Психологічна експертиза сімейних проблемЗначна кількість судових суперечностей виникає з проблем подружньо-сімейних стосунків, у зв’язку з чим зростає потреба у психологічному дослідженні.
До таких суперечностей відносяться наступні категорії справ: - про виховання дітей після розлучення батьків; - про місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків; - про участь одного з батьків, який живе окремо, коли самі батьки не дійшли згоди з цього питання; - про повернення дитини за вимогою батьків від будь-яких осіб, що утримували дитину не на основі закону або судового рішення; - про позбавлення батьківських прав; - про поновлення батьківських прав; - про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; - про всиновлення дитини; - про відміну всиновлення; - про усунення заборон з боку батьків на спілкування з дитиною бабусь, дідусів, братів, сестер та інших родичів, якщо батьки не підкорюються рішенням органів опіки і піклування. Найчастіше експертиза може бути призначена відносно батьків (одного з них) або фактичних вихователів, а також з приводу психологічного аналізу ситуації (сімейного конфлікту). Можуть бути значущі: індивідуально-особистісні особливості батьків (у пізнавальних, емоційних, вольовий сферах); установки й домінанти поведінки (особливо діючі в конфліктних ситуаціях, типові способи вирішення конфліктів); основні мотиваційні лінії поведінки в родині; структура потреб і соціальних цінностей; виявлення дійсних і уявних причин сімейного конфлікту. Тільки за допомогою експертизи можна виявити, наприклад, дійсне відношення дитини до кожного з батьків, відношення кожного з батьків до дитини, вплив конфліктної ситуації на дитину (її психічний розвиток і стан). Спеціальне дослідження дає можливість врахувати характер і структуру міжособистісних стосунків у родині в цілому. Методи та методики дослідження сімейних проблем: 1. Для дослідження соціально-економічних та демографічних характеристик (житлові умови, сімейний бюджет, термін шлюбу, вік подружжя та різниця у віці, освіта та вид діяльності подружжя, кількість та вік дітей) достатньо бесіди, опитування, аналізу наявних документів. 2. Врахування дошлюбних стосунків. Характеристики дошлюбного періоду виявляються в бесіді або спеціальному інтерв’ю. 3. Мікрооточення сім’ї. Для дослідження контактів сім’ї з оточенням, необхідно враховувати склад мікрооточення (родичі, сусіди, друзі, колеги), частоту контактів з різними представниками мікрооточення, вид допомоги, яка надходить від них (економічна, побутові послуги, моральна та емоційна підтримка, обмін досвідом, організація та проведення дозвілля). Порівняння отриманих даних допомагає виявити проблеми у стосунках з мікрооточенням. 4. Для діагностичних цілей корисна інтегральна оцінка рівня благополуччя шлюбу, яка дозволяє робити висновки про тяжкість порушення стосунків. Для цих цілей використовують методики: ДОС (диференціальна оцінка стосунків), визначення рівня пристосованості у шлюбі Берджеса, визначення рівня задоволеності шлюбом та ін. 5. Для оцінки окремих феноменів подружніх стосунків використовують наступні методики: опитувальники ПЕА А. Н. Волкової, РОП (рольові очікування та домагання у шлюбі), опитувальник «Конфлікти» Г. Лера, проективна методика сімейних стосунків (FBT), тест Т. Лірі та ін. 6. Дослідження індивідуальності подружжя. При диференційно-психологічному дослідженні використовують опитувальники Кетелла, Айзенка, тести Розенцвейга, Зонді, Люшера, проективні малюнкові тести. 7. Для дослідження сімейного дозвілля, інтересів та цінностей, використовують такі інструменти як методика «Ціннісні орієнтації» (адаптований варіант методики М. Рокича), опитувальники «Інтереси – дозвілля», «Умови сімейного благополуччя» Т.М. Трапезнікова та ін. 8. Для дослідження стосунків між батьками та дітьми використовують методики PARI Е. Шеффер та Р. Белла, діагностики батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Столін), для дітей проективна методика «Малюнок сім’ї», методика Рене Жиля та ін. Психологічна трудова експертиза є розділом психології праці. Вона проводиться разом з лікарсько-трудовою та воєнно-лікарською трудовою експертизою. Трудова експертиза – це визначення придатності людини до праці. Цілі та форми її різноманітні і нею займаються різні спеціалісти та організації: лікарі, психологи, педагоги, інженери та інші спеціалісти, прийомні комісії, відділи