Типи даних та операції з даними у табличному процесорі

Усі книги-файли Excel мають розширення. xls. По замовченню книги-файли Excel називає “Книга1.xls”, “Книга2.xls”...

Основним елементом електронної таблиці — є клітинка (комірки, чарунки, “ячейки рос.”), яка містить в собі деяку інформацію:

1. Дані. Це — текст або числа, або дати та час. Текст по замовченню автоматично вирівнюється ліворуч, а числа — праворуч. Це важливо при використання даних при виконанні над ними будь-яких дій (наприклад арифметичні дії будуть коректними тільки тоді, коли здійснюються над числами, інакше, усі дані вважаються нульовими).

2. Формули. Вони вводяться в клітинки де має бути результат обчислень. Формула завжди починається зі знаку “=”. Це означає для Excel, що в клітинці знаходиться формула, інакше, програма сприймає зміст клітинки як дані. Після вводу формули, залежно від встановленого режиму, може відображатися результат обчислень формули або сама формула. Формула буде відображена, якщо встановлено прапорець “формула” у вікні Параметри, яке відкривається при виборі в меню програми Excel пункт Сервис\Параметри\Вид.

Числа в клітинку вводять звичайним способом, але на екрані вони можуть бути відображені незвично: число може виглядати як заокруглене, з символом грошової одиниці ($, грн.), з комами чи пропусками, які відокремлюють тріади цифр тощо.

Відображення даного залежить від формату його зображення. Формати чисел у вибраних клітинках задають командою Формат => Клітинки => Вибирають закладку Число. Для роботи з числами корисним є формат Числовий, де можна задати кількість десяткових знаків після коми. Є й інші формати: загальний, грошовий, фінансовий, дата, час, процентний, дробовий, експоненціальний, текстовий, додатковий(поштовий індекс, номер телефону, табельний номер), усі формати користувача. Наприклад, число 1230, 5 у форматі користувача # ##0, 00 грн.; [Червоний] – # ##0, 00 грн. буде зображене на екрані у грошовому форматі 1 230, 50 грн., а від'ємне таке ж число буде зображене червоним кольором. Символ 0 у форматі — це вказівка відображати у відповідній позиції конкретну цифру або нуль, символ # — лише значущі, цифри, пропуск забезпечує відокремлення груп цифр.

Розділювачем цілої і дробової частини в числах може бути крапка або кома залежно від налаштування Windows. Розділювач можна поміняти на закладці Числа у вікні програми Мова і стандарти панелі керування (Пуск => Налаштовування => Панель керування => Мова і стандарти).

Над таблицею є рядок формул (якщо він увімкнений). У ньому висвітлюється дане чи формула, які вводять або які вже є в клітинці.

Робочий аркуш складається з великої кількості клітинок, яка дорівнює 65536 рядків х 256 стовпців. Всього 16 777 216 клітинок.

Кожен рядок має порядковий номер, а кожний стовпчик позначається латинською літерою від A до Z, далі подвійними AA, AB, AC,..., BA, BB, BC, …, IV(останній стовпчик з 256).

Кожна клітинка має певну адресу, яка є в водночас ім’ям змінної у формулі замість константи (числа).

Розглянемо поняття абсолютної та змішаної адреси клітинки у формулі. Абсолютною називається адреса, в якій є два символи $: один перед назвою стовпця, другий — перед номером рядка, наприклад, $Е$3. Змішана адреса містить лише один символ $. Правило: частина адреси після символу $ не модифікується під час копіювання формули. Абсолютні адреси слугують, зокрема, для посилання на клітинки, що містять константи, які входять у формули. Такою константою є, наприклад, відсотки (12% =.12) річних у задачі 2. Якщо для задачі 2 число. 12 занести в клітинку Е3, то в клітинку С3 можна ввести формулу = В3*$Е$3.

Розгалуження в ЕТ реалізовують за допомогою функції ЯКЩО, яка використовується у формулах і має таку структуру: