Види малих підприємств

В Україні питання розвитку мережі малих підприємств слід розглядати як одне з важливіших завдань демократизації народного господарства країни. Вирішення цієї проблеми можливо шляхом:

- виділення малих та середніх колективів зі складу великих підприємств;

- створення невеликих дочірніх підприємств за ініціативою великих підприємств;

- створення малих підприємств на акціонерній основі;

- створення малих приватних підприємств.

Останні два шляхи в умовах переходу до ринку та створення ринкової інфраструктури є найбільш оптимальними.

В залежності від того, який вид діяльності та яку стратегію поведінки вибирає підприємство на ринку розрізняють наступні види малих підприємств:

Патієнти. Підприємства цієї групи спеціалізуються на випуску кінцевої (готової) продукції, що орієнтована в основному на локальні ринки збуту з обмеженим попитом, на місцеві джерела сировини та матеріалів. Це виробництво продуктів, одягу, взуття, дрібні будівельні роботи. Вони достатньо незалежні від великих підприємств, іноді можуть складати і серйозну конкуренцію великому підприємству завдяки високій якості продукції, що їми виготовляється.

Ринковою перевагою компаній – патієнтів є те, що їх вироби стають тією чи іншою мірою незамінними для відповідної групи клієнтів. Така компанія намагається не витрачати свою силу для здійснення контролю великої частини великого ринку, а зосереджує свою увагу на утриманні максимальної частки невеликого ринкового сегмента. Свої, як правило, дорогі і високоякісні товари вона адресує тим, кого не влаштовує стандартна продукція.

Зміст стратегії, якої притримуються патієнти, складається не просто в спеціалізації, а в зосередженні зусиль на продукції, що саме користується обмеженим попитом. Вони прагнуть ухилитися від прямої конкуренції з великими підприємствами. Ці компанії називають «хитрими лисами» економіки. Боротьба з великими підприємствами у виробництві стандартної продукції свідомо приречена на провал. Зате в обліку спеціальних запитів споживача переваги на стороні того малого підприємства, що серйозно займається їх вивченням і задоволенням. У даній ситуації великий розмір підприємства з достоїнства перетворюється в недолік. Перевагу одержують дрібні і середні підприємства.

Компанії-патієнти здійснюють розширення асортименту товарів на ринку і розширюють спектр наданих послуг. Прагнучи уникнути зіткнення з великими підприємствами, вони розшукують і активно формують спеціальні потреби. Для малих підприємств України патієнтна стратегія поводження має особливе значення, у першу чергу, як підприємницьку філософію. Вона призиває не до боротьби з ведучими корпораціями, а до пошуку недоступних для тих сфери діяльності. Такий підхід серйозно підвищує шанси малого підприємства у суперництві з великими організаціями.

Існує імовірність того, що спеціалізовані компанії-патієнти перетворяться у виробництва, що використовують передові технології. Для цього вони володіють усіма необхідними задатками: елітна робоча сила, гарне устаткування, досвід дрібносерійного виробництва, а часом і унікальною продукцією.

Експлеренти. Підприємства цієї групи - це так звані ризикові форми або інноваційні підприємства, що займаються в основному науковими та конструкторськими розробками, комерційним освоєнням технічних винаходів, виробництвом дослідних партій товарів.

Компанії-експлеренти є учасниками конкурентної боротьби, яка пов'язана зі створенням нових чи радикальним перетворенням старих сегментів ринку. У даному випадку має місце не просте удосконалення товарів і послуг, а вкрай ризикований (але і дуже вигідний у випадку удачі) пошук революційних рішень. Приклади таких підприємств можна знайти серед першопрохідників виробництва персональних комп'ютерів, біотехнології і т.п.

Основна перевага експлерентів пов'язана з випередженням у впровадженні принципових нововведень. Це послужило підставою для порівняння таких фірм із «першими ластівками». Така компанія прагне до створення нового ринку і отримання переваг з початку одноособової присутності на ньому.

Сила експлерентів обумовлена упровадженням принципових нововведень, вони користуються первісною присутністю на ринку. Вони в 85 випадках з 100 терплять крах, але за рахунок 15 випадків одержують величезний технічний, фінансовий і моральний успіх. Вони є двигунами науково-технічного прогресу.

