Схема ТЕЦ
7. Орфоэпический словарь русского языка: Произношение, ударение, грамматические формы / С.Н. Борунова, В.Л. Воронцова, Н.А. Еськова; под ред. Р.И. Аванесова. – М.: Рус. яз., 1987. 8. Розенталь Д.Э. Справочник по правописанию и литературной правке/под ред И.Б. Голуб. – 8-е изд., испр. И доп. – М.: Айрис-пресс, 2003. – с. 87-180. 9. Розенталь Д.Э. Русский язык.10-11 классы: пособие для общеобразоват. учеб. заведений. – 4-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2000. – с. 162-330. 10.Русский язык. 9 класс. Итоговая аттестация 2009: Учебно-методическое пособие/.Л.И.Мальцева, П.И.Нелин, Т.М. Бандоля, Н.М Смеречинская. – Ростов н/Дону: Издатель Мальцев Д.А.; М.: НИИ школьных технологий, 2008. – с. 56-69. 11.Сенина Н.А., Гармаш С.В., Диденко С.А., Кобякова Г.Н. Русский язык. 9-й класс. Подготовка к итоговой аттестации – 2011: учебно-методическое пособие для подгтовоки к итоговой аттестации/ под ред. Н.А. Сениной. – Ростов н/Д: Легион, 2010. 12.Сёмушкина, Л.Н. Культура русской устной речи: Словарь – справочник / М.: Айрис- пресс, 2006. – раздел 1. 13.М.А. Штудинер Словарь образцового русского ударения /М.: «Айрис –Пресс», 2008. Схема ТЕЦ
1 – Котел; 2 – Парова турбіна 3 – Генератор; 4 – Конденсатор; 5, 10, 12, 17, 18, 19, 20– насоси; 6 – деаератор; 7 – колектор; 8 – парова лінія; 9 – теплові споживачі; 11– збірні баки; 14 – споживачі; 15 – пароводяний підігрівач; 16 – лінії теплової мережі; 21 – джерело водопостачання;
Принцип дії ТЕС. Тверде паливо поступає з паливного складу за допомогою транспортера, в паливний бункер. Після чого, через дробильний пристрій «млин» за допомогою пневмотранспорту (у вигляді шпилеподібного палива) поступає в топку котла. При згорянні палива, виділяються гази з температурою 1200 – 1600º С. Ці гази нагрівають труби з водою (які розміщені в середині котла) і віддають тепло воді. В результаті чого вода перетворюється в пар з температурою 540˚ – 560º С, та тиском 130 – 200 тис. атмосфер поступає в парову турбіну «2». В наслідок різниці пари, що поступає і виходить з неї, а також різниці температур, пара розширюється і проходить через всі ступені турбіни тобто пара виконує механічну роботу і обертає вал турбіни. Відпрацьована пара з тиском 0, 035 – 0, 05 тис. атмосфер і температурою 120˚ – 140 º С потрапляє в конденсатор 4, де перетворюється в дистильовану воду. Вода відкачується насосом 5 в деаератор 6, для звільнення від повітря. Відпрацьована вода насосом 20 відкачується в паровий котел. Інша частина пари, відбирається з проміжної ступені турбіни з тиском 13 – 40 тис. атмосфер і потрапляє в теплофікаційний колектор 7, після чого потрапляє до комунально-господарських об’єктів. При водяній системі постачання, пара поступає в колектор 7 та пароводяний підігрівач 15, де віддає своє тепло воді, яка циркулює в тепловій мережі 16 до споживачів 14 та 13. Потім по зворотній лінії, за допомогою насоса 17 знову потрапляє в пароводяний підігрівач 15. При паровій системі теплопостачання, пара з колектора 7 прямує в парову лінію 8, а з неї в тепло споживні апарати 9, де перетворюється в конденсат, який зі збірних баків 11 насосами 12 через конденсаторну лінію потрапляє в деаератор «6», а потім в котел 1 за допомогою живлячих насосів 20. Відпрацьовані гази з топки котла з високою температурою 350 – 450º С неможна викидати в атмосферу! А тому на шляху їхнього проходження встановлюють водяний економайзер, який додатково підігріває воду, далі гази проходять через сажоуловлювач, а потім за допомогою димососа викидається через димову трубу на великій висоті в атмосферу. ДРЕС і КЕС мають не високий ККД (30 – 40 %). Паливо перетворюється а електричну енергію, а решта губиться разом з газами, що викидаються в атмосферу, а також з циркулюючою водою на ТЕЦ. При економній роботі, тобто при одночасному відпуску споживачам електроенергії та тепла ККД може складати 60 – 70 %. В період повного зменшення споживання тепла, ККД на ТЕЦ буде падати.
|
