На поверхні трофобласту експресована значна кількість молекул CD55 (DAF), CD46 (MCP), CD59 (протектин), які гальмують активність комплементу, захищаючи таким чином плаценту та плід. Так, в експерименті на мишах, які були позбавлені гену для білка Crry (за функціональними властивостями аналогічний білкам CD55 та CD59 у людей), спостерігалися спонтанні викидні. Однак, до теперішнього часу не знайдені докази того, що гальмування активності комплементу відіграє важливу роль в плодовій толерантності людини. В індукції плодової толерантності важливу роль відіграє фермент, який розщеплює триптофан на 2, 3 – діоксигеназу індоламіну (IDO). Т-лімфоцити є винятково вразливими до зниження рівня триптофану. Дефіцит триптофану моментально приводить до гальмування проліферації Т-лімфоцитів, а деякі з цих клітин гинуть у процесі апоптозу. Існує припущення, що продукти деградації триптофану токсично впливають на лімфоцити. Плацента робить спроби “приглушити” агресивні проти неї дії Т-лімфоцитів, використовуючи для цього IFN-γ. Досліджено, що IFN-γ синтезується uNK клітинами та під впливом IDO - в клітинах трофобласту, макрофагах та дендритних клітинах децидуальної оболонки матки. Лімфоцити, які все ж таки залишилися життєздатними, елімінуються за допомогою інших механізмів.
На поверхні трофобласту знаходяться молекули FasL (CD178), які індукують апоптоз активованих лімфоцитів матері, що експресують на своїй поверхні Fas (CD95) антигени. В експериментальних дослідженнях було доведено, що в децидуальній оболонці матки миші лінії gld на тлі відсутності гену для молекули FasL, з’являються лімфоцитарні інфільтрати, вогнища некрозу, що приводить до зменшення кількості особин у потомстві.
На початку 90-х років минулого століття проводились пошуки причин непліддя методом пренатальної діагностики, який базувався на виділенні з крові вагітних жінок CD34+-клітин плодового походження. У крові 13 обстежених жінок були виявлені CD34+-клітини з Y-хромосомою. Після амніоцентезу виявилося, що тільки 9 плодів були чоловічої статі. Інші чотири жінки в минулому вже народили хлопчиків, одна з яких - 27 років назад. У той же час була сформована теорія, згідно якої автоімунні хвороби можуть розвиватися під впливом плодових лімфоцитів, які нібито через кілька років після пологів пригадували, що організм матері для них - алогенний. Ця концепція виглядала вірогідною ще й тому, що жінки значно частіше, ніж чоловіки хворіють на автоімунні хвороби. Окрім цього, було встановлено, що в жінок, хворих на склеродермію, виявлено в 30 разів більше плодових клітин, ніж у здорових жінок. Доведено також, що в материнську кров також можуть проникати клітини плаценти та стовбурові клітини.
