ІІІ. Природа мистецького таланту

Лише талановиті митці породжують справді досконалі, вагомі твори. Якщо людина талановита, це значить вона має особливу, витончену душевну організацію, творчі здібності. Серед цих здібностей:

♣ спостережливість (уміння бачити у буденному те, що іншим людям непомітне – ориґінальне, прекрасне, символічне), з цього приводу О. Довженко якось зауважив: „Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, а другий – зорі, що в ній відбились”;

♣ чіпка пам’ять (збереження до найменших подробиць інформації та вражень, почерпнутих з довколишнього світу);

♣ розвинута уява, бурхлива фантазія (здатність конкретно-чуттєво, зримо відтворювати раніше сприйняті картини життя і на цій основі моделювати нові);

♣ багате асоціативне мислення (дозволяє творити нові образи за асоціативними зв’язками з уже відомими, скажімо, у Шевченка: „Кругом поле, як те море широке, синіє”);

♣ інтуїція (що дозволяє точно відчувати суть подій, явищ, істину);

♣ гнучкість мислення (здатність знаходити якісь зв’язки між начебто далекими явищами і поняттями, руйнування стереотипів[10], неповторний погляд на світ);

♣ емоційна чутливість (здатність розчулюватися, захоплюватися чимось зворушливим, співпереживати чуже горе, жаліти);

♣ естетична чутливість (здатність бачити і відтворювати красу, відраза до потворного), зокрема відчуття мови, якщо йдеться про письменника (досконале володіння мовними багатствами);

Для того, щоб гідно виконувати свою місію, митцеві необхідна також моральність, громадянська мужність (адже він зазвичай живе в недосконалому суспільстві, а тому мусить критикувати його, відтак часто опиняється перед вибором: правда чи популярність, слава, статки або – у тоталітарному суспільстві – правда чи свобода, життя).

Справжній талант обов’язково є творчою індивідуальністю, себто виробляє своє неповторне світобачення, оригінальний стиль письма, що вирізняє його серед решти авторів, творить власну художню дійсність, цілий світ зі своїми пейзажами, інтер’єрами, мешканцями (персонажами), законами, подіями, почуттями, ідеями.

Звичайно, на митця впливає культурне середовище (його походження, виховання, освіта, суспільне становище і оточення, традиції та ідеї його епохи). Проте досконалий митець приймає у свій художній світ лише ті зовнішні впливи, які не суперечать його творчій індивідуальності; як правило ж, він виривається за межі свого середовища і навіть часу, дивиться на свою добу крізь призму вічних, загальнолюдських цінностей та ідеалів, тому й помічає основні больові точки, виявляє у творчості суть своєї доби, дає їй найглибшу, найправдивішу оцінку (про взаємини письменника і суспільства поміркуємо докладніше у? розділі).