Информационные технологии 6 страница
4. Тема курсової (дипломної, магістерської) роботи. 5. Вказівка на тип роботи (курсова, дипломна, магістерська). 6. Відомості про автора роботи. 7. Науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали керівника роботи. 8. Місце і рік написання роботи. Зразок титульної сторінки курсової роботи:
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
Кафедра економічної теорії
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
Курсова робота студентки II курсу економічного факультету групи ЕКЕ-22 Гапчин Наталії Богданівни
Науковий керівник -проф. Заставний В.П.
Львів 2005 Зміст - це друга або остання сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки. Зразок змісту курсової роботи: Зміст Вступ З Розділ І. Класична лінійна багатофакторна модель та її модифікації § 1. Процес побудови багатофакторної регресійної моделі 6 § 2. Методи побудови багатофакторної регресійної моделі 15 Розділ II. Особливості економічних спостережень і вимірювань § 1. Застосування методу математичного моделювання в економіці 21 § 2. Випадковість і невизначеність в економічному розвитку 26 § 3. Перевірка адекватності моделей 37 § 4. Етапи економіко-математичного моделювання 45 Висновки 55 Додаток А Додаток Б Список використаної літератури - це бібліографічний опис використаної наукової літератури, джерел, лексикографічних посібників. Розміщують після висновків. У списку використаної літератури рекомендовано окремо подавати джерела та словники, відділивши їх абзацом. Вивчивши наукове джерело, треба зробити його повний бібліографічний опис. Список використаної літератури оформляють за такими зразками:
Додатки оформляють у кінці наукової роботи. Правила оформлення додатків передбачають використання заголовків, які друкують угорі малими літерами, крім першої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком друкують слово Додаток і велику літеру, що його позначає. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, напр.: Додаток А, Додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як Додаток А. Текст кожного додатка можна поділити на розділи й підрозділи, пронумерувати їх у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, напр.: Додаток А. 2 -другий розділ додатка А; Додаток В. 3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Відгук - це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту.
Реквізити документа: 1. Назва документа. 2. Заголовок, що містить вказівку на: а) характер роботи; б) прізвище, ім'я та по батькові автора роботи; в) назву роботи; г) місце і рік написання; д) кількість сторінок. 3. Текст, що містить:
а) вступ; б) стислий виклад змісту роботи; в) критичні зауваження; 4. Підпис особи, що склала відгук. У разі потреби підпис засвідчують печаткою. Зразок відгуку: Відгук про дипломну роботу студента V курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Демчука Василя Івановича на тему: „Моделі багатофакторного статистичного аналізу". - Львів, 2004. - 79 с.
Дипломну роботу присвячено вивченню параметрів багатофактор-ної моделі з довільною кількістю вихідних факторів. Такі дослідження дуже актуальні, особливо на сучасному етапі, коли українська економіка стає на шлях інтенсивного розвитку. Автор роботи створив цілісну систему моделей статистичного аналізу. Для побудови та аналізу багатофакторних регресійних моделей розроблено спеціальну програму. Застосування її пов'язане із потребою використання обчислювальної техніки. Це дало можливість здійснити розрахунки та узагальнення тієї інформації, яку неможливо обрахувати вручну. У результаті використання моделей багатофакторного статистичного аналізу Демчук Василь побудував багатофакторну регресійну модель, яка визначила вплив на валовий внутрішній продукт чотирьох основних факторів - експорт товарів та послуг, оборот роздрібної торгівлі, номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника та чисельність зареєстрованих безробітних. Побудувавши і проаналізувавши модель, автор зміг зробити вагомі висновки щодо впливу чисельності безробітних на рівень ВВП, зв'язку факторних змінних із залежним параметром, а також запропонувати детальні розрахунки, пов'язані з експортом товарів та послуг, оборотом роздрібної торгівлі, заробітною платою та кількістю безробітних. Висновки до роботи логічні, ґрунтовні, відповідають змісту та обсягу дослідження. Вважаю, що дипломна робота „Моделі багатофакторного статистичного аналізу" Демчука Василя відповідає вимогам, які ставлять до робіт такого типу, і може бути рекомендована до захисту.
