Призначення відстані між вітками в колонах з решітками

 

Решітка може бути трикутною або трикутною з додатковими розпірками. Кут нахилу розкосів до віток приймається: для трикутної решітки = 50…60°; для трикутної з додатковими розпірками = 45°.

Формула для визначення приведеної гнучкості:

.

Тут невідомі A_d1 i α ₁ (A_d1 – площа перерізу розкосу). Тому попередньо задаються перерізом розкосу у вигляді рівнобокого кутика розміром не менше 50×5, для якого з сортаменту виписують площу поперечного перерізу одного кутика А₁ та мінімальний радіус інерції перерізу відносно головної центральної осі, що перетинає полиці кутика (рис. 7.21).

 

Рис. 7.21. Переріз одинарного кутика з головними центральними осями

 

Коефіцієнт α ₁ рівний: ;

де а - довжина розкосу (рис. 7.22);

l - відстань між вузлами решітки по довжині вітки;

с - відстань між осями віток.

 

 

Рис. 7.22. Геометричні розміри решітки

 

Всі ці розміри невідомі, тому коефіцієнтом також задаються на даному етапі розрахунку за припущення кута нахилу розкосу = 45°, тобто при с = l. В цьому випадку = 28,3.

З умови рівностійкості l_x = l_ef визначають гнучкість колони відносно вільної осі у-у (без врахування решітки):

,

де A_d1 = A₁ (A₁ – площа перерізу кутика одного розкосу);

A = 2A_b – сумарна площа перерізу двох віток.

Обчислюється необхідний радіус інерції перерізу колони відносно вільної осі у-у:

Обчислюється необхідна ширина перерізу колони:

звідси (кратна 10 мм),

де – коефіцієнт форми перерізу.

Перевіряється величина щілини між вітками аналогічно стержню на планках.