Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Таксономія антропогенних ландшафтів




Хоча всі антропогенні ландшафти створила людина, проте глибина впливу на при­роду в різних їхніх типах неоднакова. За глибиною дії розрізняють:

1. Аантропогенні неоландшафти – заново створені людиною такі, яких раніше не існувало в природі, комплекси. До них належать курган у степу, терикони, ставок у балці, кар’єрно-відвальні комплекси і багато інших.

2.Змінені (перетворені) антропогенні ландшафти, які характеризуються тим, що пря­мої перетворювальної дії людини в них зазнали окремі компоненти, найчастіше рослинність. Зміненим (перетвореним) ландшафтом є, наприклад, березовий гай на місці діброви або полиново-типчакове пасовище на місці ковилового степу.

У змінених ландшафтах хоча й спостерігається антропогенна перебудова рослинності, але вона не виходить за рамки одного типу (дубовий ліс – березовий ліс; ковиловий степ – полиново-типчаковий степ). Якщо ж у результаті діяльності людини в ландшафт­ному комплексі змінюється один тип рослинності на іншій, є підстави говорити про виникнення антропогенного неоландшафтного комплексу. Їх приклади: полезахисні лісові смуги, низинне болото на місці вирубаної тайги.

За цілеспрямованістю виникнення розрізняють:

1. Прямі антропогенні ландшафти – запрограмовані комплекси, що виникають внаслідок цілеспрямованої господарської діяльності (ставок у балці, велике во­досховище в долині річки, полезахисні лісові смуги та ін.).

2.Супутні антропогенні комплекси – безпосередньо не створені людиною. Вони – результат природних процесів, активізованих або викликаних до життя госпо­дарською діяльністю людини: яр на місці борозни або дорожнього кювету, со­лончак на околиці зрошуваного поля, болото в зоні підтоплення водосховища, різні форми антропогенного карсту в районах підземного видобування вапняку, солі, вугілля. Дуже часто супутні антропогенні комплекси є панівними в струк­турі сучасних ландшафтів.

Створення антропогенних комплексів завжди означає втручання в сталі вза­ємозв’язки природних ландшафтів. Це призводить до того, що в низці випадків від­бувається «відчуження» антропогенних комплексів, і якщо вони повністю надані самим собі – їхнє руйнування. Руйнування різних антропогенних комплексів здій­снюється з неоднаковою інтенсивністю. Звідси виникає різна тривалість існування антропогенних комплексів – від одного і кількох років до багатьох століть.

Тривалість існування – важлива межа не тільки антропогенних, а й природних ландшафтів. Природні ландшафти хоча й перебувають у безперервному розвитку, маючи свій вік існування, але зміни в них відбуваються, як правило, поступово, еволю­ційним способом. Більшість із них належить до категорії довговічних. Навпаки, тривалість існування багатьох антропогенних ландшафтів невелика, і людина зму­шена підтримувати їх за допомогою спеціальних заходів.

За тривалістю існування антропогенні ландшафти діляться на три групи:

1. Довговічні саморегульовані ландшафти. Ландшафти цієї групи існують тривалий час – близько кількох століть – без будь-яких додаткових заходів людини для їхньої підтримки. До довговічних саморегульованих антропогенних ландшафтів належать кургани, земляні вали – залишки оборонних споруд, каменоломні, пустища, деякі водоймища та ін. Старі кургани, що дійшли до нас, насипано кілька тисячоліть тому. Вік земляних оборонних валів, що добре збереглися на місцевості, вимірюється багатьма століттями.

2.Багаторічні, частково регульовані ландшафти. Вони можуть існувати порівняно довго – десятиліття і більше, але час від часу потребують охоронних заходів, свого роду «профілактичного ремонту». Їх прикладом слугують лісокультурні ландшафти. Раз посаджені, лісові культури ростимуть, але для нормального сво­го розвитку потребують періодичного догляду. Це особливо стосується лісових культур на межі їх існування. У лісостеповій і степовій зонах відсутність регуляр­ного догляду рано чи пізно веде до загибелі лісових посадок.

Багаторічними, частково регульованими ландшафтними комплексами є ставки, канали і більшість водосховищ. Якщо не вживати заходів проти замулювання і пе­ріодично не очищувати водоймища, більшість з них буде швидко замулена.

3.Короткочасні регульовані ландшафтні комплекси, існування яких постійно під­тримують спеціальними агротехнічними заходами. До них належать оброблені поля – посіви зернових і технічних культур, а також плодові сади.

За ступенем господарської цінності, бонітету всі антропогенні ландшафти діляться на дві категорії: культурні і акультурні.

Культурні, або конструктивні, ландшафти – як правило, прямі, регульовані людиною антропогенні комплекси, що постійно підтримуються в стані, оптимальному для виконання покладених на них господарських, естетичних та інших функцій.

Акультурні ландшафти – антропогенні комплекси низького бонітету, так звані не­придатні землі, «антропогенний бедленд», що виникли внаслідок нераціонального, невмілого господарювання. Найчастіше акультурними ландшафтами є супутні антропогенні комплекси – яри, вторинні солончаки на зрошуваних полях, по­кинуті кар’єри та ін. Акультурними можуть бути і прямі антропогенні комплекси: недоглянута полезахисна лісова смуга з пригніченими деревами і бур’янами в трав’яному покриві, давно не чищений ставок, що перетворився на низинне боло­то, і навіть посіви зернових і технічних культур, якщо внаслідок низької агротехні­ки вони забур’янені.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 217. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия