використання та зменшить собівартість продукції (товарів, робіт, послуг).

 

 

Стаття витрат	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
Знам’янка	Кіровоград	Кривий Ріг	Запоріжжя	Мелітополь	Знам’янка	Кіровоград	Кривий Ріг	Запоріжжя	Мелітополь	Грн.	%
Вартість т/км по перевезенню вантажів (Вср)											-	-
Подача і уборка вагоно цистерн (ПУ)	24,6	16,40	65,60		16,40	-	-	-	-	-	-164
Оформлення 1 комплекту відправних документів (ВД)	15,6	10,40	41,60		10,40	-	-	-	-	5,20	- 98,8
Використання вагонів парка МТС (Міністерство транспорту сполучення) (ПВ)	15,6	10,40	41,60		10,40	10,80	7,20	28,80		7,20	- 32	69,2
Пломбування, візування (ВП)	7,80	5,20	20,80		5,20	7,80	5,20	20,80		5,20	-	-
Охорона вантажу (Ох)	679,20	452,80	1811,20		452,80	-	-	-	-	226,40	- 4301,6
Загальні витрати по перевезенню	5242,8	4384,8	25980,8		11884,8	4518,6	3912,4	24049,6			- 55636,8	93,2

 

 

Іншим методом удосконалення ланцюга поставок може бути скорочення часу перебування цистерн під наливом.

Для скорочення часу перебування цистерн під наливом продуктами нафтопереробки рекомендується організовувати маршрути з груп рухомих засобів, що завантажені на декількох вантажних пунктах під’їзної колії. Доцільно також застосовувати подачу порожніх цистерн під маршрутне завантаження збільшеними за числом рухомих засобів групами, а також організовувати маршрути із включенням раніше завантажених цистерн і вагонів. Організація маршрутів з груп цистерн з бензином, дизельним паливом, мазутом тощо, що завантажені на декількох пунктах і поєднані в один маршрут, забезпечує скорочення часу перебування магістральних рухомих засобів на території компанії.

При завантаженні маршрутів масовими продуктами нафтопереробки використовують цистерни, що прибули порожніми або розвантажені на під’їзній колії підприємства. В торговому домі маршрутизується весь налив продуктами нафтопереробки з декількох вантажних пунктів. При цьому порожні цистерни розподіляються пропорційно плану наливу за пунктами заповнення бензином, дизельним паливом, мазутом тощо.

При маршрутній відправці порожні цистерни, що подаються під налив, розподіляються між вантажними пунктами в кількості зворотно пропорційній витратам часу під заливку однієї цистерни. Для умов роботи вантажних пунктів торгового дому визначено середній час на заливку однієї частини подачі (tч) у відповідності з рекомендаціями спеціалістів [] (формула 4.8.):

tч = m ÷ ((1 ÷ t 1) + (1 ÷ t 2) + …… + (1 ÷ t п)), (4.8)

де m – кількість цистерн в маршруті;

t 1, t 2, …… t п - час завантаження однієї цистерни на кожному вантажному пункті, хвилин.

tч до впровадження мною методів зниження середнього часу на заливку однієї частини подачі дорівнювало:

tч = 20 ÷ ((1 ÷ 120) + (1 ÷ 120) + ….(1 ÷ 120) = 125 хвилин.

Після впровадження методів зниження:

tч = 20 ÷ ((1 ÷ 115) + (1 ÷ 115) + ….(1 ÷ 115) = 111 хвилина.

Економія середнього часу на заливку однієї частини подачі складе:

∆ tч = 125 -111 = 14 хвилин.

Нормативний час завантаження вагоно-цистерн на під’їздних коліях складає 6 годин (360 хвилин), вартість 0,60 грн. в годину за 1 цистерну. Ці витрати входять до складу собівартості товарів, робіт, послуг.

Розрахуємо витрати на заливку однієї частини подачі по фомулі 4.9:

В = tч * в * Qц, (4.9)

 

де в – витрати за 1 годину завантаження однієї цистерни;

Qц – кількість цистерн в подачі.

В = 125 * 0,60 * 20 = 25грн. в день.

