Гносеологія античного світу

Геракліт	Демокріт	Арістотель
Основні ідеї: -мислення загальне для всіх людей; -мислення пояснює кожну річ згідно її природи, «прислухо- вується» до неї; -в основі пізнання лежать відчуття, тому мислення охоплює все, що доступне зору і слуху	Основні ідеї: -в основі пізнання лежать відчуття, що є образами речей; -відчуття переносяться у тіло через органи чуття; - у відчуттях ми отримуємо вірний образ дійсності; -існують предмети та їхні якості, які недоступні відчуттям, тому вони розуміються розумом (достовірні знання)	Основні ідеї: -спирання на існування незалежної від суб’єкта об’єктивної дійсності; -відчуття – це відображення і копії предметів; -в розумі немає нічого того, що раніше не було у відчуттях; -рух думки від загального до часткового (дедукція)

Історія розвитку філософії свідчить, що всі теорії про пізнання поділяються на матеріалістичні і ідеалістичні. Матеріалістичні концепції зводять пізнання до відображення всезагальних закономірностей розвитку об’єктивного світу і пов’язує пізнання з предметно-практичною перетворювальною діяльністю людини.

У середні віки Дунс Скот розробив вчення про пізнання, яке ґрунтується на таких ідеалістичних положеннях:

1) в пізнанні головне – це активність душі («Знання складається з того, що йде від нас і того, що йде від вивчаємого предмета»);

2) в пізнанні ми залежимо від предмета, тобто ми пізнаємо те, що створене творцем світу;

3) пізнання світостворення недосяжно для розуму, тому філософія це довести не може.

Роджер Бекон (1214-1294) – англійський філософ, який стверджував, що ціль науки – це оволодіння таємницями природи і досягнення влади над нею. Особливу увагу він приділяв математиці: «Математику помилково вважають наукою важкою, а іноді навіть підозрілою тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою церкві. Між тим, вона важлива і корисна». Р. Бекон був впевнений, що авторитет без доводів розуму недостатній, а розум тільки тоді відрізняє істинне від хибного, коли він спирається на досвід. Досвід необхідний для перевірки наукових висновків. Людина повинна боротися за право самостійно мислити, розвивати дійсну науку.

Історична довідка. Р. Бекон відкрито засуджував феодальні порядки, викривав пороки католицького духовенства, сміливо відстоював панування розуму людини, за що був його неодноразово позбавляли права читати лекції, висилали з одного міста в інше, а пізніше засудили на 14 років ув’язнення. Р. Бекон «Духовные вещи познаются через телесные следствия и Творец – через творение» [Антология мировой философии.-В 4-х тт.-Т.1.4.2.-М., 1969.-С.869]

У добу Відродження гносеологічні ідеї спиралися на теорію геліоцентризму та матеріалістичні засади. М. Кузанський, обґрунтовуючи власну теорію пізнання, стверджував, що:

1) процес пізнання – це безкінечне удосконалення людських знань, бо світ безкінечний;

2) існують ступені пізнання:

- нищий (відчуття), який надає смутні образи речей;

- вищий(розсудок), який оперує числами і має імена речей, мислить про протилежності і протиставляє їх;

- найвищий (розум) має здібність мислити безкінечне. («Безкінечність примушує нас повністю переступати через протилежність»)

У добу Просвітництва Е. Кант розробив вчення про знання, яке спирається на теорію судження. Філософ вважав, що знання виражаються у формі судження, які бувають аналітичними («Усі тіла мають протяжність») і синтетичними (тобто думка об’єднується з поняттями – «Деякі тіла мають велику вагу»). Знання Е. Кант поділив на три види: математика, теоретичне природознавство і метафізика (пізнання сущого шляхом споглядання )

Сучасна пізнавальна діяльність здійснюється у наступних рівнях:

1) теоретичні дії (вирішення наукової проблеми, створення теорій, відкриття законів, пояснення фактів, категорі тощо);

2) емпіричні дії (розробка засобів зв’язку теорії з практикою);

3) методологічні дії (розробка методів пізнаня та процедур наукового мислення);

4) репродуктивні дії (вдосконалення системи освіти і підготовки та виховання наукових кадрів);

5) 5) пізнавальні дії (висування провідної ідеї, гіпотези, організація доказів, експериментальна перевірка).