Економічні основи діяльності та управління малим підприємством

Малі підприємства здійснюють свою діяльність в усіх сферах та галузях господарювання, виконуючи один або декілька видів діяльності. Однак, слід мати на увазі, що окремі види діяльності дозволяються тільки державним підприємствам, а виробництво деяких товарів може здійснюватися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

Малі підприємства самостійні в здійсненні своєї господарської діяльності, у розпорядженні продукцією, що випускається, прибутком, що залишається після уплати податків та інших обов’язкових платежів, якщо інше не передбачене його статутом.

На підприємствах усіх видів основним узагальнюючим показником фінансових результатів є прибуток. Малі підприємства самостійно планують свою діяльність та визначають перспективи розвитку, виходячи з попиту на його продукцію, послуги та необхідності забезпечення виробничого й соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його робітників. Основу планів складають договори, що укладаються самостійно зі споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг, а також постачальниками сировини, матеріалів, енергії.

Малі підприємства реалізують свою продукцію, роботи, послуги за цінами та тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, і тільки в деяких випадках, що визначені законодавством, за державними цінами.

Джерелами формування фінансових ресурсів малих підприємств є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, що отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески засновників, а також кредити та інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

Для зберігання грошей та здійснення усіх видів розрахункових, кредитних, касових операцій малі підприємства відкривають розрахунковий та інші рахунки у будь-якому банку.

Малі підприємства несуть повну відповідальність за додержанням кредитних угод та розрахункової дисципліни. Малі підприємства, що не виконують свої зобов’язання за розрахунками, можуть бути у судовому порядку оголошені неплатоспроможними (банкрутами).

Малі підприємства можуть на загальних підставах укладати угоди з іноземними партнерами та відкривати валютні рахунки. За умови додержання встановлених правил вони можуть самостійно виходити на міжнародний ринок, заробляти валюту, а також купувати її, в тому числі і на аукціонах.

Форми, системи та розмір оплати праці робітників, а також різні види їх додаткового стимулювання встановлюються малими підприємствами самостійно. Малі підприємства забезпечують гарантований законом мінімальний розмір оплати праці, умови праці та заходи соціального захисту. При цьому вони можуть самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та надавати інші пільги, а також заохочувати робітників організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до їх складу.

Законом передбачено, що малі підприємства зобов’язані забезпечити своїм працівникам безпечні умови праці і несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, що заподіяна їх здоров’ю та працездатності.

Працівники малих підприємств усіх форм власності підлягають соціальному та медичному страхуванню у порядку та на умовах, що передбачені для робітників та службовців законодавством України, тому малі підприємства здійснюють внески на соціальне і медичне страхування у порядку та розмірах, як і всі інші підприємства.