ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДНЬОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У процесі розбудови незалежної демократичної України особливого зна* чення набуває розвиток культури її народу, яка ґрунтується, насамперед, на освітньому рівні підростаючого покоління. З огляду на цю обставину важливе місце належить здобуттю молоддю загальної середньої освіти як цілеспрямованого процесу оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що складає основу подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою неперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на за­гальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" до загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, належать:

• середня загальноосвітня школа —загальноосвітній заклад І-Ш ступенів
(І ступінь — початкова школа; II ступінь — основна школа; III ступінь —
старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);

• спеціалізована школа (школа-інтернат) — загальноосвітній
навчальний заклад І-Ш ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів
та курсів;

'Див.: Закон України "Про загальну середню освіту" // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №28. — С 230.

Тема 1. Загальна характеристика

середнього загальноосвітнього навчального закладу ________________________ 29

• гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

• ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

• колегіум —загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

• загальноосвітня школа-інтернат —загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

 

• спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загально­освітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

• загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) — загально­освітній навчальний заклад І-Ш ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

• школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюються окремо для хлопців і дівчат);

• вечірня (змінна) школа —загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ПІ сту­пенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти належать:

• позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

• міжшкільний навчально-виробничий комбінат —навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;

• професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;

• вищий навчальний заклад 1-11 рівнів акредитації — навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах І-Ш ступенів становить: —у загальноосвітніх закладах І ступеня—4 роки; —у загальноосвітніх закладах II ступеня—5 років; —у загальноосвітніх закладах III ступеня—3 роки.

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ЗО____________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

У загальноосвітніх закладах І ступеня (початковій школі (I-IV класи)) головне завдання — виховання, і передусім, навчальними предметами. Тут закла­даються основи розуміння рідної (державної) мови як головного, універ­сального засобу спілкування; культура мови — міра духовної культури індивіда; етично-моральне ставлення до оточення; науково-гуманістичний погляд на людину (пізнання через самопізнання); утилітарний і духовний погляд на природу, на родину, зміст і красу життя, самоцінність, покликання людей; на індивідуальне і спільне в людях, отже, на гармонію емоціо, раціо, інтелекту (почуттів і обов'язків) та життєдіяльності; на сутність і щастя добротворчого патріотизму, на герб, прапор і гімн,

Мети досягають через інтегративне опанування циклами дисциплін: а) мо­ва (словесність), природа, історія рідного краю; б) інформатика (на комп'ю­терній основі), біологія, крає-, (народо) знавство, матеріальна культура (початкові основи усіх зазначених дисциплін).

Починаючи з першого класу і далі — фізична культура, основи гігієни, розумова праця, культура побуту. Навчання здійснюється державною мовою. Іноземні мови вивчаються на основі рідної.

У загальноосвітніх закладах II ступеня (основної (базової) середньої школи (V-IX класи)) головне завдання — закласти фундамент світоглядних, професійних, культурних знань і умінь; підготувати учнів до життєвого (професійного) вибору. На цій стадії формується диференційований підхід до обдарувань та інтересів учнів, поглиблюються наукові методи у вивченні окремих предметів, підвищується увага до диференційованого вивчення предметів та до усвідомлення їх як частини цілісної системи знання світу та цілісного підходу до нього. Задля мети слід бути в гармонії з собою (здібностями, інтересами, можливостями) і з оточенням (середовищем), світом; бачити себе в єдності ланок: минуле—сучасне—майбутнє.

У такій школі можуть формуватися класи (групи) за нахилами та інтересами, але обов'язковим є фундаментальне засвоєння дисциплін усіх циклів: гуманітарного, природничого, технічно-прикладного — через призму інте­ресів людини, інтересів нації і держави, що зобов'язує вивчати усі предмети на основі вітчизняної, з використанням уроків зарубіжної історії, матеріальної і духовної культури, науки. Слід орієнтуватися не на збільшення кількості предметів, а на базовий зміст освіти, якість знань, характер переконань, рівень професійних умінь.

На цьому етапі мають бути закладені основи розуміння природи життя і смерті, тимчасового і вічного, гуманного, духовного і антилюдського, сво­боди і рабства, честі й безчестя, права, демократії і сваволі, а також принципи міжнаціональних, міждержавних, міжконфесійних відносин, подружніх, статевих стосунків.

