Студопедия — Клубний комплекс
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Клубний комплекс






Група приміщень для відпочинку та розваг

6.8 Норми площі приміщень для відпочинку та розваг на одного відвідувача слід приймати
згідно з таблицею 16.

Таблица 16

Найменування приміщень Площа на одного відвідувача, м2, не менше Додаткові вказівки
     
Вітальня 1, 6-2, 4 Площею не менше 30 м2
Зимовий сад 2, 4-3, 6 Площею не менше 30 м2
Бар з підсобними приміщеннями 2-2, 7 Уточнювати згідно з вимогами до підприємств громадського харчування
Ігрові: гральних автоматів настільних ігор   4-6 1, 6-2, 4 Площею не менше 30 м2
Більярдна 2, 4-3, 6 Площею не менше 30 м2

ДБН В.2.2-16-2005 С. 19

Закінчення таблиці 16

     
Танцювальний зал (дискотека) 1, 5-2, 0 На площі залу необхідно передбачати естраду не менше 3 х 4 м
Допоміжні приміщення танцювального залу (дискотеки) місткістю 150 осіб і більше*):        
комора меблів 0, 05 Площею не менше 10 м2
комора музичних інструментів та сценічної апаратури Площею не менше 6 м2
кімната музикантів (артистична) при естраді Площею не менше 15 м2
адміністративне приміщення Площею не менше 12 м2
художнього керівництва Площею не менше 12 м2
комплекс звукоапаратної, світлоапаратної та відеопроекційної Площею не менше 25 м2
*) За місткості більше 200 місць необхідно передбачати окремий вестибюль з гардеробом та санвузлом, буфет (їдальню), кулуари.

Лекційно-інформаційна група приміщень

6.9 Норми площі лекційно-інформаційної групи приміщень на одного відвідувача слід прий­мати згідно з таблицею 17.

Таблиця 17

 

 

Найменування приміщень Площа1) на одного відвідувача, м, не менше Додаткові вказівки
Аудиторія2) (кінозал) 0, 8-1, 2 Слід влаштовувати естраду на площі аудиторії
Кулуар аудиторії 0, 2-0, 4 Допускається об'єднувати з вестибюлем, вітальнею
Виставочний зал 3, 0-4, 5 Площею не менше 50 м2
Навчальний кабінет (бізнес-клас) 2, 0-2, 6 Площею не менше 24 м2
Зал свят та обрядів 2, 4-3, 6 Площею не менше 50 м2
Бібліотека Склад і площі приміщень слід приймати за завданням на проектування та СН 548
Відеокомплекс _ Згідно з вимогами цих Норм та за завданням на проектування
Комп'ютерний зал 6, 0 Площа визначається згідно із завданням на проектування з урахуванням габаритів обладнання
Інтернет-кафе  
1) 3 врахуванням підсобних приміщень і комор. 2) За місткості аудиторії 120 та більше відвідувачів слід додатково передбачати проекційну на один кінопроектор (допускається на два кінопроектори), а в аудиторіях меншої місткості – місце для пересувної кіно– або відеустановки.

6.10 Бібліотеки в клубах, центрах дозвілля слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та СН 548 з урахуванням можливості безпосереднього зв'язку з вестибюлем, який забезпечує в разі потреби ізоляцію бібліотеки від інших приміщень, що мають звуковий фон більше 50-60 дБА.

Бібліотеки з обсягом фондів від 5 до 15 тис.од. зберігання проектують, як правило, з одного приміщення площею від 50 до 100 м2, а бібліотеки з фондами 15-25 тис.од. зберігання – одного –трьох приміщень сумарною площею від 100 до 200 м2 відповідно до місткості.


С. 20 ДБН В.2.2-16-2005

Гуртково-студійна група приміщень

6.11 Норми площі гуртково-студійної групи приміщень на одного відвідувача слід приймати згідно з таблицею 18.

Таблиця 18.