20.06.05
Науковий керівник доцент кафедри економічної кібернетики (Підпис) О. В. Костів
Рецензія - це невеличка стаття науково-теоретичного, науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить критичне осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму). Науково-теоретичні рецензії, поряд з бібліографічними описами, анотаціями, оглядами та рефератами, є, по суті, вторинними текстами. Вони утворюються в результаті перетворень інформації після вивчення першоджерел (праці, монографії, винаходу). Функція, що її виконує така рецензія, багатопланова - інформаційно-пошукова, інформативна, сигнальна, довідкова, адресна, комунікативна. Сучасна рецензія повинна засновуватися на двох основних ідеях: 1) визнання індивідуальності та свободи творчості як автора роботи, яку рецензують, так і рецензента; 2) дотримання високих наукових вимог та критерії науковості. Йдеться передусім про повноту та високий ступінь опрацювання джерельної бази, наукової літератури з порушеної проблеми, термінологічну коректність, логічність, послідовність викладу думок, обґрунтованість висновків, мовну культуру, наукову новизну і сумлінність дослідження. У фахових рецензіях слід уникати панегіричної тональності та повчань. Толерантність до розмаїття підходів, гіпотез, концепцій треба відрізняти від поблажливості до некомпетентності, адже це може перетворити науку на белетристику. Вимоги до оформлення текстів наукових рецензій тверді, спрямовані на досягнення лаконізму викладу, точності, недвозначності, відсутності емоційно-забарвлених суб'єктивних суджень автора рецензії.
Структурні елементи тексту наукової рецензії: 1. Введення в проблематику зі стислою характеристикою історіографічної традиції, ступеня опрацювання теми. 2. Характеристика структури роботи, викладення найважливіших висновків і процедури їх отримання. 3. Виправлення фактичних і мовних помилок, висловлення пропозицій, побажань та зауважень, полеміка з автором на засадах діалогу. 4. Висновки щодо відповідності роботи встановленим критеріям, оцінювання.
Реквізити рецензії: 1. Назва документа. 2. Заголовок, що містить вказівку на: а) характер та назву роботи; б) прізвище, ім'я та по батькові її автора; в) місце та рік видання (для рукописних робіт - написання); г) загальна кількість сторінок. 3. Текст, який містить: а) короткий виклад змісту та структури роботи; б) зауваження, висновки, пропозиції автора рецензії. 4. Дата. 5. Підпис особи, яка рецензувала роботу. У разі потреби подають засвідчення підпису.
Зразок рецензії:
Рецензія на курсову роботу студента IV курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Зварича Мирослава Володимировича на тему „Математичні моделі адаптивних і раціональних очікувань в економіці та підприємництві". - Львів, 2005. -45 с. У процесі переходу до ринкової економіки неодмінним стає створення умов для розвитку такого виду соціально активної діяльності, як підприємництво. На теперішньому етапі існування українського суспільства важко переоцінити значення розвитку економіки та підприємництва. Кожна наука має свою історію, свій предмет і метод, свою мету і завдання. Для українських економістів це питання є особливо актуальним, адже впродовж значного періоду часу в Україні в поглядах на предмет економічної теорії панував заідеологізований підхід. Отже, на часі - злам отриманих у спадщину від радянських часів стереотипів і формування нового, економічного способу мислення. У рецензованій курсовій роботі досліджені психологічні, технологічні та інституціональні причини, які впливають на прийняття і виконання певного економічного рішення. Встановлено, що економічна залежна змінна може реагувати на зміну в економічній визначальній змінній через деякий проміжок часу, названий у роботі лагом. Виділено два типи лагових змінних: лагові пояснювальні змінні і лагові залежні змінні. Для позначення регресійних моделей запропоновано назву дистрибутивно-лагові моделі, а регресійні моделі, в яких попередні значення залежної змінної включені разом з пояснювальними змінними, означені як авторегресивні. Авторові роботи вдалося віднайти метод допоміжних змінних, що допоміг знайти незміщені оцінки і забезпечив консистентні оцінки. Критично оцінивши досить популярну в економічній економетриці модель Койка, автор запропонував використовувати моделі адаптивних очікувань і моделі часткових пристосувань. На конкретних прикладах вдалося показати, як у цих моделях враховується роль економічних агентів при формуванні очікувань щодо невизначених економічних подій і можливість їх пристосування, якщо їхні очікування не збігаються з дійсністю. Незважаючи на проблеми, що траплялися при оцінюванні, автор приходить до висновку, що дистрибутивно-лагові та авторегресивні моделі є дуже корисними в емпіричній економіці. Вони здатні перетворити статичні моделі на динамічні за допомогою фактора часу. Курсова робота Зварича Мирослава „Математичні моделі адаптивних і раціональних очікувань в економіці та підприємництві" свідчить про добру підготовку студента, написана грамотно, оформлена відповідно до вимог і заслуговує оцінки „відмінно". 02.05.05 Доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту (Підпис) В.М. Кміть ПРОГРАМА КУРСУ УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ"
