НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРИАЛ

 

6.1. ЗАСОБИ ЗАХИМТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

 

Засоби захисту органів дихання призначені для захисту співробітників та населення від потрапляння в середину організму людини радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і бактеріальних засобів.

ЗІЗ класифікується за принципом захисту і способу виготовлення.

За принципом захисту ЗІЗ діляться на фільтруючі і ізолюючі.

Фільтруючі очищують повітря від шкідливих домішок при проходженні повітря через фільтри.

Ізолюючі – повністю ізолюють органи дихання людини від навколишнього середовища з допомогою матеріалів, які не пропускають повітря та шкідливі домішки.

Фільтруючий протигаз ЦП-5 (ЦП-7) призначений для захисту людини від попадання в органи дихання, на очі і обличчя СДОР, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

 

Рис. 6.1. Протигаз ЦП-5. а: 1 – фільтрувально-поглинальна коробка; 2 – лицьова частина; 3 – окулярний вузол; 4 – клапанна коробка; 5 – сумка для протигаза; 6 – коробка з плівками, що не запотівають; б – шолом-маска з мембранною коробкою, що входить у комплект (ЦП-5М).

 

 

Фільтруючий протигаз складається із фільтропоглинаючої коробки і лицевої частини. До комплекту входить сумка для протигаза і коробка з спеціальними незапотіваючими плівками.

Повітря яким ми дихаємо, очищується за допомогою фільтропоглинаючої коробки, яка оснащена спеціальним поглиначем і проти димним аерозольним фільтром (ПАФ).

Шолом – маска (маска) служить для підведення очищеного повітря до органів дихання, а також для захисту обличчя і органів зору від попадання радіоактивних отруйних і бактеріальних речовин.

Протигаз необхідно підбирати за розміром лицевої частини. Для цього необхідно виміряти голову по замкненій лінії, яка проходить через маківку, щоки і підборіддя. Вимір округлити до 0, 5 см. При величині виміру до 63 см беруть нульовий розмір, від 63, 5 до 65, 5 см – перший. Від 66 до 68 см – другий, від 68, 5 до 70, 5 см – третій, від 71 і більше – четвертий розмір шлем–маски.

Нині для захисту дорослого населення, у тому числі й особового складу рятівників, дедалі більше використовується новий цивільний проти­газ ЦП-7 (Рис. 6.2.). Він складається з фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-7К, лицьової частини МЦП, плівок, що не запотівають, захисного трикотажного чох­ла і сумки. Його маса без сумки — до 900 г, маса фільтрувальне-поглинальної коробки ЦП-7К — 250 г, лицьової частини МЦП — 600 г. Опір диханню при вди­ху, коли швидкість постійного струменя повітря дорівнює ЗО л/хв, становить не більше 16 мм водяного стовпчика, коли 250 л/хв — не більше 200 мм. вод. ст.

 

 

Рис. 6.2. Протигаз ЦП-7: 1 – лицьова частина; 2 – фільтрувально-поглинальна коробка; 3 – трикотажний чохол; 4 – вузол клапана вдиху; 5 – переговорний пристрій (мембрана); 6 – вузол клапана видиху; 7 – обтюратор; 8 – наголовник (потилична пластина); 9 – лобова лямка; 10 – скроневі лямки; 11 – щічні лямки; 12 – пряжка; 13 – сумка.

 

 

Лицьову частину МЦП виготовляють трьох розмірів (арабська цифра з правого боку маски в підборідді у кру­жечку діаметром 12 мм). Вона складається з маски об'ємного типу з «незалежним» обтюратором, окулярного вузла, переговорного пристрою, вузлів клапанів вдиху і видиху, обтічника, наголовника і притискних кілець для кріплення плівок, що не запотівають.

«Незалежний» обтюратор — це смужка тонкої гуми для забезпечення герметичності лицьової частини проти­газа. Обтюратор щільно прилягає до обличчя і може роз­тягуватися самостійно, незалежно від корпусу маски, при цьому механічна дія лицьової частини на голову лю­дини незначна.

