Англія

Приймаючи участь у світовій війні 1914-1918 р. Англія сподівалася таким чином також свої суто економічні проблеми. Та хоча вона і опинилася серед країн-переможниць, позбавилася німецької конкуренції на світових ринках і навіть отримала нові володіння за рахунок передачи під її керування частини колишніх німецьких та турецьких колоній на Близькому Сході, в Африці і Океанії, все ж таки господарство Англії вийшло з війни послабленим і ще більш відсталим від США.

Загальні витрати англічан перевищили 11 млрд. ф.ст. Використання американської допомоги призвело до боргу у 850 млн. ф.ст. Для того, щоб якнайшвидше позбавитися цієї фінансової залежності, Англія протягом перших повоєнних років спрямовувала 40% витрат державного бюджету погашення цього боргу.

До того ж порушилися традиційні зовнішні зв’язки Англії. Вона не змогла отримати свої економічні позиції на Сході і Латинській Америці, де її витіснив американський та японський капітал. За роки війни зовнішня торгівля зменшилася вдвічі.

З другої половини 1920 р. в Англії почалася економічна криза, в результаті якої в країні відбувається спад господарської активності. Промислове виробництво тільки за один рік впало на 34%, безробітними стали 15% англійських робітників. Криза тривала до 1924 р.

З 1924 р. по 1929 р. англійська економіка знаходилися в стані стабілізації. Але якщо в інших країнах цей період характеризується підйомом господарської активності, відновленням втрачених за роки війни промислових потужностей, то в економіці Англії продовжувався застой. У 1929 р. промислове виробництво так і не змогло досягти довоєнного рівня. Особливо спад спостерігався в таких старих галузях, як вугільна, металургійна, бавовняно-паперова, вовняна. Ці галузі були орієнтовані головним чином на зовнішній ринок. А саме у зовнішньоекономічних зв’язках Англії були серйозні проблеми: втрата ринків збита товарів, собівартість англійської продукції перевищувала аналогічний показник інших країн. У зв’язку із скороченням експортних можливостей виробництво в старих галузях значно знизилося до 1928 р.: виробництво вугілля з 1913 по 1928 р. на 18%, судобудівництво – на 26%, виробництво бавовняно-паперових тканин – більш ніж на 250%, вовняних тканин – на 35%.

Особливістю економічного розвитку Англії в цей період є те, що упадок спостерігався не у всіх галузях промисловості. Нові галузі (електротехнічна, хімічна, авіаційна, виробництво штучних волокон та інше) навпаки, демонстрували значний рост. За цей же період (з 1913 по 1928 р.) виробництво автомобілів в країні зросло у 6 разів, штучних волокон у 2.5 рази, виробітка електроенергії в 3 рази і т.д. Причина такого положення в тому, що ці галузі було оснащено новим сучасним обладнанням, і вони орієнтувалися головним чином на внутрішній ринок. Тому зовнішньоекономічні проблеми Англії не дуже на них вплинули.

Але питома вага нових галузей в структурі і масі виробляємої в країні промислової продукції була невелика, тому, зрозуміло, вони не могли визначити домінуючу тенденцію в динаміці промислового виробництва Англії.