Найменування приміщень Площа на одного відвідувача, м2, не менше Додаткові вказівки
Приміщення гуртків:    
хорового та за інтересами 1, 4-1, 8  
універсального призначення, театрально-драматичного, образотворчого мистецтва, технічного (без великогабаритного обладнання), кіно-, фотогуртки 2, 0-3, 6  
культури побуту (домоводства), оркестрового, музичних ансамблів 2, 5  
танцювального, циркового, техніч­ного (з великогабаритним облад­нанням), художніх промислів та ремесел 4-6  
Комори, вбудовані шафи 0, 1 площі при­міщень гуртків Додатково до площі гуртків образо­творчих, кіно-, фото, оркестрового, художніх промислів та ремесел; в решті випадків – на площі гуртків
Кімнати керівників гуртків   Одне приміщення на 100-150 учасників гуртків площею не менше 12 м2
Роздягальні з душовими при залах хореографи, циркового мистецтва, драматичної студії 1, 4-1, 5  

6.12 Висоту приміщень, наведених у табл. 16-18, до низу виступних конструкцій слід приймати,
м, не менше:

3, 6 – у танцювальному залі, аудиторії, виставочному залі, зимовому саду, залі свят та обрядів;

4, 2-4, 8 – у приміщенні танцювального гуртка та залі фізкультурно-оздоровчих занять;

6, 0 – у приміщенні циркового гуртка.

Група фізкультурно-оздоровчих приміщень

6.13 Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд слід проектувати за
вимогами ДБН В.2.2-13. Орієнтовні розміри та пропускна спроможність приміщень і залів для
різних видів фізкультурно-оздоровчих занять наведені у таблиці 19.

Таблиця 19

 

 

Вид занять Розмір приміщення, м, не менше Найменша висота від підлоги до низу виступних конструкцій стелі, м Пропускна спроможність, люд. у зміну  
довжина ширина  
1. Групові заняття із загальнофізичної підготовки (включаючи ігри з м'ячем) 18 24 12(9) 12 4, 8 20 25  
2. Ритмічна гімнастика, хореографія, жіноча оздоровча гімнастика 12 9 12 9 3, 9 3, 9 25 15  
3. Настільний теніс (на один стіл)     2, 7    
4. Елементи боротьби 12 5   3, 9 3, 9 12 15  
5. Заняття з використанням тренажерів і снарядів для розвитку сили і витривалості*) Площею не менше 25 м2 3, 9 Одна на кожну одиницю облад­нання чи снаряд  
 
*) Розміри приміщень цієї групи визначаються залежно від кількості відвідувачів згідно з завданням на проектування із розрахунку 4, 5 м2 на кожний вид обладнання чи снаряд  

.



ДБН В.2.2-16-2005 С. 21

6.14 Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 20 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

Таблиця 20

Контингент тих, хто займається в залі Площа роздягальні на одну людину, м2, за кількості тих, хто одночасно користується цією роздягальнею
менше 20 від 20 до 30 від 31 до 50 більше 50
Діти до 10 років 2, 8 2, 6
Діти старші 10 років і дорослі 2, 1 1, 8 1, 7 1, 5

6.15При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.

6.16Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3, 0 м2 на одне
місце (площею не менше 24 м2), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень
(залів).

6.17Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків і
жінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1, 0 м2, при цьому площа кімнат
визначається з розрахунку 2, 5 м2 на одне місце, але не менше 12 м2 кожна.

6.18У центрах дозвілля можливо розміщення приміщень медико-відновлювального призначення. При їх проектуванні слід керуватися нормативними документами з проектування ліку­вальних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд.

6.19Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід приймати
згідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

6.20 Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувача
клубу, центру дозвілля слід приймати:

- кімнати адміністративного

та обслуговуючого персоналу... 0, 03 м2, але не менше 12 м2;

- приміщення клубного активу.... 0, 02 м2, але не менше 12 м2;

- господарські комори................. 0, 01-0, 03 м2, але не менше 10 м2.