Тема 1. Загальна характеристика

середнього загальноосвітнього навчального закладу ________________________ 31

Чільне місце мають посісти проблеми праці, власна творчість учнів (духовно-мистецька, технічно-виробнича, конструкторська, народні промисли і ремесла, дизайн, археологічно-краєзнавчий пошук, архітектура, музика, народний театр тощо). У базовій школі повинні домінувати інтегральні цикли: суспільно-гуманітарний (мова, історія, українознавство з елементами права, культури, філософії, психології, мистецтва); етики з розкриттям її української природи; природничо-математичний (політична й економічна географія, екологія, математика, космологія, фізика), інформативно-виробничий (інформатика, менеджмент, аграрне чи промислове виробництво, винахідництво).

Кожна базова середня школа може складати й реалізовувати плани з урахуванням місцевих і регіональних особливостей та потреб, але обов'яз­ково на основі загальнодержавних програм і вимог з урахуванням всеукра­їнського і міжнародного досвіду. Українознавство має навчити учнів розу­міти історичну місію України.

Загальноосвітній заклад III ступеня (повна середня школа (Х-ХІІ класи)) може бути традиційним й у формах гімназій, коледжів, ліцеїв, а також спеціальних навчальних закладів, що дають професійну освіту. У всіх типах середніх навчальних закладів певного профілю домінуючою стає сфера навчання, зокрема специфічної професійної орієнтації чи фахової підготовки. Тому і в них обов'язковий базовий зміст освіти (державна програма), але є можливість для варіативності системи навчання, широка автономія щодо введення нових предметів і розподілу навчального часу. Згідно з цим у загальноосвітніх школах рівновеликими є всі типи навчальних дисциплін: суспільно-гуманітарний, природничий, технічно-прикладний. У всіх інших закладах один із них може посідати пріоритетну позицію за кількістю годин та предметів і за характером вивчення. Середні навчальні заклади є першою ланкою безперервної освіти.¹

Згідно із "Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти" школа організовує індивідуальне навчання для осіб, які:

• виявили бажання навчатися індивідуально (з урахуванням побажання батьків або осіб, які їх замінюють);

• мають високі навчальні можливості;

• не можуть відвідувати школу за станом здоров'я;

• не спроможні засвоїти навчальний матеріал в обсязі базового рівня у визначені державою терміни.

¹ Див.: Кононенко П. Концепція національної системи освіти // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. — К.: Школяр, 1997. — С 37-39.

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
32_____________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Підставою для організації індивідуального навчання осіб, що проживають у мікрорайоні обов'язкового обслуговування школи, є:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють;

• висновок лікувальної установи (для тих, хто не може відвідувати школу за станом здоров'я) або психолого-педагогічної комісії (для тих, хто не спроможний засвоїти матеріал в обсязі базового рівня загальної середньої освіти);

• рішення педагогічної ради школи, затверджене місцевим органом державного управління освітою.

Закон України "Про загальну середню освіту" передбачає виконання загальноосвітніми закладами освіти таких завдань (Ст. 5):

— виховання громадянина України;

— формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

— виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

—виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

—реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

— виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Концепція середньої загальноосвітньої школи України передбачає, що навчально-виховний процес в ній має будуватися на демократичних засадах; його зміст, форми і методи навчання й виховання повинні відповідати даним сучасної науки, нормам загальнолюдської моралі. Школа має бути само­стійною у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів його реалізації. В концепції наголошується, що будь-яке нав'язування учителям типів, структур уроків чи методів їх проведення є недопустимим. Однак, це не означає, що вчитель може нехтувати відомими загально-педагогічними чи методичними вимогами до організації навчально-виховного процесу, до врахування освітньої, розвиваючої та виховної мети занять вікових та індивідуальних особливостей учнів, характеру матеріалу, який вивчається.

Тема 1. Загальна характеристика

с ереднього загальноосвітнього навчального закладу ________________________ 33

У навчальному процесі потрібно створювати умови для розвитку пізна­вальної діяльності учнів, розвитку їх індивідуальних можливостей завдяки використанню індивідуальної та групової, самостійної і керованої, класної і домашньої їх діяльності. Для розвитку пізнавальних можливостей учнів пропонується використовувати значні можливості всієї різноманітності форм навчальних занять—уроку, лекції, семінару, практичного заняття, дидактичної гри, колоквіуму та поєднання їх у раціональній системі, яка будується з урахуванням змісту навчального матеріалу, передбачуваного рівня засвоєння знань.

