Індикатори
Константа йонізації (дисоціації) води: К йон.= може бути визначена за електролітичною провідністю, і при 22°С вона дорівнює 1,8 · 10−16. Оскільки вода дуже слабкий електроліт, то рівноважна молярна концентрація недисоційованих молекул може бути прийнята рівною загальній кількості молей води в 1 дм3, тобто с (Н2О) = Тоді К йон(Н2О) = с (Н1+)· с (ОН1−) = 1,8 · 10−16 · 55,56 = 10−14. Величина с (Н1+)· с (ОН1−) = 10−14 = Кw називається йонним добутком води. Оскільки с (Н1+) = с (ОН1−), то: с (Н1+) = с (ОН1−) = Практично характеризувати кислотність середовища за концентрацією Гідроґен-іонів незручно, тому використовують величину від’ємного десяткового логарифму молярної концентрації Гідроґен-іонів, яку називають водневим показником рН:рН = –lg с (Н1+) Тоді для нейтрального середовища рН = –lg 10−7 = 7, для кислого середовища − рН < 7, для лужного − рН > 7. Аналогіч-ним чином реакція середовища може бути охарактеризована гідроксидним показником рОН: рОН = –lg с (ОН1−). Очевидно, що рН + рОН = 14, тобто рН + рОН = рКw. Для визначення рН середовища водного розчину вико-ристовують кислотно-основні індикатори, що являють собою слабкі органічні кислоти та основи, які мають різне забарвлення в дисоційованій і молекулярній формах. У якій з форм буде перебувати індикатор у розчині, зумовлюється кислотністю середовища. Зміна забарвлення найбільш поширених індикаторів подана у табл. 7.1. Таблиця 7.1.
|
Вода, як слабкий електроліт, незначною мірою дисоціює на йони, що знаходяться в рівновазі з недисоційованими молекулами: Н2О Н1+ + ОН1− .
= 55,56 моль/дм3.
= 10−7 (моль/дм3).