Так як підприємство працює безперебійно визначимо витрати за рік:

Вр = 25 *365 = 9125 грн.

Враховуючи скорочення часу на заливку однієї частини подачі витрати на завантаження складуть:

В' = 111 * 0,60 * 20 = 22,2грн. в день.

Вр' = 22,2 * 365 = 8103 грн.

Річна економія витрат від скорочення середнього часу на заливку однієї частини подачі розрахуємо по формулі 4.10:

Е = Вр - Вр' (4.10)

Е = 9125– 8103 = 1022 грн.

Для удосконалення відвантаження продукції ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» маршрутами треба визначити кількість цистерн, що подаються до кожного вантажного пункту. Кількість цистерн вирахували діленням часу, що витрачається на завантаження однієї частини подачі tч, на відповідний час наливу однієї цистерни t 1, t 2, …… t п. Порожні цистерни розподіляються між вантажними пунктами, що задіяні в завантаженні маршруту, з урахуванням встановленого плану наливу, сортності і марки масових продуктів переробки нафти, місткості вантажних фронтів. Загальний час завантаження однієї цистерни (tз) (4.11):

tз = t п + t зал + t зак, (4.11)

 

де t п,t зал, t зак - відповідно, тривалість підготовчих операцій з цистернами; безпосередньо заливки цистерни; заключних операцій з цистернами, хвилин.

tз до впровадження шляхів підвищення складав:

tз = 40 + 120 + 45 = 205хвилин.

Після:

tз = 35 + 115 + 40 = 190 хвилин.

∆ tз = 205 -190 = 15 хвилин.

Витрати на завантаження однієї цистерни складають:

Вц = 205 * 0,6 = 2,05 грн. в день.

Вц р = 2,05 * 365 = 748,25 грн.

Скоротивши час на підготовчі операції з цистернами на 5 хвилин, на заливку цистерни на 5 хвилин та на заключні операції з цистернами на 5 хвилин витрати на завантаження однієї цистерни можна скоротити на:

Вц' = 190 * 0,60 = 1,90грн. в день.

Вц р ' = 1,90 * 365 = 693,50 грн.

Отже, річна економія від скорочення часу на завантаження однієї цистерни на 15 хвилин складе:

Е = 748,25 – 693,5 = 54,75 грн.

Тривалість підготовчих і заключних операцій для умов роботи ЗАТ «ТД «Укртатнафта» визначили шляхом проведення хронометражних спостережень. Норму часу завантаження одночасно поданої на вантажній фронт групи (tгр) цистерн визначили за формулою 4.12:

tгр = (t n + (mгр ÷mод) * t зал)) + (((mгр ÷ mод) – 1) * t пер) + t зак, (4.12)

де mгр - кількість цистерн в поданій групі;

mод - кількість цистерн, що заливаються одночасно;

t пер - час на одне переміщення цистерн по фронту, хвилин.

До впровадження шляхів підвищення ефективності норма часу завантаження одночасно поданої на вантажній фронт групи цистерн дорівнював:

tгр = (40 + (29 ÷ 26) * 100)) + (((29 ÷ 26) – 1) * 110) + 45 = 206 хвилин.

Після:

tгр = (35 + (29 ÷ 28) * 90)) + (((29 ÷ 28) – 1) * 100) + 40 = 170 хвилин.

∆ tгр = 206- 170,7 = 36 хвилин.

Витрати на завантаження одночасно поданої на вантажний фронт групи (tгр) складуть:

В tгр = 206 * 0,60 * 29 = 59,70грн. в день.

В tгр р = 59,70 * 365 = 21790,5 грн.

В tгр' = 170 * 0,60 * 29 = 49,30 грн. в день.

В tгр р' = 49,30 * 365 = 17994,5 грн.

Економія від впроваджувальних заходів складе:

Е = 21790,5 – 17994,5 = 3796 грн.

Отже, загальні витрати на завантаження вагоно-цистерн складають:

Взаг = 9125 + 748,25+ 21790,5 = 31663,75 грн.

Після впровадження шляхів удосконалення системи перевезень нафтопродуктів витрати будуть дорівнювати:

Взаг' = 8103 + 693,5 + 17994,5 = 26461 грн.

Звідси, загальна річна економія бути становити:

Річна економія = 31663,75 – 26461 = 5202,75 грн.

Ці витрати входять до складу загальних витрат на перевезення, які дорівнюють 8874000грн.

Отже, В заг.' = 8874000 – 5202,75 = 8868797.25 грн.

Якщо витрати на завантаження вагоно-цистерн включаються до собівартості продукції, це говорить про її скорочення на 5202,75 грн., і складе:

С' = 69895150 – 5202,75 = 69889947,25 грн.

При скороченні собівартості на 5202,75 на цю ж суму збільшиться прибуток, і відповідно буде дорівнювати:

П' = 35065300 + 5202,75 = 35070502,75 грн.

Звідси, порахуємо загальний ефект від скорочення часу наливу цистерни, скорочення тривалості підготовчих та заключних операцій. Він буде дорівнювати:

Е = 35065300 – 8874000= 26191300грн.

Е' = 35070502,75 - 8868797,25 =т 26201705.5 грн.

Отже загальний економічний ефект складе:

Езаг. = 26201705,5 _ 26191300 = 10405,5 грн.

Тривалість переміщення залежить від відстані й швидко перестановки цистерн по вантажному фронту.

Працівниками вантажних служб транснаціональної компанії та посередницьких фірм постійно проводиться напружена робота щодо скорочення часу перебування цистерн та вагонів на під’їзних коліях підприємства. В результаті впровадження запропонованих заходів з удосконалення організації відвантаження нафтопродуктів підприємством ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» оборот цистерн скоротиться на 4,5 %.

 

питання визначення ефективності функціонування логістичної системи. Найчастіше основним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Через це популярність набула багатокритеріальна оцінка ефективності функціонування логістичної системи.

Найбільше розповсюдження отримали наступні критерії оцінки: витрати, задоволення споживачів/якість, час, активи.

Витрати. Фактична величина витрат, пов’язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів.

Торговий дім одночасно має свою службу автомобільних перевезень, що дозволяє підвищити оперативність транспортування нафтопродуктів споживачам. Доцільність створення власної служби спеціального автотранспорту зумовлена його високою маневреністю при здійсненні перевезень специфічних вантажів; можливістю здійснення перевезень безпосередньо від нафтопереробної компанії до споживача, тобто «від дверей до дверей» з реалізацією безпосереднього контакту між вантажовідправником і вантажоотримувачем; більшою в порівнянні із залізничним транспортом, швидкістю доставки нафтопродуктів за умов відсутності проміжних перевантажень і додаткових переналивань і, як наслідок, менших втрат рідких фракцій; більшими можливостями в наданні клієнтами додаткових послуг стосовно експедирування, збереження якості окремих різновидів пального, механізації вантажно-розвантажувальних операцій тощо; різноманітністю типажу транспортних засобів, що застосовуються, їх спеціалізації на відповідних видах і марках нафтопродуктів, вантажопід’ємності; порівняно невеликою сумою капітальних вкладень стосовно освоєння заданого обсягу перевезень нафтопродуктів. Служба автомобільних перевезень має в своєму розпорядженні парк автомобілів в кількості 36 автоцистерн на базі автомобіля МАЗ та 20 автоцистерн на базі автомобіля VOLVO. Міскість автоцистерн для транспортування продукції коливається від 9 м³ до 28 м³. Цистерни обладнані помпами, які забезпечують примусовий налив та злив нафтопродуктів. Бензовози місткістю 22,5 м³ та 28 м³ конструктивно виконані відповідно з трьох та чотирьох відокремлених секцій, що дозволяє заповнювати цистерни одночасно різноманітними видами пального.

Наведена форма роботи з транспортування пального спеціалізованими автоцистернами дуже приваблива для споживачів. Вартість транспортних перевезень у ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» є найнижчою серед інших підприємств та приватних перевізників. Для фірми характерна раціоналізація структури витрат, що прослідковується із таблиці 4.2

Таблиця 4.2

Структура витрат фірми при транспортуванні нафтопродуктів,тис.грн.

