Розрахунок розкісної решітки

Мета розрахунку – підібрати остаточно переріз кутиків решітки, оскільки на початковому етапі переріз приймався орієнтовно. Цей розрахунок необхідно виконувати перед остаточною перевіркою стійкості колони відносно вільної осі, оскільки в формулі для визначення приведеної гнучкості використовується площа перерізу розкосів.

Розрахунок решітки, як і планок, виконується на дію умовної поперечної сили , але з деякими особливостями.

Записана раніше формула має вигляд:

,

де j - визначається за l_ef, а її неможливо обчислити доти, доки не будуть підібрані кутики решітки. Тому на даному етапі розрахунку використовується залежність, отримана з практики проектування:

, кН,

де А – площа перерізу стержня колони, підставляється в см²;

k – коефіцієнт, значення якого приймається залежно від R_y, а саме:

при R_y = 210 МПа k = 0,2;

R_y = 260 МПа k = 0,3;

R_y = 290 МПа k = 0,4;

R_y = 380 МПа k = 0,5;

R_y = 440 МПа k = 0,6;

R_y = 530 МПа k = 0,7.

Для проміжних значень R_y виконується інтерполяція коефіцієнта k. Аналогічно планкам, Q_fic розподіляється порівну між двома площинами решіток і прикладається до вузлів решітки у вигляді сил Q_s. Тому визначається умовна поперечна сила, яка приходиться на систему решітки, розташовану в одній площині.

.

Q_s прикладається до вузлів решітки. Решітку виконують з одинарних рівнобоких кутиків, осі яких центрують на зовнішні кромки віток. Кутики прикріплюють до віток однією полицею.

Визначається розрахункове стискаюче зусилля в розкосі, як в фермі, до вузлів якої прикладена сила Q_s:

.

 

Рис. 7.25. Схема прикладання умовної поперечної сили

 

 

На це зусилля перевіряється той переріз кутика решітки, який був попередньо прийнятий. Для цього уточнюється значення максимальної гнучкості стиснутого стержня решітки

; l_max £ l_u,

де l_u - гранична гнучкість розкосу, яка на даному етапі розрахунку приймається рівною l_u = 150. Якщо умова не виконується, то необхідно прийняти більший розмір кутика і повторити розрахунок.

За l_max i R_y визначається j та перевіряється прийнятий переріз розкосу на стійкість:

,

де А₁ - площа перерізу одного розкосу; g_с = 0,7 5 – коефіцієнт умов роботи стиснутих елементів із одинарних рівнобоких кутиків, прикріплених тільки однією полицею.

Якщо умова не виконується, то необхідно збільшити переріз розкосу і розрахунок повторити. Після остаточного підбору перерізу розкосу можна вже точно обчислити приведену гнучкість l_ef і виконати перевірку стійкості колони відносно вільної осі.