Майбутній учитель вже за студентською лавою повинен мати чітке уявлення про свій правовий статус педагогічного працівника. У "Положенні про загальноосвітній навчальний заклад" чітко визначено професійні права і обов'язки педагогів, а саме:

Педагогічні працівники загальноосвітнього закладу мають право:

— самостійно обирати форми, методи, засоби навчальної роботи, не шкід­
ливі для здоров'я учнів;

—брати участь у роботі методичних об'єднань, зборів загальноосвітнього навчального закладу, у заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи;

— обирати форми підвищення своєї кваліфікації;

— проводити в установленому порядку науково-дослідну, експери­
ментальну, пошукову роботу;

—вносити пропозиції керівництву загальноосвітнього навчального закладу і органам управління освітою щодо поліпшення навчально-виховної роботи;

— на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

— об'єднуватися у професійні спілки та бути членом інших об'єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством.

Педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу зобов'язані:

— забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм, дотримуючись вимог "Державного стандарту загальної середньої освіти";

— сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров'я;

—утверджувати особистим прикладом і настановами повагу до держав­ної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

— виконувати статут загальноосвітнього навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору;

— брати участь у роботі педагогічної ради;

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
34__________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

—виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України;

— готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру,
злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

—дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

— постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну май­
стерність, загальну і політичну культуру;

^- виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою.'

ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА, ЙОГО ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ

Майбутньому вчителеві вже з перших днів навчання у вищому педагогіч­ному закладі освіти доведеться контактувати зі школярами під час проходження неперервної педагогічної практики в школі, тому йому слід знати характерні психологічні особливості учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Головна особливість розвитку особистості молодшого школяра — зміна його соціальної позиції: дитина приступає до систематичного учіння, стає членом класного колективу; змінюються стосунки з дорослими, головним авторитетом стає вчитель. Завдання дорослих щодо молодшого школяра в цей період полягає в тому, щоб сформувати у нього позицію учня, підвести його до розуміння ним своїх обов'язків.

Цей вік сприятливий для розвитку фізичних та розумових сил дитини. Збільшення росту і ваги тіла проходить достатньо пропорційно. Формуються функції мозку, значно посилюється процес диференціації між збудженням та гальмуванням. Інтенсивно розвивається руховий аналізатор, підвищується точність диференціації рухів. Разом з тим скелет молодшого школяра ще не пройшов стадії окостеніння, недостатньо розвинута серцево-судинна система. Все це вимагає від педагогів і батьків правильної організації режиму дитини в сім'ї і школі.

Успішному навчанню молодших школярів сприяють відповідні мотиви навчання. У 1-2 класах провідним мотивом є пізнавальні інтереси, які дифе­ренціюються за видами діяльності, — любить читати чи рахувати. У 3 класі

■ І In її in її її і и Мі ■

¹ Див.: Положення про загальноосвітній навчальний заклад. — К., 2000 — С. 9-Ю.

² Див.: Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного
процесу // Початкова школа. — 1998. — №1. — С 4.

Тема 2. Особливості особистості школяра, його права і обов 'язки _________ 35

з'являється прагнення зайняти гідне місце в колективі, захоплює зміст знань (дізнатися про життя інших народів, навчитися пояснювати явища природи).

Пам'ять у молодших школярів переважно наочно-образна. Вони легко запам'ятовують конкретні предмети навіть з багатьма деталями, але їм важко запам'ятати абстрактний матеріал, який розкриває зв'язки і відносини між явищами.

Недостатньо критично сформоване уявлення школяра. Інколи брехня дитини є виразом її фантазії: вона прагне всупереч правді розповісти щось цікаве і сама вірить у те, що придумала.

Від класу до класу удосконалюється логічне мислення. Якщо учні першого класу звертають увагу на зовнішні ознаки, то третьокласники вже виділяють родові поняття. Мова і мислення дітей яскраво та емоційно забарвлені.

Це одночасно допомагає процесу їх навчання і виховання і ускладнює його. Учителю доводиться долати окремі недоліки в усному мовленні дітей— поспішність, неуважність, перескакування з одного на інше.