Статті витрат	2003 рік	2004 рік	2005 рік
тис.грн.	%	тис. грн.	%	тис.грн.	%
1.Витрати на перевезення	668,3	22,6	660,8	21,4	656,4	20,6
2. Витрати на оплату праці	819,5	27,6	889,3	28,8	941.2	29,5
3.Витрати на оренду і на утримання основних засобів	326,9	11,0	373,6	12,1	409,7	12,8
4.Зношення основних засобів	28,0	0,9	37,0	1,2	42,0	1,3
5.Зношення і утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів	8,0	0,3	12,4	0,4	15,5	0,5
6.Витрати на рекламу	43,9	1,5	55,6	1,8	65,4	2,1
7.Відрахування на соціальні заходи	388,6	13,1	410,7	13,3	448,1
8.Відрахування на обов’язкове страхування	8,5	0,3	12,3	0,4	9,8	0,3
9. Інші витрати	672,9	22,7	636,1	21,0	602,5	18,9
Усього	2964,6		3087,8		3190,6

 

Аналіз структури за окремими статтями свідчить про зниження витрат на перевезення в абсолютному і відносному вимірах. Вартість транспортування нафтопродуктів складає всього 35 коп. на 1 т/км. Сучасне технологічне та технічне обладнання дозволяє без участі працівника з максимальною точністю визначати вагу відвантажених нафтопродуктів. На фірмі змонтовано дві інформаційно-вимірювальні системи «SKALES» фінського виробництва для визначення ваги відвантаження нафтопродуктів як залізничним транспортом, так і автомобільним. На протязі п’яти років експлуатаційні відхилення у вимірах ваги не перевищують 0,02%. В умовах суттєвого збільшення обсягів реалізації нафтопродуктів доцільно змонтувати третю інформаційно-вимірювальну систему більш сучасної конструкції.

Департамент реалізації нафтопродуктів продає весь асортимент продуктів переробки нафти, закуповує нафтопродукти для наступного продажу клієнтам, складає угоди купівлі-продажу та організовує поставки, планує відвантаження залізничним та автомобільним транспортом, здійснює маркетингові дослідження, розробляє рекомендації щодо удосконалення процесів та способів продаж з метою збільшення їх обсягів, забезпечує нафтопродуктами автозаправні станції тощо.

Задля підвищення ефективності доцільно застосовувати новітні маркетингові методи стимулювання збуту та реклами нафтопродуктів. Так, з метою збільшення обсягів збуту в зимовий період доставка нафтопродуктів автотранспортом торгового дому можна здійснювати безкоштовно на відстань до 200 км, що суттєво знизить транспортні витрати клієнтів і виступить економічно виправданим методом стимулювання продажу.

В системі поставок нафтопродуктів виділяють три основних функціональних елементи: постачальник, транспорт (в торговому домі автомобільний і залізничний), споживач [ ]. Кожний елемент має область перехрещення з системою поставки вантажів. Торговий дім «Укртатнафта» виступає як постачальник – в частині підготовки відповідних нафтопродуктів до перевезення, включаючи накопичення, зберігання, налив, і деякі супутні операції. Споживач організовує роботу в частині підготовки нафтопродукту до використання, включаючи злив або вивантаження, зберігання тощо. Транспорт здійснює безпосередню доставку нафтопродуктів.

Дослідження функціонування системи поставок вантажів дозволяє визначити зовнішні критерії функціонування підсистеми перевезення із забезпечення потреб транспортування нафтопродуктів. Формулювання такого критерію дозволяє реалізувати мету системи у вигляді вимог з боку підсистеми до результатів її функціонування. На погляд економістів, доцільно включати в критеріальну функцію автомобільного транспорту вимогу скорочення різних втрат, в тому числі від простоїв під наливом і зливом нафтопродуктів в процесі їх доставки. Мінімізація всієї сукупності втрат враховується в інтегральному критерії функціонування системи поставки вантажів.

