Диференціальна діагностика ексудативного плевриту
Якщо етіологія плевриту не вдалося вияснити, його розглядають як ТБ і застосовують ПТП. Іноді при алергічних ТБ плевритах досягають швидкого ефекту на фоні неадекватної антибактеріальної та десенсибілізуючої терапії і виставляють діагноз неспецифічного плевриту. В таких пацієнтів часто протягом 2-3 років розвивається ТБ легень або інших органів. Лікування проводять за стандартними режимами хіміотерапії в умовах стаціонару протягом не менше 6-8 місяців. Якщо у хворого одночасно діагностовано ще якась форма ТБ легень чи інших органів, хіміотерапію застосовують відповідно до її характеру і поширеності. Також призначається гормонотерапія за схемою, вітамінотерапія, дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча, розсмоктувальна, симптоматична терапія. Обов’язково проводять пункції з евакуацією плеврального ексудату до його ліквідації. Наслідки. При своєчасно розпочатому повноцінному лікуванні настає повне розсмоктування ексудату. Іноді можливе його осумкування, формування плевральних нашарувань, деформація діафрагми, облітерація косто-діафрагмального синуса. Якщо ж діагноз плевриту встановлений пізно, рідина не розсмоктується і не проводять її аспірації, можуть розвитися плеврогенний цироз, емпієма плеври. При неповноцінному лікуванні плевриту через 1-2 роки можливий розвиток ТБ. Гнійний ТБ плеврит (емпієма) – це ТБ плеври з накопиченням гнійного ексудату. Клінічна картина: виражена інтоксикація, температура – 38-39оС і вище, нічні поти, слабкість, зниження маси тіла, блідість, тахікардія; поступово наростає задишка, біль в боці, сухий кашель. Діагностика. У крові: ШОЕ – 40-60 мм/год, лімфопенія, зсув ліворуч, помірний чи високий лейкоцитоз. Ускладнення емпієми – утворення нориць: бронхоплевральних чи торакальних. Клініка бронхоторакальної нориці – пневмоплевриту зі сполученням бронха та порожнини через дефект. При кашлі виділяється гній, іноді повним ротом. Біль у боці при евакуації плеврального вмісту відсутній, що пов’язане з негативним тиском у плевральній порожнині. Якщо ввести у плевральну порожнину барвники або ароматичні речовини, то при кашлі вони з’являються в роті. На рентгенограмі: легеня цілком або частково колабована, виявляється горизонтальний рівень рідини у плевральній порожнині. Лікування. При емпіємі необхідні інтенсивне лікування в умовах стаціонару, дренування плевральної порожнини, введення внутрішньоплеврально ПТП, антибіотиків, а у випадку переходу в хронічну форму – хірургічне втручання (декортикація плеври).
|