У процесі навчання в дітей формуються загальнотрудовіуміння: плану­вати, організовувати роботу свою і товаришів, здійснювати самооцінку і са­моконтроль. Діти особливо цікавляться оцінкою, яку дають їм однокласники, і гостро переживають, якщо ця оцінка не співпадає з очікуваною.

Ставлення дітей до довколишньої дійсності на ранніх ступенях розвитку будується на наслідуванні дорослих. Діти повторюють оцінки старших, інколи навіть копіюють їхні почуття, але за цими зовнішніми проявами осуду чи • схвалення чогось часто надовго зберігається спокій почуттів. Нерідко причиною такого бездумного ставлення до чогось буває стиль роботи вихо­вателя. Розповідаючи про якісь події, людські вчинки, вчитель, наприклад, аналізує їх у чисто пізнавальному плані. Але цього явно недостатньо для пробудження почуттів у дітей.

Середній шкільний вік (підлітковий) характеризується бурхливим під­несенням життєдіяльності і глибокою перебудовою організму: відбувається не тільки фізичне дозрівання, але й інтенсивне формування особистості, ріст моральних та інтелектуальних сил.

Підлітковий вік—це період переходу від дитинства до отроцтва, у процесі якого розпочинається фізіологічна перебудова організму, яка певною мірою впливає на поведінку підлітка. Підлітковий вік можна назвати віком дисгармонії, яка спостерігається в усьому. Так, інтенсивний ріст підлітка призводить до дисгармонії між ростом тіла і розвитком легеневого апарату та серцево-судинної системи, що позначається на працездатності учнів у цьому віці.

Розпочате статеве дозрівання, яке завершується в юнацькому віці, збільшує дисгармонію в розвитку підлітків. Оскільки підліток практично не може

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
36_____________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

реалізувати зовні свої значні енергетичні можливості, його "прихована" енергія переходить в упертість і непослушність, а то й у грубість, неадекватні вчинки та хуліганство.'

Сприймання підлітка знаходяться на стадії становлення, тому якість їх різна. Інколи вони вирізняються тонкістю і глибиною, а часом вражають своєю поверховістю. Характерною особливістю спостережень у дітей цього віку є невміння поєднати сприйняття довколишнього життя з навчальним матеріалом.

У житті підлітка важливу роль відіграє мимовільна увага. Цікаві уроки або цікаві справи дуже захоплюють підлітка, і його увага може надовго зо­середжуватись на одному матеріалі або явищі. Та легка збудливість, інтерес до незвичайного часто переключають його увагу на інші об'єкти. Нерідко це стає причиною неуважності школяра на уроці.

Істотні зрушення у дітей в цей період спостерігаються і в розвитку їх мислительної діяльності. Мислення підлітка розвивається від наочно-образного до абстрактного (з його переважанням), але розвиток абстрактного, мислення ще не спричиняється до зникнення конкретно-образного. Воно продовжує займати істотне місце в структурі психіки підлітка.

Підлітковий вік—період формування пізнавальних, суспільно-політичних і культурних інтересів. За характером інтересів Г.І. Щукіна виділяє у підлітків чотири групи. До першої відносяться учні з аморфними інтересами, з нечіткою вибірковою спрямованістю. До другої — учні, в яких під впливом цікавого навчання, колективного настрою з'являються елементи ситуативного, нестійкого епізодичного інтересу, який гасне разом із ситуацією, що його спричинила. Учні, які відносяться до третьої групи, відзначаються широкими багатосторонніми інтересами і пізнавальною активністю. У представників четвертої групи інтереси займають стрижневе становище в розвитку особистості, стають мотивами навчальної діяльності, впливають на вибір професії, сприяють виробленню життєвої позиції і найважливіших рис характеру.

Підлітків відзначає і захопленість різними видами спорту. Основним мотивом цього у молодших підлітків є усвідомлення ними ролі фізкультури в розвитку сили і спритності. У старших підлітків спорт виховує витривалість, силу волі, поставу.

У підлітковому віці усвідомлюється потреба в самовихованні, оскільки саме цьому віку притаманне формування життєвих ідеалів, прагнення до само­ствердження і самостійності. У зв 'язку з цим у старших підлітків змінюється З самооцінка якостей власної особи, ставлення до своїх обов'язків, взаємо-

¹ Див.: Петрунек В.П., Таран Л.Н. Возраст тревог. — Москва: Знание, 1973. — С. 7. {

Тема 2. Особливості особистості школяра, його права і обов 'язки ____________ 37

відносин між людьми. Разом з тим, самовихованням займається порівняно невелика група учнів, здатних адекватно оцінити власну особу і намітити шляхи її вдосконалення.