Для обґрунтування зовнішнього критерію функціонування системи управління перевезеннями доцільно дослідити динаміку задоволення потреб в транспортуванні нафтопродуктів. Фактична величина потреб в перевезеннях П = f (t), досягає свого максимального значення П max в деякий фіксований момент часу t ф, що обмежується плановим періодом. Оскільки до наперед заданого фіксованого моменту t ф попит повинен задовольнятися, то доцільно передбачити виконання умови f (t ф) = φ (t ф). Розрахунки виконані у відповідності з методикою визначення оптимального обсягу стосовно фактичного задоволення потреб в перевезеннях [ ] засвідчили, що норма місткості автоцистерн з одноразової перевозки нафтопродуктів при запланованих показниках складає 1250 м ³. Для підвищення ефективності перевезення нафтопродуктів власними транспортними засобами доцільно придбати 4 автоцистерни місткістю 28 м ³ кожна на базі автомобіля VOLVO і одну місткістю 18 м ³ на базі автомобіля МАЗ.

Для умов роботи ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» проведені дослідження реального та потенційного ринків нафтопродуктів з доставкою вантажів до споживачів автоцистернами. Структура перевезення нафтопродуктів за 2005 рік автотранспортом на раціональну відстань по областях наведена в табл. 4.3.

Таблиця 4.3.

Структура перевезення нафтопродуктів автотранспортом по областях, %

Найменування продукту	Область
Полтавська	Дніпропетровська	Кіровоградська	Черкаська	Всього
Дизельне пальне	14,1	8,9	6,2	1,2	30,4
Бензин не етиловий	10,2	8,4	6,0	2,6	27,2
Мазут	6,7	5,0	2,7	1,6	16,0
Бітум	3,3	2,2	1,1	0,5	7,1
Оливи	2,1	1,8	1,3	1,2	6,4
Бензин етиловий	6,9	1,9	2,3	1,8	12,9
Усього	43,3	28,2	19,6	8,9

 

Головною рисою українського ринку нафтопродуктів є значна густота операторів торгівлі. В умовах жорсткої конкуренції торгівля нафтопродуктами не приносить очікуваного прибутку. Ключову роль в такій ситуації відіграє запропонований споживачам широкий спектр автотранспортних послуг з оперативної доставки різноманітних марок пального, що купується дрібним оптом, та якісний рівень сервісу.

Надходження нафтопродуктів на ринок Полтавської області складає 80,0%. Власним автомобільним транспортом торгового дому доставляються дрібнооптовим покупцям 43,3% вантажів. Доцільно збільшити поставки дизельного пального та бензину сільськогосподарським об’єднанням автоцистернами, що вигідно як споживачам, так і торговому дому.

Поставлена задача потінити з ринку області постачальників нафтопродуктів з Російської Федерації, які нині займають 10% від загального обсягу споживання, та Литви, що освоїли 5% ринку особливо в забезпеченні покупців якісним бензином різних марок. Частина ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» на цьому ринку складає тільки 30%.

Мастильні матеріали, що надходять з Російської Федерації, дешевші, але і якість їх значно нижча. Тому мастильні матеріали виробництва ЗАТ «Укртатнафта» користуються підвищеним попитом вітчизняних споживачів. Транспортування моторних та індустріальних олив пропонується здійснювати тільки власним автомобільним транспортом торгового дому.

Реалізація нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що забезпечують певну частку прибутку. Нафтопродукти доставляються на власні автозаправні станції в автоцистернах.

Удосконалення процесу доставки нафтопродуктів, що виступає основним виробничим процесом системи поставки вантажів, дозволило збільшити на 2,5% обсяги реалізації світлих та на 3,5% - темних нафтопродуктів в ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» при одночасному зменшенні питомої частки витрат при транспортуванні власними автоцистернами на 1,5% загального кошторису.

