Місце і роль Поліського економічного району в економіці України

Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний териториально-господарський комплекс. Останній включає в себе 4 області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Територія району займає 102, 1 км2.

Територія чотирьох поліських областей остаточно увійшла до складу України після воз’єднання Українських земель і закінчення Другої світової війни. Нині вона відзначається у цілому не характерною для України взаємною відокремленістю складових териториальних частин. Так, економічний район складається з двох териториально відокремлених анклавів – Волинсько-Житомирського Полісся та Черніговщини. Поліський економічний район розташовано у природно-географічній зоні мішаних лісів, яка знаходиться у західній частині Східно-Європейської рівнини.

Українське Полісся має вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв’язкові мережі, що з’єднують Україну з Білоруссю, частково – з Росією та Західною Європою. Таким чином, стратегічне положення регіону дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв’язків, а й до торгвельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудолви міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв’язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам’яне і буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринкі інших економічних районів, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировинадля чорної та кольорової метелургії. Продукція паливної промисловості споживається в основному в межах району.

Для Полісся характерним є постійне зростання питомої ваги міського населення з відповідним зменшенням частки населення сільських місцевостей.

Чисельність населення району – 4926, 7 тис. чол., що становить 10% від загальної чисельності України. Порівняно з загальноукраїнською, густота населення району менша майже в два рази (49 чол. на км2 проти 84). Найменші значення густоти населення характерні для північних районів Черніговської області та Чорнобильської зони обов’язкового та добровільного відселення. Внаслідок радіоактивного забруднення особливою є динаміка чисельності населення зони, яка обумовлюється міграційними процесами. Відмічається повернення кількох сот жителів 30-ти кілометрової зони відчуждення, в основному осіб похилого віку у рідні краї на постійне проживання.

Рельєф та клімат Полісся є задовільним для господарювання. Переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість району, задовільна забезпеченність водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей виробництва та промисловості. Однак наявність великих лісових насаджень та болот (на Полісся припадає до половини заболочених земель України), у багатьох випадках потребує подальшого здійснення комплексу меліоративних робіт і рубок лісу.

Спеціалізація Поліського району має аграрно-промислову орієнтацію. У структурі суспільного виробництва помітно високими є частки переробних галузей АПК – легкої та харчової промисловості. Крім цього, можна віднемти до галузей спеціалізації трудомістке машинобудування та металопереробку, приладобудування, автомобільну промисловість, випуск пожежного обладнання, сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове виробництво, а також хімію та нафтохімію, виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, виготовлення скляних та фарфорово-фаянсових виробів тощо. Окремо треба вказати на такі профілі районної спеціалізації, як виробництво нерудних матеріалів для чорної металургії, добування титанової руди, які мають важливе значення для національної економіки.

Рекреація. Чинниками, які сприяють розвитку рекреації, для Полісся є наявність унікальних мальвничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багато лісового фонду, луків, численних озер, річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської (Корбутовське та Денешське родовище) та Рівненської областей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів. Перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (зокрема, Журавицьке), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять 61, 2 млн т). Необхідно відмітити значну історико-культурну спадщину, переважно періоду Київської Русі та козаччини, а також і етнографічні особливості краю.

Забезпеченність району рекреаційними ресурсами у Волинській області перевищує потреби населення в рекреації більше ніж у 7 разів, для Рівненської області індекс задоволення рекреаційних потреб населення дорівнює 4. Для Житомирської та Чернігівської областей ці індекси дорівнюють відповідно 3, 8 та 3, 5. Загалом площа потенційно рекреаційних територій району становить близько 15 % усієї території Полісся.