кадрів, воєнкомати, лікарсько-трудові експертні комісії (ЛТЕК), воєнно-лікарські комісії (ВЛК), комісії за відбором машиністів локомотивів, шоферів, шахтарів та ін. Трудова експертиза незалежно від її організаційних форм вирішує наступні загальні питання: 1) чи може дана людина починати виконання певної роботи; 2) чи може вона продовжувати працювати на посаді, яку займає; 3) на якій роботі дану людину краще використовувати; 4) якщо трапився нещасний випадок, то в якій мірі він залежав від особливостей працівника і чи не була зроблена помилка при допущенні його на роботу. Основні завдання трудової експертизи у всіх видах трудової діяльності: 1. Попередити вступ людини на роботу, до якої вона не здатна за віком, станом здоров’я, освітою, психологічною нездатністю або за якимись іншими причинами. 2. Зробити відбір для роботи за даною професією найбільш працездатних людей, здатних успішно виконувати трудові обов’язки за спеціальністю без шкоди для свого здоров’я та з належною продуктивністю праці. 3. Своєчасно відсувати від роботи осіб, які за якихось причин опинились нездатними до виконуваного ними виду праці, для відпочинку, лікування або переведення на іншу, більш посильну їм роботу. 4. Визначати, до якого виду праці та чи інша людина найбільш здатна, з тим, щоб рекомендувати їй той чи інший вид трудової діяльності в порядку професійної консультації. Кожна з цих основних завдань трудової експертизи вирішується відповідним їй методом. В одних випадках вивчаються тільки документальні дані, в інших – проводяться бесіди з тими, хто вступає на навчання або роботу або ж з тими, хто працює на виробництві, в третіх – здійснюються лікарські та психологічні дослідження фахівцями та експертними комісіями. Найбільш чітко організаційно оформлена система лікарсько-трудової експертизи, яка вирішує свої завдання за допомогою оцінки стану здоров’я. Лікарсько-трудова експертиза з перших днів її існування в тій чи іншій формі завжди була пов’язана з психологічною експертизою, тому що будь-яка праця вимагає від людини не тільки фізичних, але і психічних здібностей, вимоги до яких в умовах механізації і автоматизації виробничих процесів усе більше зростають. Об’єкт трудової експертизи – взаємовідношення людини (для психологічної трудової експертизи – особистості) та праці. Трудова експертиза, у тому числі і психологічна, може бути як прогностичною, так і ретроспективною. Прогностична психологічна трудова експертиза на основі психодіагностики вирішує питання передбачення, психопрогностики особливостей подальшої трудової діяльності підекспертного. Вона починається ще в середній школі з професійної орієнтації підлітків, а потім продовжується під час вступу їх у професійно-технічне училище або ВНЗ, і в процесі навчання в ньому, завершуючись на виробництві. Передбачати успіхи або невдачі підлітка в його майбутній навчальній або виробничій праці, тобто займатися психопрогностикою, – завдання дуже важливе, але надзвичайно складне. Треба добре знати вимоги освоюваної професії до його особистих якостей, наявність необхідних здібностей до навчання та праці, знати, як розвиваються його загальні здібності і формуються професійні, як він ставиться до даного виду навчання та праці. Знати всі ці дані для психодіагностики і на основі таких знань прогнозувати успішність навчальної та трудової діяльності підлітка можуть ті, хто навчає і виховує його. Саме вони, педагоги, разом з експертними комісіями повинні вирішувати завдання прогностичної психологічної експертизи. Ретроспективна трудова експертиза оцінює минулу навчальну або трудову діяльність підекспертного і встановлює зв’язок допущених ним помилкових дій, що призвели до різних форм зниження якості діяльності (шлюбу, травм, аварій), з властивостями особистості. Оцінюють минулу навчальну або трудову діяльність підлітка або дорослого робітника та встановлюють зв'язок допущених ним помилкових дій з властивостями особистості не лише педагоги, а й інженери-виробничники, а також експерти-лікарі та психологи. Для ретроспективної трудової експертизи важливо знати вимоги до якості досліджуваних дій, психічні властивості та стан підекспертного під час вчинення помилок і справ, що аналізуються. Ретроспективна трудова експертиза важлива для оцінки здібностей учня чи робітника, для прогнозування його подальшої діяльності та рішення про доцільність подальшого навчання або виробничої роботи з тієї чи іншої професії.
|