 

 

10.2. Класифікація видів і форм прояву ефективності
Розглянемо основні ознаки класифікації ефективності та її види відповідно до цих ознак.
1. За наслідками отриманих результатів. За цією ознакою можна виділити три види ефективності: економічну, соціальну та соціально-економічну.
Економічний ефект відображає різноманітні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва напідприємстві. Формами прояву економічної ефективності є різноманітні економічні ефекти: зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, що виготовляється, збільшення прибутку, зниження матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості продукції тощо.
Форми прояву соціальної ефективності пов'язані з отриманням соціальних ефектів: поліпшення умов праці, зростання життєвого рівня народу, поліпшення екологічних параметрів, збільшення тривалості життя людей та ін.
Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення кількості нових робочих місць і рівня зайнятості населення, поліпшення умов праці та побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (збільшення безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).
Форми прояву соціально-економічної ефективності зумовлені намаганням отримати максимальний економічний ефект при заданих параметрах соціального характеру.
2. За характером здійснюваних витрат. За цією ознакою розрізняють ефективність застосовуваних ресурсів та ефективність витрат (спожитих ресурсів). До ефективності застосовуваних ресурсів відносять: ефективність виробничих фондів, ефективність трудових ресурсів, ефективність нематеріальних активів. До ефективності витрат належать:
ефективність капітальних вкладень, ефективність поточних витрат, ефективність сукупних витрат. Як видно вже з самих назв окремих видів ефективності, що входять до першої та другої груп, поділ на ці групи зумовлений необхідністю дати відповідь на таке запитання: при визначенні ефективності отриманий ефект слід відносити до всієї сукупності ресурсів, застосовуваних на підприємстві, чи тільки до тієї їх частини, що безпосередньо бере участь у створенні цього ефекту. Аналіз аргументів прибічників того чи іншого варіанта відповіді на це запитання свідчить, що єдиної думки тут немає. А в конкретній ситуації у разі необхідності оцінювання ефективності діяльності підприємства слід застосовувати той варіант, котрий є більш адекватним економічному завданню, що вирішується. Тому право на існування мають показники ефективності обох зазначених груп.
3. За видами господарської діяльності. До цієї групи показників ефективності належать: ефективність виробничої, торговельної, банківської, страхової та інших видів діяльності. Специфіка виду діяльності, безперечно, накладає певний відбиток на методологію визначення ефективності діяльності конкретного підприємства чи його структурних підроз
ділів, що проявляється в специфіці навіть самих показників ефективності, які застосовуються для цього.
4. За рівнем об'єкта господарювання. До цієї групи відносять: ефективність економіки в цілому, ефективність галузі, об'єднання підприємств, підприємства, структурного підрозділу підприємства, ефекивність виробництва окремих видів продукції.
5. За рівнем оцінювання. Відповідно до цієї ознаки ефективність може бути рівня суспільства та рівня суб'єкта підприємництва (господарювання). Необхідність поділу показників ефективності на ці дві групи зумовлена певною антагоністичністю інтересів суспільства та індивіда або їх інституційних аналогів - держави та підприємства. Як наслідок, має місце невідповідність між критеріями оцінювання ефективності тих чи інших явищ або заходів (наприклад, економічних законів, зокрема з питань оподаткування). Держава має свої критерії, а підприємства - свої, і вони часто істотно різняться. Так, оцінюючи економічний ефект діяльності підприємства, держава обчислює його валовий прибуток. Останній містить суму податків та інших обов'язкових платежів, що виплачуються з прибутку. Для підприємства ж ефект - це чистий прибуток, котрий залишається у його розпорядженні після сплати всіх обов'язкових платежів.
6. За умовами оцінювання. За цією ознакою виділяють реальну, розрахункову та умовну ефективність. Реальна ефективність - це фактичний рівень витрат та результатів за даними бухгалтерського обліку та звітності. Розрахункова - базується на проектних або планових показниках, отриманих розрахунковим шляхом. Умовна ефективність
використовується для оцінювання роботи структурних підрозділів підприємства.
7.За ступенем збільшення ефекту. Ця ознака дає змогу виокремити первісну та мультиплікаційну ефективність. Необхідність такого поділу видів ефективності викликана тим, що в результаті здійснення тих чи інших заходів може спостерігатися як одноразовий ефект, так і мультиплікаційний. Мова про мультиплікаційний ефект може йти тоді, коли початковий ефект повторюється й примножується на різних рівнях даного підприємства, а також поширюється на інші підприємства та організації.
8. За метою визначення. За цією ознакою розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність. Абсолютна ефективність характеризує за гальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) її величину, яку отримує підприємство в результаті своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльна ефективність визначається шляхом порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них. її рівень відбиває економічні, екологічні, соціальні та інші переваги певного варіанта реалізації господарських рішень (напрямку діяльності) порівняно з іншими варіантами.
9. За типом процесу. Ця ознака дає змогу диференціювати підходи до оцінювання ефективності, ураховуючи специфіку окремих процесів, які відбуваються на підприємстві. З погляду цієї ознаки можна окремо розглядати ефективність виробничих процесів (з точки зору як організаційної, так і технічної), ефективність управління, ефективність інвестиційної, інноваційної, маркетингової, фінансової діяльності та ін.

