Антиспермальний імунітет
У природніх умовах організм жінки забезпечує толерантність до сперматозоїдів, які потрапляють до нього в процесі статевого життя. Однак, існують фактори ризику, які викликають реакцію на сперматозоїди в жіночій статевій системі, до яких належать наступні: · Місцеві інфекції статевої системи жінки – у такому випадку можливий розвиток імунної реакції на сперматозоїди, які мають молекулярну подібність до інфекційних збудників (хламідії, шистосоми, мікоплазми). Встановлено, що Helicobacter pylori впливає на показники фертильності інфікованих нею людей. Специфічні антитіла до антигенів Helicobacter pylori містяться в фолікулярній рідині, у вагінальному секреті всіх інфікованих жінок та в сім΄ яній рідині більше, ніж 50% інфікованих чоловіків. Ці антитіла здатні перехресно реагувати з хвостовою й перицентровою зоною сперматозоїдів та нейтралізувати їх функцію. · Сприяють синтезу антиспермальних антитіл захворювання шийки матки (ерозія, новоутвір) та хронічна тріщина.
Антиспермальні антитіла можуть впливати на репродуктивну функцію жінки наступним чином: · перехресно зв΄ язують антигенні детермінанти на поверхні сперматозоїда, створюючи великі агрегати клітин (аглютинація) або активують систему комплементу, яка може знищити сперматозоїди; · сперматозоїди, вкриті антитілами, можуть сприяти збільшенню густини шийкового слизу, що перешкоджає їх проникненню в матку (кругові рухи переважають над поступальними, тобто виникає так званий “shaking phenomenon”); · антиспермальні антитіла, фіксовані до голівки сперматозоїда, блокують його злиття з яйцеклітиною або його проникнення в яйцеклітину.
Наявність антиспермальних антитіл у жінок можна визначати в різних біологічних рідинах. Відносно невелике значення для прогнозування непліддя має дослідження антитіл, які циркулюють у периферичній крові. Антитіла, які можуть затруднювати запліднення, мігрують із периферичної крові в фалопієві труби. У таких випадках неможливе запліднення навіть з використанням екстракорпоральних методів. Найчастіше антиспермальні антитіла виявляються в шийковому слизі. Ці антитіла належать до класу IgА та утворюються внаслідок місцевої імунної відповіді. Вкриті антитілами сперматозоїди, введені в яйцеклітину мікроманіпуляційними методами, можуть суттєво вплинути на поділ зиготи. У реалізації імунного конфлікту жіночого організму з сперматозоїдами приймають участь не тільки гуморальні фактори, а й антитілозалежна клітинна цитотоксичність, антитілозалежне посилення фагоцитозу сперматозоїдів моноцитами, реакція сповільненої гіперчутливості в вигляді гальмування імплантації бластоцисти або її руйнування, видалення сперматозоїдів із сенсибілізованої порожнини матки через посилення її скорочення. Відомі такі шляхи сенсибілізації жіночого організму білками чоловічого еякуляту з подальшою продукцією антиспермальних антитіл: 1) генетично зумовлена схильність; 2) сексуальна активність у другій фазі менструального циклу, під час якого відсутній слиз у каналі шийки матки та розрихлена строма ендометрію - ці фактори полегшують проникнення сперматозоїдів у субепітеліальний шар, сприяючи їх контакту з імунокомпетентними клітинами; 3) розвиток інфекції (перехресне реагування антигенів сперматозоїдів з антиінфекційними факторами імунної системи, зниження вмісту інгібіторів імунної відповіді в сім΄ яній рідині).
|