Наголовник призначений для закріплення лицьової частини. Він має потиличну пластину і 5 лямок: лобову, дві скроневі і дві щічні. Лобова і скронева лямки приєднуються до корпуса маски трьома пластмасовими, а щічні — металевими пряжками, що самі затягуються. На кожній лямці з інтервалом в 1 см нанесено упори ступінчастого типу для надійного закріплення лямок у пряжках. На кожному упорі є цифра, що вказує його порядковий номер. Це дає змогу точніше фіксувати стан лямок при підгонці маски.

На фільтрувально-поглинальну коробку одягається трикотажний чохол, який захищає її від дощу, бруду, сні­гу, грубодисперсних часток аерозолю.

У наш час з'явилася можливість користуватися про­тигазом як засобом індивідуального захисту хворих з легеневими і серцево-судинними захворюваннями певного ступеня важкості.

Наявність переговорного пристрою у нового протига­за забезпечує спілкування на відстані, а також полегшує користування технічними засобами зв'язку.

Підбираючи лицьову частину потрібного типо­розміру ЦП-7, вимірюють горизонтальний і вертикаль­ний обхвати голови. Горизонтальний обхват вимірюють по замкненому колу, що проходить по надбрівних дугах, потім на 2—3 см вище вушних раковин і позаду через ту точку голови, що найбільше виступає. Вертикальний об­хват вимірюють по замкненій лінії, що проходить через маківку, підборіддя і щоки. Розмір лицьової частини встановлюють за сумою цих двох вимірів і за положен­ням (номерами) упорів лямок наголовника, в якому во­ни (упори) зафіксовані: перша цифра — номер лобної лямки, друга — скроневих лямок, третя — щічних ля­мок (табл.6.3). Наприклад, якщо сума обхватів голови становить 1240—1260 мм, положення лямок: лобної — № 3, скроневих — № 6, щічних — № 7, то потрібна лицьова частина 2-го розміру.

Положення лямок наголовника встановлюють під час підгонки протигаза.

Перш ніж надягати протигаз, треба прибрати волосся з лоба і скронь, бо, потрапивши під обтюратор, воно при­зводить до порушення герметичності. Жінки зачісують во­лосся назад, знімають гребінці, шпильки.

Таблиця 6.3

Визначення розміру лицьової частини протигаза

Розмір лицьової частини	1-й	2-й	3-й
Номери упорів	4-8-8	3-7-8	3-7-8	3-6-7	3-7-7	3-5-6	3-4-5
Сума горизонтального і вертикального обхватів голови, мм	До	1190-	1215-	1240-	1265-	1290-	1315 і більше

 

Протигаз ЦП-7 надівається у такій послідовності:

взяти лицьову частину обома руками за щічні лямки так, щоб великі пальці зсередини тримали лямки;

зафіксувати підборіддя у нижньому заглибленні обтю­ратора; рухом рук догори і назад натягнути наголовник і підтягнути до упору щічні лямки.

Лицьова частина МЦП-В протигаза ЦП-7В має присто­сування, за допомогою якого можна пити воду. Це гумова трубка з мундштуком і ніпелем, розміщена під переговор­ним пристроєм. Пристосування приєднується спеціальною кришкою до фляги.

Підібраний протигаз належить перевірити:

- Надіти шлем-маску (маску);

- Закрити вхідний отвір фільтропоглинаючої коробки і зробити глибокий вдих. Повітря буде проходити у лицеву частину тільки в тому разі, коли протигаз буде великий за розміром, несправний або невірно зібраний.

Виявлену причину надходження повітря усунути і при першій можливості перевірити гідність у камері окурювання.

Протигаз носять в залежності від обставин в одному з трьох положень: ”похідному ”, “наготові”, “бойовому”.

В “похідному” положенні, протигаз знаходиться у дорослих на лівому, а у дітей на правому боці. Верхній край сумки для протигазу повинен бути на рівні пояса, а клапан сумки з зовнішньої сторони.

За сигналом “повітряна небезпека” або по команді “протигази готуй” протигази переводять у положення “наготові”. Для цього пересувають сумку вперед, відкривають клапан сумки і закріплюють протигаз в цьому положенні тасьмою поясу.