У підлітків особливо розвинене почуття власної гідності, самолюбство. Зауваження дорослого, зроблене у зневажливій формі, викликає у відповідь грубість і навіть образу. "Нотації", "моралізування" практично не сприй­маються або викликають різку реакцію. Водночас підлітки дуже відгукуються на доброту, сердечність. Вони готові допомогти людині, яка потрапила в біду і потребує допомоги. В роботі з цією категорією учнів можна домогтися більших успіхів, якщо орієнтуватися на добре слово, ласку, переконання.

Характерною особливістю підлітків є пошуки друзів. Ними можуть стати ровесники і старші учні, які проживають в одному дворі, кварталі. Нерідко підлітки групуються в малі колективи, т. зв. неформальні групи. Мета об'єднання в групу — спільне проведення дозвілля, заняття спортом. Такі групи за несприятливих умов можуть перетворитися в групи правопорушників.

До кінця підліткового періоду перед учнями реально постає питання вибору професії. Вирішуючи питання, продовжувати навчання в школі чи поступати у професійно-технічне училище, дев'ятикласники, природно, задумуються над тим, який навчальний предмет їм дається легше, і, відповідно до цього, намагаються визначити "свою" професію. При цьому підлітку ще важко актуалізувати знання, отримані в школі, для вирішення професійних завдань, тому школа у процесі профорієнтаційної роботи повинна надати підлітку відповідну допомогу у виборі його життєвого шляху.

Старший шкільний вік (період ранньої юності) за своїм фізичним розвитком наближається до дорослого. Завершується ріст і формування організму. Юнак і дівчина дозрівають у статевому плані. Остаточно формуються нервові клітини головного мозку. Рівень розумових здібностей достатній для вирішення різних соціальних завдань.

До завершення цього періоду відбувається життєве визначення молодої людини', вона досягає необхідного рівня соціальної, психологічної і громадян­ської зрілості, яка робить її здатною до самостійного трудового життя і до продовження навчання.

У ранній юності істотно перебудовується емоційна сфера. У житті старшокласників значне місце займають почуття, пов'язані зі стосунками з товаришами, з появою почуття першого кохання, потребою розібратися у своїх переживаннях. Ідеали старших школярів хоча й близькі до ідеалів підлітків, але набувають більш узагальненого характеру.

У цьому віці відбувається ще більш посилена робота особистості щодо самовиховання. Старшокласник усвідомлює свої якості і можливості в сис­темі тих перспективних цілей, які перед собою ставить,—стати громадянином

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
38__________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

і громадським діячем. Школа повинна спрямувати і пришвидшити формування правильної позиції учня.

Юність — це період розквіту розумової діяльності. Старші школярі цікавляться відкриттями і винаходами в галузі техніки, природознавства, суспільного життя, прагнуть до знань у багатьох напрямках.

Пам'ять старшокласників вирізняється зрілістю. Вони, порівняно з підлітками, значно рідше користуються механічним запам'ятовуванням. Під час підготовки до уроків звертають увагу на основні думки в тексті, намічають опорні пункти матеріалу, пов'язують новий матеріал з попередньо засвоєним. У старшокласників переважає логічна пам'ять.

В юнацькому віці інтенсивно формується уява. Старшокласники більшою ₍мірою, ніж підлітки, порівнюють свої мрії з дійсністю. В усіх видах творчості юнаків і дівчат бере участь їх уява.

Мислення старшокласників відзначається здатністю абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Поряд з категоричними судженнями \ значне місце у мисленні юнацтва займають судження гіпотетичні.; Старшокласникам притаманний розвиток мислення від формально-лопчного до діалектичного.

У нерозривному зв'язку з мисленням розвивається мова старшокласників.; Юнацький вік—це період роботи над словом, над усним і писемним мовленням. Воно збагачується науковими термінами, стає більш виразним і точним.