7 НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ

7.1 Будівельні конструкції у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-7, СНиП ІІ-12, СНиП ІІ - 22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25, СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.15, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП 2.03.03, СНиП 2.03.06, ГОСТ 27751. Нормативні навантаження для розрахунку конструкцій будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід приймати за дійсними навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 21.

Таблиця 21

Назва приміщення або конструкції Нормативне навантаження, кПа(кН/м2) Коефіцієнт надійності за навантаженням
     
Приміщення комплексу для глядачів, репетиційні зали, приміщення для занять артистів   1, 3
Живописно-декораційна, столярна та слюсарно-механічна майстерні, приміщення для монтажу декорацій, пральні та фарбувальної, склади, коридори, балкони та тераси   1, 3
Сцена   1, 3
Естрада, авансцена, ар'єрсцена та карман   1, 3

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

 

     
Приміщення світлоапаратної, світлопроекційної та кіно­проекційної, приміщення звукофікації, радіо, телебачення та зв'язку, пожежного поста-диспетчерської За дійсним навантаженням, але не менше 3 1, 3
Насосна пожежного та господарського водопроводів, приміщення електроприводів сцени, тиристорна, вентиляційні камери, автотрансформаторна, дросельна За дійсним навантаженням, але не менше 4 1, 3
Інші приміщення   1, 4
Горищні перекриття та підвісні стелі Вага обладнання плюс 0, 75 кН/м2 1, 4
Колосниковий настил   1, 4
Робочі галереї сцени За дійсним навантаженням, але не менше 3 1, 3
Перехідні та освітлювальні містки сцени За дійсним навантаженням плюс 0, 75 кН/м2 на обслуговуючий персонал 1, 4
Сталеві балки для встановлення блоків декораційних підйомів За дійсним навантаженням 1, 3
Елементи колосникового настилу на зосереджене навантаження в середині прогону   1, 4
Консолі полиць сейфа для зберігання згорнутих декорацій   1, 3
Клапани та засувка люка-провалу 5 Вертикальне нормативне навантаження 1, 3
Каркас протипожежної завіси (можливо з кожного боку), протипожежні двері складів та штори в прорізах 0, 04 Горизонтальний нормативний тиск 1, 2
  Примітка. Горизонтальні нормативні навантаження на перила (огорожі) сходів, балконів, терас будинку театру і робочих галерей сцени, а також перехідних містків слід приймати 1, 5 кН/м2 з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1, 2.  

7.2 Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи ба­рабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1, 3 слід приймати, кПа (кН/м2):

- для планшета (настилу)........................................... 5

- для балок та стояків................................................. 3

- для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця......................................... 1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1, 3 слід приймати 0, 06 х 5 = 0, 3 кН/м2 (де 0, 06 – коефіцієнт тертя).

7.3 Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності за
навантаженням 1, 3 слід приймати 2 кН/м2.

7.4 Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів з
коефіцієнтом надійності за навантаженням 1, 2 слід приймати, кН/м2:

- декораційних............................................................ 4

- індивідуальних підйомів.......................................... 5

- софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1, 2 на динамічне наван­таження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні наван­тажень 0, 8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.


ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1 Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на одне
місце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м3:

- драматичних театрів............................................... 4-5

- музично-драматичних і театрів музкомедії........... 5-7

- клубів, центрів дозвілля, універсальних залів. …... 4-7

- опери та балету....................................................... 6-8

- кінотеатрів, відеозалів............................................. 4-6

8.2 Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному роз­
поділу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищенню
дифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів та
луни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц *). До­пускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

Приміщення Середні у залі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц Рівні шуму, ДБА
               
Кінозал                  
Кінопроекційна (для формату 35 мм)                  
Фойє                  

8.5У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження,
що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0, 6 у діапазоні
частот від 63 Гц і вище.

8.6Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненій
апаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищувати
значень, наведених у таблиці 22.

8.7Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом
шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають
захисту від шуму.