У бойове положення протигази переводять по команді “Гази”, або самостійно при загрозі хімічного чи біологічного зараження або випаданні радіоактивних речовин. В усіх перелічених випадках треба затримати подих і заплющив очі зняти капелюха, швидко вийняти із сумки шлем-маску (маску) і надіти її на голову. Після цього, зробивши ризький видих, розплющити очі і поновити подих, надіти капелюха.

Знімають протигази по команді “Протигази зняти”, або самостійно коли буде встановлено, що небезпека ураження мінувала. Для цього треба однією рукою підняти капелюха, а іншою взявши за клапанну коробку відтягнути шлем-маску вниз, потім вперед та догори і зняти її. Потім надіти капелюха. Шлем-маску (маску) потому протирають сухою ганчіркою і укладають в сумку.

Ізолюючі протигази ІП-5, ІП-4, призначені для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від усіх небезпечних домішок у повітрі. Їх застосовують, коли фільтруючі протигази не забезпечують такий захист і під час подачі кисню у повітрі. Ізолюючий протигаз має: лицеву частину, регенеративний патрон, дихальний мішок, каркас і сумку.

Принцип дії ізолюючого протигазу полягає в тому, що необхідне для дихання повітря збагачується киснем у регенеративному патроні, який оснащений спеціальною речовиною (перекис натрію).

Для дітей віком до 1, 5 років засобом індивідуального захисту може використовуватися спеціальна камера захисна дитяча (КЗД-4). Ця камера пристосована для перенесення в руках і через плече.

Респіратори застосовують для захисту органів ди­хання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). Респіратор Р-2 це фільтруюча напів-маска, яка наділена двома клапанами вдиху і одним клапаном видиху (з запобіжним екраном), оголовком з еластичних тасьомок і зажиму для носа. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний ек­ран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (рис. 6.3.).

Рис. 6.3. Респіратор Р-1.

 

Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубо дисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонко дисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху по­трапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.

Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 110 мм — третій розмір. Належить оберігати респіратор від механічних пошкоджень, вологості, дії масла і органічних розчинників.

 

Протипилова тканинна маска (Рис. 6.4.) складається з двох частин — корпусу і кріплення. Кор­пус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовля­ються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — пер­ший розмір, 80—90 мм — другий, 91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьо­мий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьо­му обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Вик­ройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.

 

Рис. 6.4. Протипилова тканинна маска ПТМ-1:

1 – корпус маски; 2 – оглядові отвори; 3 – кріплення; 4 – гумова тасьма;

5 – поперечна гумова смужка; 6 – зав’язки.

Ватно-марлева пов'язка виготов­ляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його роз­стеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роб­лять розрізи (30—35 см).

Рис. 6.5. Виготовлення ватно-марлевої

пов’язки (розміри у см)

 

Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — за­ходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до об­личчя.

Засоби захисту органів дихання на хімічно-небезпечних підприємствах поділяються на: промислові-фільтруючі протигази, промислові респіратори і ізолюючі автономні дихальні апарати.

Промислові фільтруючи протигази є засобом індивідуального захисту органів дихання і зору. Відрізняються від цивільних фільтруючих протигазів фільтруючою коробкою.

 

 

Марка	Технічна характеристика і колір фільтруючої коробки	Небезпечні речовини, які затримує коробка
А	Коричнева з білою вертикальною смугою	Органічні пари (бензин, керосин, ацетон, бензол, сірко вуглець, толуол, спирти, ефіри, анілін), а також пил, туман, дим
В	Жовта з білою. Аерозольний фільтр.	Кислоті гази (хлор, сірчаний газ, сірководень); синильна кислота, окиси азоту, хлористий водень, фосген
КД	Сіра без аерозольного фільтру	Аміак, суміш сірководню і аміаку
	З аерозольним фільтром, сіра з білою смугою	Теж саме, а також пил, туман і дим
СО	Біла з аерозольним фільтром	Окис вуглецю
М	Червона без аерозольного фільтру	Органічна пара, кислі гази, миш'яковистий і фосфористий водень, аміак, суміші сірководню з аміаком

Промислові респіратори У-2к, РПГ-67 та Ру-60м

У-2к – респіратор проти пиловий. Призначений для захисту органів дихання від силікатної, металургійної, гірничорудної, цементної, вугільної, табачної та іншої пилюки.

