Медико-педагогічна експертиза
Завдання психолога в проведенні медико-педагогічної експертизи полягають у визначенні психічного розвитку і його аномалій, ступеню і структури різних видів дизонтогенезу. Важливість цієї роботи визначається тим, що, в залежності від її висновку, певним чином будується прогноз навченості дитини, а отже, вибір шляхів загальноосвітнього і трудового навчання. Психолог під час проведення медико-педагогічної експертизи розглядає наступні питання: - причини неуспішності дитини (відставання в психічному розвитку); - астенізація внаслідок перенесених соматичних захворювань, несвоєчасного розпізнання процесуальних психічних захворювань, педагогічної занедбаності та ін.; - ступінь і структура психічного зниження при виявленні дизонтогенезу. Відповіді на ці питання дозволяють вказати на потенційні можливості дитини, відповідність цих можливостей вимогам школи, або доцільності направлення дитини в спеціалізований заклад. Ці питання вирішуються за допомогою наступних критеріїв: 1) здатність до навчання, осмислення і засвоєння нових знань і навичків, 2) умови розвитку дитини, мікросоціальне середовище, в якому вона 3) рівень знань і навичків відповідно до вікового рівня розвитку, який повинен оцінюватися та інтерпретуватися з врахуванням двох критеріїв – якісного і соціально-біографічного. Головне завдання психолога в обстеженні так званих важких дітей полягає у визначенні причин емоційно-поведінкових порушень у дітей і підлітків (педагогічна занедбаність; акцентуації характеру, психопатії; несвоєчасно розпізнані нервово-органічні та психічні захворювання). Також під час проведення медико-педагогічної експертизи психолог вивчає проблеми поведінки дітей і підлітків. Виділяють наступні проблеми поведінки: І. Поведінкові проблеми: 1. Проблеми, пов’язані із задоволенням фізіологічних потреб (відмова від їжі, порушення сну та ін.). 2. Агресивно-резистентна поведінка (спалахи гніву, агресивне ставлення до однолітків). 3. Проблеми, пов’язані з необхідністю зміни у дитини звичного оточення (розлука або втрата батьків, страхи, соромливість). 4. Нав’язливі страхи (страх тварин, темноти, смерті, агорафобія (страх відкритого простору), клаустрофобія (страх замкнутого простору)). Стійкий нез’ясований страх предметів (оксиофобія (страх гострих предметів)), явищ, видів діяльності або ситуацій. 5. Тривожність – стійка тривожність, що триває не менш одного місяця і яка виявляється як мінімум чотирма симптомами: необґрунтована турбота про майбутнє; постійні роздуми про свою минулу поведінку; надмірна заклопотаність своїми досягненнями; необґрунтовані соматичні скарги; потреба у втішанні; соромливість; відчуття напруги, тремтіння, турбота; вегетативні порушення. 6. Гіперактивність. 7. Шкідливі звички: смоктання великого пальця, обгризання нігтів, у підлітків – куріння. ІІ. Відмова відвідувати школу. Причини відмови відвідувати школу: - страх покинути батьків, відчуття небезпеки, шкільна фобія зі специфічними страхами (частіше зустрічаються у дітей з хорошою успішністю); - байдужість до уроків, перевага домашнього комфорту (зустрічаються частіше у неуспішних учнів). ІІІ. Антисоціальна поведінка: брехливість, прогули школи, крадіжки та ін. Діагноз ставиться при неодноразовому повторенні епізодів протягом шести місяців. ІV. Алкоголізм, наркоманія токсикоманія. Дефект виховання. Як правило, це діти з низькою самооцінкою, відчуттям неповноцінності, високим рівнем агресивності. Стадії вживання алкоголю і наркотиків: експериментальна; для розваги; стадія, за якої виникають зміни особистості; розвиток звикання. Під час проведення медико-педагогічної експертизи психологічний висновоксприяє патогенетичній та диференціальній діагностиці затримок розумового розвитку і емоційно-поведінкових розладів, а також визначенню направлення до лікувально-реабілітаційних заходів, їхнього співвідношення з педагогічними заходами. Загальним завданням експертизи є не тільки відновлення або поліпшення окремих психічних функцій, а також корекція порушеного розвитку дитини або підлітка в цілому.
|
