Технічне обслуговування вузла або механізму, його періодичність, необхідне устаткування, інструмент та матеріали для виконання робіт

Перед виїздом з парку слід перевіряти герметичність гальмової системи. В разі просочування рідини негайно усунути несправність, підтягнувши з'єднання або замінити непридатні деталі. Перевірити дію гальм на ходу автомобіля. Коли гальмова система справна, то повне гальмування відбувається після після одноразового натискання на педаль приблизно на половину її ходу, при цьому водій має відчувати великий опір до кінця ходу педалі. Якщо для гальмування треба більше відтиснути педаль, то це свідчить про збільшення зазору між гальмовими барабанами та колодками. Якщо ж опір педалі слабкий, вона пружинить і легко відтискається до підлоги, а повне гальмування не відбувається, або воно настає після кількох послідовних натискань, то це означає, що в систему просочилося повітря.

Розгальмування має відбуватися швидко і повністю, що визначається легким обертанням трохи піднятих коліс.

ТО (технічне обслуговування)

Через кожні 10 тис. км пробігу автомобіля перевірити рівень гальмівної рідини в живильних бачках; доливати її до нижньої кромки заливної горловини (на автомобілі ВАЗ – до рівня 30…32 мм нижче від верхнього краю горловини). Підтягнути кріплення супортів гальм передніх коліс на автомобілях ВАЗ та «Москвич - 2140» і перевірити стан накладок гальмівних колодок дискових гальм. У разі спрацювання до товщини 1, 5 мм колодки треба замінити. Диск підлягає заміні в разі спрацювання до товщини менш ніж 10 мм.

Через кожні 20 тис. км пробігу автомобіля перевіряють стан гальм барабанного типу. Їхні колодки підлягають заміні, якщо виявлено поломки й деформації, які знижують ефективність гальмування, а також у разі спрацювання накладок до товщини 2 мм. Перевірити також хід важеля стоянкового гальма (перша перевірка – після 2…3 тис. км пробігу нового автомобіля).

Через 30 тис. км пробігу автомобіля перевірити працездатність вакуумного підсилювача гальмового привода. Для цього, вимкнувши двигун, натискають на педаль гальма 5 – 6 разів і, залишивши її натиснутою приблизно на половині ходу, ввімкнути двигун. Якщо підсилювач справний, педаль після пуску двигуна має піти «вперед». У противному разі слід перевірити герметичність приєднання шланга до впускної труби двигуна та до підсилювача й, щоб запобігти можливому підсмоктування повітря, підтягнути з’єднання.

Також слід через кожні 65 – 75 тисяч кілометрів пробігу (залежно від моделі автомобіля) або 4 роки експлуатації замінити гальмівну рідину у системі гідроприводу гальм. Гальмівні гумові шланги слід замінити через 125 тисяч кілометрів пробігу або 5 років експлуатації.

При проведенні технічного обслуговування гальмівних систем використовується ряд технологічного обладнання, приладів і пристосувань: стенди з гальмівними барабанами, підйомники або оглядові канави, деселерометри для перевірки максимального сповільнення автомобіля, установки для прокачування систем автомобіля, комплекти інструментів.

 

Завдання: Розглянути і законспектувати несправності механізмів керування, їх ознаки і причини виникнення. Ознайомитися і законспектувати основні операції ТО і ПР механізмів керування.

 

Рекомендуєма література: [ 2] стор. 245 – 273; [ 3] стор. 330 – 350;

[ 9] стор. 317 – 358; [ 10] стор. 465 – 498.

 

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні несправності рульових керувань.

2. Назвіть основні причини, ознаки і можливі наслідки підвищеного люфту рульового колеса.

3. Назвіть основні причини повного відказу в роботі рульового керування.

4. Назвіть основні операції ЩО, ТО – 1, ТО – 2 і СО рульового керування.

5. Як і чим виконується регулювання рульового механізму з робочою парою черв'як – ролик?

6. За допомогою яких приладів виконується діагностування рульового керування, в т.ч. і гідропідсилювача рульового керування?

7. Назвіть основні несправності гальм з гідроприводом і їх ознаки.

8. Назвіть основні несправності гальм з пневмоприводом і їх ознаки.

9. Які можуть бути причини повного відказу гальм?

10. Назвіть основні операції ЩО, ТО – 1, ТО- 2 і СО гальмових систем з пневмо- і гідроприводом.

11. Назвіть прилади і стенди, призначені для діагностування ефективності гальмових систем.

12. Яким чином виконуються дорожні випробування гальмових систем?

13. Яка методика прокачування гальмівних систем з гідроприводом?

14. Назвіть основні операції ПР гальмівних систем.

15. Назвіть основні несправності і їх ознаки стоянкових гальм.

16. Назвіть основні операції ТО і ПР стоянкових гальм.

 

Розділ ІV. Організація зберігання автомобілів і запасних частин.