Оцiнка економічної ефективностi iнвестицiй

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1127

Основою оцiнки доцiльностi капiтальних витрат є зваження вигiдностi того чи iншого проекту за умови обмеженості капiталу, як ресурсу, та забезпечення найбiльших прибуткiв за можливостi реалізації кiлькох варiантiв інвестиції.

Офiцiйна методика визначення ефективностi (доцiльностi) КВ перш за все відокремлює загальнi положення.

1. Розрахунки економічної ефективностi КВ застосовуються при розробцi проектних i прогнозних документiв; оптимізації розподiлу реальних iнвестицiй за рiзними формами вiдтворення основних фондiв; оцiнцi ефективностi витрачання власних фiнансових коштiв підприємства.

2. При здiйсненнi розрахункiв визначають загальну економiчну ефективність як вiдношення ефекту до суми капiтальних витрат, що обумовили цей ефект. Витрати та результати обчислюють з урахуванням чинника часу. Економiчним ефектом є прирiст прибутку (госпрозрахункового доходу).

3. З метою обґрунтування i аналiзу економічної ефективностi КВ використовують систему узагальнюючих i часткових показникiв.

До узагальнюючих показникiв вiдносяться:

1) перiод окупностi капiтальних витрат (кiлькiсть рокiв, за якi вiдшкодовуються початковi інвестиції),

2) капiталомiсткiсть (питомi капiтальнi вкладення у розрахунку на одиницю приросту виробничої потужностi або продукції).

До часткових показникiв входять такi показники як:

- продуктивнiсть працi,

- фондовiддача,

- матерiаломiсткiсть,

- собiвартiсть,

- якiсть i технiчний рiвень продукції,

- тривалiсть iнвестицiйного циклу;

- показники, що характеризують полiпшення навколишнього середовища;

- соцiальний ефект.

У практицi господарювання розрiзняють загальну (абсолютну) i порiвняльну ефективнiсть капiтальних вкладень.

Абсолютна ефективнiстьКВ показує їх результативність.Порiвняльна ефективнiстьКВ визначається лише тодi, коли є декiлька варіантів iнвестицiйних проектiв. Розрахунки порівняльної ефективностi здiйснюють з метою визначення кращого з можливих варiантiв iнвестування виробництва.

Абсолютну ефективнiсть визначають два взаємопов’язані показники:

Перший (прямий) - коефіцієнт абсолютної економічної ефективностi (прибутковостi) капiтальних витрат - Е_а; другий (зворотнiй) - перiод (строк окупностi) капiтальних вкладень - Т_а=1/ Е_а.

Коефіцієнт абсолютної економічної ефективностiобчислюють за формулами:

для окремих проектiв, або форм вiдтворення основних фондiв дiючих підприємств:

для збиткових підприємств

в цілому по народному господарству

Розраховані значення коефіцієнтів Е_а повиннi порiвнюватись з нормативним коефіцієнтом Ен, що встановлюються Мiнiстерством Економiки України централiзовано. Варiант капiтальних вкладень визнають доцiльним за умови, якщо Еа>Ен(для народного господарства Ен=0,14)

Вибiр економiчно кращого проекту КВ здійснюється шляхом обчислення приведених витрат, які представляють собою сукупність поточних витрат виробництва (собівартості) і капітальних вкладень, які приведені до співставлення за допомогою коефіцієнта порівняльної економічної ефективності:

ПВ = С + Е_н К ® min ,

При виборі оптимального варіанту господарських рішень, значення коефіцієнта порівняльної економічної ефективності приймається в розрахунок 0,12, а для нової техніки - 0,15. Кращому варіанту відповідають мінімальні приведені витрати.

Порiвнюванi об’єкти часто відрізняють один від одного розподiлом iнвестицiй за термiнами їх здiйснення, або тривалiстю створення виробничих об’єктів, тому економiчну ефективнiсть КВ визначають з урахуванням чинника часу. З цією метою інвестиції бiльш пiзнiх рокiв приводять до одного розрахункового року (перший рiк iнвестування), шляхом їх множення на спецiальний коефіцієнт , який обчислюється за формулою:

 =1 / (1+Енп) ^t

де Енп - норматив приведення рiзночасних витрат, що дорівнює 0.08;

t - перiод приведення (t - й рiк).

Розрахунковi коефіцієнти b мають такi значення для вiдповiдних рокiв: 1 - 1.0; 2 - 0.926; 3 - 0.857; 4 - 0.793; 5 - 0.734; 6 - 0.680; 7 - 0.630; 8 - 0.583; 9 - 0.540; 10 -0.5.

Особливостi визначення ефективностi КВ на окремих стадiях iнвестицiйного процесу.

1. При здiйсненнi проектно-кошторисних робiт розраховують питомі капiтальнi витрати на проектування, які порiвнюють з нормативними або аналогами з урахуванням перiоду їх окупностi.

2. При розрахунках ефективностi iнвестування технiчного переозброєння (реконструкції) підприємства використовують додатковi показники: умовне вивiльнення працюючих i економiя матерiальних та паливо-енергетичних ресурсiв.

