Методичні вказівки до проведення семінарських занять

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1700

На семінарському занятті передбачається перевірка рівня засвоєння матеріалу шляхом усного опитування студентів за наступними термінами: предмет економічної теорії; методи економічної теорії; економічний закон; економічна категорія; економічні потреби; корисність; гранична корисність; закон зростання потреб.

Окремий час відводиться на заслуховування підготовлених студентами в години, відведені на СРС, індивідуальних доповідей за темами «Етапи розвитку економічної думки» та «Місце економічної теорії в системі наук».

Закріплення теоретичного матеріалу відбувається шляхом вирішення практичних задач.

Одноваріантні запитання до розділу 1

1.Функція корисності – це відношення між обсягом споживання і ступенем задоволення, яке отримує споживач. (Так / Ні)

2. Оптимальне правило покупки раціонального споживача полягає в тому, що він купує товар за найвищою ціною. (Так / Ні)

3. Раціональний споживач буде купувати різні товари за однаковими цінами тільки тоді, коли корисність цих товарів також буде для нього однакова. (Так / Ні)

4. Припущення щодо уподобань стосуються тільки однієї особи, колективні уподобання, як правило, не співпадають. (Так / Ні)

5. Якщо Ви купуєте більше якогось товару, то гранична корисність кожної наступної його одиниці зростає. (Так / Ні)

6. Сукупна корисність від споживання блага зростає в міру збільшення його споживання і досягає максимуму у точці повного насичення потреби. (Так / Ні)

7. Крива байдужості – це крива однакової корисності. (Так / Ні)

8. Криві байдужості ніколи не перетинаються. (Так / Ні)

9. Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності. (Так / Ні)

10.Кожна точка на кривій байдужості визначає різну комбінацію двох благ. (Так / Ні)

Багатоваріантні запитання до теми 1

1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

2. Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.

3. Корисність блага:

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.

4. Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

5. Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

6. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

7. П'яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж пер­ше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

8. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) ефект доходу;

в) закон зростаючої граничної корисності;

г) ефект заміни.

9. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

10. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.

11. Криві байдужості – це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

12. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

13. Гранична норма заміни одного блага іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного блага споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного блага іншим;

в) всі відповіді правильні.

14. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.

15. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.

16. Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

17. Бюджетна лінія:

а) є межею між можливим і неможливим;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не перевищують доходу споживача;

г) всі відповіді правильні.

18. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача;

б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) всі відповіді правильні.

19. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів;

б) індивідуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ;

г) інформація є недостатньою для відповіді.

20. Ціна груш і яблук однакова і становить 2 грн. за кілограм. Споживач, який прагне максимізувати корисність від їх споживання, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук, доки ціна на них однакова;

б) купити по 1кг. груш і яблук;

в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б доходу споживача;

г) правильні відповіді б) і в).