РПГ-67 – респіратор протигазовий. Призначений для захисту органів дихання від небезпечних домішок у вигляді пари і газів(бензин, керосин, ацетон, бензол, спирт).

Він складається з умовної на пів – маски, пластмасових манжет з двома клапанами входу і одним виходу, запобіжним клапаном і кріпленням. У клапані вдиху вмонтовані фільтруючи патрон, який за призначенням спеціалізований: в залежності від токсичних властивостей небезпечних речовин. Патрони відрізняються за складом поглиначів, озонні -за маркуванням сітки патронів. РПГ-67 використовується при граничнодопустимих концентраціях (ГДК) в 10-15 разів (не стосується високотоксичних речовин) синильної кислоти, миш’яковистого і фтористого водню та інших.

РУ-60м – респіратор універсальний, призначений для захисту органів дихання від небезпечних домішок у повітрі (пара, газ, аерозоль).

Він складається з гумової на півмаски, двох фільтруючих патронів, пластмасових манжетів з клапаном вдиху і видиху та кріплення.

Фільтруючі патрони мають земну кришку для заміни фільтрів за мірою запилення. Фільтруючий патрон спеціалізований в залежності від токсичних властивостей домішок. Патрони відрізняються за складом поглиначів та маркірування.

 

Крім промислових респіраторів на виробництві використовуються автономні дихальні апарати. Вони призначені для захисту органів дихання в повітрі з об’ємною долею кисню 18% і об’ємною долею небезпечних домішок більше 0, 5%. Це може бути звичайний шланговий протигаз, який складається з маски, двох гофрованих трубок для очищення повітря від пилу, рятувального поясу, сигнальної рятувальної мотузки і пристрою для кріплення кінців шлангу з фільтром у зоні чистого повітря.

 

6.2. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ШКІРИ І МЕДИЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

 

В умовах радіаційного, хімічного і бактеріологічного ураження виникає необхідність у захисті усього тіла людини. Ці засоби класифікуються за принципом захисту і способу виготовлення.

За принципом захисту, вони бувають фільтруючи і ізолюючі.

За способом виготовлення – спеціальні(табельні) і підручні.

Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з тканини з гумою і застосовуються при тривалому знаходженні людей на зараженій місцевості, під час виконання робіт з знезараження в осередках ураження і в зонах зараження. До ізолюючих засобів захисту відносяться: захисний комбінезон, легкий захисний костюм Л-1, костюм і загальновійськовій захисний комплект.

Захисний комбінезон складається із зшитих в одне ці­ле куртки, штанів і капюшона. Захисний костюм відрізня­ється від комбінезона тим, що ці три частини виготовлені окремо. У комплект захисного комбінезона і костюма входять, крім того, підшоломник, гумові чоботи і гу­мові рукавиці. Захисні комбінезони і костюми випускають трьох розмірів: 1-й — для людей зростом до 165 см, 2-й — від 165 до 172 см; 3-й — вище 172 см.

Рис.6.6. Захисний комбінезон: а – захисний комбінезон; б – захисний костюм; в – підшоломник; г – гумові рукавиці; д – гумові чоботи

 

 

Легкий захисний костюм Л-1 (рис.6.7) складається із сорочки з капюшоном, штанів, пошитих разом з панчохами, двопалих рукавиць і підшоломника. Його розміри аналогічні розмірам захисного комбінезона (костюма). Л-1 використовується у розвідувальних підрозділах ЦО.

Рис.6.7. Легкий захисний костюм Л-1: а – штани з панчохами; б – підшоломник; в – сорочка з капюшоном; г – двопальцеві рукавиці; д – сумка для зберігання костюма; е – одягнений Л-1.