Мета курсу - ознайомити студентів з основами культури мовлення, виявити специфіку функціонування усної і писемної форми ділової мови відповідно до фаху, навчити студентів основних принципів користування словниками, вільно володіти лексикою і термінологією своєї спеціальності, виробити у них навички оформлення сучасних ділових паперів. Завдання курсу - дати студентам наукове обґрунтування поняття культури мови професійного спілкування, що охоплює усі мовні рівні - фонетичний, лексичний, граматичний, стилістичний, виховати у студентів " мовне чуття", основане на знанні мовних норм, навчити їх правильно створювати й оформляти різноманітні види сучасних ділових паперів. Навчальний процес, окрім активного засвоєння лекційного матеріалу, передбачає: - вироблення навичок професійного спілкування, дотримання правил ділової етики на мовному рівні, знання основних фахових термінів, вміння вправно висловлювати свої думки як в усній, так і в писемній формі; - вироблення вміння охарактеризувати та оформити відповідно до вимог такі найуживаніші ділові папери, як: заява, автобіографія, резюме, візитна картка, характеристика, доручення, розписка, протокол і витяг з протоколу, доповідна та пояснювальна записки, оголошення, діловий лист (прохання, пропозиція, запрошення, подяка та ін.); - закріплення основних орфографічних норм, а саме: чергування приголосних звуків; правопис складних іменників, прикметників, прислівників; правопис слів іншомовного походження; правопис власних географічних назв і прикметників, утворених від них; правопис і відмінювання українських та іншомовних прізвищ, імен, по батькові; правила вживання великої літери; - виконання письмових робіт, зокрема написання рефератів; - вироблення навичок контролю за своїм мовленням (за правильністю, логічністю, виразністю мовлення). Тематичний план курсу Тема 1. Теоретичні засади курсу „Українська мова професійного спілкування" Предмет і завдання курсу, зв'язок з іншими лінгвістичними дисциплінами. Місце і роль мови в суспільстві. Основні функції мови. Поняття української національної та літературної мови. Ознаки літературної мови. З історії становлення та розвитку української мови. Мова і мовлення. Культура мови і культура мовлення. Основні комунікативні ознаки культури мовлення. Мовна норма та її суспільне значення. Види мовних норм. Суржик і шляхи його подолання. Функціональні стилі української мови. Науковий стиль, його різновиди та особливості. Офіційно-діловий стиль: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку. Усна і писемна форма ділового мовлення, їхні диференційні ознаки та використання.
Тема 2. Словники: їх роль у збереженні і збагаченні української мови та підвищенні мовної культури Лексикографія як наука про словники. Види словників: енциклопедичні та лінгвістичні. Словники ділової української мови. З історії розвитку української термінографії. Огляд сучасних філологічних і фахових словників. Структура словника та словникової статті. Основні засади користування словниками. Вміння знайти потрібну інформацію. Світова практика укладання словників та досягнення у цій галузі.
Тема 3. Культура усного професійного мовлення Теоретичні і практичні засади культури усного мовлення: знання норм літературної мови, ерудиція і світогляд людини; ставлення до державної мови; культура мислення; ступінь володіння технікою мовлення; комунікативна культура мовця; мовне чуття. Основні ознаки культури усного професійного спілкування: культура мислення; культура мовлення; культура поведінки. Орфоепічні норми української мови. Основні правила вимови голосних і приголосних звуків. Основні закони та засоби милозвучності української мови. Акцентуаційні норми української мови. Наголос, його загальна характеристика, роль у звуковій організації тексту. Характер українського словесного наголосу. Різновиди усного професійного мовлення. Жанри публічного монологічного мовлення (доповідь, промова, виступ, повідомлення). Етапи підготовки публічного виступу. Культура ведення приватного ділового мовлення. Ділова бесіда. Телефонна розмова. Ділові контакти між людьми різних посадових рангів і соціальних категорій у діловій сфері. Культура ведення ділових зустрічей. Міжнародні культурні традиції ділового спілкування. Мовленнєвий етикет як елемент етики професійного спілкування. Найважливіші види етикетних мовленнєвих формул. Тональності спілкування. Невербальні засоби ділового спілкування.
Тема 4. Вибір слова у мові професійного спілкування. Лексичні норми Загальна характеристика лексики сучасної української мови та особливості її функціонування у професійному мовленні. Засоби стандартизації мови професійного спілкування. Терміни, їхні ознаки, вимоги до використання у діловому мовленні. Синоніми як засоби точного і доречного вживання слів у професійному мовленні. Омоніми, уникнення помилок у їх використанні. Труднощі засвоєння паронімів та " небезпечність" паронімії для ділового стилю. Особливості і правила вживання слів іншомовного походження у діловому мовленні. Неологізми: їх поява, шляхи проникнення у сферу професійного спілкування, адаптація у загальнонаціональній мові. Абревіатури як один із видів неологізмів. Типи абревіатур. Традиції творення і використання. Огляд основних новотворів-абревіатур. Правила скорочування слів. Тема 5. Вибір граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми Нормативні аспекти граматичних категорій іменника. Число іменників: особливості вживання у діловому мовленні іменників, які мають форму тільки однини чи множини. Труднощі визначення роду іменника: сплутування з російськими відповідниками; рід невідмінюваних іншомовних слів, абревіатур; рід іменників на позначення професії, роду заняття. Особливості значення та функціонування відмінкових форм іменників. Складні випадки відмінювання іменників: родовий відмінок однини чоловічого роду, кличний відмінок, родовий відмінок множини тощо. Нормативні аспекти прикметника. Ступені порівняння якісних прикметників. Механізм утворення синтетичної та аналітичної форм ступенів порівняння та їх функціонування у діловому мовленні. Десемантиза-ція форм вищого ступеня. Правопис складних відмінкових форм прикметника. Помилки при творенні складних прикметників. Паралельні форми з родовим означальним іменника та їх вживання у ділових паперах.
Тема 6. Особливості вживання в офіційно-діловому стилі займенників, числівників, дієслів Стилістична роль займенника у діловому мовленні. Вживання особових форм у різних видах документів. Вплив на тональність ділового тексту. Способи уникнення двозначності. Числівник. Розряди за значенням. Типові помилки у відмінюванні. Синтаксичні зв'язки числівника з іменником. Правила фіксації числівників у ділових документах. Нормативні аспекти дієслова: правила творення та вживання особових, часових форм, вибір способу і форми дієслова залежно від характеру документа. Помилки при творенні дієприкметників. Використання дієприслівників, дієслівних форм на -но, -то у діловому тексті.
Тема 7. Синтаксичні норми сучасної української мови Синтаксичні особливості ділових паперів. Порядок слів у реченні: прямий і зворотний. Типові ознаки прямого порядку слів. Вимоги до побудови та використання однорідних членів речення. Типові помилки. Особливості погодженості присудка з простим і складеним підметом. Керування як тип синтаксичного зв'язку. Складні випадки керування у ділових паперах. Паралельні синтаксичні конструкції, умови їх взаємозаміни та функціонування у мові професійного спілкування.
Тема 8. Писемне ділове мовлення. Документ - основний вид писемного ділового мовлення Поняття про документ. Функції документа. Класифікація документів. Правила оформлення документів: оформлення сторінки, розміщення тексту, технічні норми щодо нумерації, рубрикації тощо. Основні реквізити, їх характеристика, норми дотримання. Вимоги до тексту документів. Характеристика найуживаніших ділових паперів і вимоги до їх оформлення.
Тема 9. Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт Вимоги до мови наукового тексту. Види наукових робіт. Особливості структури реферату, тез, наукової статті. Складання анотації, резюме до наукової статті. Структура курсової та дипломної (магістерської) робіт. Основні змістові частини, вимоги до їх оформлення. Види рубрикації (традиційна, нова), правила нумерації сторінок. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці. Правила оформлення бібліографії. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Практичне заняття 1 ПЛАН 1. Функції мови як суспільного явища. 2. Особливості мови професії. 3. Заява (про прийняття на роботу, про звільнення від занять, про надання відпустки тощо) як документ, її характеристика та основні реквізити. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Глущик СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. - К., 2000. 2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. 3. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. — 4-те вид., доповн. -X., 2003. 4. Іванишин В.П., Радевич-ВинницькийЯ.К. Мова і нація. — Дрогобич, 1994. 5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2000. 6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. - К., 2003.
