Режим зрошування окремої сільськогосподарської культури

Режим зрошування - це сукупність норм, і строків поливів сільськогосподарської культури. Поливний режим можна встановити за даними безпосередніх спостережень у польових умовах або за експериментальними даними наукових установ. У сучасній меліоративній практиці при проектуванні зрошувальних систем поливний режим сільськогосподарських культур можна встановити графічно шляхом побудови інтегральної кривої дефіциту вологи в розрахунковому шарі ґрунту поля (рис. 7.1). Криву будують за визначеними раніше значеннями дефіцитів водного балансу поля (біокліматичний метод). Початок цієї кри­вої повинен відповідати мінімально допустимому запасу вологи у ґрунті на момент ciвби або відновлення вегетації. Для визначення строку першого поливу необхідно знати вихідний запас вологи у ґрунті W_вих i порівняти його з мінімально допустимим W_min.

 

 

Рис. 3.2. Графік уточнення строків і норм поливу кукурудзи за дефіцитом водного балансу

 

1 – інтегральна крива дефіциту водного балансу;

2 – поливні норми; 3 – вихідний продуктивний запас вологи;

4 – строки поливу

 

Якщо наявний запас вологи більший, ніж мінімальний, визначають продуктивний запас вологи А, після витрачання якого i призначають перший полив. Про це буде свідчити пересічення гори­зонтальної лінії, проведеної через точку на шкалі, що позначає W_вих, з кривою сумарного випаровування.

Якщо вихідний запас вологи менший за мінімальний, то відразу призначають полив, а час чергового поливу визначають аналогічно.

Одержані такими методами строки являють собою середні дати поливів. Щоб встановити дати початку i кінця поливу, визначають тривалість поливного періоду, яка залежить від організації i технології поливу на зрошуваному полі. Звичайно тривалість поливу становить 3...6, а при вологозарядкових поливах- 10...15 діб.

Крім вегетаційних поливів, що забезпечують потребу рослин у воді у вегетаційний період, застосовують поливи спеціального призначення: вологозарядкові, передпосівні, провокаційні, освіжні, передпосадкові, удобрювальні, протизаморозкові, промивні.

Вологозарядковий полив здійснюють до початку вегетаційного періоду для збільшення у грунті запасів вологи. Норма поливу 1000 м³/га і більше.

Передпосівний полив здійснюють перед сівбою у разі недостатньої вологості верхнього шару грунту. Норма поливу - 400...600 м³/га з врахуванням зволоження шару ґрунту 0, 6...0, 8 м.

Провокаційний полив здійснюють для провокації проростання бур’янів, які потім знищують передпосівною культивацією. Поливи проводять восени після збирання врожаю або ранньою весною перед посівом. Для провокаційних поливів вигідно застосовувати дощування з промочуванням ґрунту на 0, 2...0, 3 м, нормою 200...300 м³/га.

Освіжні поливи здійснюють нормами 50...100 м³/га для змивання пилу з листової поверхі рослин та підвищення воголості приґрунтового шару повітря, поліпшення умов фотосинтезу рослин.

Передпосадковий полив проводять нормою 200...250 м³/га, приурочують до висадки рослин для забезпечення її приживання у початковий період вегетації.

Удобрюваліні і поливи нормою 100...200 м³/га призначені для внесення з поливною водою поживних речовин у ґрунт.

Протизаморозкові поливи проводять дощуванням нормою 50...100 м³/га при ранньоосінніх i пізньовесняних заморозках для захисту сільськогосподарських культур від переохолодження.

Промивні поливи проводять в осінній або осінньо-зимовий періоди з метою видалення із ґрунту надлишків водорозчинних солей. Промивні поливи виконують великими нормами - 2...6 тис. м³/га i більше.