8.8 При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму в
суміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

*) За відсутності даних по коефіцієнтах звукопоглинання оздоблювальних матеріалів на частотах менше 125 Гц і більше 4000 Гц допускається вести акустичний розрахунок в діапазоні 125 ¸ 4000 Гц.


С. 24 ДБН В.2.2-16-2005

8.9 Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу).

8.10 Допустимий рівень шуму в залі, студії звукозапису і в апаратних повинен бути згідно з
вимогами СНиП II-12, СТ СЭВ 4867 та ВНТП-212 з врахуванням СанПиН 3077.

9 ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

9.1 У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.

9.2 У будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля гарячу воду слід
подавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення – згідно з
завданням на проектування.

9.3 Господарсько-питне, протипожежне і гаряче водопостачання, каналізацію та водостоки слід
проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ВСН 52,
а також вимогами цього розділу і розділу 14.

9.4 Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрів
дозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарсько-питними – протипожежними.

Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сце­нами повинні бути відокремленими: господарсько-питні та протипожежні.

Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання роз­рахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.

9.5 Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати: з одним вводом – у кінотеатрах,
відеокомплексах, клубах, центрах дозвілля з естрадами за кількості встановлюваних пожежних кранів
не більше 12; з двома вводами – у цих же будинках та спорудах за кількості встановлюваних
пожежних кранів більше 12, а також у театрах, клубах, центрах дозвілля зі сценами. При двох вводах
приєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільною
засувкою між вводами.

9.6 Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати лічильники. Підбір та встановлення лічильників слід
виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

9.7 Кожен ввід слід розраховувати на:

а) пропускання максимальної розрахункової витрати води на господарсько-питні та проти­пожежні потреби в разі постачання їх від зовнішньої мережі;

б) пропускання максимальної розрахункової витрати на господарсько-питні потреби або ви­трати на поновлення протипожежного запасу води в резервуарі протягом 24 год у разі
встановлення зовнішнього протипожежного резервуара.

9.8 Насоси господарсько-питного водопостачання слід встановлювати на віброізолюючих основах і відокремлювати від вводів та внутрішньої мережі еластичними вставками.

9.9 Улаштування системи внутрішніх водостоків слід передбачати у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів заввишки не менше 8 м за наявності плоских дахів.

9.10 Скидання води від зрошувальних камер систем кондиціонування повітря слід провадити
до системи внутрішніх водостоків, що приєднуються до зовнішніх мереж зливової каналізації.

9.11 Обладнання місцевими або централізованими системами пиловидаляння визначається
завданням на проектування.

10 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ

10.1 Опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря у будинках та спорудах культурно-видо­вищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно зі СНиП ІІ-3, СНиП 2.01.01, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП 3.05.01, а також вимогами цього розділу.


ДБН В.2.2-16-2005 С. 25

10.2 Параметри повітря у комплексах приміщень кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів,
центрів дозвілля повинні бути забезпечені системою вентиляції і кондиціонування згідно з ви­могами таблиці 23.

10.3При проектуванні центрального водяного опалення слід передбачати окремі системи трубопроводів для кожного залу для глядачів (включаючи естраду Е-1); кожної сцени (універсальної
естради Е-2 ¸ Е-6); усіх вестибюлів, фойє, кулуарів, танцювальних залів.

10.4Допускається не передбачати встановлення нагрівальних приладів у залах для глядачів
кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля, якщо розрахункова температура
повітря в них за час перерв між заходами не знижується більше ніж на 8 градусів за розрахункової
зовнішньої температури повітря, що відповідає середній температурі найбільш холодної п'ятиденки
(параметри Б згідно зі СНиП 2.04.05). Підігрівання повітря в цьому випадку слід здійснювати
системою припливної вентиляції або кондиціонування повітря перед початком входу до залу.

10.5Як опалювальні прилади для опалення сцени (естради) і технічних апаратних у кінотеатрах,
відеокомплексах, театрах, клубах, центрах дозвілля, як правило, застосовують радіатори. При
цьому опалювальні прилади слід розміщувати не вище 0, 5 м над рівнем планшета сцени (естради) на
задній стіні сцени або ар'єрсцени.