10.4. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства
Розглянута система підходів до визначення ефективності вже сама по собі значною мірою розкриває основні напрямки пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Але як певне узагальнення визначимо схему цього пошуку (рис. 10.1).
Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство - це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик. Тому сподіватися, що можна дістати просту й легко зрозумілу схему аналізу, яка давала б змогу отримувати бажаний результат в усіх випадках, було б не зовсім правильно.

\
Рис. 10.1. Пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства

Схема, що пропонується, окреслює загальні напрямки аналізу об'єкта. Перший з них - ресурсний - відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів. Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:
• зменшення обсягів незавершеного виробництва;
• удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;
• прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);
• зменшення обсягів дебіторської заборгованості.
Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів:
• проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів;
• забезпечити обгрунтоване нормування витрат матеріалів;
• організувати використання вторинних ресурсів;
• створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість;
• акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.
Що стосується аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:
• внутрішньозмінні втрати робочого часу;
• втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;
• рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки;
• аналіз системи стимулювання працюючих;
• визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.
У межах другого, тобто організаційного, напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.
Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, -- від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).
І, нарешті, останнім (але не за важливістю) напрямком пошуку можливостей підвищення ефективності є технологічний.
Вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий ~ організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.
Намагання виділити в оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої окремі структурні компоненти зумовлено бажанням спростити розуміння зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже, для їх вирішення слід застосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.

 

Для успішного функціонування торгового підприємства необхідно проводити аналіз його комерційної діяльності. Систематичний та глибокий аналіз комерції дозволяє:

- швидко та якісно оцінювати ефективність комерційної роботи як підприємства загалом, так і його структурних підрозділів;

- точно, своєчасно знаходити та враховувати чинники, що впливають на товарооборот по конкретних видах товарів і послуг, що надаються;

- визначити витрати обігу на торговельну діяльність і тенденції їх зміни, що необхідно для встановлення ціни продажу і розрахунку рентабельності;

- знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торговельного підприємства й отримання достатнього прибутку в найближчій перспективі;

- отримати повну інформацію про стан комерції, виявити фактори та оцінити результативність угод, грамотно розробити стратегію комерційної діяльності підприємства;

- зорієнтуватись у кон’юнктурі ринку, управляти комерційними процесами завдяки високому рівню кваліфікації та мотивації персоналу.

Оцінка ефективності комерційної діяльності підприємства необхідна при плануванні різних сторін господарської системи, виявленні причин невиконання планових завдань та резервів підвищення ефективності роботи підприємства, дозволяє розробити тактику поведінки на ринку, визначити слабкі та сильні сторони.

Комерційна діяльність торговельного підприємства – це складна система, що охоплює різні елементи (функції). Тому одним із підходів є оцінка ефективності комерційної діяльності відповідно до її функціональних напрямів.

Заслуговує на увагу й підхід, який передбачає, що оцінка ефективності комерційної діяльності підприємства має здійснюватися на підставі оцінки ефективності використання його ресурсного потенціалу.

Ефективність торговельного підприємства можна визначити як співвідношення результатів господарської діяльності до витрат ресурсів, які необхідні для здійснення цієї діяльності. Економічним ефектом (результатом господарської діяльності) можуть бути: роздрібний товарооборот, валовий дохід, прибуток балансовий, чистий прибуток.

Оцінка комерційної діяльності торговельного підприємства може включати різне поєднання (групування) показників за елементами ресурсів, що використовуються.

