Суть та механізм дії закону попиту й пропозиції

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2646

Як відомо, основними елементами ринкового механізму господарювання є попит, пропозиція та ціна.

Попит – являє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима. Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами.

Пропозиція– це сукупність товарів, які представлені на ринку. Її розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами.

Ринкова ціна — це ціна, що встановлюється на ринку. Розрізняють ціни попиту, пропозиції і рівноваги. Під ціною попиту розуміють граничну максимальну ціну, за яку покупці ще згодні брати товар, а під ціною пропонування — граничну мінімальну ціну, за яку продавці ще готові пропонувати свій товар. Ціна рівноваги — це ціна, за якої розмір попиту дорівнює розміру пропозиції.

Між цими економічними категоріями існує тісний взаємозв'язок, що виражений в законах попиту й пропозиції.

Закон попиту фіксує залежність попиту від ціни. Чим вища ціна, тим менше купують товарів. Це можна зобразити графічно (рис. 5.1), де

Рис. 5.1. Крива попиту ціні Р відповідає більший попит Q. Графік називається кривою попиту.

Крива попиту є спадною і нелінійною, але для аналітичних цілей прийнято в економіці використовувати лінійну функцію попиту:

, (5.1)

де Q_D – обсяг попиту на товар;

а – частина величини загального попиту на товар, задана ззовні, (свідчить про зсув прямої);

b – коефіцієнт граничного впливу кожного змінного фактора на обсяг попиту, (свідчить про нахил прямої);

Р – ціна товару.

У теорії попиту всю сукупність чинників, які впливають на величину попиту, ділять на цінові та нецінові. До цінових факторів включають ціну на даний товар, до нецінових:

ü кількість покупців (збільшення кількості покупців під­вищує ринковий попит і навпаки);

ü доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);

ü очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

ü ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

ü місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

ü кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Зміна ціни на товар означає пересування по кривій попиту (вверх, вниз), дія нецінових факторів сприяє зрушенню кривої попиту праворуч або ліворуч (рис. 5.2):

Рис. 5.2. Вплив нецінових факторів попиту

Закон пропозиції фіксує залежність зміни пропозиції від зміни ціни. Чим вище ціни, тим вигідніше виробляти товар і тим більше товарів буде надходити на ринок. Цю залежність можна також зобразити графічно (рис. 5.3), де Р — ціна, Q — кількість товарів, що надходить до ринку. Із графіка

Крива має позитивний нахил, що свідчить про бажання виробника продавати більшу кількість продукту за більш високою ціною. Вона є висхід-

Рис. 5.3. Крива пропозиції ною і нелінійною, але для аналітичних

цілей прийнято в економіці використовувати лінійну функцію пропозиції:

 

, (5.2)

 

де Q_D – обсяг пропозиції;

с – частина обсягу пропозиції, яка не залежить від ціни та нецінових чинників (фактор часу), (свідчить про зсув прямої);

d – коефіцієнт граничного впливу кожного чинника на пропозицію блага , (свідчить про нахил прямої);

Р – ціна товару.

Нецінові фактори впливу на пропозицію:

ü Зміна цін на ресурси призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару.

ü Технологічний прогрес. Застосування нових технологій, наприклад, у виробництві йогуртів дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання ним корис­них властивостей, зменшити собівартість одиниці продукції.

ü Податки скорочують пропонування, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва. Дотації (субсидії), навпаки, покривають за рахунок державного бюджету частину витрат виробника, внаслідок чого пропонування зростає.

ü Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропонування.

ü Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропонування через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує дві сільськогосподарських культури - моркву та цибулю, то з підвищенням ціни моркви фермеру буде вигідно збільшити угіддя під нею за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропонування цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною (рис. 5.4).

 

Зміни обсягу пропонування Вплив нецінових детермінант. Зміни у

зі зміною ціни пропонуванні

Рис. 5.4. Вплив нецінових факторів пропозиції

 

Зміна ціни означає пересування по кривій пропозиції (вверх, вниз), а дія нецінових факторів сприяє зрушенню кривої пропозиції праворуч або ліворуч.

Графіки попиту й пропозиції можуть бути зображені в одній системі координат (рис. 5.5). В точці перетину кривих попит і пропозиція співпадають. Ціна, за якої попит і пропозиція співпадають, називається ціною рівноваги.

Умовою рівноваги є:

У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів. Ринок не завжди перебуває у стані рівноваги.

Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги, які базуються на різних припущеннях і ма-

Рис. 5.5. Ринкова рівновага ють різне теоре-тичне та практичне зна-

чення. До них відносяться модель "невидимої руки", павутиноподібна модель, модель аукціоніста.

Модель «невидимої руки» ґрунтується на припущеннях миттєвої реакції цін на ринкову ситуацію та конкурентної поведінки учасників обміну (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Модель «невидимої руки»

Якщо початкова ціна Р_м є вищою від рівноважної, на ринку утворюється надлишокпропонування. Не всі продавці знайдуть покупців, товарні запаси зростатимуть. У цьому випадку спочатку деякі продавці, а потім і решта почнуть пропонувати свою продукцію за більш низькими цінами. Ланцюгова реакція зниження цін, спричинена конкурентною боротьбою продавців за покупців, триває доти, доки не буде досягнута ціна рівноваги Р, за якої інтереси покупців щодо купівлі та інтереси продавців щодо продажу товарів співпадуть.

Якщо початкова ціна Р_к є нижчою за рівноважну, на ринку утворюється дефіцитпропонування. Тепер покупці витрачатимуть час у пошуку товару, а деякі з них погодяться придбати товар за вищою ціною. Досить швидко всі продавці зрозуміють, що товар можна продавати дорожче.

Ланцюгова реакція підвищення ціни, спричи­нена конкуренцією покупців, триває, до­ки ціна не досягне рівноважної. Дії покупців і продавців спрямовують рух ціни в напрямку до рівноваги.

Павутиноподібна модель. Це динамічна модель встановлення ринкової рівноваги (рис. 5.7). Модель одержала свою назву завдяки графічному зображенню процесів пристосування, що нагадує павутиння. Ціна і обсяги на ринку коливаються під періоду до періоду і зрештою досягають рівноважного значення (точка Е).

Рис. 5.7. Павутиноподібна модель

Припустимо, що у початковому періоді виробники вирішили виробляти ринковий обсяг продукції Q₁. На ринку, згідно з кривою попиту, встановиться ціна P₁. У наступному періоді виробники, орієнтуючись на ціну попереднього періоду, піднімуться по своїй кривій пропонування і вироблять обсяг Q₂, що і причинить зниження ціни до рівня Р₂ . У третьому періоді, згідно з ціновими очікуваннями виробників, обсяг випуску знизиться до рівня Q₃ т.д.

Ринковий механізм є саморегульованим. Відновлення ринкової рівноваги відбувається автоматично. В реальному житті у функціонування ринкового механізму іноді втручається держава, що спричиняє відхилення цін від рівноважного рівня. Зокрема при встановлені податків і наданні субсидій.