 

 

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) скла­дається із захисного плаща з капюшоном, захисних пан-чох і рукавиць. Плащі випускаються п'яти розмірів: 1-й — для людей зростом до 165 см, 2-й — від 165 до 170 см, 3-й — від 171 до 175 см, 4-й — від 176 до 180 см, 5-й — вище 180 см. Підошва захисних панчох має гумову основу. Панчохи надівають поверх звичайного взуття і прикріплю­ють до ніг хлястиками і шпениками, а до поясного паска — тасьмою. ЗЗК можна носити як накидку та одягати у рукави, як комбінезон.

Рис.6.8. Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК): а – у вигляді накидки; б – одягнений у рукави; в – у вигляді комбінезона.

 

Захисний комбінезон складається з шитих в одне ціле куртки, штанів і капюшона; до нього додається: підшлемник, гумові чоботи і гумові рукавички.

Костюм відрізняється від комбінезона тим, що куртка з капюшоном і штанами є самостійними окремими частинами.

Загальновійськовий захисний комплект складається з захисного плаща із капюшоном, захисних панчіх і рукавичок.

До підручних засобів захисту шківи відносять накидки і плащі з тканини з гутою чи синтетичних плівок.

Як засоби захисту шкіри можна використовувати спортивну одежу, робочі, шкільні костюми (куртки, штани), ватники та іншу одежу. Для захисту голови треба пошити капюшон з щільної тканини. Для захисту рук використовуються рукавички, для ніг – гумові черевики та інше взуття.

Для підвищення захисних властивостей одежі її пропитують пастою К-4 чи мильно –олійною емульсією на основі мінеральних і рослинних олій (масел). Один літер пасти розчиняють в двох літрах води. І цим розчином змочують одежу. Для виготовлення емульсії треба в двох літрах води розчинити 250-300 г господарського мила, добавити 0, 5 л мінеральної або рослинної олії, потім розчин нагріти і опустити в нього підготовлений комплект одежі. В обох випадках одежу трохи віджати і висушити на відкритому повітрі.

На промислових об’єктах, де можлива небезпека радіаційного опромінення, радіаційного забруднення, отруєння СДОР, ураження електричним струмом, дією високих чи низьких температур застосовується спеціальний захисний одяг та взуття.

До медичних засобів захисту відносяться пакети перев’язувальні і індивідуальні (ППІ), індивідуальні протихімічні пакети (ІПП) і аптечки індивідуальні (АІ).

ППІ призначений для накладання стерильних пов’язок на рани і опіки. при накладанні пов’язок необхідно:

- Надірвати пакет. Витягнути шпильку, закріпити її на одежі;

- Лівою рукою взяти кінець бинта, а правою – скатку бинта і розгорнути його;

- Натиснути подушечки не доторкаючись ними інших предметів, на рану або потік тією стороною, яка непрошита чорними нитками;

- Прибинтувати подушечки, а кінець бинта закріпити шпилькою.

Аптечка індивідуальна (АІ-2) складається з засобів захисту і призначена для надання самодопомоги при пораненнях і опіках (для зняття болю) і запобігання або послаблення ураження фосфорорганічними СДОР, бактеріальними засобами і радіоактивними речовинами.

Протибольовий1 засіб застосовується при переломах, ранах, опіках, знаходиться у гнізді АІ у шприц-тюбику.

Як застосовувати шприц-тюбик? Візьміть шприц-тюбик з аптечки лівою рукою за ребристий ободок, а правою – за корпус тюбика і енергійно поверніть його до упору по ходу годинникової стрілки. Потім зніміть ковпачок, який захищає голку і утримуючи шприц-тюбик голкою до гори, витисніть з нього повітря до появлення краплин рідини з кінцівки голки. Після цього не торкаючись голки руками, введіть її в м’які тканини бедра або руки, і видавіть зміст шприц-тюбика. Вийміть голку не розжимаючи пальців. В екстрених випадках укол можна зробити через одежу.

