Значення та задачі малого підприємства

Важливою проблемою структурної перебудови економіки України є роздержавлення та приватизація майна державних монополій. Вирішується вона головним чином шляхом створення дрібних, малих та середніх підприємств, кожне з яких є або асоційованим, або одноособовим хазяїном засобів виробництва та виробляємої їм продукції. Формування малих господарських структур в усіх без винятку галузях та сферах економіки країни відповідає світогосподарським тенденціям економічних процесів, тому що в усіх країнах світу у сфері малого бізнесу діє дуже велика кількість невеликих підприємств різноманітного профілю.

Наприклад, малі та середні фірми США виробляють 40 % валового національного продукту та половину валового продукту приватного сектору, у тому складі в обробній промисловості – 21 %, будівництві – 80 %, оптовій торгівлі – 86 %, сфері обслуговування – 81 %. На цих підприємствах працює 50 % робітників, що зайняті у приватній сфері. Вони забезпечують створення та освоєння біля половини всіх нововведень в економіці США, що відносяться до сфери науково-технічного прогресу. При цьому в середньому на один долар витрат вони впроваджують нововведень у 17 разів більше, ніж великі.

Розмір підприємництва залежить від специфіки галузі, його технологічних особливостей, дії ефекту масштабності. Для сучасної економіки характерна складна комбінація різних за масштабами виробництв - великих, з тенденцією до монопольних структур, та малих, що забезпечують більш високий рівень конкуренції та ефективності.

Великі фірми володіють більшими матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами, кваліфікованими кадрами. Вони здатні здійснювати великомасштабні науково-технічні розробки, які визначають важливіші технологічні зрушення.

Малі та середні підприємства найбільш успішно діють у сферах, де нема потреби у великих капіталовкладеннях, великих обсягах обладнання та кооперації багатьох робітників. Малих та середніх підприємств особливо багато у наукомістких видах виробництва, а також у галузях, що пов’язані з виробництвом споживчих товарів.

Ефективність функціонування малих форм виробництва визначається низкою їх переваг у порівнянні з великим виробництвом: близькість до місцевих ринків та пристосування до запитів клієнтури; виробництво малими партіями, що невигідно великим фірмам; виключення зайвих ланок управління тощо. Малому виробництву сприяє диференціація та індивідуалізація попиту у сфері виробничого та особистого споживання.

В свою чергу розвиток малого та середнього виробництва створює сприятливі умови для оздоровлення економіки: розвивається конкурентне середовище, створюються додаткові робочі місця, більш активно використовується структурна перебудова, розширюється споживчий сектор. Розвиток малих підприємств сприяє насиченню ринку товарами та послугами, підвищенню експортного потенціалу, кращому використанню місцевих сировинних ресурсів.

Велике значення має здатність малих підприємств розширювати сферу застосування праці, створювати нові можливості не тільки для працевлаштування, але, перш за все, для підприємницької діяльності населення, прояву його творчих можливостей та використанню вільних виробничих потужностей.

Малі підприємства ефективні не тільки у споживчій сфері, але і як виробники окремих вузлів і невеликих механізмів, полуфабрикатів та інших елементів, що необхідні для виробництва кінцевої продукції і випуск яких неефективний для великих підприємств.