Відстань від радіаторів до електрообладнання повинна бути не менше 0, 5 м.

10.6 Встановлення опалювальних приладів і прокладання труб системи опалення в сейфах
згорнутих декорацій не допускається.

10.7 У районах із розрахунковою зовнішньою температурою середньої найбільш холодної
п'ятиденки мінус 15 °С і нижче в прорізах для завантаження складів об'ємних декорацій слід передбачати встановлення повітряних чи повітряно-теплових завіс із забиранням повітря з верхніх зон

складу.

10.8 У разі розміщення в будинках клубів, центрів дозвілля приміщень, що допускаються до
кооперації, опалення і вентиляцію їх слід вирішувати з урахуванням вимог відповідних Норм. При
цьому граничну температуру теплоносія для системи опалення будинку слід приймати згідно з
вимогами СНиП 2.04.05.

10.9 У приміщеннях відеозалів, відеотек і відеокомплексів, як правило, передбачають цент­ральне водяне опалення. В разі застосування теплоносіїв із температурою від 130 °С до 150 °С у
приміщеннях для зберігання відеокасет слід передбачати екранування нагрівальних приладів.

10.10Розрахункову температуру у приміщеннях для зберігання відеокасет слід передбачати
20 ± 5 °С, відносну вологість повітря – 60 % ± 20 %.

10.11У багатозальних кінотеатрах із загальною місткістю залів до 800 місць слід передбачати
обслуговування однією припливною системою вентиляції декількох залів із встановленням
вогнезатримуючих клапанів, при цьому за розрахунком для кожного залу необхідно проектувати установку зонального підігрівання повітря. Підігрівання повітря в основних калориферах системи необхідно передбачати до 6 °С.

При проектуванні для ІІВ кліматичної зони продуктивність цієї системи стосовно повітря визначається з розрахунку забезпечення глядачів нормованою кількістю зовнішнього повітря в холодний період – 20 м /год на одного відвідувача. У теплу пору року розрахунковий повітрообмін у залах забезпечується додатковою припливною установкою, продуктивність якої визначається, як різниця між розрахунковим повітрообміном і продуктивністю основної системи.

За умови забезпечення в залах нормованих параметрів повітряного середовища засобами вен­тиляції основна система припливної вентиляції повинна бути вирішена з рециркуляцією повітря.

В режимі рециркуляції система припливної вентиляції працює тільки в період, необхідний для підігрівання повітря в залах перед початком першого сеансу.

10.12 За загальної місткості залів для глядачів кінотеатрів 600 місць і більше слід для фойє та
вестибюлів передбачати зональне підігрівання припливного повітря.


С. 26 ДБН В.2.2-16-2005

Таблиця 23

 

Найменування приміщень Розрахункова температура повітря в приміщеннях у холодний період року1), оС Кратність повітрообміну за годину Додаткові вказівки
приплив витяжка
         
