Тема №3: Українська література пізнього Бароко
1. Літературна творчість І.Мазепи. 2. Київський період життя і творчості Ф.Прокоповича. 3. Російський період життя і діяльності Ф.Прокоповича. 4. Реформаторська діяльність Ф.Прокоповича. 5. Поезія Ф.Прокоповича, її характерні ознаки. 6. Феофан Прокопович як теоретик давньої драми. 7. Новаторство Ф.Прокоповича-драматурга. 8. Жанрова природа п’єси Ф.Прокоповича «Володимир». 9. Літописна основа та оригінальна інтерпретація історії хрещення Київської Русі у трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир». 10. Панегіричний елемент трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир». 11. Образна система трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир». Образи жерців. 12. Засоби творення образу князя Володимира як мудрого правителя і просвітника у однойменній трагедокомедії Ф.Прокоповича. 13. Класицистичні елементи у трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир». 14. Драма «Милість Божа» як перша драма про Богдана Хмельницького. 15. Бароковий характер драми «Милість Божа». 16. Алегоричні образи у драмі «Милість Божа». 17. Драма-мораліте Г.Кониського «Воскресіння мертвих»: особливості сюжету, композиція, система образів. 18. Поетична інтерпретація історії козацтва у «Розмові Великоросії з Малоросією» С.Дівовича. 19. Проблематика «Розмови Великоросії з Малоросією» С.Дівовича. 20. Образ Малоросії у «Розмові Великоросії з Малоросією» С.Дівовича. 21. Ідейно-тематичний зміст інтермедій до драм М.Довгалевського «Комічне дійство» і «Властотворний образ». 22. Образ козака-запорожця у інтермедіях до драм М.Довгалевського. 23. Використання біблійних мотивів у інтермедіях до драм М.Довгалевського. 24. Образ українського селянина у інтермедіях до драми Г.Кониського «Воскресіння мертвих». 25. І.Франко про значення інтермедій для розвитку української літератури. 26. Синтез літературної та фольклорної традиції у вертепній драмі. 27. Біблійна основа вертепної драми. 28. Світський елемент вертепної драми. 29. Будова вертепу та його театральна техніка. 30. Образна система вертепної драми. 31. Запорожець як центральна фігура вертепної вистави. 32. Образ Ірода, його інтерпретація у вертепній драмі. 33. Етнографізм інтермедійної частини вертепу. 34. Музичний елемент у структурі вертепної драми. 35. І.Франко як дослідник української вертепної драми. 36. Мандрівні дяки і західноєвропейські ваганти. 37. Бурлеск і травестія у творах мандрівних дяків. 38. Тема шкільної науки і методики у творах мандрівних дяків. 39. Вакхічна тема у творах мандрівних дяків. 40. Вірші-травестії на релігійні відправи як переклад традиційних сюжетів мовою народної культури. 41. Різдвяний та великодній тематичні цикли у творчості мандрівних дяків. 42. Відображення народних соціальних ідеалів у творчості мандрівних дяків. 43. Натуралістичні елементи у творах мандрівних дяків, їх естетичні функції. 44. Соціально-політичні обставини виникнення української сатири ХVІІІ ст. як окремого жанру. 45. Антиклерикальна сатира («Сатирична коляда», «Плач київських монахів»), утвердження в ній просвітницьких ідеалів і цінностей. 46. Прийом самовикриття персонажів у сатирі «Плач київських монахів». 47. Показ монастирського життя у сатирі «Плач київських монахів». 48. Соціальна сатира («Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні»), відображення в ній політичних обставин часу. 49. Діалогічна форма та інтермедійний сюжет «Ярмарку» І.Некрашевича. 50. Образ ідеального священика, його стосунки з віруючими у віршах І.Некрашевича «Сповідь» та «Замисл на попа».
|
