Характеристика Центрального економічного району

До складу Центрального економічного району входять Київська область (утворена в 1932 р.), місто Київ (отримав статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська область (утворена в 1954 р.). Його площа становить 49, 8 тис. км2.

Район розташований у зоні Полісся і Лісостепу. Північну територію району займає Київське полісся, яке характеризується порівняно з західноукраїнськім Поліссям меншою вологістю та заболоченістю земель, більш континентальним кліматом, високою природньою родючістю чорноземних грунтів. Вигідне економіко-географічне положення району визначається тим, що він знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Важливе значення для народного господарства має головна артерія – ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним районом Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими існують тісні господарські зв’язки. Враховуючи невеликі запаси паливної сировини (буре вугілля та торф) у регіон ввозиться газ, нафтопродукти, та кам’яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали. Район має потужній експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких новітніх технологій.

Важливим є те, що на території району розташована столиця нашої держави – Київ з населенням 2637, 1 тис. чол. Він виконує функції політичного промислового, науково-освітнього, культурного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працюють Верховна Рада та Кабінет Міністрів України, Національна Академія наук з численними науково-дослідними інститутами, освітні культурні та медичні заклади.

Рекреація. Унікальність Центрального району в аспекті його рекреаційного використання полягає вже в тому, що з ним пов’язані імена видатних діячів української історії і культури: Б. Хмельницького, Т.Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, С. Скляренка, В. Чорновола та ін. Серед інших рекреаційних ресурсів району:

· м’який помірно континентальний клімат;

· мінеральні джерела – радонові і без специфічних компонентів і властивостей;

· мальовничі краєвиди, особливо уздовж берегів Дніпра, Росі, Тясмину, Інгульця і числених ставків;

· об’єкти природно-заповідного фонду (ландшафний парк „Трахтемирів”; „Хутір Надія”, Онуфріївський, Тальнівський, Корсунь, Шевченківський парки – пам’яти садово-паркового мистетства, дендропарк „Софіївка”).

Курортно-рекреаційне господарство району є слабко розвиненим, що пов’язано перш за все з поганою транспортною доступністю. Тут функціонують курорти і курортні місцевості Соснівка, Сокирна, Прохорівка, Світловодськ.

Останнім часом на фоні постійного інтересу до проблем рекреаційного районування на макрорівні з’являється багато робіт, присвячених виділенню рекреаційних підрайонів у межах Карпатського, Кримського та інших рекреаційних районів і окремих адміністративних областей.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що проблема рекреаційного районування і сьогодні залишається актуальною, оскільки досі відсутні єдиний методичний підхід до териториальної організації рекреаційного господарства, механізм регулювання рекреаційних потоків, єдине бачення перспектив розвитку санаторно-курортної бази і шляхів розвитку нових видів рекреаційних занять.