3. Розрахунки ефективностi iнвестування нового будівництва (розширення дiючих підприємств) повиннi проводитись з обов’язковим порiвнянням економiчної результативностi реконструкції вiдповiдних об’єктiв, Необхiдно враховувати весь обсяг КВ, включаючи створення об’єктiв соцiальної iнфраструктури, а також витрати вiд “замороження” iнвестицiй.

4. Економiчну ефективнiсть КВ в природоохороннi об’єкти визначають шляхом порiвняння економiчного ефекту вiд полiпшення екологiчного стану навколишнього середовища i капiтальних витрат на створення природоохоронних об’єктів.

Викладена методика визначення ефективності КВ має ряд недолiкiв i не дозволяє дати об’єктивну оцiнку доцiльностi iнвестицiй в умовах ринку. Це зумовлено тим, що показник “приведених витрат” реально не iснує в практицi господарювання; лише частково враховується чинник часу (змiну вартостi грошей з часом); iгноруються амортизацiйнi вiдрахування як джерело коштiв, i тим самим обмежуються грошовi потоки лише чистими доходами; не враховується господарський ризик та iнфляцiя. Тому виникає потреба в застосуваннi дещо iнших методичних основ з використанням таких термiнiв, як початковi iнвестицiї, грошовий потiк, дисконтна ставка, теперiшня вартiсть майбутнiх надходжень (доходiв), внутрiшня ставка доходу, господарський ризик.

Початковi iнвестицiї(початкова вартiсть об’єкту ) - це реальна вартiсть проекту КВ з урахуванням результатiв вiд продажу дiючого устаткування та податкiв. Математично вони обчислюються як сума звичайних витрат на започаткування iнвестицiй за мiнусом всього початкового доходу.

Початковi КВ охоплюють: вартiсть машин, устаткування та iнших знарядь працi за купiвельною цiною; додатковi витрати, що пов’язанi з транспортуванням та монтажем нового обладнання, а також з технiчним наглядом над ними; податки з продажу старого обладнання.

У зв’язку з започаткуванням iнвестицiй кожне діюче підприємство має певний початковий дохiд, до якого можуть вiдноситись: виручка грошей вiд продажу старого устаткування; податкова знижка на продаж старого устаткування iз збитком; податковi пiльги на iнвестицiю тощо.

Грошовий потiк являє собою фiнансовий показник, що характеризує ступiнь лiквiдностi підприємства, тобто як швидко можна продати його активи i одержати грошi. Грошовий потiк складається з чистого доходу підприємства i безготiвкових витрат, зокрема амортизацiйних вiдрахувань.

ГП = Пр + Ар

Процес при якому гроші рухаються від майбутнього до сучасного часу називається дисконтуванням. При оцiнцi доцiльностi iнвестицiй обов’язково розраховують ставку дисконта(капіталізації), тобто процентну ставку, що характеризує по сутi норму прибутку, на який воно сподiвається. За допомогою дисконту (облiкового проценту) визначають спецiальний коефіцієнт, в основу якого покладена формула складних процентiв i який застосовується для приведення iнвестицiй та грошових потокiв за рiзнi роки до порiвняного у часi виду.

Пiд теперішньою вартістюприйнято розумiти вартість доходiв на теперішній час, яка обчислюється множенням грошового потоку за кожний рiк на так званий процентний чинник теперішньої вартостi вiдповiдного року за визначеною дисконтною ставкою. Якщо з загальної величини теперішньої вартостi вирахувати початковi інвестиції, то матиме показник чистої теперішньої вартостi.

Внутрiшня ставка доходу відбиває ставку дисконту, за якою теперішня вартість грошових потокiв та початковi інвестиції є приблизно однаковою за величиною. Iншими словами, внутрiшня ставка доходу - це дисконтна ставка за якої чиста теперішня вартiсть грошових потокiв дорівнює нулю.

Поточна вартість грошової одиниці- це величина , що обернена до майбутньої вартості грошової одиниці і визначається за формулою:

Господарський ризик означає невпевненість i нестабiльнiсть щодо iнвестування, гарантування i одержання сподiваних доходiв вiд капiтальних вкладень. Оцiнка доцiльностi iнвестицiй - це майже завжди оцiнка альтернативних варiантiв з ризиком. Iснує багато чинникiв, якi обумовлюють зменшення грошових потокiв, зокрема втрата підприємством своїх позицiй на ринку; пiдвищення собiвартостi виготовленої товарної продукції; зростаюча вартість фiнансування; бiльш жорсткi умови щодо захисту навколишнього середовища.

Етапи визначення доцiльностi iнвестицiй :

1. Розрахунок початкових iнвестицiй на основi цифрових даних по всiх елементах, що входять до складу початкових капiтальних вкладень та початкового доходу підприємства.

2. Визначення безпечних грошових доходiв за кожен рік розрахункового перiоду, враховуючи всi види доходiв підприємства, суми амортизацiйних вiдрахувань та фактор еквiвалента певностi, абсолютне значення якого з кожним наступним роком зменшується.

3. Встановлення теперішньої вартостi майбутнiх грошових потокiв з використанням коефіцієнта приведення 