За характером навчальної діяльності старшокласників можна умовно по-* ]
ділити на чотири групи: перша — учні, основою навчальної діяльності яких
слугує пам'ять; друга—учні, що вивчають навчальний матеріал з точки зору
його користі для практичної діяльності; третя — учні, які виявляють чітку;;
схильність до теоретизування; четверта — учні, які поєднують у своєму
навчанні теорію і практику.: 1

За рівнем відповідальності щодо навчання теж вирізняють чотири типи,
ставлень: 1 — сумлінно виконують навчальні завдання; 2 — вибірково
ставляться до навчання; 3 — вчаться нижче своїх можливостей; 4 —• Щ
відзначаються слабкою успішністю. ' Ц

Знання педагогами навчальних можливостей старшокласників та їхнього^
ставлення до навчання дозволяє організувати диференційований підхід до їх _:
навчально-пізнавальної діяльності. Щ

У старшому шкільному віці юнаки і дівчата вперше переживають почуттщ
любові. Інтерес до протилежної статі в цьому віці є природним явищем. Педагоіш
повинен оберігати це почуття і з повагою ставитись до своїх вихованці»»
пам'ятаючи про те, що любов викликає у юнацтва прагнення до морального*
самовдосконалення. <Ш

Тема 2. Особливості особистості школяра, його права і обоє 'язки _____________ _39

Вікові особливості молодшого, середнього та старшого школяра ви­значають специфіку педагогічного підходу до цих категорій учнів- Процес спілкування вчителя з учнями повинен будуватися на основі великої поваги до особистості школяра, його позиції, інтересів, переживань.

Майбутньому вчителеві важливо знати, якими правами користуються учні загальноосвітнього навчального закладу, які у них обов'язки. Згідно з "Положенням про загальноосвітній навчальний заклад" учні мають право на:

— доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти
у державному та комунальному загальноосвітньому навчальному закладах;

—вибір певного загальноосвітнього навчального закладу, форми навчання, предметів варіативної частини навчального плану, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

— переатестацію з навчальних предметів;

— безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;

—користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базою загальноосвітнього навчального закладу;

— участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

— участь в органах громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу;

— вільне вираження поглядів, переконань;

—участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

—захист від будь-яких форм експлуатації, психічного та фізичного насилля, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, фйнижують честь і гідність, таряд інших прав.

Разом з тим учні зобов'язані:

— оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не
меншому, ніж визначено "Державним стандартом загальної середньої освіти";

—підвищувати загальний культурний рівень;

—дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

— брати посильну участь у різних видах трудової діяльності;

— бережно ставитись до державного, громадського і особистого майна;

— дотримуватись вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку за­гальноосвітнього навчального закладу;

—дотримуватись правил особистої гігієни.'

¹ Див.: Положення про загальноосвітній навчальний заклад. — К., 2000 — С 8.

Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
40__________ ЯК ОСНОВНЕ МІСЦЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Запитання і завдання.

1. Охарактеризуйте основні типи середньої загальноосвітньої школи.

2. Назвіть права та обов'язки вчителя загальноосвітньої школи.

3. Охарактеризуйте молодшого школяра.

4. Дайте коротку характеристику учня підліткового віку.

5. Складіть коротку характеристику старшокласника.

6. Розкрийте зміст основних прав та обов'язків учнів загальноосвітньої школи.

7. З метою ознайомлення зі змістом і методикою діяльності середнього загальноосвітнього закладу освіти уважно прочитайте Закон України "Про загальну середню освіту", "Національну доктрину розвитку освіти".

8. Під час перебування у школі на безвідривній педагогічній практиці ознайомтесь із "Правилами внутрішнього розпорядку" даної школи, зверніть увагу на розділи, в яких йдеться про права та обов'язки працівників і учнів школи.

9. Яким ви уявляєте себе в ролі вчителя-вихователя за обраною спеціальністю. Намалюйте портрет учителя або опишіть діяльність улюбленого вчителя, на якого хотіли б бути подібними. Чому?

 

10. Поговоріть з педагогами школи, в котрій проходите педагогічну практику. Дізнайтеся думку вчителів, класних керівників про шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у зв'язку з розбудовою української національної школи. Якого вчителя чекають сьогодні в школі?

11. Проведіть опитування учнів вашого класу: які якості в улюбленого учителя найбільше цінують діти?

Ш Рекомендована література

1. Закон України "Про загальну середню освіту" //Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №28.

2. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. — К.: Школяр, 1997. — 150 с.

3. Москалець В.П. Психологічне обґрунтування української національної школи. — Львів: Світ, 1994. — 120 с

4. Національна доктрина розвитку освіти. — К., 2002. — 24 с