Оцінка господарських зв’язків з поставок товарів

Показники	Алгоритм розрахунку показника	Позначення в алгоритмі
Ступінь виконання договірних зобов’язань (Дв)	Дв= (Оф / Ок) * 100	Оф – фактична сума(кількість поставлених товарів на підприємство; Ок – сума (кількість постачання товарів на підприємство, передбачена укладеними договорами.
Коефіцієнт рівномірності поставки товарів (Кр.п)	Кр.п 100 − V V = (Y *100) / X1 Y = √ (Σ (X2 − X1)²)/ n	V- коефіцієнт варіації поставки товарів; Y – середнє квадратичне відхилення; X1 – план поставки товарів за рік; X2–фактично поставлено товарів за рік; n- число поставок у періді.
Товарооборот, що допускає прямі господарські зв’зки (Омін)	Омін = Нв * Ч	Омін – мінімальний товарооборот, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих господарських зв’язків; Нв – мінімальна норма транзитного відвантаження товару, який постачає виробник (постачальник); Ч – мінімально допустима частота завезення товару від виробника (рази).
Рівень розвитку прямих господарських зв’язків (Рпр)	Рпр = (Ппр / Пз) * 100	Ппр – обсяг поставки товарів, доставлених протягом аналізованого періоду в торговельні точки безпосередньо від виробників-постачальників; Пз – загальний обсяг поставки товарів за всіма каналами надходження до торгової точки.
Тривалість інтервалу між поставками (Тін)	Тін = Дч - Дп	Дч- дата чергової фактичної поставки; Дп – дата попередньої фактичної поставки.
Рентабельність витрат з угоди (Рв)	Рв = (ЧП / ВО) * 100	ЧП – реальний чистий прибуток з угоди; ВО – витрати обігу відповідно до угоди.
Рентабельність обороту із закупівлі товару (Рз)	Рз = (ЧП / (Цр * Кт)) * 100	Цз ціна закупівлі товару за угодою; Кт – кількість закупленого товару за угодою.
Рентабельність обороту із релізації товару (Рр)	Рр. = (ЧП / (Цр * Кт)) *100	Цр – роздрібна ціна закупленого товару.

Оцінка рекламної діяльності

Показники	Алгоритм розрахунку показника	Позначення в алгоритмі
Рівень витрат на рекламування товару (Чр)	Чр (Вр / Т) * 100	ВР – витрати на рекламу; Т – обсяг товарообороту
Рентабельність рекламування товару (Рр)	Рр. = (Пр * 100) / U	Пр-прибуток, отриманий від рекламування товару; U – витрати на рекламу даного товару

 

Показники	Алгоритм розрахунку показника	Позначення в алгоритмі
Рентабельність товарних запасів (Рт.з)	Рт.з = ПР / Зс	ПР – прибуток від реалізації товарів; Зс середні товарні запаси
Прибуток від реалізації на 1 грн. товарних ресурсів (ПРр)	ПРр = (ПР / (Зп + П − Зк))	ПР прибуток від реалізації; П – постачання товарів; Зп – запаси товарів на початок звітного періоду; Зк – запаси товарів на кінець звітного періоду
Ступінь осідання товарних запасів (Со)	Со = (Зк * 100) / (Зп + П)	Со – осідання товарних запасів
Рівень реалізації товарів (Ср)	Ср = (Т * 100) / (Зп + П)	Ср – рівень реалізації товарів (ступінь активності продажу)

Критерієм соціальної ефективності торговельного підприємства є фінансування витрат на соціальні потреби та матеріальне стимулювання колективу. Соціальний аспект передбачає також оцінку ступеня впливу торгівлі на різні сторони рівня життя, задоволення попиту, якості обслуговування споживачів та скорочення витрат їх часу на покупку товарів.

Таким чином, на підставі аналізу економічних показників і факторів, що впливають на них, можна з позиції системного підходу об’єктивно оцінити ефективність комерційної та усієї господарської діяльності торговельного підприємства.

Логістична система підприємства забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення асоційованих витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій. Через це логістична політика розробляється з врахуванням двох факторів – бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат на його досягнення, а мета логістичного менеджменту