Практичне заняття 2 ПЛАН 1. Роль словників у підвищенні мовної культури та рівня професійності. 2. Фахові економічні словники. 3. Словники-довідники з культури мови та справочинства. 4. Автобіографія як документ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Банківська енциклопедія / За ред. А. Мороза. - К., 1993. 2. Глущик СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. - К., 2000. 3. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. - Тернопіль, 2000-2003. -Т.1 -3. 4. Економічний словник-довідник / За ред С.В. Мочерного. - К., 1995. 5. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. - К., 2000. 6. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - Львів, 1996. 7. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. 8. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. - 4-те вид., доповн. - X., 2003. 9. Кочан І.М., Токарська A.C. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія: Навч. посібн. - Львів, 1992. 10. Новий російсько-український словник-довідник / Уклад.: СЯ. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. - К., 1996. 11. Російсько-український і українсько-російський словник: Відмінна лексика / Уклад. Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, С.В. Шевчук. - К., 1995. 12. Російсько-український словник-довідник „Порадник ділової людини" / Уклад. О.М. Коренга та ін. - К., 1995. 13. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / Уклад.: В.М. Брицин, О.О.Тараненко. - К., 1996. 14. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К., 2000. 15. Словник сучасної економіки Макміллана / Пер. з англ. - К., 2000. 16. Словник термінів ринкової економіки / За ред. В.І. Науменка. - К., 1996. 17. Словник фондового ринку / Уклад.: А.Т. Головко, В.Ф. Кобзар, О.О. Нау-менко та ін. - К., 1999.
Практичне заняття З ПЛАН 1. Види усного ділового мовлення, їхні особливості. 2. Етикет ділового мовлення. 3. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови та їх вияв у професійному спілкуванні. 4. Акцентуаційні норми сучасної української літературної мови иа їх вияв у професійному спілкуванні. 5. Резюме, його характеристика, реквізити. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. O.A. Сербенської. - Львів, 1994. 2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990. 3. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. - К., 1998. 4. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: Мова та етика ділового спілкування. - К., 2000. 5. Головашук СІ. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. - К., 1995. 6. Дороніна М.С Культура спілкування ділових людей. - К., 1998. 7. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. 8. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. -4-те вид., доповн. - X., 2003. 9. Карнегі Дейл. Як здобувати друзів і впливати на людей. - К., 1990. 10. Коваль А.П. Ділове спілкування. - К., 1992. 11. Корніяка О. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К., 1995. 12. Орфоепічний словник / Уклад. М.1. Погрібний. - К., 1984. 13. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. - Львів, 2001. 14. Сагач Г.М., Мартиненко В.Ф. Мистецтво ділового спілкування. - К., 1991. 15. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. - К., 1999. 16. Томан Іржі. Мистецтво говорити / Пер. з чеськ. - К., 1989.
Практичне заняття 4 ПЛАН 1. Документ - основний вид писемного ділового мовлення. Функції документа. 2. Класифікація документів. 3. Основні реквізити документів, їх характеристика, норми дотримання. 4. Вимоги до мови документів. 5. Візитна картка, її характеристика, реквізити та особливості використання. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. - К., 2000. 2. Головач A.C. Зразки оформлення документів: Для підприємців і громадян. -Донецьк, 1997. 3. Ділова українська мова / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1996. 4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. 5. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. -4-те вид., доповн. -X., 2003. 6. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. - К., 1981. 7. Методичні вказівки до курсу " Українська ділова мова" для неспеціальних факультетів / Уклад. Д. Добрусинець. - Львів, 2001. 8. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. - К., 1992. 9. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2000. 10. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. - К., 1999. 11. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / Бибик С.П., Мих-но І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. - К., 1997. 12. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. - К., 2003. Практичне заняття 5 ПЛАН 1. Лексичні норми. Терміни та їх використання у мові професійного спілкування 2. Синоніми як спосіб досягнення точності та ясності ділового мовлення.
3. Вимоги до використання іншомовних слів у діловому мовленні. 4. Типові помилки у вживанні паронімів. 5. Абревіатури у діловій мові: вимоги до утворення і використання. 6. Характеристика як документ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994. 2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К., 1991. 3. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак 3. Словник-довідник з культури української мови. - Львів, 1996. 4. Гринчишин Д.Г., Сербенська O.A. Словник паронімів української мови. -К., 1986. 5. Ділова українська мова / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1996. 6. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. 7. Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення. - Донецьк, 1997. 8. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. — 4-те вид., доповн. - X., 2003. 9. Зінкевич- Томанек Б., Григор'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. - Краків, 1997. 10. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. - К., 1990. 11. Словник труднощів української мови / За ред. СЯ. Єрмоленко. - К., 1989.
|