Комплекс для глядачів
Касовий і вхідний вестибюлі     При об'єднанні касового вестибюля з вхідним, а вхідного зрозподільним розрахункову температуру слід приймати 16 °С (для кінотеатрів2) 14 °С)
Розподільний вестибюль    
Фойє і кулуари3)   За розрахунком Для кінотеатрів2) 14 °С
Фойє – зал масових заходів   За розрахунком, але не менше ніж 20 м /год зовнішнього повітря на одного відвідувача  
Буфет (з підсобними приміщеннями)     Для кінотеатрів2) 14 °С
Кімната для куріння   Через суміжні приміщення 10 Витяжка з двох зон: верхньої – 2/3, нижньої - 1/3 розрахункового обміну Для кінотеатрів2) 14 °С
Санітарні вузли   Через суміжні приміщення 100 м3/год на один унітаз, 50 м3/год на один наземний або один настінний пісуари Для кінотеатрів2) 15 °С
Кімната для переодяган­ня, приміщення для відпо­чинку обслуговуючого пер­соналу, приміщення при естраді, радіомайстерня, кімната художника, приміщення макетної      
Дитяча кімната      
Гардеробна, підсобне приміщення при виставоч­ному залі (фондосховище музею)      
Касові кабіни і кабінет чергового адміністратора    
Приміщення розповсюджувачів квитків      
Демонстраційний комплекс
Зал для глядачів міст­кістю 800 місць і більше з естрадою; місткістю 600 і більше місць із сценою: в кінотеатрах2) в театрах, клубах, центрах дозвілля 16 20 За розрахунком, але не менше ніж 20 м3/год зовнішнього повітря на одного глядача В холодну пору року: для проектування опалення кінотеатрів 2) розрахункова температура зовнішнього повітря 14 °С, театрів, клубів, центрів дозвілля – 16 °С; для проектування вентиля­ції розрахункова температу­ра повітря 16 °С (для теат­рів, клубів, центрів дозвілля – 20 °С); відносна вологість 40-45 % при розрахунковій темпера­турі зовнішнього повітря за параметрами Б. В теплу пору року: не вище 25 °С (для кінотеат­рів 2) не вище 26 °С), відносна вологість 50-55 % при розрахунковій темпера­турі зовнішнього повітря за параметрами Б
               

ДБН В.2.2-16-2005 С. 27

Продовження таблиці 23

 

         
Зал для глядачів місткістю до 800 місць з естрадою або місткістю до 600 місць зі сценою 4): в кінотеатрах 2) в театрах, клубах, центрах дозвілля         За розрахунком, але не менше ніж 20 м3/год зовнішнього повітря на одного глядача В холодну пору року: для проектування опалення кінотеатрів 2) розрахункова температура зовнішнього повітря 14 °С, театрів і клубів – 16 °С; для проектування вентиля­ції розрахункова температу­ра повітря 16 °С (для театрів і клубів, центрів дозвілля – 20 °С) В теплу пору року: не більше ніж на 3 °С вище температури зовнішнього повітря за параметрами А (для ІVВ кліматичної зони для залів місткістю 200 місць та більше за анало­гією з залом для глядачів на 600 місць і більше)
Сцена, ар'єрсцена, карман   Див. 10.16
Трюм     Витяжка – періодичної дії
Кабіни диктора, перекла­дачів 3), приміщення для занять артистів, студія звукозапису, виставочний зал (музей)      
Звукоапаратна3), апаратна звукорежисера3), апарат­на перекладу3), світлоапаратна3), перемотувальна3)   За розрахунком, але не менше двократного повітрообміну Для проектування опалення 16 °С
Тиристорна3)   За розрахунком, але не менше трикратного повітрообміну Для проектування опалення 16 °С Організація повітрообміну –за технологічним завданням
Кінопроекційна 3), 5), світ-лопроекційна, рирпроекційна3), проекційна при аудиторії (переглядовому залі) 16 6)     Місцеві відсоси від проекторів із звичайними та безозоновими ксеноновими лампами потужністю: 1кВт– 300 (120)м3/год, 2-3 кВт– 400-600 (200-300) м3/год, 4-5 кВт– 600-800 (400-600) м3/год, 7-10 кВт –800-1000 (700-900) м3/год
Агрегатна охолодження кінопроекторів, насосна пожежного та господар­ського водопостачання, щитова    
Кімната кіномеханіка та радіовузол, майстерня кіномеханіка, пожежний пост-диспетчерська, книгосховище з фондом відкритого доступу    
Щитова електроприводів   За розрахунком
Приміщення для артистів (артистичні вбиральні)3)       3 урахуванням витяжки з душових та санітарних вузлів
Чергові костюмерні      
Чергові гримерно-перукарські        

С. 28 ДБН В.2.2-16-2005

Продовження таблиці 23

 