У чистому виді компаній експлерентів у світі бізнесу вкрай мало через їх короткочасну природу. Справа в тім, що до моменту, коли вдається досягти вирішальних успіхів, така фірма більше походить на групу фанатиків-ентузіастів нового напрямку, чим на комерційне підприємство. А після довгоочікуваного прориву потреба в піонерській стратегії відпадає. Перед фірмою повстають задачі утримання частки ринку, що приведе до поліпшення роботи, підвищення рентабельності і т.д.

У самому вдалому (і вкрай рідкому) випадку, коли експлерент переборює всі труднощі і закріплюється у створеній їм же самим новій ринковій ніші, він змушений переходити до іншого типу стратегії. І незважаючи на це з загальногосподарських позицій роль подібних компаній колосальна. У джерел практично всіх найбільших науково-технічних зрушень у сучасній економіці стояли саме експлеренти. В Україні компаній - експлерентів мало, але перспективи розвитку цього типу підприємств значні.

Комутанти. Малі підприємства цієї групи, як правило, спеціалізуються на виготовленні окремих вузлів та деталей, інколи виконують проміжне складання. Ці підприємства дуже тісно взаємодіють з великими підприємствами через систему субпідряду. За допомогою цих підприємств велике виробництво звільняється від невигідного йому допоміжного виробництва. Малі підприємства цієї групи знаходяться у сильній залежності від великих і ведуть жорстку конкурентну боротьбу між собою.

Комутанти домінують в звичайному бізнесі в місцевих (локальних) масштабах. Сила дрібного неспеціалізованого підприємства складається у його кращій пристосованості до задоволення невеликих за обсягом (а нерідко і короткочасних) нестатків конкретного клієнта.

За своєю природою попит завжди має крапкове, локальне походження: у даного споживача в зв'язку з визначеними обставинами з'явилася потреба в конкретній продукції. Збіг загалом запитів великих груп чи окремих шарів споживачів плюс наявність технічної можливості поставити їхнє задоволення на потік створюють основу для масового (виоленти) чи спеціалізованого (патієнти) виробництва. Виконання цих умов дуже рідко збігається в часі, і в цьому випадку виникають компанії-комутанти.

Створювані щораз для даного конкретного випадку численні малі підприємства виконують роль сполучної тканини економіки. Компанії-комутанти готові використовувати кожну можливість для бізнесу, тоді як інші фірми дуже суворо дотримують свого виробничого профілю.

Відсутність великих виробничих потужностей, особливих знань у вузькій області чи науково-технічних новинок приводить до того, що комутантам не має особливого значення в якій саме галузі господарювання функціонувати. Така непомітність і навіть безликість послужила основою присвоєння комутантам назви «сірі миші». Компанії-комутанти, однак, мають і властиві тільки цьому типу підприємств переваги. Їм легко йти на настільки різкі зміни сфери комерційної діяльності, на які інші підприємства нездатні. Високий ступінь гнучкості є важливою перевагою в конкурентній боротьбі компаній-комутантів у ринковому середовищі. Дух вільного підприємництва з його постійної націленістю на одержання прибутку і готовністю удатися заради її до будь-яких засобів виявляється в діяльності комутантів у найбільш чистій і завершеній формі.

З розглянутих видів малих підприємств найбільш ризикованими є компанії експлеренти, тому що їм необхідно одночасно підвищувати якість продукції і знижувати собівартість, щоб зберегти за собою місце на визначеному сегменті ринку. Найчастіше пріоритет віддається якості продукції.

На сьогоднішній день серед вітчизняних малих підприємств домінують комутанти. Перші з малих підприємств в Україні починали як виробничі кооперативи, у своєму розвитку пережили сплеск роздрібної торгівлі і поміняли цілий ряд спеціалізацій. Недосконалість законодавства, постійні різкі зміни на ринку, бажання підприємства дістати прибуток будь-яким шляхом, невизначеність у виборі виду діяльності (пошук найбільш прибуткового) породжує масову зміну роду діяльності малих підприємств в Україні.

З погляду інтересів економіки всієї країни роль компаній-комутантів значна, хоча в здоровому господарстві на відміну від нинішнього українського, вони в основному концентруються не в торгівлі імпортними товарами, а у виробництві і сфері послуг. Компанії-комутанти з'являються там, де:

- інші підприємства неефективні (як, наприклад, у багатьох випадках велике господарство на селі в порівнянні з фермерським);

- місця для інших конкурентів просто фізично немає (бензоколонка, кафе, магазин у маленькому селищі);

- інші фірми не забезпечують індивідуалізованого підходу до клієнта.