Засіб для попередження отруєння фосфорорганічними СДОР (Антидот) знаходиться у гнізді №2 круглому пеналі червоного кольору. Приймають його за сигналом “Хімічна небезпека” - 1 таблетку, потім зразу ж надівають протигаз. Під час появи і зростання ознак отруєння слід прийняти ще одну таблетку. Повторно приймати препарат рекомендується не раніше ніж через 5 – 6 годин.

Протибактеріальний засіб № 1 розмішений в гнізді № 6 в двох однакових чотирьох граних пеналах без окрасу. Приймати належить у випадку наявності бактеріальних засобів при інфекційному захворюванні, а також під час поранень і опіків. Спочатку приймають зміст одного пеналу(зразу 5 таблеток), потім через 6 годин приймають зміст другого пеналу (також 5 таблеток).

Протибактеріальний засіб № 2 знаходиться у гнізді у великому круглому пеналі без окрасу. Використовувати його слід при шлунково-кишковому розладі, який виник опромінюванні. У першу добу приймають 7 таблеток (за 1 прийом, а у наступні 2 доби по 4 таблетки).

Радіозахисний засіб № 1 знаходиться у гнізді № 4 у двох 8-гранних пеналах рожевого кольору. Цей препарат приймають за сигналом “Радіаційна небезпека” – 6 таблеток за 1 прийом. При загрозі опромінювання, але не раніше ніж через 4-5 годин після першого прийому рекомендується прийняти ще 6 таблеток.

Радіозахисний засіб № 2 знаходиться у гнізді № 6 у 4-гранному пеналі білого кольору. Приймати його необхідно по 1 таблетці на добу у термін 10 після випадіння радіоактивних речовин при вживанні свіжого молока, в першу чергу препарат треба давати дітям.

Протиблювотний засіб знаходиться у гнізді № 7 у круглому пеналі блакитного кольору. Відразу після опромінювання, а також після появи нудоти, ушибу голови рекомендується прийняти 1 таблетку. Якщо нудота продовжується, слід приймати по 1 таблетці через 3 - 4 години.

ПРИМІТКА: дітям до 8 років на 1 прийом давати 1\4 дози дорослої людини, дітям від 8 до 15 років – 1/2 дози дорослої людини. З перелічених засобів радіозахисний засіб № 2 протибольовий дають в повній дозі.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначається для знезараження капельно – рідких отруйних речовин на тілі і одежі людини.

Пакет з скляного флакону з дегазуючим розчином і 4 ватно – марлевих тампонів. Коли необхідно, тампони змочують рідиною з флакону і притирають уражені ділянки шкіри і обличчя.

ПАМ”ЯТАЙТЕ! Рідина ІПП-8 отруйна й небезпечна для очей!

Якщо немає ІПП-8 з знезараження капельно рідких СДОР можна робити побутовими хімічними засобами (3% розчин перекису водню – 1л, їдкий натр – 30г, який змішують перед застосуванням). Або 150г силікатного клею і 1л 3% перекису водню. Спосіб застосування такий самий як і рідини ІПП-8.

 

Практичне тренування щодо застосування ЗІЗ

Тренування надягання протигазів починається з того, що викладач показує положення протигазу: “похідне”, “наготові”, “бойове”. Після цього, викладач сам показує, як правильно надягати протигаз:

- Затримати дихання, заплющити очі;

- Зняти капелюха і затримати його між колін (чи покласти поруч);

- Вийняти шлем-маску з сумки, взяти її обома руками за стовщені краї так, щоб великі пальці були з зовнішньої сторони, підвести шлем-маску до підборіддя і швидким рухом догори і назад натягнути її на голову так, щоб не було зморшок, а окуляри прийшлися напроти очей;

- Зробити видох, розплющити очі і поновити дихання;

Протигаз знімається за командою “Протигази зняти”.

За командою “Гази” починається тренування за надіванням протигазів.

Тренування в надяганні респіратора Р-2 проводиться за тією ж методикою

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Які засоби індивідуального захисту необхідно використовувати при знаходженні в зоні радіоактивного забруднення?

2. Як правильно визначити фільтрувальну коробку за призначенням?

3. Як правильно визначити розмір маски протигазу?

4. Класифікація ЗІЗ?