         
Приміщення для занять музикантів, настройки інструментів, роботи гуртків      
Приміщення для відпо­чинку музикантів, робітників сцени      
Репетиційні зали 3) 166) 3, але не менше 60 м3/год зовнішнього повітря на того, хто займається  
Приміщення для адміні­стративно-господарського персоналу; кімнати гро­мадських організацій; приміщення для настіль­них ігор, кімнати для твор­чого керівництва, асистен­тів режисера, диригента, хормейстера та балет­мейстера; приміщення постановочної частини, бібліотеки нот, аванзал бібліотеки, місце кафедри видачі книг     1, 5
Апаратні технологічного зв'язку, звукозапису, АТС та електрогодинникова станція, телевізійний напівстаціонар 16 6)    
Комори санітарно-техніч­них матеріалів та електро­механічного обладнання, інвентаря, матеріальний склад   -  
Санітарні вузли: туалети душові             - -     100 м3/год на один унітаз; 50 м3/год на один наземний і настінний пісуари 25 м3/год на одну кабіну
Кімната особистої гігієни жінок    
Кабінет лікаря та інгаляційна       Місцеві відсоси –за технологічним завданням
Художньо-виробничі майстерні: живописно-декораційна, бутафорська, столярна шпалерно-драпірувальна, пошивочна, трикотажна, головних уборів             Те саме від клеєварок –за технологічним завданням Те саме від технологічного обладнання
Слюсарно-механічна, ре­монтно-виробна, взуттєва, електромеханічна май­стерні, фотолабораторія   І   Те саме від верстака для пайки, точильных апаратів та іншого технологічного обладнання
Приміщення для приготу­вання фарб, комори фарб та матеріалів живописно-декораційної майстерні    
Сушарка пиломатеріалів За технологічним завданням  

ДБН В.2.2-16-2005 С. 29

Закінчення таблиці 23

         
Просочувальна, пральня, фарбувальна та сушильня      
Склади об'ємних та стан­кових декорацій, бутафо­рії, меблів та реквізиту, костюмів, лісоматеріалів та труб    
Машинний зал опалюваль­но-вентиляційного обладнання      
Холодильна станція      
Приміщення лужної акумуляторної та зберігання електроліту      
Приміщення кислотної акумуляторної      
Клубний комплекс
Вітальня    
Приміщення для ігрових автоматів, більярдна 16 6)    
Танцювальний зал, зал для фізкультурно-оздо­ровчих занять   За розрахунком, але не менше 80 м3/год зовнішнього повітря на одного відвідувача
Бар      
Зимовий сад    
Підсобне приміщення при барі      
Підсобне приміщення при танцювальному залі, при аудиторії    
Аудиторія, відеозали   Зарозрахунком, але не менше 20 м3/год зовнішнього повітря на одного відвідувача
Методичний кабінет, приміщення лектора-методиста    
Читальный зал      
1) Призначається для розрахунку опалення. 2) В разі, коли в кінотеатрі не передбачається гардероб для глядачів. 3) Для ІVВ кліматичної зони розрахункові параметри повітря в приміщенні будинків із залом для глядачів місткістю 200 місць та більше в теплий період року слід приймати за аналогією із залом для глядачів на 600 місць та більше. 4) При визначенні повітрообміну залів для глядачів місткістю до 800 місць в кінотеатрах і клубах з естрадами, місткістю до 600 місць в клубах зі сценами та театрах в теплу пору року слід передбачати не більше 80 м3/год повітря, що подається в приміщення на одного глядача. В залах для глядачів місткістю до 200 місць в приміщеннях, що розміщуються в ІVВ кліматичній зоні, слід передбачати встановлення стельових вентиляторів. 5) При проектуванні кінотеатрів з широкоформатним екраном передбачають в к





Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 1036. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Уравнение волны. Уравнение плоской гармонической волны. Волновое уравнение. Уравнение сферической волны Уравнением упругой волны называют функцию , которая определяет смещение любой частицы среды с координатами относительно своего положения равновесия в произвольный момент времени t...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия